Комерційні банки різних видів і форм власності створюються на акціонерних або пайових засадах.
( Дію частини другої статті 22 зупинено в частині розміру частки державного майна у статутному фонді комерційного банку згідно з Декретом N 45-93 від 30.04.93. Дію частини другої статті 22 відновлено в частині розміру частки державного майна у статутному фонді комерційного банку згідно із Законом N 4033-12 від 25.02.94 ) Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути юридичні та фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів. Частка будь-кого із засновників, акціонерів (учасників) не повинна перевищувати 35 процентів статутного фонду комерційного банку. ( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 38-93 від 26.04.93, Законом N 24/96-ВР від 01.02.96 )
Реєстрація комерційного банку здійснюється на підставі таких документів:
заяви про реєстрацію;
установчих документів: установчого договору, статуту банку, протоколу про прийняття статуту та призначення керівних органів банку;
економічного обгрунтування;
висновку аудиторської організації про фінансовий стан засновників банку;
відомостей про професійну придатність керівників (голови та головного бухгалтера) банку, рекомендованих засновниками.
Реєстрація здійснюється у місячний строк з моменту одержання заяви та всіх документів, передбачених цією статтею.
У разі перевищення Національним банком строку, зазначеного для реєстрації, він сплачує засновникам комерційного банку штраф у розмірі 0,01 процента оголошеного статутного фонду комерційного банку за кожний день зволікання.
Національний банк може відмовити в реєстрації комерційного банку у разі порушення порядку створення банку, невідповідності його статуту та інших установчих документів законодавству республіки, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва.
Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржено у судовому порядку.
Комерційні банки зобов'язані в місячний строк повідомляти Національному банку про зміни, що вносяться до установчих документів, з поданням нотаріально завірених копій змінених документів.
Для реєстрації банків іноземних держав, банків з участю іноземного капіталу додатково до документів, зазначених у цій статті, подаються легалізовані у встановленому порядку документи:
а) іноземними юридичними особами:
рішення іноземного засновника (учасника) про створення банку на території України;
письмова згода контрольного органу держави, в якій розташований банк, якщо це передбачено законодавством відповідної держави;
б) іноземними громадянами:
підтвердження першокласного банку про платоспроможність громадянина;
рекомендації не менше двох іноземних юридичних осіб або громадян з відомою платоспроможністю.
( Частина дев'ята статті 22 в редакції Закону N 24/96-ВР від 01.02.96 )