Ст. 6-1. Вимоги до національного органу України з акредитації

Про акредитацію органів з оцінки відповідності · порівняння редакції від 2012-01-14 з редакцією від 2015-02-11

Абзаців змінено: 1, вилучено: 11, додано: 12, без змін: 0.

Національний орган України з акредитації повинен бути незалежним від органів з оцінки відповідності, акредитацію яких він здійснює, і від будь-якого комерційного тиску та запобігати виникненню конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності.

Національний орган України з акредитації повинен:

Національний орган України з акредитації зобов'язаний:

бути організованим таким чином, щоб забезпечити його незалежність від органів з оцінки відповідності, оцінку яких він проводить, і від будь-якого комерційного тиску та запобігання виникненню конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності;

забезпечувати об'єктивність і неупередженість своєї діяльності;

бути організованим та функціонувати таким чином, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість своєї діяльності;

забезпечувати прийняття рішень щодо акредитації органів з оцінки відповідності іншими особами, ніж ті, що провели оцінку таких органів;

забезпечувати прийняття кожного рішення, яке стосується засвідчення компетентності органу з оцінки відповідності, компетентними особами, що є іншими, ніж особи, які провели оцінку цього органу;

забезпечувати конфіденційність отриманої інформації;

вживати адекватних заходів для забезпечення конфіденційності одержаної інформації;

визначати види діяльності з оцінки відповідності, щодо стосовно яких він здійснює є компетентним здійснювати акредитацію, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та стандарти;

проводити управління діяльністю з акредитації та внутрішній контроль відповідно до встановлених ним процедур;

встановлювати необхідні процедури для забезпечення ефективного управління та належного внутрішнього контролю;

мати достатню кількість персоналу, у тому числі персоналу з акредитації, для належного виконання завдань національного органу України з акредитації та визначати обов'язки і сфери відповідальності зазначеного персоналу;

мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань;

проводити відповідно до встановленого ним порядку моніторинг рівня компетентності персоналу з акредитації та стану виконання ним своїх обов'язків;

документувати обов’язки, сфери відповідальності та повноваження персоналу, який може впливати на якість оцінки і засвідчення компетентності;

перевіряти проведення оцінки відповідності акредитованими органами з метою недопущення надмірного навантаження на замовників робіт з оцінки відповідності та урахування кількості працівників замовників таких робіт, галузей, у яких вони провадять діяльність, їх структури, особливостей їх виробничих і технологічних процесів;

встановлювати, впроваджувати та підтримувати процедури моніторингу компетентності залученого персоналу та стану виконання персоналом своїх обов’язків;

оприлюднювати річні фінансові звіти.

перевіряти, чи акредитовані органи проводять оцінки відповідності у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб’єктів господарювання та з належним урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій воно діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу;

{ Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011 }

оприлюднювати річні фінансові звіти, підготовлені відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.

{ Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011; в редакції Закону N 124-VIII ( 124-19 ) від 15.01.2015 }

Закреслене — текст редакції від 2012-01-14, підкреслене — текст редакції від 2015-02-11. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2012-01-14 або 2015-02-11.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.