Національний орган України з акредитації повинен:
бути організованим таким чином, щоб забезпечити його незалежність від органів з оцінки відповідності, оцінку яких він проводить, і від будь-якого комерційного тиску та запобігання виникненню конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності;
бути організованим та функціонувати таким чином, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість своєї діяльності;
забезпечувати прийняття кожного рішення, яке стосується засвідчення компетентності органу з оцінки відповідності, компетентними особами, що є іншими, ніж особи, які провели оцінку цього органу;
вживати адекватних заходів для забезпечення конфіденційності одержаної інформації;
визначати види діяльності з оцінки відповідності, стосовно яких він є компетентним здійснювати акредитацію, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та стандарти;
встановлювати необхідні процедури для забезпечення ефективного управління та належного внутрішнього контролю;
мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань;
документувати обов’язки, сфери відповідальності та повноваження персоналу, який може впливати на якість оцінки і засвідчення компетентності;
встановлювати, впроваджувати та підтримувати процедури моніторингу компетентності залученого персоналу та стану виконання персоналом своїх обов’язків;
перевіряти, чи акредитовані органи проводять оцінки відповідності у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб’єктів господарювання та з належним урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій воно діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу;
оприлюднювати річні фінансові звіти, підготовлені відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.
{ Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011; в редакції Закону N 124-VIII ( 124-19 ) від 15.01.2015 }