Брезент, що додатково використовується для покриття трюмів, повинен бути важкозаймистим.
9.1.0.11.4 У трюмах не повинні встановлюватися ніякі опалювальні прилади.
9.1.0.12 Вентиляція
9.1.0.12.1 Вентиляція кожного трюму повинна здійснюватися за допомогою двох не залежних один від одного витяжних вентиляторів, що мають продуктивність, яка забезпечує щонайменше п'ятикратний, стосовно об'єму порожнього трюму, повітрообмін на годину. Вентилятор повинен бути сконструйований таким чином, щоб у разі торкання лопаті кожуха вентилятора або утворення електростатичного заряду не могло відбутися іскроутворення. Отвори витяжних трубопроводів повинні бути розташовані в протилежних кінцях трюму і бути віддаленими від днища не менше ніж на 50 мм. Відведення газів і парів через витяжні трубопроводи повинно також забезпечуватися під час перевезення навалом/насипом.
На суднах, що перевозять тільки небезпечні вантажі, укладені в контейнери, вентилятори не вимагаються. Якщо витяжні трубопроводи є знімними, вони повинні бути придатними для монтажу з вентилятором і для міцного закріплення. Повинен забезпечуватися захист від непогоди і водяних бризок. Під час вентиляції повинне забезпечуватися надходження повітря.
9.1.0.12.2 Вентиляційна система трюму повинна бути сконструйована таким чином, щоб виключалася можливість проникнення небезпечних газів у житлові приміщення, рульову рубку чи машинне відділення.
9.1.0.12.3 Повинна бути передбачена можливість вентиляції житлових і службових приміщень.
9.1.0.13 - (Зарезервовані)
9.1.0.16
9.1.0.17 Житлові та службові приміщення
9.1.0.17.1 Житлові приміщення повинні бути відділені від трюмів металевими перебірками без отворів.
9.1.0.17.2 Отвори в житлових приміщеннях і рульовій рубці, що розташовані напроти трюмів, повинні бути обладнані герметичними пристроями, що закривають.
9.1.0.17.3. Ніякі входи і ніякі отвори машинних відділень і службових приміщень не повинні знаходитися напроти захищеної зони.
9.1.0.18 - (Зарезервовані)
9.1.0.19
9.1.0.20 Водяний баласт
Міжбортові і міждонні простори можуть бути пристосовані для приймання водяного баласту.
9.1.0.21 - (Зарезервовані)
9.1.0.30
9.1.0.31 Двигуни
9.1.0.31.1 Дозволяється встановлювати тільки двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C.
9.1.0.31.2 Вентиляційні отвори машинних відділень і повітрозабірників двигунів, які не всмоктують повітря безпосередньо з машинних відділень, повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від захищеної зони.
9.1.0.31.3 У межах захищеної зони повинна бути виключена можливість іскроутворення.
9.1.0.32 Паливні цистерни
9.1.0.32.1 Міждонні простори, що розташовані в межах трюмного простору, можуть бути пристосовані для використання як паливні цистерни за умови, що їхня глибина становить не менше ніж 0,60 м.
Трубопроводи й отвори цих паливних цистерн не повинні розміщуватися в трюмі.
9.1.0.32.2 Повітропроводи усіх паливних цистерн повинні виходити на відкриту палубу на висоті 0,50 м. Їхні отвори й отвори переливних труб, що виходять на палубу, повинні мати захисний пристрій у вигляді дротяної сітки чи перфорованої пластини.
9.1.0.33 (Зарезервований)
9.1.0.34 Вихлопні труби двигунів
9.1.0.34.1 Відпрацьовані гази повинні виводитися з судна в атмосферу через димову трубу або через обшивку корпусу. Випускний отвір повинен розташовуватися на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів люків. Вихлопні труби двигунів повинні бути розміщені таким чином, щоб відпрацьовані гази відносило від судна. Вихлопні труби не повинні розміщуватися в межах захищеної зони.
9.1.0.34.2 Вихлопні труби двигунів повинні бути обладнані пристроями, що перешкоджають вильоту іскор, наприклад іскроуловлювачами.
9.1.0.35 Система осушувальних насосів
Осушувальні насоси, призначені для трюмів, повинні бути розташовані в межах захищеної зони. Цей припис не застосовується, якщо осушення здійснюється за допомогою ежекторів.
9.1.0.36 - (Зарезервовані)
9.1.0.39
9.1.0.40 Засоби пожежегасіння
9.1.0.40.1 На судні повинна бути встановлена система пожежегасіння. Ця система повинна відповідати таким вимогам:
- систему повинні живити два незалежних пожежних чи баластових насоси, один з яких повинен бути готовим до використання в будь-який час. Ці насоси не повинні встановлюватися в одному й тому самому приміщенні;
- система повинна мати водяну магістраль, яка оснащена щонайменше трьома гідрантами, розташованими в захищеній зоні над палубою. Повинні бути передбачені три придатних і досить довгих рукави із соплами, що розпилюють, діаметром не менше ніж 12 мм. Щонайменше два струмені води, що надходять не з одного й того самого гідранта, повинні досягати одночасно будь-якої точки палуби в межах захищеної зони. Незворотний пружинний клапан повинен запобігати витоку газів з вантажного простору і їхньому проникненню через систему пожежегасіння до житлових чи службових приміщень;
- потужність системи повинна бути принаймні достатньою для того, щоб у разі одночасного застосування двох сопел, що розпилюють, з будь-якої точки на борту судна струмінь води покривав відстань, яка щонайменше дорівнює ширині корпусу судна.
На борту барж, що їх штовхають, які не мають власної силової установки, досить наявності одного пожежного чи баластового насоса.
9.1.0.40.2 Крім того, машинне відділення повинне бути обладнане стаціонарною системою пожежегасіння, що відповідає наведеним нижче вимогам.
9.1.0.40.2.1 Вогнегасні речовини
Для забезпечення захисту приміщень в машинних відділеннях, котлових і насосних відділеннях допускаються тільки ті стаціонарні системи пожежегасіння, в яких використовуються такі вогнегасні речовини:
а) CO (диоксид вуглецю); 2
b) HFC-227 еа (гептафторпропан);
c) 1G-541 (52% азоту, 40% аргону, 8% диоксиду вуглецю).
Інші вогнегасні речовини допускаються тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.1.0.40.2.2 Вентиляція, видалення повітря
а) Забір повітря, яке необхідне для двигунів внутрішнього згоряння, що забезпечують рух судна, не повинен здійснюватися з приміщень, які захищені стаціонарними системами пожежегасіння. Цей припис не є обов'язковим, якщо на судні є два головних машинних відділення, що не залежать один від одного і що розділені газонепроникною перебіркою, або якщо, крім головного машинного, є окреме машинне відділення, в якому встановлений носовий пристрій, що підрулює, здатний самостійно забезпечувати рух у разі пожежі в головному машинному відділенні.
b) Будь-яка система механічної вентиляції в приміщенні, яке захищається, повинна автоматично відключатися у разі вмикання системи пожежегасіння.
c) У приміщенні, яке захищається, всі отвори, через які може проникнути повітря або відбутися випуск газу, повинні мати пристрої, що дозволяють швидко закривати ці отвори. Положення, за якого ці пристрої відкриті і закриті, повинне бути чітко видним.
d) Повітря, що випускається через клапани підвищеного тиску, якими обладнані резервуари зі стисненим повітрям, встановлені в машинних відділеннях, повинне відводитися в атмосферу.
e) Надлишковий тиск або розрідження, що виникають у результаті розсіювання вогнегасної речовини, не повинні викликати пошкодження конструкційних елементів приміщення, яке захищається. Повинна бути забезпечена можливість безпечного вирівнювання тисків.
f) У захищених приміщеннях повинна бути передбачена можливість видалення вогнегасної речовини. Якщо для цього встановлені відповідні всмоктувальні пристрої, повинна бути виключена можливість їхнього спрацьовування в процесі гасіння пожежі.
9.1.0.40.2.3 Система пожежної сигналізації
У приміщенні, яке захищається, повинна бути належна система пожежної сигналізації. Сигнал, що подається цією системою, повинен бути чутним у рульовій рубці, житлових приміщеннях і приміщенні, яке захищається.
9.1.0.40.2.4 Система трубопроводів
а) Вогнегасна речовина повинна подаватися і поширюватися в приміщенні, яке захищається, через стаціонарну систему трубопроводів. Трубопроводи, прокладені всередині приміщення, яке захищається, а також їхня арматура, повинні бути виготовлені зі сталі. Ця вимога не застосовується до з'єднувальної арматури резервуарів і компенсаторів за умови, що матеріали, які використовуються, мають рівноцінні вогнетривкі властивості. Трубопроводи повинні бути захищені як зовні, так і зсередини від корозії.
b) Розподільні сопла повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечувався рівномірний розподіл вогнегасної речовини.
9.1.0.40.2.5 Пристрій вмикання
а) Використання систем пожежегасіння з автоматичним вмиканням не допускається.
b) Повинна бути передбачена можливість вмикання системи пожежегасіння з належного місця, розташованого за межами приміщення, яке захищається.
c) Пристрої вмикання повинні бути встановлені таким чином, щоб їх можна було привести в дію у разі пожежі і щоб була по можливості зведена до мінімуму небезпека пошкодження цих пристроїв у разі пожежі чи вибуху в приміщенні, яке захищається.
Немеханічні пристрої вмикання повинні живитися від двох не залежних одне від одного джерел енергії. Ці джерела енергії повинні бути розташовані за межами приміщення, яке захищається. Проводи системи управління, розташовані в приміщенні, яке захищається, повинні бути виконані таким чином, щоб у разі пожежі вони залишалися в робочому стані протягом не менше ніж 30 хвилин. Електричні пристрої вважаються такими, що відповідають цій вимозі, якщо вони відповідають стандарту МЕК 60331-21:1999.
Якщо розташування пристроїв вмикання не дозволяє бачити їх, то на предмет, що перешкоджає їхній видимості, повинен бути нанесений знак "Система пожежегасіння" з розмірами сторони не менше 10 см, а також наведений нижче напис, виконаний червоними літерами на білому фоні:
"Система пожежегасіння"
d) Якщо система пожежегасіння призначена для захисту декількох приміщень, вона повинна мати окремий і чітко маркований пристрій вмикання для кожного приміщення.
e) Поблизу кожного пристрою вмикання на видному місці повинна бути вивішена інструкція з експлуатації з текстом, що не стирається. Ця інструкція з експлуатації повинна бути складена мовою, якою судноводій може читати і яку він розуміє, і, якщо ця мова не є англійською, німецькою чи французькою, - англійською, німецькою чи французькою мовою. Вона повинна, зокрема, містити інформацію, що стосується такого:
i) вмикання системи пожежегасіння;
ii) необхідності впевнитися в тому, що всі особи залишили приміщення, яке захищається;
iii) дій екіпажу у разі вмикання системи;
iv) дій екіпажу у разі неспрацьовування системи пожежегасіння.
f) В інструкції з експлуатації повинно бути зазначено, що перед вмиканням системи пожежегасіння двигуни внутрішнього згоряння, які встановлені в приміщенні і які забирають повітря з приміщення, яке захищається, повинні бути відключені.
9.1.0.40.2.6 Сигнальний прилад
а) Стаціонарні системи пожежегасіння повинні бути оснащені візуально-звуковим сигнальним приладом.
b) Сигнальний прилад повинен автоматично спрацьовувати у разі першого вмикання системи пожежегасіння. Сигнальний прилад повинен функціонувати протягом належного періоду часу до початку подачі вогнегасної речовини і не повинен відключатися.
c) Попереджувальні сигнали повинні бути добре видимі в приміщеннях, які захищаються, і в місцях входу до них і повинні бути чітко чутними в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму. Вони повинні явно відрізнятися від усіх інших звукових і візуальних сигналів, що подаються в приміщення, яке захищається.
d) Звукові попереджувальні сигнали повинні бути також чітко чутними в суміжних приміщеннях із закритими дверима і в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму.
e) Якщо сигнальний прилад не має власного захисту від короткого замикання, розриву кабелів і падіння напруги, його функціонування повинне контролюватися.
f) Біля входу в будь-яке приміщення, до якого може проникнути вогнегасна речовина, на видному місці повинен бути вивішений щит з таким написом, виконаним червоними літерами на білому фоні:
"ОБЕРЕЖНО, СИСТЕМА ПОЖЕЖЕГАСІННЯ! НЕГАЙНО ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ У РАЗІ СИГНАЛУ...(ОПИС СИГНАЛУ)!"
9.1.0.40.2.7 Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском
а) Резервуари високого тиску, а також арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, повинні відповідати вимогам компетентного органу.
b) Резервуари високого тиску повинні бути встановлені відповідно до інструкцій заводу-виробника.
c) Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, не повинні встановлюватися в житлових приміщеннях.
d) Температура в шафах і приміщеннях для зберігання резервуарів високого тиску не повинна перевищувати 50 град.C.
e) Шафи та приміщення для зберігання, що знаходяться на палубі, повинні бути міцно закріплені та повинні мати вентиляційні отвори, розташовані таким чином, щоб у разі порушення герметичності резервуара високого тиску газ, що виходить, не міг проникнути всередину судна. Наявність прямого сполучення з іншими приміщеннями не допускається.
9.1.0.40.2.8 Кількість вогнегасної речовини
Якщо кількість вогнегасної речовини передбачена більше ніж для одного приміщення, не є обов'язковим, щоб наявна кількість вогнегасної речовини, була більшою ніж кількість, яка вимагається для найбільшого з приміщень, які захищаються.
9.1.0.40.2.9 Установка, обслуговування, перевірка та документація
а) Монтаж або модифікація системи повинна здійснюватися тільки організацією, що спеціалізується в галузі систем пожежегасіння. Повинні виконуватися інструкції (картка з технічними даними на продукт, пам'ятка з техніки безпеки), надані виробником вогнегасної речовини чи заводом - виробником системи.
b) Система повинна перевірятися експертом:
i) перед введенням в експлуатацію;
ii) перед кожним новим приведенням у дію після її відключення;
iii) після будь-якої модифікації чи будь-якого ремонту;
iv) через регулярні проміжки часу і принаймні кожні два роки.
c) Під час проведення перевірки експерт зобов'язаний перевірити відповідність системи вимогам підпункту 9.1.0.40.2.
d) Перевірка включає щонайменше:
i) зовнішній огляд усієї системи;
ii) перевірку герметичності трубопроводів;
iii) перевірку справного функціонування систем управління і вмикання;
iv) перевірку тиску в резервуарах і їхнього вмісту;
v) перевірку герметичності запірних пристроїв приміщення, яке захищається;
vi) перевірку системи пожежної сигналізації;
vii) перевірку сигнального приладу.
e) Особа, що проводила перевірку, складає і підписує свідоцтво про перевірку та зазначає дату проведення перевірки.
f) У свідоцтві про перевірку повинна бути зазначена кількість стаціонарних систем пожежегасіння.
9.1.0.40.2.10 Системи пожежегасіння, що використовують CO 2
Крім вимог, викладених у підпунктах 9.1.0.40.2.1-9.1.0.40.2.9 системи пожежегасіння, що використовують CO як вогнегасну 2
речовину, повинні відповідати таким приписам: а) Резервуари з CO повинні бути встановлені в приміщенні чи 2
шафі, відділених від інших приміщень газонепроникною перегородкою. Двері цих приміщень чи шаф для зберігання повинні відкриватися назовні, замикатися на ключ і мати із зовнішнього боку знак "Попередження: загальна небезпека" висотою не менше ніж 5 см, а також напис "CO " такого самого кольору і таких самих розмірів. 2
b) Шафи чи приміщення для зберігання резервуарів із CO , 2 розташовані під палубою, повинні бути доступні тільки зовні. Ці приміщення повинні бути обладнані системою штучної вентиляції з витяжними ковпаками і повинні бути повністю незалежними від інших систем вентиляції, що знаходяться на борту.
c) Ступінь наповнення резервуарів з CO не повинен 2
перевищувати 0,75 кг/л. За питомий об'єм CO не під тиском 2
береться величина, яка дорівнює 0,56 кв.м/кг. d) Концентрація CO у приміщенні, яке захищається, повинна 2
досягати щонайменше 40% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 120 секунд. Необхідно передбачити можливість контролю рівномірності й міри заповнення.
e) Відкриття клапанів резервуара й управління клапаном розсіювання повинні здійснюватися як дві окремі операції.
f) Належний період часу, згаданий в підпункті 9.1.0.40.2.6 b), становить не менше ніж 20 секунд. Регулювання часу розсіювання CO повинне забезпечуватися надійною установкою. 2
9.1.0.40.2.11 Системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа (гептафторпропан)
Крім вимог, викладених у підпунктах 9.1.0.40.2.1-9.1.0.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
а) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з HFC-227 еа, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати тиск газу.
d) Ступінь наповнення резервуарів не повинен перевищувати 1,15 кг/л. За питомий об'єм HFC-227 еа не під тиском береться величина, рівна 0,1374 кв.м/кг.
e) Концентрація HFC-227 еа у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 8% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 10 секунд.
f) Резервуари з HFC-227 еа повинні бути обладнані пристроєм контролю за тиском, що подає візуально-звуковий аварійний сигнал у рульовій рубці в разі надмірної втрати газоносія. У разі відсутності рульової рубки цей аварійний сигнал повинен подаватися ззовні приміщення, яке захищається.
g) Після розсіювання концентрація в приміщенні, яке захищається, не повинна перевищувати 10,5% (за об'ємом).
h) Системи пожежегасіння не повинні мати деталей з алюмінію.
9.10.40.2.12 Системи пожежегасіння, що використовують IG-541
Крім вимог, викладених у підпунктах 9.1.0.40.2.1-9.1.0.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують IG-541 як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
а) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з IG-541, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати вміст.
d) Тиск наповнення резервуарів не повинен перевищувати 200 бар при температурі +15 град.C.
e) Концентрація IG-541 у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 44% і не більше ніж 50% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватися за 120 секунд.
9.1.0.40.2.13 Система пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту
Установка систем пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту в машинних відділеннях, котельних і насосних відділеннях допускається тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.1.0.40.3 Два ручних вогнегасники, передбачені в розділі 8.1.4, повинні бути розміщені в зоні, яка захищається, чи поблизу неї.
9.1.0.40.4 Вогнегасна речовина, що міститься в стаціонарних системах пожежегасіння, повинна бути придатною та достатньою за кількістю для гасіння пожеж.
9.1.0.41 Вогонь і незахищене світло
9.1.0.41.1 Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів люків. Повинні бути вжиті заходи для запобігання вильоту іскор і проникнення води.
9.1.0.41.2 Прилади для опалення, готування їжі та охолодження не повинні працювати на рідкому паливі, рідкому газі або твердому паливі. Однак у машинному відділенні чи іншому спеціальному приміщенні допускається установка опалювальних приладів, що працюють на рідкому паливі, з температурою спалаху вище ніж 55 град.C.
Прилади для готування їжі та охолодження дозволяється встановлювати тільки в рульових рубках з металевою підлогою й у житлових приміщеннях.
9.1.0.41.3 За межами житлових приміщень і рульової рубки дозволяється використовувати тільки електричні освітлювальні прилади.
9.1.0.42 - (Зарезервовані)
9.1.0.51
9.1.0.52 Тип і розміщення електрообладнання
9.1.0.52.1 Повинна існувати можливість відключення електрообладнання в захищеній зоні за допомогою вимикачів, установлених на центральному щиті, за винятком тих випадків, коли:
- використовується електрообладнання гарантованого типу безпеки, що відповідає, як мінімум, температурному класу Т4 і групі вибухонебезпечності II В; та
- в захищеній зоні використовується електрообладнання з обмеженою небезпекою вибуху.
Відповідні електричні ланцюги повинні бути обладнані контрольними лампочками, які показують, чи знаходяться вони під напругою.
Вимикачі повинні бути захищені від випадкового несанкціонованого вмикання. Штепсельні розетки, встановлені в цій зоні, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб приєднання могло здійснюватися тільки в тому разі, якщо з них знята напруга.
9.1.0.52.2 Електродвигуни трюмних вентиляторів, що встановлені в повітряному потоці, повинні бути гарантованого типу безпеки.
9.1.0.52.3 Штепсельні розетки, що призначені для сигнальних вогнів, для освітлення східного трапу або для контейнерів, повинні бути встановлені на судні в безпосередній близькості від сигнальної щогли, східного трапу чи контейнерів. Штепсельні розетки для живлення заглибних насосів, і трюмних вентиляторів повинні бути стаціонарно встановлені на судні поблизу люків.
9.1.0.53 - (Зарезервовані)
9.1.0.55
9.1.0.56 Електричні кабелі
9.1.0.56.1 Кабелі й штепсельні розетки, що розташовані в захищеній зоні, повинні бути захищені від механічних пошкоджень.
9.1.0.56.2. У захищеній зоні не дозволяється використовувати переносні кабелі, крім як для принципово безпечних електричних ланцюгів або для живлення сигнальних вогнів і освітлення східного трапу, для контейнерів, заглибних насосів, трюмних вентиляторів і люкових закриттів з електричним приводом.
9.1.0.56.3 У випадку переносних кабелів, що допускаються відповідно до пункту 9.1.0.56.2, вище, повинні використовуватися лише кабелі типу Н07 RN-F з гумовою оболонкою, що відповідають стандарту 245 МЕК 66, чи кабелі щонайменше рівноцінної конструкції, що складаються з жил з площею поперечного перерізу не менше ніж 1,5 кв.мм. Ці кабелі повинні бути якомога коротшими і повинні бути прокладені таким чином, щоб виключалась імовірність їхнього випадкового пошкодження.
9.1.0.57 - (Зарезервовані)
9.1.0.69
9.1.0.70 Металеві троси, щогли
Усі металеві троси, що проходять над трюмами, і всі щогли повинні бути замкнуті на корпус, якщо цього не зроблено автоматично в результаті їхнього контакту з металевою структурою судна після їхньої установки.
9.1.0.71 Доступ на борт судна
Щити з повідомленням про заборону доступу на борт судна, як це передбачено в пункті 7.1.3.71, повинні бути добре видимі з будь-якої сторони судна.
9.1.0.72 - (Зарезервовані)
9.1.0.73
9.1.0.74 Заборона паління, користування вогнем і незахищеним світлом
9.1.0.74.1 Щити з повідомленням про заборону паління, як це передбачено в пункті 7.1.3.74, повинні бути добре видимі з будь-якого боку судна.
9.1.0.74.2 Біля входу до приміщень, де паління або користування вогнем чи незахищеним світлом не завжди забороняється, повинні бути вивішені щити з перерахуванням випадків, коли застосовується ця заборона.
9.1.0.74.3 Біля кожного виходу з житлових приміщень і рульової рубки повинні бути встановлені попільниці.
9.1.0.75 - (Зарезервовані)
9.1.0.79
9.1.0.80 Додаткові приписи, застосовні до суден з подвійним корпусом
Приписи пунктів 9.1.0.88-9.1.0.99 застосовуються до суден з подвійним корпусом, призначених для перевезення небезпечних вантажів класів 2, 3, 4.1, 5.2, 6.1, 7, 8 або 9 у кількостях, які перевищують значення, зазначені в пункті 7.1.4.1.1, за винятком вантажів, для яких у стовпчику 5 таблиці А глави 3.2 зазначений знак небезпеки зразка N 1.
9.1.0.81 - (Зарезервовані)
9.1.0.87
9.1.0.88 Класифікація
9.1.0.88.1 Судна з подвійним корпусом, призначені для перевезення небезпечних вантажів класів 2, 3, 4.1, 5.2, 6.1, 7, 8 чи 9 у кількостях, які перевищують значення, зазначені в пункті 7.1.4.1.1, за винятком вантажів, для яких у стовпчику 5 таблиці А глави 3.2 зазначений знак небезпеки зразка N 1, повинні будуватися або, у разі необхідності, перебудовуватися під наглядом визнаного класифікаційного товариства відповідно до правил, які встановлені цим класифікаційним товариством для суден вищого класу. Класифікаційне товариство видає свідоцтво, яке підтверджує, що судно відповідає цим правилам.
9.1.0.88.2 Збереження класу не вимагається.
9.1.0.88.3 Подальші перетворення та капітальний ремонт корпусу повинні виконуватися під наглядом того самого класифікаційного товариства.
9.1.0.89 - (Зарезервовані)
9.1.0.90
9.1.0.91 Трюми
9.1.0.91.1 Судно повинне бути побудоване як судно з подвійним корпусом, що має міжбортові простори і подвійне дно в межах захищеної зони.
9.1.0.91.2 Відстань між бортами судна і подовжніми перебірками трюму повинна становити не менше ніж 0,80 м. Незалежно від приписів, що стосуються ширини проходів на палубі судна, ця відстань може бути зменшена до 0,60 м за умови, що порівняно з приписами стосовно розмірів, зазначених у правилах побудови суден визнаного класифікаційного товариства, вжиті такі заходи для зміцнення судна:
а) Якщо борти судна побудовані по подовжній системі набору, то відстань між шпангоутами не повинна перевищувати 0,60 м.
Подовжні стрингери повинні підтримуватися рамними шпангоутами з вирізами для полегшення ваги конструкції, схожими з флором подвійного дна і віддаленими один від одного не більше ніж на 1,80 м.
b) Якщо борти судна побудовані по поперечній системі набору, то можливі два варіанти:
- повинні бути встановлені два подовжніх бортових стрингери. Відстань між двома стрингерами та між самим верхнім стрингером і площадкою східного трапа не повинна перевищувати 0,80 м. Висота стрингерів повинна щонайменше дорівнювати висоті шпангоутних рам, а площа поперечного перерізу полиці, що не прилягає до обшивки, повинна становити не менше ніж 15 кв.см. Подовжні стрингери повинні підтримуватися рамними шпангоутами з вирізами для полегшення ваги конструкції, схожими з флором подвійного дна, і віддаленими один від одного не більше ніж на 3,60 м. Бортові шпангоути і вертикальні ребра жорсткості трюмної перебірки повинні бути з'єднані в області лляла за допомогою бракетного листа висотою не менше ніж 0,90 м і товщиною, рівною товщині флора, або
- на кожній шпангоутній рамі повинні бути встановлені схожі з флором подвійного дна рамні шпангоути з вирізами для полегшення ваги конструкції.
c) Площадки східного трапа повинні підтримуватися за допомогою поперечних перебірок або поперечних балок, що віддалені одна від одної не більше ніж на 32 м.
Як альтернатива дотриманню вимог, викладених у підпункті c), вище, може прийматися обґрунтоване розрахунками свідоцтво визнаного класифікаційного товариства, яке підтверджує, що в міжбортових просторах установлені додаткові зміцнювальні елементи і що поперечну міцність конструкції судна можна вважати задовільною.
9.1.0.91.3 Висота міждонного простору повинна бути не менше ніж 0,50 м. Висота під приймальними колодязями може бути, однак, зменшена до 0,40 м за умови, що їхня місткість не повинна перевищувати 0,03 куб.м.
9.1.0.92 Запасний вихід
Приміщення, входи і виходи яких частково чи повністю занурені у воду в аварійному стані, повинні мати запасний вихід на рівні не менше ніж 0,10 м вище ватерлінії. Цей припис не застосовується до форпіка та ахтерпіка.
9.1.0.93 Остійність (у цілому)
9.1.0.93.1 Повинна бути підтверджена достатня остійність судна, у тому числі в пошкодженому стані.
9.1.0.93.2 Вихідні дані розрахунку остійності - водотоннажність судна упорожні і розташування центра ваги - повинні визначатися за допомогою досліду кренування або за допомогою докладних розрахунків маси і моменту. В останньому випадку водотоннажність упорожні повинна бути перевірена шляхом відповідного випробовування, у результаті якого допускається різниця не більше ніж +- 5% між масою, що визначена шляхом розрахунків, і водотоннажністю, обчисленою на основі значень осадки.
9.1.0.93.3 Повинна бути підтверджена достатня остійність непошкодженого судна на всіх стадіях навантаження і розвантаження та в кінцевому навантаженому стані.
Повинна бути підтверджена плавучість судна після аварії в найбільш несприятливих вантажних умовах. З цією метою повинна бути підтверджена достатня остійність шляхом її розрахунку на критичних проміжних стадіях затоплення і на кінцевій стадії затоплення. Негативні значення остійності на проміжних стадіях затоплення можуть допускатися лише в тому разі, якщо безперервна ділянка кривої відновлювальних плечей в аварійному стані показує належні позитивні значення остійності.
9.1.0.94 Остійність (непошкодженого судна)
9.1.0.94.1 Повинні повністю дотримуватися приписи стосовно остійності непошкодженого судна, установлені на основі розрахунку аварійної остійності.
9.1.0.94.2 У разі перевезення контейнерів необхідно також надати доказ достатньої остійності відповідно до положень правил, що згадані в підрозділі 1.1.4.6.
9.1.0.94.3 Застосовуються найжорсткіші з приписів, викладених у пунктах 9.1.0.94.1 і 9.1.0.94.2.
9.1.0.95 Остійність (аварійна)
9.1.0.95.1 У разі пошкодження судна необхідно виходити з таких припущень:
а) Розмір бортового пошкодження є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 0,59 м;
у вертикальному напрямку: від лінії основи вверх без обмеження.
b) Розмір пошкодження днища судна є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 3,00 м;
у вертикальному напрямку: від основи на 0,49 м вверх, за винятком стічного колодязя.
c) Усі перебірки в межах аварійної зони повинні вважатися пошкодженими, тобто перебірки повинні бути розташовані так, щоб судно залишалося на плаву після затоплення двох чи декількох суміжних відсіків, розташованих у подовжньому напрямку.
Застосовуються такі положення:
- У разі пошкодження днища необхідно припускати, що також затоплено два відсіки, розташовані у поперечному напрямку.
- Нижній край всіх отворів, що закриваються негерметично (наприклад, дверей, вікон, вхідних люків), на кінцевій стадії затоплення повинен знаходитися на рівні не менше ніж 0,10 м вище аварійної ватерлінії.
- У цілому необхідно припускати, що коефіцієнт проникності становить 95%. Якщо для якого-небудь відсіку середній коефіцієнт проникності становить, відповідно до розрахунків, менше ніж 95%, то може використовуватися це отримане значення.
Необхідно, однак, використовувати такі мінімальні значення:
- машинне відділення: 85%
- житлові приміщення: 95%
- міждонні простори, паливні цистерни, баластові цистерни тощо залежно від того, чи вважаються вони, з урахуванням їхніх функцій, наповненими чи порожніми для судна на плаву з максимально допустимою осадкою: 0% чи 95%.
Що стосується головного машинного відділення, то необхідно виходити з норми непотоплюваності, яка дорівнює лише одному відсіку, тобто передбачається, що кінцеві перебірки машинного відділення залишаються непошкодженими.
9.1.0.95.2 На стадії рівноваги (кінцевій стадії затоплення) кут крену не повинен перевищувати 12 град. Отвори, що закриваються негерметично, не повинні занурюватися у воду до досягнення стадії рівноваги. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
Область позитивних значень кривої відновлювальних плечей за межами стадії рівноваги повинна мати довжину > 0,05 м разом з площею під кривою >= 0,0065 м·рад. Мінімальні значення остійності повинні додержуватися до занурення у воду першого отвору, що закривається негерметично, але при цьому кут крену не повинен перевищувати 27 град. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення цієї стадії, відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
( 994_a940 )
9.1.0.95.3 Судна внутрішнього плавання, що перевозять незакріплені стаціонарні контейнери, повинні відповідати таким критеріям аварійної остійності:
На стадії рівноваги (кінцевій стадії затоплення) кут крену не повинен перевищувати 5 град. Отвори, що закриваються негерметично, не повинні занурюватися у воду до досягнення стадії рівноваги. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення такої стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
Область позитивних значень кривої відновлювальних плечей за межами стадії рівноваги повинна мати площу під кривою >= 0,0065 м·рад. Мінімальні значення остійності повинні дотримуватися до занурення у воду першого отвору, що закривається негерметично, але при цьому кут крену не повинен перевищувати 10 град. Якщо отвори, що закриваються негерметично, занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
( 994_a940 )
9.1.0.95.4 Якщо отвори, через які можуть бути додатково затоплені непошкоджені відсіки, можуть закриватися герметично, то пристрої, що закривають, повинні бути відповідним чином марковані.
9.1.0.95.5 У тих випадках, коли для зменшення несиметричного затоплення передбачені отвори, розташовані в поперечному чи подовжньому напрямку, час вирівнювання не повинен перевищувати 15 хвилин, якщо на проміжних стадіях затоплення була підтверджена достатня остійність.
9.1.0.96 - (Зарезервовані)
9.1.0.99
ПРАВИЛА ПОБУДОВИ, ЗАСТОСОВНІ ДО МОРСЬКИХ СУДЕН, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ПРИПИСАМ КОНВЕНЦІЇ СОЛАС ( 995_251 ), ГЛАВА II-2, ПРАВИЛО 54
9.2.0 Правила побудови, застосовні до морських суден, що відповідають приписам Конвенції СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 54
Приписи пунктів 9.2.0.0-9.2.079 застосовуються до морських суден, що відповідають приписам Конвенції СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 54.
Морські судна, що не відповідають приписам Конвенції СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 54, повинні відповідати приписам пунктів 9.1.0.0-9.1.0.79.
9.2.0.0 Конструкційні матеріали
Корпус судна повинен бути виготовлений із суднобудівної сталі або з іншого металу за умови, що цей метал щонайменше еквівалентний з точки зору механічних властивостей та опору впливу температури і вогню.
9.2.0.1 - (Зарезервовані)
9.2.0.19
9.2.0.20 Водяний баласт
Міжбортові і міждонні простори можуть бути пристосовані для приймання водяного баласту.
9.2.0.21 - (Зарезервовані)
9.2.0.30
9.2.0.31 Двигуни
9.2.0.31.1 Дозволяється встановлювати тільки двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на паливі з температурою спалаху вище ніж 60 град.C.
9.2.0.31.2 Повітрозабірники двигунів повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 2,00 м від захищеної зони.
9.2.0.31.3 У межах захищеної зони повинна бути виключена можливість іскроутворення.
9.2.0.32 - (Зарезервовані)
9.2.0.33
9.2.0.34 Вихлопні труби
9.2.0.34.1 Відпрацьовані гази повинні виводитися з судна в атмосферу через димову трубу або через обшивку корпуса. Випускний отвір повинен розташовуватися на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів люків. Вихлопні труби двигунів повинні бути розташовані таким чином, щоб відпрацьовані гази відносило від судна. Вихлопні труби не повинні розміщуватися в межах захищеної зони.
9.2.0.34.2. Вихлопні труби двигунів повинні бути обладнані пристроями, що перешкоджають вильоту іскор, наприклад іскроуловлювачами.
9.2.0.35 - (Зарезервовані)
9.2.0.40
9.2.0.41 Вогонь і незахищене світло
9.2.0.41.1 Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів люків. Повинні бути вжиті заходи для запобігання вильоту іскор і проникнення води.
9.2.0.41.2 Прилади для опалення, готування їжі та охолодження не повинні працювати на рідкому паливі, рідкому газі або твердому паливі. Однак у машинному відділенні або іншому спеціальному приміщенні допускається установка опалювальних приладів, що працюють на рідкому паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C. Прилади для готування їжі та охолодження дозволяється встановлювати тільки в рульових рубках з металевою підлогою й у житлових приміщеннях.
9.2.0.41.3 За межами житлових приміщень і рульової рубки дозволяється використовувати тільки електричні освітлювальні прилади.
9.2.0.42 - (Зарезервовані)
9.2.0.70
9.2.0.71 Доступ на борт судна
Щити з повідомленням про заборону доступу на борт судна, як передбачено в розділі 8.3.3, повинні бути добре видимі з будь-якого боку судна.
9.2.0.72 - (Зарезервовані)
9.2.0.73
9.2.0.74 Заборона паління, користування вогнем і незахищеним світлом
9.2.0.74.1 Щити з повідомленням про заборону паління, як це передбачено в розділі 8.3.4, повинні бути добре видимі з будь-якого боку судна.
9.2.0.74.2 Біля входу до приміщення, де паління й користування вогнем або незахищеним світлом іноді забороняється, повинні бути вивішені щити з перерахуванням випадків, коли застосовується ця заборона.
9.2.0.74.3 Біля кожного виходу з рульової рубки повинні бути встановлені попільниці.
9.2.0.75 - (Зарезервовані)
9.2.0.79
9.2.0.80 Додаткові приписи, застосовні до суден з подвійним корпусом
Приписи пунктів 9.2.0.88-9.2.0.99 застосовуються до суден з подвійним корпусом, призначених для перевезення небезпечних вантажів класів 2, 3, 4.1, 5.2, 6.1, 7, 8 або 9 у кількостях, які перевищують значення, зазначені в пункті 7.1.4.1.1, за винятком вантажів, для яких у стовпчику 5 таблиці А глави 3.2 зазначений знак небезпеки зразка N 1.
9.2.0.81 - (Зарезервовані)
9.2.0.87
9.2.0.88 Класифікація
9.2.0.88.1 Судна з подвійним корпусом, призначені для перевезення небезпечних вантажів класів 2, 3, 4.1, 5.2, 6.1, 7, 8 чи 9 у кількостях, які перевищують значення, зазначені в пункті 7.1.4.1.1, за винятком вантажів, для яких у стовпчику 5 таблиці А глави 3.2 зазначений знак небезпеки зразка N 1, повинні будуватися під наглядом визнаного класифікаційного товариства відповідно до правил, які встановлені цим класифікаційним товариством для суден вищого класу. Класифікаційне товариство видає свідоцтво, яке підтверджує, що судно відповідає цим правилам.
9.2.0.88.2 Збереження вищого класу вимагається.
9.2.0.89 - (Зарезервовані)
9.2.0.90
9.2.0.91 Трюми
9.2.0.91.1 Судно повинне бути побудоване як судно з подвійним корпусом, що має міжбортові простори і подвійне дно в межах захищеної зони.
9.2.0.91.2 Відстань між бортами судна і подовжніми перебірками трюму повинна становити не менше ніж 0,80 м. На краях судна дозволяється зменшувати цю відстань за умови, що мінімальна відстань між бортом судна і подовжньою перебіркою (виміряна під прямим кутом до борту) становить не менше ніж 0,60 м. Достатня конструктивна міцність судна (подовжня, поперечна і місцева міцність) повинна бути підтверджена класифікаційним свідоцтвом.
9.2.0.91.3 Висота міждонного простору повинна бути не менше ніж 0,50 м.
Висота під приймальними колодязями може бути, однак, зменшена до 0,40 м за умови, що їхня місткість не повинна перевищувати 0,03 куб.м.
9.2.0.92 (Зарезервований)
9.2.0.93 Остійність (у цілому)
9.2.0.93.1 Повинна бути підтверджена достатня остійність судна, у тому числі в пошкодженому стані.
9.2.0.93.2 Вихідні дані розрахунку остійності - водотоннажність судна упорожні і розташування центра ваги - повинні визначатися за допомогою досліду кренування або за допомогою докладних розрахунків маси і моменту. В останньому випадку водотоннажність упорожні повинна бути перевірена шляхом відповідного випробовування, у результаті якого допускається різниця не більше ніж +- 5% між масою, що визначена шляхом розрахунків, і водотоннажністю, обчисленою на основі значень осадки.
9.2.0.93.3 Повинна бути підтверджена достатня остійність непошкодженого судна на всіх стадіях навантаження і розвантаження та в кінцевому навантаженому стані.
Повинна бути підтверджена плавучість судна після аварії в найбільш несприятливих вантажних умовах. З цією метою повинна бути підтверджена достатня остійність шляхом її розрахунку на критичних проміжних стадіях затоплення і на кінцевій стадії затоплення. Негативні значення остійності на проміжних стадіях затоплення можуть допускатися лише в тому разі, якщо безперервна ділянка кривої відновлювальних плечей а аварійному стані показує належні позитивні значення остійності.
9.2.0.94 Остійність (непошкодженого судна)
9.2.0.94.1 Повинні повністю дотримуватися приписи стосовно остійності непошкодженого судна, установлені на основі розрахунку аварійної остійності.
9.2.0.94.2 У разі перевезення контейнерів необхідно також надати доказ достатньої остійності відповідно до положень правил, що згадані в підрозділі 1.1.4.6.
9.2.0.94.3 Застосовуються найжорсткіші з приписів, викладених у пунктах 9.2.0.94.1 і 9.2.0.94.2.
9.2.0.94.4 Стосовно морських суден приписи пункту 9.2.0.94.2 можуть вважатися виконаними, якщо остійність відповідає резолюції А. 749(18) Міжнародної морської організації та якщо документи, що стосуються остійності, були перевірені компетентним органом. Це положення застосовується тільки у тому разі, якщо всі контейнери закріплені відповідно до звичайної для морських суден практики і компетентним органом затверджений відповідний документ, що підтверджує остійність.
9.2.0.95 Остійність (аварійна)
9.2.0.95.1 У разі пошкодження судна необхідно виходити з таких припущень:
а) Розмір бортового пошкодження є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 0,59 м;
у вертикальному напрямку: від лінії основи вверх без обмеження.
b) Розмір пошкодження днища судна є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 3,00 м;
у вертикальному напрямку: від основи вверх на 0,49 м, за винятком стічного колодязя.
с) Усі перебірки в межах аварійної зони повинні вважатися пошкодженими, тобто перебірки повинні бути розташовані так, щоб судно залишалося на плаву після затоплення двох чи декількох суміжних відсіків, розташованих у подовжньому напрямку.
Застосовуються такі положення:
- У разі пошкодження днища необхідно припускати, що також затоплено два відсіки, розташовані у поперечному напрямку.
- Нижній край всіх отворів, що закриваються негерметично (наприклад, дверей, вікон, вхідних люків) повинен знаходитися на кінцевій стадії затоплення на рівні не менше ніж 0,10 м вище аварійної ватерлінії.
- У цілому необхідно припускати, що коефіцієнт проникності становить 95%. Якщо для якого-небудь відсіку середній коефіцієнт проникності становить, відповідно до розрахунків, менше ніж 95%, то може використовуватися це отримане значення.
Необхідно, однак, використовувати такі мінімальні значення:
машинні відділення: 85%
житлові приміщення: 5%
міждонні простори, паливні цистерни, баластові цистерни тощо, залежно від того, чи вважаються вони, з урахуванням їхніх функцій, наповненими чи порожніми для судна на плаву з максимально припустимою осадкою: % чи 95%.
Що стосується головного машинного відділення, то необхідно виходити з норми непотоплюваності, яка дорівнює лише одному відсіку, тобто передбачається, що кінцеві перебірки машинного відділення залишаються непошкодженими.
9.2.0.95.2 На стадії рівноваги (кінцевій стадії затоплення) кут крену не повинен перевищувати 12 град. Отвори, що закриваються негерметично, не повинні занурюватися у воду до досягнення стадії рівноваги. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
Область позитивних значень кривої відновлювальних плечей за межами стадії рівноваги повинна мати довжину >= 0,05 м разом з площею під кривою >= 0,0065 м·рад. Мінімальні значення остійності повинні додержуватися до занурення у воду першого отвору, що закривається негерметично, але при цьому кут крену не повинен перевищувати 27 град. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення цієї стадії, відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
( 994_a940 )
9.2.0.95.3. Якщо отвори, через які можуть бути додатково затоплені непошкоджені відсіки, можуть закриватися герметично, то пристрої, що закривають, відповідним чином повинні бути марковані.
9.2.0.95.4. У тих випадках, коли для зменшення несиметричного затоплення передбачені отвори, розташовані в поперечному чи подовжньому напрямку, час вирівнювання не повинен перевищувати 15 хвилин, якщо на проміжних стадіях затоплення була підтверджена достатня остійність.
9.2.0.96 - (Зарезервовані)
9.2.0.99
ПРАВИЛА ПОБУДОВИ ТАНКЕРІВ
9.3.1 Правила побудови танкерів типу G
Приписи пунктів 9.3.1.0-9.3.1.99 застосовуються до танкерів типу G.
9.3.1.0 Конструкційні матеріали
9.3.1.0.1 а) Корпус судна і вантажні танки повинні бути виготовлені із суднобудівної сталі чи іншого, щонайменше еквівалентного металу.
Вкладні вантажні танки можуть також виготовлятися з інших матеріалів за умови, що ці матеріали мають щонайменше такі самі механічні властивості і такий самий опір впливу температури і вогню.
b) Усі частини судна, у тому числі будь-яка установка і будь-яке обладнання, що можуть вступати в контакт із вантажем, повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються небезпечному впливу з боку вантажу, не викликають його розкладання і не вступають з ним у реакцію з утворенням шкідливих чи небезпечних продуктів.
9.3.1.0.2 У межах вантажного простору забороняється використання дерева, алюмінієвих сплавів або пластмас, за винятком тих випадків, коли це прямо дозволяється в пункті 9.3.1.0.3 чи у свідоцтві про допуск.
9.3.1.0.3 а) У межах вантажного простору дозволяється використовувати лише такі, виготовлені з дерева, алюмінієвих сплавів або пластмас предмети:
- східні і зовнішні трапи;
- рухомі частини обладнання;
- пристосування для кріплення вантажних танків, які не є частиною корпусу судна, та для кріплення установок і обладнання;
- щогли й аналогічне рангоутне дерево;
- частини машин;
- частини електрообладнання;
кришки ящиків, розташованих на палубі.
b) У межах вантажного простору дозволяється використовувати виготовлені з дерева чи пластмас лише:
- опори й стопори будь-якого роду.
c) У межах вантажного простору дозволяється використовувати виготовлені з пластмаси чи гуми лише:
- будь-якого роду прокладки (наприклад, для кришок куполів чи люків);
- електричні кабелі;
- вантажно-розвантажувальні шланги;
- ізоляцію вантажних танків і вантажно-розвантажувальних шлангів.
d) Усі постійно закріплені матеріали в житлових приміщеннях або рульовій рубці, за винятком меблів, повинні бути важкозаймистими. У разі виникнення пожежі вони не повинні виділяти дим або токсичні гази в небезпечних кількостях.
9.3.1.0.4 Фарба, що використовується в межах вантажного простору, не повинна бути здатною до іскроутворення, зокрема у разі удару.
9.3.1.0.5 Суднові шлюпки дозволяється виготовляти з пластмаси тільки в тому разі, якщо матеріал є важкозаймистим.
9.3.1.1 - (Зарезервовані)
9.3.1.7
9.3.1.8 Класифікація
9.3.1.8.1 Танкер повинен будуватися під наглядом визнаного класифікаційного товариства і класифікуватися ним як судно вищого класу.
Вимагається збереження вищого класу судна.
Класифікаційне товариство повинне видати свідоцтво, яке посвідчує, що судно відповідає правилам цього розділу.
У цьому свідоцтві повинні бути наведені розрахунковий і випробувальний тиск вантажних танків.
Якщо судно має вантажні танки з різними тисками спрацювання клапанів, то у свідоцтві повинні бути наведені розрахунковий і випробувальний тиск кожного танка.
Класифікаційне товариство повинне скласти свідоцтво, в якому згадуються всі небезпечні речовини, допущені до перевезення танкером (див. також пункт 1.11.1.2.5).
9.3.1.8.2 Відділення вантажних насосів повинні піддаватися огляду визнаним класифікаційним товариством кожен раз під час поновлення свідоцтва про допуск, а також протягом третього року дії свідоцтва про допуск.
Огляд повинен включати щонайменше:
- перевірку всієї системи на предмет її технічного стану, корозії, витоку чи забороненого переобладнання;
- перевірку стану газодетекторної системи у відділенні вантажних насосів.
Свідоцтва про огляд відділення вантажних насосів, підписані визнаним класифікаційним товариством, повинні зберігатися на борту судна. У свідоцтвах про огляд повинні реєструватися, щонайменше, дані про наведений вище огляд та його результати, а також дата проведення огляду.
9.3.1.8.3 Стан газодетекторної системи, зазначеної в пункті 9.3.1.52.3 b), повинен перевірятися визнаним класифікаційним товариством кожного разу під час поновлення свідоцтва про допуск і протягом третього року дії цього свідоцтва. На борту судна повинне зберігатися відповідне свідоцтво, підписане визнаним класифікаційним товариством.
9.3.1.9 (Зарезервований)
9.3.1.10 Захист від проникнення газів
9.3.1.10.1 Судно повинне бути сконструйоване таким чином, щоб запобігати проникненню газів у житлові і службові приміщення.
9.3.1.10.2 Нижній край дверних прорізів у бічній стінці надбудов повинен знаходитися на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби, комінгси вхідних люків підпалубних приміщень - на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби.
Ця вимога може не дотримуватися за умови, що стінка надбудов, яка повернена в бік вантажного простору, тягнеться від одного борту до іншого і має двері, висота комінгсів яких становить не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби. Висота цієї стінки повинна бути не менше ніж 2,00 м. У цьому разі нижні краї дверних прорізів у бічній стінці надбудов, а також комінгси вхідних люків, розташованих за цією стінкою, повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,10 м над рівнем палуби. Однак комінгси дверей і вхідних люків машинного відділення повинні завжди знаходитися на висоті не менш 0,50 м.
9.3.1.10.3 Фальшборти, огорожа для ніг тощо повинні мати досить великі отвори, розташовані безпосередньо над палубою.
9.3.1.11 Трюмні приміщення і вантажні танки
9.3.1.11.1. а) Максимально допустима місткість вантажних танків повинна визначатися за такою таблицею:
------------------------------------------------------------------
| L х B х H |Максимально допустима місткість вантажного танка |
| (куб.м) | (куб.м) |
|--------------+-------------------------------------------------|
|до 600 | L х B х C х 0,3 |
|600 - 3 750 | 180 + (L х B х C - 600) х 0,0635 |
|> 3750 | 380 |
------------------------------------------------------------------
У наведеній вище таблиці L х B х C є добутком основних розмірів танкера в метрах (відповідно до обмірного свідоцтва), де:
L = найбільша довжина корпусу;
B = найбільша ширина корпусу;
C = мінімальна вертикальна відстань між вершиною кіля і найнижчою точкою палуби біля борту судна (розрахункова висота борту) у межах вантажного простору.
Для тронкових суден C повинна бути замінена на C', де C' обчислюється за такою формулою:
C' = C + (ht х bt/B х lt/L),
де:
ht = висота тронка (відстань між верхнім краєм тронка і головною палубою, виміряна по борту тронка при L/2);
bt = ширина тронка;
lt = довжина тронка.
b) Забороняється використовувати вантажні танки високого тиску, в яких відношення довжини до діаметра перевищує 7.
c) Вантажні танки високого тиску повинні бути розраховані на температуру вантажу +40 град.C.
9.3.1.11.2 а) У межах вантажного простору корпус повинен бути сконструйований у такий спосіб(*):
----------------
(*) За іншої конструкції корпусу в межах вантажного простору за допомогою розрахунків повинно бути доведено, що у разі бокового зіткнення з іншим судном, що має ніс із прямим форштевнем, може бути поглинута енергія в 22 МДж без розриву вантажних танків і трубопроводів, приєднаних до вантажних танків.
- як судно з подвійним корпусом і подвійним дном. Внутрішня відстань між бортовою обшивкою і подовжніми перебірками становить не менше ніж 0,80 м. Висота міждонного простору становить не менше ніж 0,60 м. Вантажні танки підтримуються за допомогою опор, що проходять між танками нижче їхньої горизонтальної діаметральної лінії під кутом не менше ніж 20 град.
Охолоджувані вантажні танки встановлюються тільки в тих трюмних приміщеннях, що межують з міжбортовими і міждонними просторами. Кріпильні пристосування вантажних танків повинні відповідати вимогам визнаного класифікаційного товариства; або
- як судно з одинарним корпусом, в якого на бортовій обшивці між площадкою східного трапа і верхом флора розміщені через рівні проміжки, що становлять не більше ніж 0,60 м, бортові стрингери, що підтримуються рамними шпангоутами, які віддалені один від одного не більше ніж на 2,00 м. Висота бортових стрингерів і рамних шпангоутів повинна становити не менше 10% висоти борту, але не менше ніж 0,30 м. Бортові стрингери і рамні шпангоути повинні з'єднуватися полицею, що не прилягає до обшивки, яка виготовлена зі штабової сталі і має площу поперечного перерізу не менше ніж 7,5 кв.см і 15 кв.см відповідно.
Відстань між бортовою обшивкою і вантажними танками повинна становити не менше ніж 0,80 м, а між дном і вантажними танками - не менше ніж 0,60 м. Під приймальними колодязями відстань до дна може бути зменшена до 0,50 м.
Відстань по горизонталі між приймальними колодязями вантажних танків і елементами конструкції дна повинна становити не менше ніж 0,10 м.
Опорні пристрої і кріпильні пристосування вантажних танків повинні бути такими:
- вантажні танки повинні підтримуватися опорами, що проходять між танками нижче їхньої горизонтальної діаметральної лінії під кутом не менше ніж 10 град.; та
- для сусідніх циліндричних вантажних танків на опорах повинна бути передбачена прокладка, що має розміри 500 мм х 450 мм, а на половині відстані між опорами повинна бути передбачена прокладка, що має розміри 2000 мм х 450 мм.
Прокладки повинні щільно прилягати до сусідніх вантажних танків.
Прокладки повинні бути виготовлені з матеріалу, що поглинає енергію.
a) Вантажні танки повинні бути закріплені так, щоб виключалася можливість люфту.
с) Місткість приймального колодязя повинна становити не більше ніж 0,10 куб.м. Однак у разі вантажних танків високого тиску, місткість приймального колодязя може становити 0,20 куб.м.
d) Забороняються бортові стрингери, що з'єднують чи підтримують несучі компоненти бічних стінок судна з несучими компонентами подовжньої перегородки вантажних танків, а також бортові стрингери, що з'єднують несучі компоненти днища судна з днищем танків.
9.3.1.11.3 а) Трюмні приміщення відокремлюються від житлових і службових приміщень, розташованих за межами підпалубного вантажного простору, за допомогою перебірок з протипожежною ізоляцією, здатною чинити опір пожежі протягом не менше ніж 60 хвилин (клас "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3). Між вантажними танками і кінцевими перебірками трюмних приміщень повинен залишатися простір, що становить не менше ніж 0,20 м. Якщо вантажні танки мають плоскі кінцеві перебірки, цей простір повинен становити не менше ніж 0,50 м.
b) Повинна бути забезпечена можливість огляду трюмних приміщень і вантажних танків.
с) Повинна бути забезпечена можливість вентиляції всіх приміщень, розташованих у межах вантажного простору. Повинні бути передбачені засоби перевірки відсутності в них газу.
9.3.1.11.4 Перебірки, що обмежують трюмні приміщення, повинні бути водонепроникними. У вантажних танках і кінцевих перебірках трюмних приміщень, а також у перебірках, що обмежують вантажний простір, не повинно бути отворів чи проходів, розташованих під палубою. Однак дозволяється мати проходи в перебірках між двома трюмними приміщеннями. У перебірці між машинним відділенням і кофердамом чи службовими приміщеннями в межах вантажного простору чи між машинним відділенням і трюмним приміщенням можуть бути проходи за умови, що вони відповідають приписам пункту 9.3.1.17.
9.3.1.11.5 Міжбортові і міждонні простори, розташовані в межах вантажного простору, повинні призначатися тільки для приймання водяного баласту. Міждонні простори можуть, однак, використовуватися як паливні цистерни за умови, що вони відповідають приписам підрозділу 9.3.1.32.
9.3.1.11.6 а) У межах підпалубного вантажного простору може бути обладнане службове приміщення за умови, що перебірка, яка обмежує це службове приміщення, доходить у вертикальній площині до дна, а перебірка, не повернена в бік вантажного простору, простягається від борту до борту в площині однієї шпангоутної рами. Вхід у це службове приміщення повинен бути передбачений тільки з палуби.
b) Це службове приміщення повинен бути водонепроникним, за винятком його вхідних люків і вентиляційних впускних отворів.
с) У службовому приміщенні, що наведено в підпункті а) вище, не повинні бути розташовані вантажно-розвантажувальні трубопроводи.
Вантажно-розвантажувальні трубопроводи можуть бути розташовані в підпалубному відділенні вантажних насосів тільки в тому разі, якщо вони відповідають приписам пункту 9.3.1.17.6.
9.3.1.11.7 Якщо службові приміщення розташовані в межах підпалубного вантажного простору, вони повинні бути влаштовані таким чином, щоб вони були легкодоступні і щоб особи, які одягнені в захисний одяг і які користуються дихальним апаратом, могли в умовах безпеки експлуатувати розміщене в них обладнання. Вони повинні бути спроектовані таким чином, щоб можна було безперешкодно евакуювати з них персонал, що одержав травми чи втратив свідомість, у разі потреби - за допомогою стаціонарного обладнання.
9.3.1.11.8 Трюмні й інші доступні приміщення в межах вантажного простору повинні бути влаштовані таким чином, щоб забезпечувати їхнє належне і повне очищення та огляд. Розміри отворів, за винятком отворів у міжбортових і міждонних просторах, що не мають перебірки, яка прилягає до вантажних танків, повинні дозволяти людині, яка має дихальний апарат, безперешкодно проникати в приміщення чи залишати його. Мінімальна площа поперечного перерізу отворів повинна становити 0,36 кв.м, довжина однієї сторони - не менше ніж 0,50 м. Отвори повинні бути спроектовані таким чином, щоб можна було безперешкодно евакуювати з дна таких приміщень персонал, що одержав травми чи втратив свідомість, у разі необхідності - за допомогою стаціонарного обладнання. У цих приміщеннях відстань між зміцнювальними елементами не повинна бути меншою ніж 0,50 м. У міждонному просторі ця відстань може бути зменшена до 0,45 м.
У вантажних танках можуть бути круглі отвори з мінімальним діаметром 0,68 м.
9.3.1.12 Вентиляція
9.3.1.12.1 Кожне трюмне приміщення повинно мати два отвори, розміри і розташування яких забезпечують можливість ефективної вентиляції в будь-якій точці трюмного приміщення. У разі відсутності таких отворів повинна бути передбачена можливість заповнення трюмних приміщень інертним газом або сухим повітрям.
9.3.1.12.2 Міжбортові і міждонні простори, розташовані в межах вантажного простору і не призначені для приймання водяного баласту, а також кофердами, розташовані між машинними відділеннями і насосними відділеннями (якщо такі є) повинні бути забезпечені системами вентиляції.
9.3.1.12.3 Кожне службове приміщення в межах підпалубного вантажного простору повинне бути забезпечене системою механічної вентиляції, що має продуктивність, яка забезпечує щонайменше 20-кратний повітрообмін на годину, виходячи з усього об'єму приміщення. Вентилятор повинен бути сконструйований таким чином, щоб у разі торкання лопатями кожуха вентилятора не могло відбутись іскроутворення чи накопичення електростатичного заряду.
Витяжні отвори повинні знаходитися на відстані не більше ніж 50 мм від підлоги службового приміщення. Подача повітря повинна здійснюватися через повітровід, розташований у верхній частині службового приміщення. Повітроприймальні отвори для забору повітря повинні бути розташовані на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби, на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів вантажних танків і 6,00 м від випускних отворів запобіжних клапанів.
Висувні труби, якщо в них є необхідність, можуть бути шарнірного типу.
9.3.1.12.4 Повинна бути передбачена вентиляція житлових і службових приміщень.
9.3.1.12.5 Вентилятори, що використовуються для дегазації вантажних танків, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб у разі торкання лопатями кожуха вентилятора не могло відбуватись іскроутворення чи накопичення електростатичного заряду.
9.3.1.12.6 Біля вентиляційних впускних отворів повинні бути вивішені таблички із зазначенням умов, за яких ці отвори повинні бути закриті. Усі вентиляційні впускні отвори житлових і службових приміщень, що виходять назовні, повинні мати стаціонарні протипожежні заслінки. Ці вентиляційні впускні отвори повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
Вентиляційні впускні отвори службових приміщень, що розташовані в межах підпалубного вантажного простору, можуть розміщуватися в межах такого простору.
9.3.1.13 Остійність (у цілому)
9.3.1.13.1 Повинна бути підтверджена достатня остійність судна, у тому числі в пошкодженому стані.
9.3.1.13.2 Вихідні дані розрахунку остійності - водотоннажність судна упорожні і розташування центра ваги - повинні визначатися за допомогою досліду кренування або за допомогою докладних розрахунків маси і моменту. В останньому випадку водотоннажність упорожні повинна бути перевірена шляхом відповідного випробовування, у результаті якого допускається різниця не більше ніж +- 5% між масою, що визначена шляхом розрахунків, і водотоннажністю, обчисленою на основі значень осадки.
9.3.1.13.3 Повинна бути підтверджена достатня остійність непошкодженого судна на всіх стадіях завантаження і розвантаження та в кінцевому навантаженому стані.
Повинна бути підтверджена плавучість судна після пошкодження в найбільш несприятливих вантажних умовах. З цією метою шляхом розрахунків повинна бути підтверджена достатня остійність на критичних проміжних стадіях затоплення і на кінцевій стадії затоплення. Негативні значення остійності на проміжних стадіях затоплення можуть допускатися лише в тому разі, якщо безперервна ділянка кривої відновлювальних плечей в аварійному стані показує належні позитивні значення остійності.
9.3.1.14 Остійність (непошкодженого судна)
Повинні повністю дотримуватись приписи стосовно остійності непошкодженого судна, які встановлені на основі розрахунку аварійної остійності.
9.3.1.15 Остійність (аварійна)
9.3.1.15.1 У разі пошкодження судна необхідно виходити з таких припущень:
а) Розмір бортового пошкодження є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 0,79 м;
у вертикальному напрямку: від лінії основи вверх без обмеження.
b) Розмір пошкодження днища судна є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 3,00 м;
у вертикальному напрямку: від основи вверх на 0,59 м, за винятком стічного колодязя.
c) Усі перебірки в межах аварійної зони повинні вважатись пошкодженими, тобто перебірки повинні бути розташовані так, щоб судно залишалося на плаву після затоплення двох чи декількох суміжних відсіків, розташованих у подовжньому напрямку.
Застосовуються такі положення:
- У разі пошкодження днища необхідно припускати, що також затоплені суміжні відсіки, розташовані в поперечному напрямку;
- Нижній край всіх отворів, що закриваються негерметично, (наприклад, дверей, вікон, вхідних люків) повинен знаходитися на кінцевій стадії затоплення на рівні не менше ніж 0,10 м вище аварійної ватерлінії;
- У цілому необхідно припускати, що коефіцієнт проникності становить 95%. Якщо для якого-небудь відсіку середній коефіцієнт проникності становить, за розрахунками, менше ніж 95%, то може використовуватися це отримане значення. Однак необхідно використовувати такі мінімальні значення:
- машинні відділення: 85%;
- житлові приміщення: 95%;
- міждонні простори, паливні цистерни, баластові цистерни тощо, залежно від того, чи вважаються вони, з урахуванням їхніх функцій, наповненими чи порожніми для судна на плаву з максимально допустимою осадкою: 0% чи 95%.
Що стосується головного машинного відділення, то необхідно виходити з норми непотоплюваності, рівної лише одному відсіку, тобто передбачається, що кінцеві перебірки машинного відділення залишаються непошкодженими.
9.3.1.15.2. На стадії рівноваги (кінцевій стадії затоплення) кут крену не повинен перевищувати 12 град. Отвори, що закриваються негерметично, не повинні занурюватися у воду до досягнення стадії рівноваги. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
Область позитивних значень кривої відновлювальних плечей остійності за межами стадії рівноваги повинна мати довжину >= 0,05 м, разом з площею під кривою >= 0,0065 м·рад. Мінімальні значення остійності повинні дотримуватися до занурення у воду першого отвору, що закривається негерметично, але при цьому кут крену не повинен перевищувати 27 град. Якщо отвори, що закриваються негерметично, занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
( 994_a940 )
9.3.1.15.3 Якщо отвори, через які можуть бути додатково затоплені непошкоджені відсіки, можуть закриватися герметично, то пристрої, що закривають, повинні бути відповідним марковані.
9.3.1.15.4 У тих випадках, коли для зменшення несиметричного затоплення передбачені отвори, розташовані в поперечному або подовжньому напрямку, час вирівнювання не повинен перевищувати 15 хвилин, якщо на проміжних стадіях затоплення підтверджена достатня остійність.
9.3.1.16 Машинні відділення
9.3.1.16.1 Головні двигуни внутрішнього згоряння судна, а також двигуни внутрішнього згоряння допоміжних механізмів повинні розміщатися за межами вантажного простору. Входи й інші отвори машинних відділень повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
9.3.1.16.2 Повинен бути передбачений доступ до машинного відділення з палуби; входи не повинні бути повернені до вантажного простору. У разі, якщо вхідні двері не обладнані в ніші, глибина якої щонайменше дорівнює ширині дверей, дверні петлі повинні знаходитися з боку вантажного простору.
9.3.1.17 Житлові і службові приміщення
9.3.1.17.1 Житлові приміщення і рульова рубка повинні бути розташовані за межами вантажного простору, тобто перед вертикальною площиною носової межі підпалубного вантажного простору чи за вертикальною площиною його кормової межі. Вікна рульової рубки, розташовані на висоті не менше ніж 1,00 м над настилом рульової рубки, можуть мати нахил у бік носової частини.
9.3.1.17.2 Входи в приміщення й отвори надбудов не повинні бути повернені до вантажного простору. Петлі дверей, що відкриваються назовні і що не встановлені в нішах, глибина яких дорівнює щонайменше ширині дверей, повинні знаходитися з боку вантажного простору.
9.3.1.17.3 Входи з боку палуби й отвори приміщень, що виходять на відкриту палубу, повинні закриватися. Біля входу в ці приміщення повинні бути вивішені таблички з такою вказівкою:
ПІД ЧАС ЗАВАНТАЖЕННЯ, РОЗВАНТАЖЕННЯ ЧИ ДЕГАЗАЦІЇ НЕ ВІДКРИВАТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ. ЗАКРИВАТИ НЕГАЙНО.
9.3.1.17.4 Входи й вікна надбудов і житлової зони, що відкриваються, а також інші отвори цих приміщень повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору. Двері й вікна рульової рубки не повинні знаходитися в радіусі 2,00 м від вантажного простору, за винятком випадків, коли між рульовою рубкою і житловими приміщеннями немає прямого сполучення.
9.3.1.17.5 а) Ведучі вали осушувальних і баластових насосів у межах вантажного простору можуть проходити через перебірку, що розділяє службове приміщення і машинне відділення, якщо розташування службового приміщення відповідає приписам пункту 9.3.1.11.6.
b) Прохід вала через перебірку повинен бути газонепроникним і повинен бути затверджений визнаним класифікаційним товариством.
с) Повинні бути вивішені необхідні інструкції з експлуатації.
d) У перебірці, що розділяє машинне відділення і службове приміщення в межах вантажного простору, і в перебірці між машинним відділенням і трюмними приміщеннями можуть бути передбачені проходи для прокладання електричних кабелів, гідравлічних трубопроводів і трубопроводів для контрольно-вимірювальних і аварійно-попереджувальних систем за тієї умови, що ці проходи є газонепроникними і затверджені визнаним класифікаційним товариством. Проходи через перебірку з протипожежною ізоляцією класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, повинні мати рівноцінний протипожежний захист.
е) Трубопроводи можуть проходити через перебірку, що розділяє машинне відділення і службове приміщення в межах вантажного простору, за тієї умови, що ці трубопроводи, прокладені між механічним обладнанням у машинному відділенні і службовим приміщенням, не мають отворів у межах службового приміщення та оснащені запірними пристроями, розташованими біля перебірки в машинному відділенні.
f) Трубопроводи, що виходять з машинного відділення, можуть виходити назовні через службове приміщення, розташоване в межах вантажного простору, або через трюмне приміщення, якщо в межах цього службового приміщення чи трюмного приміщення вони є товстостінними і не мають фланців чи отворів.
g) У тих випадках, коли ведучий вал допоміжних механізмів проходить через стінку над палубою, цей прохід повинен бути газонепроникним.
9.3.1.17.6 Службове приміщення, розташоване в межах підпалубного вантажного простору, не повинне використовуватися як відділення вантажних насосів для суднової розвантажувальної системи, наприклад компресорів або комбінації компресора з теплоообмінником і насосом, за винятком тих випадків, коли:
- між насосним відділенням і машинним відділенням чи службовими приміщеннями за межами вантажного простору є кофердам чи перебірка з протипожежною ізоляцією класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3 або службове приміщення чи трюм;
- перебірка класу "А-60", що вимагається вище, не має проходів, зазначених у пункті 9.3.1.17.5 а);
- вентиляційні випускні отвори розташовані на відстані не менше ніж 6,00 м від входів і отворів житлових приміщень і службових приміщень;
- вхідні люки і вентиляційні впускні отвори можуть закриватися зовні;
- усі вантажно-розвантажувальні трубопроводи (приймальні і що подають), прокладені по палубі над насосним відділенням. Необхідні операції з пристроями управління, розташованими в насосному відділенні, запуск насосів чи компресорів і контроль за витратою рідини повинні здійснюватися з палуби;
- зазначена система повністю підключена до системи трубопроводів для газів і рідин;
- у відділенні вантажних насосів є стаціонарна газодетекторна система, яка автоматично вказує на наявність вибухових газів чи недостачу кисню за допомогою датчиків прямого вимірювання та яка приводить в дію візуальні і звукові сигнальні пристрої, коли концентрація газів досягає 20% нижньої межі вибуховості. Датчики цієї системи повинні бути встановлені у відповідних місцях на днищі і безпосередньо під палубою.
Вимірювання повинні виконуватись безперервно.
У рульовій рубці й відділенні вантажних насосів повинні бути встановлені звукові і візуальні сигнальні пристрої, і одночасно з подачею аварійного сигналу повинна вимикатися суднова вантажно-розвантажувальна система; у разі відмови газодетекторної системи в рульовій рубці і на палубі повинні негайно спрацьовувати відповідні звукові і візуальні сигнальні пристрої;
- система вентиляції, що вимагається в пункті 9.3.1.12.3, має продуктивність, що забезпечує щонайменше 30-кратний повітрообмін на годину, виходячи із загального об'єму службового приміщення.
9.3.1.17.7. Біля входу у відділення вантажних насосів повинна бути вивішена табличка з такою вказівкою:
ПЕРЕД ВХОДОМ У ВІДДІЛЕННЯ ВАНТАЖНИХ НАСОСІВ УПЕВНИТИСЯ У ВІДСУТНОСТІ В НЬОМУ ГАЗІВ І НАЯВНОСТІ ДОСТАТНЬОЇ КІЛЬКОСТІ КИСНЮ. БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ НЕ ВІДКРИВАТИ. У РАЗІ ТРИВОГИ НЕГАЙНО ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ.
9.3.1.18 - (Зарезервовані)
9.3.1.20
9.3.1.21 Аварійне і контрольно-вимірювальне обладнання
9.3.1.21.1 Вантажні танки повинні бути оснащені таким обладнанням:
а) (Зарезервований);
b) покажчиком рівня;
c) аварійно-попереджувальним сигналізатором рівня, що спрацьовує не пізніше досягнення ступеня наповнення 86%;
d) датчиком високого рівня, що приводить у дію пристрій, який запобігає переливу, не пізніше досягнення ступеня наповнення 97,5%;
e) приладом для вимірювання тиску;
f) приладом для вимірювання температури вантажу, якщо у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2 передбачається можливість підігріву вантажу чи у стовпчику 20 зазначена максимальна температура;
g) насадкою із затвором для приєднання до пристрою для взяття проб закритого типу;
h) (зарезервований)
9.3.1.21.2 Під час визначення ступеня наповнення (у відсотках) допускається погрішність не більше ніж 0,5%. Ступінь наповнення розраховується на основі загальної місткості вантажного танка, у тому числі розширювального тронка.
9.3.1.21.3 Покажчик рівня повинен бути розташований так, щоб його показання були видні з поста управління запірними пристроями відповідного вантажного танка.
9.3.1.21.4 У разі спрацьовування аварійно-попереджувального сигналізатора рівня на борту судна повинен подаватися візуальний і звуковий попереджувальний сигнал. Аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня повинен бути незалежним від покажчика рівня.
9.3.1.21.5 Датчик високого рівня, зазначений в пункті 9.3.1.21.1 d), повинен подавати візуальний і звуковий попереджувальний сигнали на борту судна і одночасно приводити в дію електричний контакт, який у формі двоїстого сигналу перериває ланцюг струму, що забезпечується і живиться з берегової споруди, і тим самим ініціює на береговій споруді заходи щодо запобігання переливу під час операцій із завантаження.
Сигнал повинен подаватися на берегову споруду за посередництвом водонепроникної двохконтактної штепсельної розетки з'єднувального пристрою відповідно до видання МЕК N 309 (1992 рік) для постійного струму з напругою 40-50 вольт, ідентифікаційний колір - білий, позиція індикатора - 10 годин.
Штепсельна розетка повинна бути постійно встановлена на судні поблизу арматури, що з'єднує вантажно-розвантажувальні трубопроводи з берегом.
Датчик високого рівня повинен також забезпечувати вимикання суднового відливного насоса.
Датчик високого рівня повинен бути незалежним від аварійно-попереджувального сигналізатора рівня, однак він може бути з'єднаний з покажчиком рівня.
9.3.1.21.6 Візуальні і звукові сигнали, які подає аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня, повинні чітко відрізнятися від сигналів датчика високого рівня.
Візуальний сигнал повинен бути видним з кожного палубного поста управління стопорними клапанами вантажного танка. Повинна бути передбачена можливість легкої перевірки справності датчиків і електричних ланцюгів, або ці датчики і ланцюги повинні бути "принципово безпечного" типу.
9.3.1.21.7 У разі перевищення заданих значень тиску чи температури прилади для вимірювання тиску або температури вантажу повинні подавати візуальний і звуковий сигнал у рульову рубку. Коли в рульовій рубці нікого немає, сигнал тривоги повинен, крім того, сприйматися в місці, де є присутнім один із членів екіпажу.
Якщо задане значення перевищується під час вантажно-розвантажувальних операцій, прилад для вимірювання тиску повинен за посередництвом штепсельної розетки, згаданої в пункті 9.3.1.21.5, вище, негайно ініціювати замикання електричного ланцюга, що перериває вантажно-розвантажувальні операції. Якщо використовується судновий відливний насос, він повинен автоматично відключатися. Датчик, що подає вказані вище сигнали, може бути з'єднаний із сигнальним пристроєм.
Якщо для вимірювання надлишкового тиску чи вакууму використовуються манометри, то їхня шкала повинна мати діаметр не менше ніж 0,14 м. Максимально допустиме значення надлишкового тиску чи вакууму повинне бути відмічене червоною рискою.
Показання манометрів повинні бути видними в будь-який час з того місця, звідки можна припинити навантаження чи розвантаження.
9.3.1.21.8 У тих випадках, коли елементи системи управління запірними пристроями вантажних танків знаходяться на посту управління, показання покажчиків рівня повинні бути видні на посту управління, а візуальні і звукові попереджувальні сигнали, що подаються аварійно-попереджувальним сигналізатором рівня, датчиком високого рівня, згаданим у пункті 9.3.1.21.1 d), вище, а також приладами для вимірювання тиску і температури вантажу, повинні бути видні і чутні на посту управління і на палубі.
Повинне забезпечуватися належне спостереження за вантажним простором з поста управління.
9.3.1.21.9 Пристрій для взяття проб закритого типу, що проходить через стінку вантажного танка, але є частиною замкнутої системи, повинен бути сконструйований таким чином, щоб під час взяття проб не відбувалося витоку газу чи рідини з вантажного танка. Цей пристрій повинен бути того типу, що затверджений компетентним органом для цієї мети.
9.3.1.21.10 Судно повинне бути обладнане таким чином, щоб операції з навантаження чи розвантаження можна було перервати за допомогою вимикача, тобто повинна бути передбачена можливість закриття швидкодіючого стопорного клапана, установленого на гнучкому сполучному трубопроводі між судном і берегом. Подібний вимикач повинен бути встановлений на судні в двох місцях (на носі і на кормі).
Система відключення повинна бути спроектована на основі принципу замкнутого ланцюга.
9.3.1.22 Отвори вантажних танків
9.3.1.22.1 Отвори вантажних танків повинні бути розташовані на палубі в межах вантажного простору.
9.3.1.22.2 Отвори вантажних танків повинні бути обладнані газонепроникними запірними пристроями, здатними витримати випробувальний тиск, передбачений в пункті 9.3.1.23.1.
9.3.1.22.3 Випускні отвори клапанів підвищеного тиску повинні знаходитися на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби і на відстані не менше ніж 6,00 м від житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору. Зазначене значення висоти може бути зменшене, якщо в радіусі 1,00 м від отвору клапана підвищеного тиску не розташоване яке-небудь обладнання і не виконуються які-небудь роботи та якщо ця зона позначена.
9.3.1.22.4. Запірні пристрої, що звичайно використовуються під час операцій із завантаження чи розвантаження, у разі приведення їх у дію не повинні викликати іскроутворення.
9.3.1.23 Випробовування тиском
9.3.1.23.1 Вантажні танки і трубопроводи повинні відповідати приписам щодо резервуарів високого тиску, встановленим для речовин, що перевозяться, компетентним органом або визнаним класифікаційним товариством.
У випадку охолоджуваних вантажів випробувальний тиск повинен становити не менше ніж 25 кПа (0,25 бара) (манометричний тиск).
9.3.1.23.2 Кофердами, якщо вони є, повинні піддаватись первинним випробуванням до початку їхньої експлуатації, а потім випробуватися відповідно до періодичності, що вимагається.
Випробувальний тиск повинен становити не менше ніж 10 кПа (0,10 бара) манометричного тиску.
9.3.1.23.3 Проміжок часу між періодичними випробуваннями, згаданими в пункті 9.3.1.23.2, вище, не повинен перевищувати 11 років.
9.3.1.24 (Зарезервований)
9.3.1.25 Насоси і трубопроводи
9.3.1.25.1 Насоси, компресори і відповідні вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні знаходитися в межах вантажного простору. Повинна бути передбачена можливість відключення вантажних насосів і компресорів з вантажного простору і, крім того, з якого-небудь місця за межами вантажного простору. Вантажні насоси і компресори, розташовані на палубі, повинні знаходитися на відстані не менше ніж 6,00 м від входів чи отворів у житлових і службових приміщеннях, розташованих за межами вантажного простору.
9.3.1.25.2 а) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні бути незалежними від будь-яких інших трубопроводів судна. Вантажні трубопроводи не повинні розміщатися під палубою, крім як усередині вантажних танків і в службових приміщеннях, призначених для установки суднової автономної розвантажувальної системи.
b) (зарезервований)
с) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні чітко відрізнятися від інших трубопроводів, наприклад, своїм кольоровим маркуванням.
d) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи, що розташовані на палубі, газовідвідні колектори, за винятком арматури для з'єднання з берегом, але включаючи запобіжні клапани, а також запірні й інші клапани повинні бути розташовані між подовжніми лініями, що утворюються зовнішніми межами куполів, і на відстані не менше однієї чверті ширини корпусу судна від обшивки судна. Цей припис не застосовується до трубопроводів, що розташовані за запобіжними клапанами. Однак, якщо є лише один купол, розташований у поперечній площині судна, ці трубопроводи, а також їхні запірні й інші клапани повинні бути віддаленими від обшивки не менше ніж на 2,70 м.
У разі суміжних вантажних танків будь-яка з'єднувальна арматура повинна розміщатися з внутрішньої сторони куполів. Зовнішня з'єднувальна арматура може бути розташована на подовжній діаметральній лінії, що з'єднує центри куполів. Пристрої, що закривають, повинні знаходитися безпосередньо на куполі чи якнайближче до нього. Запірна система вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинна включати два пристрої, один з яких повинен являти собою швидкодіючий затвор з дистанційним управлінням. Якщо внутрішній діаметр пристрою, що закриває, становить менше ніж 50 мм, цей пристрій повинен бути сконструйований таким чином, щоб забезпечувати безпеку у разі розриву трубопроводів.
е) Арматура для з'єднання з берегом повинна розміщатися на відстані не менше ніж 6,00 м від входів чи отворів житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору.
f) Будь-яка арматура для з'єднання з берегом газовідвідного колектора і вантажно-розвантажувальних трубопроводів, що використовується під час завантаження чи розвантаження, повинна бути оснащена запірним пристроєм і швидкодіючим запірним клапаном. Однак, якщо з'єднувальна арматура не задіяна, вона повинна бути закрита за допомогою глухого фланця.
9.3.1.25.3 Відстань, зазначена в пунктах 9.3.1.25.1 і 9.3.1.25.2 е), може бути зменшена до 3,00 м, якщо в кінці вантажного простору розташована поперечна перебірка, що відповідає вимогам пункту 9.3.1.10.2. У цьому випадку входи повинні бути обладнані дверима.
На дверях повинна бути вивішена табличка з такою вказівкою:
ПІД ЧАС ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ НЕ ВІДКРИВАТИ. ЗАКРИВАТИ НЕГАЙНО.
9.3.1.25.4 Кожний компонент вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинен бути електрично з'єднаний з корпусом.
9.3.1.25.5 Положення стопорних клапанів чи інших запірних пристроїв вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинне вказувати на те, відкриті вони чи закриті.
9.3.1.25.6 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні при випробувальному тиску мати необхідну пружність, герметичність і здатність чинити опір тиску.
9.3.1.25.7 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні мати прилади для вимірювання тиску, установлені на виході суднової автономної розвантажувальної системи.
Якщо як такі прилади використовуються манометри, то їхня шкала повинна мати діаметр не менше ніж 0,14 м.
Показання приладів для вимірювання тиску повинні бути видними в будь-який час з поста управління судновою автономною розвантажувальною системою. Рівень максимально допустимого надлишкового тиску чи вакууму повинен бути позначений червоною рискою.
9.3.1.25.8 Використання вантажних трубопроводів для цілей баластування не допускається.
9.3.1.26 (Зарезервований)
8.3.1.27 Системи охолодження вантажу
9.3.1.27.1 У тих випадках, коли це вимагається у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2, судно повинне бути оснащене двома незалежними системами охолодження.
а) Потужність систем охолодження вантажу повинна бути такою, щоб у разі відмови однієї системи температура вантажу підтримувалася другою системою на рівні, що дозволяє уникнути витоку газу через запобіжні пристрої.
b) Якщо системи працюють на електричному струмі, вони повинні бути приєднані до двох незалежних один від одного електричних ланцюгів, живлення яких здійснюється принаймні від двох різних джерел електроенергії. Крім того, повинна бути передбачена можливість приєднання до джерела живлення на причалі; на борту судна повинен бути необхідний з'єднувальний кабель.
с) Вантажні танки, трубопроводи і допоміжні пристрої повинні бути герметизовані таким чином, щоб у разі відмови всіх систем охолодження вантажу весь вантаж принаймні протягом 52 годин залишався в стані, що не приводить до відкриття запобіжних клапанів.
Це положення повинне виконуватися за таких температурних умов довкілля:
температура повітря: + 30 град.C
температура води: + 20 град.C
d) Системи охолодження вантажу повинні бути влаштовані таким чином, щоб їхні функції могли виконуватися якою-небудь третьою системою, що не залежить від судна.
9.3.1.27.2 Запобіжні пристрої і трубопроводи системи охолодження повинні бути приєднані до вантажних танків вище рідкої фази вантажу коли танки заповнені до їхнього максимально допустимого ступеня наповнення. Вони повинні залишатися в межах газової фази, навіть якщо крен судна досягає 12 град.
9.3.1.27.3 Система охолодження вантажу повинна встановлюватися в окремому службовому приміщенні, в якому передбачена примусова механічна вентиляція.
9.3.1.27.4 Для всіх вантажних систем повинен розраховуватися коефіцієнт теплопередачі. Точність розрахунків повинна перевірятися шляхом випробовувань на охолодження (випробовування на тепловий баланс).
Це випробовування повинне проводитися відповідно до правил, установлених визнаним класифікаційним товариством.
9.3.1.27.5 Свідоцтво, яке підтверджує дотримання приписів пунктів 9.3.1.27.1 і 9.3.1.27.4, вище, і яке видається визнаним класифікаційним товариством, повинне пред'являтися разом із заявкою на видачу чи поновлення терміну дії свідоцтва про допуск.
9.3.1.28 Водорозпилювальна система
У тих випадках, коли це вимагається у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2, у межах вантажного простору на палубі повинна бути встановлена водорозпилювальна система для цілей зменшення об'єму парів, які виділяє вантаж, шляхом розбризкування води над усією поверхнею.
Ця система повинна бути обладнана з'єднувальним пристроєм для живлення з берега. Система повинна бути здатною приводитися в дію з рульової рубки і з палуби. Потужність водорозпилювальної системи повинна бути такою, щоб у разі функціонування всіх сопел, що розпилюють, вихід становив не менше ніж 50 літрів на квадратний метр площі вантажної палуби на годину.
9.3.1.29 - (Зарезервовані)
9.3.1.30
9.3.1.31 Двигуни
9.3.1.31.1 Дозволяється встановлювати тільки двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.С.
9.3.1.31.2 Впускні вентиляційні отвори машинного відділення і, якщо забір повітря двигунами відбувається не безпосередньо з машинного відділення, повітрозабірні отвори двигунів повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
9.3.1.31.3 У межах вантажного простору повинна бути виключена можливість іскроутворення.
9.3.1.31.4 Поверхня зовнішніх компонентів двигунів, що використовуються під час завантаження і розвантаження, а також їхніх повітрозабірних і вихлопних каналів, не повинна нагріватися до температур, що перевищують допустимі значення, установлені з урахуванням температурного класу речовини, що перевозиться.
Цей припис не застосовується щодо двигунів, розташованих у службових приміщеннях, якщо повністю дотримані приписи пункту 9.3.1.52.3. b).
9.3.1.31.5 Вентиляція закритого машинного відділення повинна бути влаштована таким чином, щоб при температурі довкілля 20 град.C середня температура в машинному відділенні не перевищувала 40 град.C.
9.3.1.32 Паливні цистерни
9.3.1.32.1 Якщо на судні є трюмні приміщення і міждонні простори, то міждонні простори, що розташовані в межах вантажного простору, можуть використовуватися як цистерни для рідкого палива за умови, що їхня глибина становить не менше ніж 0,60 м.
Трубопроводи й отвори таких цистерн для рідкого палива не повинні бути розташовані в трюмному приміщенні.
9.3.1.32.2 Отвори вентиляційних труб кожної паливної цистерни повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,5 м над рівнем палуби. Ці отвори, а також отвори переливних труб, що виходять на палубу, повинні мати захисне пристосування, що складається з діафрагми з дротяної сітки чи перфорованої пластини.
9.3.1.33 (Зарезервований)
9.3.1.34 Вихлопні труби
9.3.1.34.1 Відпрацьовані гази повинні виводитися із судна в атмосферу або вверх через вихлопну трубу або через отвір в обшивці корпусу. Випускний отвір повинен знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору. Вихлопні труби двигунів повинні бути розміщені таким чином, щоб відпрацьовані гази відносило від судна. Вихлопні труби не повинні розміщуватися в межах вантажного простору.
9.3.1.34.2 Вихлопні труби двигунів повинні бути оснащені пристроями, що перешкоджають вильоту іскор, наприклад іскроуловлювачами.
9.3.1.35 Система осушувальних і баластових насосів
9.3.1.35.1 Осушувальні і баластові насоси для приміщень, розташованих у межах вантажного простору, повинні бути встановлені в межах цього простору.
- Цей припис не застосовується щодо:
- міжбортових просторів і міждонних просторів, що не мають спільної перебірки з вантажними танками;
- кофердамів і трюмних приміщень, якщо прийом баласту здійснюється за допомогою трубопроводу системи пожежегасіння, розташованого у вантажному просторі, а осушення - за допомогою ежекторів.
9.3.1.35.2 У тих випадках, коли міждонний простір використовується як паливна цистерна, він не повинен бути з'єднаним із системою осушувальних трубопроводів.
9.3.1.35.3 У тих випадках, коли баластовий насос встановлений у вантажному просторі, напірна труба і її бортовий всмоктувальний патрубок для забору водяного баласту повинні бути розташовані в межах вантажного простору.
9.3.1.35.4 Насосне відділення, розташоване під палубою, повинне осушуватися в надзвичайній ситуації за допомогою системи, що знаходиться в межах вантажного простору і не залежить від будь-якої іншої системи. Ця система повинна розташовуватися за межами насосного відділення.
9.3.1.36 - (Зарезервовані)
9.3.1.39
9.3.1.40 Засоби пожежегасіння
9.3.1.40.1 На судні повинна бути встановлена система пожежегасіння.
Ця система повинна відповідати викладеним нижче вимогам:
- систему повинні живити два незалежних пожежних чи баластових насоси, один з яких повинен бути готовим до використання в будьякий час. Ці насоси не повинні встановлюватися в одному й тому самому приміщенні;
- система повинна мати водяну магістраль, яка оснащена щонайменше трьома гідрантами, розташованими у вантажному просторі над палубою. Повинні бути три придатних і досить довгих рукави із соплами, що розпилюють, діаметром не менше ніж 12 мм. Щонайменше два струмені води, що надходять не з одного й того самого гідранта, повинні досягати одночасно будь-якої точки палуби в межах вантажного простору.
Незворотний пружинний клапан повинен запобігати витоку газів з вантажного простору та їхньому проникненню через систему пожежегасіння в житлові й службові приміщення;
- потужність системи повинна бути достатньою для того, щоб у разі одночасного застосування двох сопел, що розпилюють, з будь-якої точки на борту судна, струмінь покривав відстань, яка щонайменше дорівнює ширині корпусу судна.
9.3.1.40.2 Крім того, машинне відділення, насосне відділення та будь-які приміщення, що містять основне обладнання (розподільні щити, компресори тощо), системи охолодження, якщо такі є, повинні бути обладнані стаціонарною системою пожежегасіння, що відповідає таким вимогам:
9.3.1.40.2.1 Вогнегасні речовини
Для забезпечення захисту приміщень у машинних відділеннях, котлових і насосних відділеннях допускаються тільки ті стаціонарні системи пожежегасіння, в яких використовуються такі вогнегасні речовини:
а) CO (диоксид вуглецю); 2
b) HFC-227 еа (гептафторпропан);
c) IG-541 (52% азоту, 40% аргону, 8% диоксиду вуглецю).
Інші вогнегасні речовини допускаються тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.3.1.40.2.2 Вентиляція, видалення повітря
а) Забір повітря, яке необхідне для двигунів внутрішнього згоряння, що забезпечують рух судна, не повинен здійснюватися з приміщень, які захищені стаціонарними системами пожежегасіння. Цей припис не є обов'язковим, якщо на судні є два головних машинних відділення, які не залежать один від одного і які розділені газонепроникною перегородкою, або якщо, крім головного машинного відділення, є окреме машинне відділення, в якому встановлений носовий пристрій, що підрулює, здатний самостійно забезпечувати рух у разі пожежі в головному машинному відділенні.
b) Будь-яка система механічної вентиляції в приміщенні, яке захищається, повинна автоматично відключатися у разі вмикання системи пожежегасіння.
c) У приміщенні, яке захищається, всі отвори, через які може проникнути повітря чи відбутися випуск газу, повинні мати пристрої, що дозволяють швидко закрити ці отвори. Положення, за якого ці пристрої відкриті і закриті, повинне бути чітко видним.
d) Повітря, що випускається через клапани підвищеного тиску, якими обладнані резервуари зі стисненим повітрям, встановлені в машинних відділеннях, повинне відводиться в атмосферу.
e) Надлишковий тиск або розрідження, що виникають у результаті розсіювання вогнегасної речовини, не повинні викликати пошкодження конструкційних елементів приміщення, яке захищається. Повинна бути забезпечена можливість безпечного вирівнювання тисків.
f) У захищених приміщеннях повинна бути передбачена можливість видалення вогнегасної речовини. Якщо для цього встановлені відповідні всмоктувальні пристрої, повинна бути виключена можливість їхнього спрацьовування в процесі гасіння пожежі.
9.3.1.40.2.3 Система пожежної сигналізації
У приміщенні, яке захищається, повинна бути належна система пожежної сигналізації. Сигнал, що подається цією системою, повинен бути чутним у рульовій рубці, житлових приміщеннях і приміщенні, яке захищається.
9.3.1.40.2.4 Система трубопроводів
а) Вогнегасна речовина повинна подаватися і поширюватися в приміщенні, яке захищається, через стаціонарну систему трубопроводів. Трубопроводи, прокладені всередині приміщення, яке захищається, а також їхня арматура повинні бути виготовлені зі сталі. Ця вимога не застосовується до з'єднувальної арматури резервуарів і компенсаторів за умови, що використовувані матеріали мають рівноцінні вогнетривкі властивості. Трубопроводи повинні бути захищені як зовні, так і зсередини від корозії.
b) Розподільні сопла повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечувався рівномірний розподіл вогнегасної речовини.
9.3.1.40.2.5 Пристрій вмикання
а) Використання систем пожежегасіння з автоматичним вмиканням не допускається.
b) Повинна бути передбачена можливість вмикання системи пожежегасіння з належного місця, розташованого за межами приміщення, яке захищається.
c) Пристрої вмикання повинні бути встановлені таким чином, щоб їх можна було привести в дію у разі пожежі, і щоб була по можливості зведена до мінімуму небезпека пошкодження цих пристроїв у разі пожежі чи вибуху в приміщенні, яке захищається.
Немеханічні пристрої вмикання повинні живитися від двох не залежних один від одного джерел енергії. Ці джерела енергії повинні бути розташовані за межами приміщення, яке захищається. Проводи управління, розташовані в приміщенні, яке захищається, повинні бути виконані таким чином, щоб у разі пожежі вони залишалися в робочому стані протягом не менше ніж 30 хвилин. Електричні пристрої вважаються такими, що відповідають цій вимозі, якщо вони відповідають стандарту МЕК 60331-21:1999.
Якщо розташування пристроїв вмикання не дозволяє бачити їх, то на предмет, що перешкоджає їхній видимості, повинен бути нанесений знак "Система пожежегасіння" з розмірами сторони не менше ніж 10 см, а також такий напис, виконаний червоними літерами на білому фоні:
"Система пожежегасіння"
d) Якщо система пожежегасіння призначена для захисту декількох приміщень, вона повинна мати окремий і чітко маркований пристрій вмикання для кожного приміщення.
e) Поблизу кожного пристрою вмикання на видному місці повинна бути вивішена інструкція з експлуатації з текстом, що не стирається. Ця інструкція з експлуатації повинна бути складена мовою, якою судноводій може читати і яку він розуміє, і, якщо ця мова не є англійською, німецькою чи французькою, - англійською, німецькою чи французькою мовою. Вона повинна, зокрема, містити інформацію, що стосується такого:
i) вмикання системи пожежегасіння;
ii) необхідності упевнитися в тому, що всі особи залишили приміщення, яке захищається;
iii) дій екіпажу у разі вмикання системи;
iv) дій екіпажу у разі неспрацьовування системи пожежегасіння.
f) В інструкції з експлуатації повинно бути зазначено, що перед вмиканням системи пожежегасіння двигуни внутрішнього згоряння, які встановлені в приміщенні і забирають повітря з приміщення, яке захищається, повинні бути відключені.
9.3.1.40.2.6 Сигнальний прилад
а) Стаціонарні системи пожежегасіння повинні бути оснащені візуально-звуковим сигнальним приладом.
b) Сигнальний прилад повинен автоматично спрацьовувати під час першого вмикання системи пожежегасіння. Сигнальний прилад повинен функціонувати протягом належного періоду часу до початку подачі вогнегасної речовини і не повинен відключатися.
c) Попереджувальні сигнали повинні бути добре видними в приміщеннях, які захищаються, і в місцях входу в них і повинні бути добре чутними в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму. Вони повинні явно відрізнятися від усіх інших звукових і візуальних сигналів, що подаються, у приміщенні, яке захищається.
d) Звукові попереджувальні сигнали повинні бути також добре чутними в суміжних приміщеннях із закритими дверима і в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму.
e) Якщо сигнальний прилад не має власного захисту від короткого замикання, розриву кабелів і падіння напруги, його функціонування повинне контролюватися.
f) Біля входу в будь-яке приміщення, в яке може проникнути вогнегасна речовина, на видному місці повинен бути вивішений щит з таким надписом, виконаним червоними літерами на білому фоні:
"ОБЕРЕЖНО, СИСТЕМА ПОЖЕЖЕГАСІННЯ! НЕГАЙНО ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ У РАЗІ СИГНАЛУ... (ОПИС СИГНАЛУ)"
9.3.1.40.2.7 Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском
а) Резервуари високого тиску, а також арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, повинні відповідати вимогам компетентного органу.
b) Резервуари високого тиску повинні бути встановлені відповідно до інструкцій заводу-виробника.
c) Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, не повинні встановлюватися в житлових приміщеннях.
d) Температура в шафах і приміщеннях для зберігання резервуарів високого тиску не повинна перевищувати 50 град.C.
e) Шафи і приміщення для зберігання, що знаходяться на палубі, повинні бути міцно закріплені і повинні мати вентиляційні отвори, розташовані таким чином, щоб у разі порушення герметичності резервуара високого тиску газ, що виходить, не міг проникнути всередину судна. Наявність прямого сполучення з іншими приміщеннями не допускається.
9.3.1.40.2.8 Кількість вогнегасної речовини
Якщо кількість вогнегасної речовини передбачена більше ніж для одного приміщення, не обов'язково, щоб наявна кількість вогнегасної речовини, була більшою ніж кількість, яка вимагається для найбільшого з приміщень, які захищаються.
9.3.1.40.2.9 Установка, обслуговування, перевірка та документація
а) Монтаж або модифікація системи повинні здійснюватися тільки організацією, що спеціалізується в галузі систем пожежегасіння. Повинні виконуватися інструкції (картка з технічними даними на продукт, пам'ятка з техніки безпеки), надані виробником вогнегасної речовини чи заводом - виробником системи.
b) Система повинна перевірятися експертом
i) перед введенням в експлуатацію;
ii) перед кожним новим приведенням у дію після її відключення;
iii) після будь-яких модифікацій чи будь-якого ремонту;
iv) через регулярні проміжки часу і принаймні кожні два роки.
c) Під час проведення перевірки експерт зобов'язаний перевірити відповідність системи вимогам пункту 9.3.1.40.2.
d) Перевірка включає щонайменше:
i) зовнішній огляд усієї системи;
ii) перевірку герметичності трубопроводів;
iii) перевірку справного функціонування систем управління і вмикання;
iv) перевірку тиску в резервуарах і їхнього вмісту;
v) перевірку герметичності запірних пристроїв приміщення, яке захищається;
vi) перевірку системи пожежної сигналізації;
vii) перевірку сигнального приладу.
e) Особа, що проводила перевірку, складає і підписує свідоцтво про перевірку та зазначає дату проведення перевірки.
f) У свідоцтві про перевірку повинна бути зазначена кількість стаціонарних систем пожежегасіння.
9.3.1.40.2.10 Системи пожежегасіння, що використовують CO 2
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.1.40.2.1-9.3.1.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують CO як вогнегасну 2
речовину, повинні відповідати таким приписам: а) резервуари з CO повинні бути встановлені в приміщенні чи 2
шафі, відділених від інших приміщень газонепроникною перегородкою. Двері цих приміщень чи шаф для зберігання повинні відкриватися назовні, замикатися на ключ і мати із зовнішнього боку знак "Попередження: загальна небезпека" висотою не менше ніж 5 см, а також напис "CO " такого самого кольору і такого самого розміру; 2
b) шафи чи приміщення для зберігання резервуарів із CO , 2 розташовані під палубою, повинні бути доступні тільки зовні. Ці приміщення повинні бути обладнані системою штучної вентиляції з витяжними ковпаками і повинні бути повністю незалежними від інших систем вентиляції, що знаходяться на борту;
с) ступінь наповнення резервуарів із CO не повинен 2
перевищувати 0,75 кг/л. За питомий об'єм CO береться величина, 2
яка дорівнює 0,56 куб.м/кг; d) концентрація CO у приміщенні, яке захищається, повинна 2
досягати щонайменше 40% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 120 секунд. Повинна бути можливість контролювати рівномірність і ступінь заповнення;
е) відкриття клапанів резервуара та управління клапаном розсіювання повинні здійснюватися як дві окремі операції;
f) належний період часу, згаданий у пункті 9.3.1.40.2.6 b), становить не менше ніж 20 секунд. Регулювання часу розсіювання CO 2 повинне забезпечуватися надійною установкою.
9.3.1.40.2.11 Системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа (гептафторпропан)
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.1.40.2.1-9.3.1.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа як вогнегасну речовину повинні відповідати таким приписам:
a) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з HFC-227 еа, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати тиск газу.
d) Ступінь наповнення резервуарів не повинен перевищувати 1,15 кг/л. За питомий об'єм HFC-227 еа не під тиском береться величина, яка дорівнює 0,1374 куб.м/кг.
e) Концентрація HFC-227 еа у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 8% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 10 секунд.
f) Резервуари з HFC-227 еа повинні бути обладнані пристроєм контролю за тиском, що подає візуально-звуковий аварійний сигнал у рульовій рубці у разі надмірної втрати газоносія. У разі відсутності рульової рубки цей аварійний сигнал повинен подаватися зовні приміщення, яке захищається.
g) Після розсіювання концентрація в приміщенні, яке захищається, не повинна перевищувати 10,5% (за об'ємом).
h) Системи пожежегасіння не повинні мати деталей з алюмінію.
9.3.1.40.2.12 Системи пожежегасіння, що використовують IG-541
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.1.40.2.1-9.3.1.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують IG-541 як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
a) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з IG-541, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати вміст.
d) Тиск наповнення резервуарів не повинен перевищувати 200 бар при температурі +15 град.C.
e) Концентрація IG-541 у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 44% і не більше ніж 50% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватися за 120 секунд.
9.3.1.40.2.13 Система пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту
Установка систем пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту в машинних відділеннях, котельних і насосних відділеннях допускається тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.3.1.40.3 У межах вантажного простору повинні бути два вогнегасники, передбачені у розділі 8.1.4.
9.3.1.40.4 Вогнегасна речовина, що міститься у стаціонарних системах пожежегасіння, повинна бути придатною та достатньою за кількістю для гасіння пожеж.
9.3.1.41 Вогонь і незахищене світло
9.3.1.41.1 Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від меж вантажного простору. Повинні бути вжиті заходи для запобігання вильоту іскор і проникнення води.
9.3.1.41.2 Прилади для опалення, готування їжі та охолодження не повинні працювати на рідкому паливі, рідкому газі або твердому паливі.
Однак у машинному відділенні чи іншому придатному для цієї мети приміщенні допускається установка опалювальних приладів чи котлів, що працюють на рідкому паливі, з температурою спалаху вище ніж 55 град.С.
Прилади для готування їжі та охолодження дозволяється встановлювати тільки в житлових приміщеннях.
9.3.1.41.3 Дозволяється використовувати тільки електричні освітлювальні прилади.
9.3.1.42 - (Зарезервовані)
9.3.1.49
9.3.1.50 Документи, що стосуються електрообладнання
9.3.1.50.1. Крім документів, що вимагаються в правилах, згаданих у підрозділі 1.1.4.6, на борту повинні бути такі документи:
а) план, що показує межі вантажного простору і розташування електричного обладнання, встановленого в межах цього простору;
b) перелік електричного обладнання, про яке йдеться в підпункті а), вище, у тому числі такі дані:
машина чи прилад; розміщення; тип захисту; тип вибухонебезпечності; організація, що проводить випробовування; та номер затвердження;
с) перелік чи загальний план розташування електричного обладнання, що встановлене за межами вантажного простору і може використовуватися під час завантаження, розвантаження чи дегазації. Все інше електрообладнання повинне мати червоне маркування. (Див. пункти 9.3.1.52.3 і 9.3.1.52.4).
9.3.1.50.2 На документах, перерахованих вище, повинна стояти печатка компетентного органу, що видав свідоцтво про допуск.
9.3.1.51 Електрообладнання
9.3.1.51.1 Дозволяється встановлювати тільки розподільні мережі, що не мають зворотного з'єднання з корпусом судна.
Цей припис не застосовується щодо:
- локальних пристроїв, розташованих за межами вантажного простору (наприклад, з'єднання стартерів дизельних двигунів);
- пристрою для контролю рівня ізоляції, згаданого в пункті 9.3.1.51.2, нижче.
9.3.1.51.2 Кожна ізольована розподільна мережа повинна бути обладнана автоматичним пристроєм для контролю рівня ізоляції з візуальним і звуковим сигналізатором.
9.3.1.51.3 Під час відбору електрообладнання, що використовується у вибухонебезпечних зонах, необхідно враховувати групи вибухонебезпечності і температурні класи, призначені вантажам, що перевозяться, в переліку речовин (див. стовпчики 15 і 16 таблиці С глави 3.2).
9.3.1.52 Тип і розміщення електрообладнання
9.3.1.52.1 а) У вантажних танках і вантажно-розвантажувальних трубопроводах (відповідають зоні 0) дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації типу захисту EEx (ia).
b) У кофердамах, міжбортових просторах, міждонних просторах і трюмних приміщеннях (відповідають зоні 1) дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації гарантованого типу безпеки;
- освітлювальні прилади типу захисту "вибухозахищений кожух" чи "прилад у корпусі з підвищеним тиском";
- герметичні ехолоти, кабелі яких прокладені в товстостінних сталевих трубах з газонепроникними з'єднаннями аж до головної палуби;
- кабелі активного катодного захисту обшивки корпусу, прокладені в захисних сталевих трубах, аналогічних трубам, що передбачені для ехолотів.
c) У службових приміщеннях, розташованих у межах підпалубного вантажного простору (відповідають зоні 1), дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації гарантованого типу безпеки;
- освітлювальні прилади типу захисту "вибухозахищений кожух" чи "прилад у корпусі з підвищеним тиском";
- двигуни, що приводять у дію основне обладнання, таке, як баластові насоси. Вони повинні бути "гарантованого типу безпеки".
d) Пристрої управління і захисту електрообладнання, зазначеного в підпунктах а), b), і с), вище, повинні бути розташовані за межами вантажного простору, якщо вони не є принципово безпечними.
e) Електрообладнання, розміщене в межах вантажного простору на палубі (відповідає зоні 1), повинне бути "гарантованого типу безпеки".
9.3.1.52.2 Акумулятори повинні розміщуватися за межами вантажного простору.
9.3.1.52.3 а) Електрообладнання, що використовується під час завантаження, розвантаження і дегазації біля причалу та розміщене за межами вантажного простору (відповідає зоні 2), повинне відповідати щонайменше типу обладнання "з обмеженою небезпекою вибуху".
b) Цей припис не застосовується щодо:
i) освітлювальних приладів, розташованих у житлових приміщеннях, за винятком вимикачів, установлених поблизу входів у житлові приміщення;
ii) пристроїв радіотелефонного зв'язку, встановлених у житлових приміщеннях чи рульовій рубці;
iii) електрообладнання, встановленого в житлових приміщеннях, рульовій рубці чи службових приміщеннях, розташованих за межами вантажного простору, за дотримання таких умов:
1. Ці приміщення повинні бути оснащені системою вентиляції, що забезпечує надлишковий тиск 0,1 кПа (0,001 бара), і всі вікна повинні бути вікнами типу, що не відкриваються; впускні отвори системи вентиляції повинні розміщуватися якнайдалі від вантажного простору, але не менше ніж на відстані 6,00 м від нього і на висоті не менше ніж 2,00 м від палуби.
2. Ці приміщення повинні бути обладнані газодетекторною системою з датчиками, розташованими:
- у всмоктувальних отворах системи вентиляції;
- безпосередньо біля верхнього краю комінгсів дверей житлових і службових приміщень.
3. Вимірювання повинні здійснюватися безперервно.
4. Коли концентрація газу досягає 20% нижньої межі вибуховості, вентилятори повинні вимикатися. У цьому разі, а також коли надлишковий тиск більш не підтримується, або у разі відмови газодетекторної системи електрообладнання, що не відповідає приписам підпункту а), вище, повинно бути виключене. Ці операції повинні виконуватися негайно й автоматично, при цьому в житлових приміщеннях, рульовій рубці і службових приміщеннях повинно вмикатися аварійне освітлення, що відповідає щонайменше типу "з обмеженою небезпекою вибуху". У разі відключення зазначеного вище обладнання в житлових приміщеннях і рульовій рубці повинні подаватися візуальні і звукові сигнали.
5. Система вентиляції, газодетекторна система і сигнальний пристрій вимикання повинні повністю відповідати приписам підпункту а), вище.
6. Пристрій автоматичного вимикання повинен бути відрегульований так, щоб під час руху судна автоматичне вимикання було неможливим.
9.3.1.52.4 Електрообладнання, що не відповідає приписам пункту 9.3.1.52.3, вище, а також його вимикачі, повинні мати маркування червоного кольору. Відключення такого обладнання повинне здійснюватись з централізованого пункту на судні.
9.3.1.52.5 Електричний генератор, що постійно приводиться в дію двигуном і не відповідає приписам пункту 9.3.1.52.3, вище, повинен мати багатополюсний вимикач, здатний відключати ланцюг збудження генератора. Поруч з вимикачем повинна бути вивішена табличка з інструкціями з його експлуатації.
9.3.1.52.6 Штепсельні розетки для приєднання сигнальних вогнів і ламп для освітлення східного трапа повинні бути стаціонарно встановлені поблизу сигнальної щогли чи східного трапа. Приєднання і від'єднання повинні бути можливими тільки в тому разі, коли штепсельні розетки не знаходяться під напругою.
9.3.1.52.7 У разі відмови системи електроживлення аварійного і контрольно-вимірювального обладнання повинні негайно подаватися візуальні і звукові сигнали в місцях, де звичайно включається аварійна сигналізація.
9.3.1.53 Замикання на корпус
9.3.1.53.1 У вантажному просторі металеві частини електричних приладів, що в звичайних умовах експлуатації не знаходяться під напругою, а також захисні металеві труби чи металеві оболонки кабелів повинні замикатися на корпус, якщо це не забезпечено автоматично під час їхньої установки в результаті їхнього контакту з металевою структурою судна.
9.3.1.53.2 Приписи пункту 9.3.1.53.1 застосовуються також стосовно обладнання, що має робочу напругу менше ніж 50 В.
9.3.1.53.3 Вкладні вантажні танки повинні замикатися на корпус.
9.3.1.53.4 Повинна бути передбачена можливість замикання на корпус металевих контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ) і металевих контейнерів-цистерн, що використовуються як цистерни для залишків вантажу чи відстійні цистерни.
9.3.1.54 - (Зарезервовані)
9.3.1.55
9.3.1.56 Електричні кабелі
9.3.1.56.1 Усі кабелі, що прокладені в межах вантажного простору, повинні мати металеву оболонку.
9.3.1.56.2 Кабелі і штепсельні розетки, що розташовані в межах вантажного простору, повинні бути захищені від механічного пошкодження.
9.3.1.56.3. У вантажному просторі забороняється використовувати переносні кабелі, крім як кабелів для принципово безпечних ланцюгів і для живлення сигнальних вогнів та ламп для освітлення східного трапа.
9.3.1.56.4 Кабелі принципово безпечних ланцюгів повинні використовуватися тільки для цих ланцюгів і повинні бути відділені від інших кабелів, не призначених для використання в таких ланцюгах (наприклад, вони не повинні об'єднуватися разом в один пучок і закріплюватися спільними затискачами).
9.3.1.56.5 У випадку переносних кабелів, призначених для сигнальних вогнів і ламп для освітлення східного трапа, повинні використовуватися тільки армовані кабелі типу Н 07 RN-F, що відповідають стандарту 245 МЕК-66, чи кабелі щонайменше рівноцінної конструкції, в яких площа поперечного перерізу жил становить не менш ніж 1,5 кв.мм.
Ці кабелі повинні бути якомога коротшими і повинні бути прокладені таким чином, щоб виключалася можливість їхнього пошкодження.
9.3.1.57 - (Зарезервовані)
9.3.1.59
9.3.1.60 Спеціальне обладнання
На борту судна повинні бути передбачені душова й умивальник, розташовані в місці, до якого є безпосередній доступ з вантажного простору.
9.3.1.61 - (Зарезервовані)
9.3.1.70
9.3.1.71 Доступ на борт судна
Щити з повідомленням про заборону доступу на борт судна, як передбачено в розділі 8.3.3, повинні бути добре видимі з будь-якого боку судна.
9.3.1.72 - (Зарезервовані)
9.3.1.73
9.3.1.74 Заборона паління, користування вогнем і незахищеним світлом
9.3.1.74.1 Щити з повідомленням про заборону паління, як це передбачено в розділі 8.3.4, повинні бути добре видимі з будь-якого боку судна.
9.3.1.74.2 Біля входів у приміщення, де паління або користування вогнем чи незахищеним світлом не завжди забороняється, повинні бути вивішені щити з перерахуванням випадків, коли застосовується ця заборона.
9.3.1.74.3 Поблизу кожного виходу з житлових приміщень і рульової рубки повинні бути встановлені попільниці.
9.3.1.75 - (Зарезервовані)
9.3.1.91
9.3.1.92 Запасний вихід
Приміщення, входи і виходи яких імовірно будуть частково чи повністю занурені у воду в аварійному стані, повинні мати запасний вихід, розташований на висоті не менше ніж 0,10 м від аварійної ватерлінії. Цей припис не застосовується до форпіка та ахтерпіка.
9.3.1.93 - (Зарезервовані)
9.3.1.99
9.3.2 Правила побудови танкерів типу С
Правила побудови, викладені в пунктах 9.3.2.0-9.3.2.99 застосовуються до танкерів типу С.
9.3.2.0 Конструкційні матеріали
9.3.2.0.1 а) Корпус судна і вантажні танки повинні бути виготовлені із суднобудівної сталі чи іншого, щонайменше еквівалентного, металу.
Вкладні вантажні танки можуть також виготовлятися з інших матеріалів за умови, що ці матеріали мають щонайменше такі самі механічні властивості і такий самий опір впливу температури і вогню.
b) Усі частини судна, у тому числі будь-яка установка й будь-яке обладнання, що можуть вступати в контакт із вантажем, повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються небезпечному впливу з боку вантажу, не викликають його розкладання і не вступають з ним у реакцію з утворенням шкідливих чи небезпечних продуктів.
с) Газовідвідні колектори і трубопроводи повинні бути захищені від корозії.
9.3.2.0.2 У межах вантажного простору забороняється використання дерева, алюмінієвих сплавів або пластмас, за винятком тих випадків, коли це прямо дозволяється в пункті 9.3.2.0.3, нижче, чи у свідоцтві про допуск.
9.3.2.0.3 а) У межах вантажного простору дозволяється використовувати лише наведені нижче, виготовлені з дерева, алюмінієвих сплавів або пластмас предмети:
- східні і зовнішні трапи;
- рухомі частини обладнання (однак дозволяється використовувати мірні стрижні з алюмінію за умови, що їхня нижня частина, з метою уникнення іскроутворення, виготовлена з латуні чи захищена яким-небудь іншим способом);
- пристосування для кріплення вантажних танків, які не є частиною корпусу судна, і для кріплення установок і обладнання;
- щогли й аналогічне рангоутне дерево;
- частини машин;
- частини електрообладнання;
- навантажувальні і розвантажувальні пристрої;
- кришки ящиків, розташованих на палубі.
b) У межах вантажного простору дозволяється використовувати виготовлені з дерева чи пластмас лише:
- опори і стопори будь-якого роду.
c) У межах вантажного простору дозволяється використовувати виготовлені з пластмас чи гуми лише:
- покриття вантажних танків і вантажно-розвантажувальних трубопроводів;
- будь-якого роду прокладки (наприклад, для кришок куполів чи люків);
- електричні кабелі;
- вантажно-розвантажувальні шланги;
ізоляцію вантажних танків і вантажно-розвантажувальних шлангів.
d) Усі постійно закріплені матеріали в житлових приміщеннях або рульовій рубці, за винятком меблів, повинні бути важкозаймистими. У разі виникнення пожежі вони не повинні виділяти дим або токсичні гази в небезпечних кількостях.
9.3.2.0.4 Фарба, що використовується в межах вантажного простору, не повинна бути здатною до іскроутворення, зокрема у разі удару.
9.3.2.0.5 Суднові шлюпки дозволяється виготовляти з пластмас тільки в тому разі, якщо матеріал є важкозаймистим.
9.3.2.1 - (Зарезервовані)
9.3.2.7
9.3.2.8 Класифікація
9.3.2.8.1 Танкер повинен будуватися під наглядом визнаного класифікаційного товариства і класифікуватися ним як судно вищого класу.
Вимагається збереження вищого класу судна.
Класифікаційне товариство повинне видати свідоцтво, яке підтверджує, що судно відповідає правилам цього розділу.
У цьому свідоцтві повинні бути наведені розрахунковий тиск і випробувальний тиск вантажних танків.
Якщо судно має вантажні танки з різними тисками спрацювання клапанів, то у свідоцтві повинні бути наведені розрахунковий і випробувальний тиск кожного танка.
Класифікаційне товариство повинно скласти свідоцтво, в якому згадуються усі небезпечні речовини, допущені до перевезення танкером (див. також пункт 1.11.1.2.5).
9.3.2.8.2 Відділення вантажних насосів повинні піддаватися огляду класифікаційним товариством кожного разу під час поновлення свідоцтва про допуск, а також протягом третього року дії свідоцтва про допуск.
Огляд повинен щонайменше включати:
- перевірку всієї системи на предмет її технічного стану, корозії, витоку чи недозволеного переобладнання;
- перевірку стану газодетекторної системи у відділенні вантажних насосів.
Свідоцтва про огляд відділення вантажних насосів, підписані визнаним класифікаційним товариством, повинні зберігатися на борту судна. У свідоцтвах про огляд повинні реєструватися щонайменше дані про зазначений вище огляд та його результати, а також дата проведення огляду.
9.3.2.8.3 Стан газодетекторної системи, згаданої в пункті 9.3.2.52.3 b), повинен перевірятися визнаним класифікаційним товариством щоразу під час поновлення свідоцтва про допуск і протягом третього року дії цього свідоцтва. На борту судна повинне зберігатися відповідне свідоцтво, підписане визнаним класифікаційним товариством.
9.3.2.9 (Зарезервований)
9.3.2.10 Захист від проникнення газів
9.3.2.10.1 Судно повинне бути сконструйоване таким чином, щоб запобігати проникненню газів у житлові і службові приміщення.
9.3.2.10.2 Нижній край дверних прорізів у бічній стінці надбудов повинен знаходитися на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби, а комінгси вхідних люків підпалубних приміщень - на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби.
Ця вимога може не виконуватися за умови, що стінка надбудов, яка звернена в бік вантажного простору, тягнеться від одного борту до іншого і має двері, висота комінгсів яких становить не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби. Висота цієї стінки повинна бути не менше ніж 2,00 м. У цьому разі нижні краї дверних прорізів у бічній стінці надбудов, а також комінгси вхідних люків, розташованих за цією стінкою, повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,10 м над рівнем палуби. Однак комінгси дверей і вхідних люків машинного відділення повинні завжди знаходитися на висоті не менш ніж 0,50 м.
9.3.2.10.3 Фальшборти, огорожі для ніг тощо повинні мати досить великі отвори, розташовані безпосередньо над палубою.
9.3.2.11 Трюмні приміщення і вантажні танки
9.3.2.11.1 а) Максимально допустима місткість вантажних танків повинна визначатися за такою таблицею:
------------------------------------------------------------------
| L х B х H |Максимально допустима місткість вантажного танка|
| (куб.м) | (куб.м) |
|---------------+------------------------------------------------|
| до 600 | L х B х C х 0,3 |
| 600 - 3 750 | 180 + (L х B х C - 600) х 0,0635 |
| > 3750 | 380 |
------------------------------------------------------------------
У наведеній вище таблиці L х B х C є добутком основних розмірів танкера в метрах (відповідно до обмірного свідоцтва), де:
L = найбільша довжина корпусу;
B = найбільша ширина корпусу;
C = мінімальна вертикальна відстань між вершиною кіля і найнижчою точкою палуби біля борту судна (розрахункова висота борту) в межах вантажного простору.
b) Під час проектування вантажних танків повинна враховуватися відносна густина речовин, що підлягають перевезенню. Максимальна відносна густина повинна зазначатися у свідоцтві про допуск.
с) Якщо на судні встановлені вантажні танки високого тиску, ці танки повинні бути розраховані на робочий тиск 400 кПа (4 бара).
a) Якщо довжина судна становить не більше ніж 50,00 м, то довжина вантажного танка не повинна перевищувати 10,00 м; та
якщо довжина судна становить більше ніж 50,00 м, то довжина вантажного танка не повинна перевищувати 0,20 L.
Цей припис не застосовується до суден з вкладними танками циліндричної форми, в яких відношення довжини до діаметра становить не більше 7.
9.3.2.11.2 а) У межах вантажного простору (за винятком кофердамів) танкер повинен бути сконструйований як гладкопалубне судно з подвійним корпусом, міжбортовими просторами та міждонними просторами, але без тронка.
Вантажні танки, що не є частиною корпусу судна, та охолоджувані вантажні танки можуть установлюватися тільки в тих трюмних приміщеннях, що межують з міжбортовими і міждонними просторами, відповідно до пункту 9.3.2.11.7, нижче. Вантажні танки не повинні виходити за межі палуби.
b) Вантажні танки, що не є частиною корпусу судна, повинні бути закріплені так, щоб виключалася можливість люфту.
c) Місткість приймального колодязя повинна становити не більше ніж 0,10 куб.м.
d) Забороняються бортові стрингери, що з'єднують чи підтримують несучі компоненти бічних стінок судна з несучими компонентами подовжньої перегородки вантажних танків, а також бортові стрингери, що з'єднують несучі компоненти днища судна з днищем танків.
9.3.2.11.3 а) Вантажні танки повинні відділятися від житлових приміщень, машинного відділення та службових приміщень, розташованих за межами підпалубного вантажного простору, чи - за відсутності таких приміщень - від країв судна кофердамами шириною не менше ніж 0,60 м. Під час установки вантажних танків у трюмному приміщенні між ними і кінцевими перебірками трюмного приміщення повинна залишатися відстань, що становить не менше ніж 0,50 м. У цьому випадку кінцева перебірка трюмного приміщення з протипожежною ізоляцією, здатною опиратися пожежі протягом не менше ніж 60 хвилин (що відповідає визначенню класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3), вважається еквівалентною кофердаму. Для танків високого тиску відстань 0,50 м може бути зменшена до 0,20 м.
b) Повинна бути забезпечена можливість огляду трюмних приміщень, кофердамів і вантажних танків.
c) Повинна бути забезпечена можливість вентиляції всіх приміщень, розташованих у межах вантажного простору. Повинні бути передбачені засоби перевірки відсутності в них газу.
9.3.2.11.4 Перебірки, що обмежують вантажні танки, кофердами і трюмні приміщення, повинні бути водонепроникними. У вантажних танках, кофердамах і кінцевих перебірках трюмних приміщень, а також у перебірках, що обмежують вантажний простір, не повинно бути отворів чи проходів, розташованих під палубою. Однак дозволяється мати проходи в перебірках між двома трюмними приміщеннями.
У перебірці між машинним відділенням і кофердамом чи службовим приміщенням у межах вантажного простору або між машинним відділенням і трюмним приміщенням можуть бути проходи за умови, що вони відповідають приписам пункту 9.3.2.17.5.
У перебірці між вантажним танком і підпалубним відділенням вантажних насосів можуть бути проходи за умови, що вони відповідають приписам пункту 9.3.2.17.6. Якщо відділення вантажних насосів судна розташоване під палубою, у перебірках, що розділяють вантажні танки, можуть бути зроблені проходи за умови, що вантажні трубопроводи мають запірні пристрої у вантажному танку безпосередньо на перебірці й у відділенні вантажних насосів безпосередньо на перебірці. Повинна бути передбачена можливість приведення в дію запірних пристроїв з палуби.
9.3.2.11.5 Міжбортові і міждонні простори, розташовані в межах вантажного простору, повинні бути тільки для приймання водяного баласту.
Міждонні простори можуть, однак, використовуватися як паливні цистерни за умови, що вони відповідають приписам підрозділу 9.3.2.32.
9.3.2.11.6 а) Кофердам, центральна частина кофердама чи інший простір, розташований під палубою в межах вантажного простору, можуть бути обладнані як службове приміщення, якщо перебірки, що обмежують ці службові приміщення, доходять у вертикальній площині до дна. Вхід у це службове приміщення повинен бути передбачений тільки з палуби.
b) Це службове приміщення повинно бути водонепроникним, за винятком його вхідних люків і вентиляційних впускних отворів.
c) У службовому приміщенні, зазначеному в пункті а), вище, не повинні бути розташовані вантажно-розвантажувальні трубопроводи.
Вантажно-розвантажувальні трубопроводи можуть бути розташовані в підпалубному відділенні вантажних насосів тільки в тому разі, якщо воно відповідає приписам пункту 9.3.2.17.6.
9.3.2.11.7 У випадку судна з подвійним корпусом і вантажними танками, що є частиною конструкції судна, відстань між бортовою обшивкою судна і подовжньою перебіркою вантажного танка повинна становити не менше ніж 1,00 м. Однак ця відстань може бути зменшена до 0,80 м за умови, що порівняно з вимогами стосовно набору корпусу, встановленими визнаним класифікаційним товариством у правилах побудови суден, вжиті такі заходи для зміцнення корпусу:
а) збільшення товщини палубного стрингера на 25%;
b) збільшення товщини бортової обшивки на 15%;
c) використання подовжньої системи набору бортових перекриттів судна, при яких глибина подовжніх балок становить не менше ніж 0,15 м, а площа поперечного перерізу їхньої полиці, що не прилягає до обшивки, - щонайменше 7,0 кв.см;
d) подовжні системи набору стрингерів чи балок повинні підтримуватися рамними шпангоутами і, подібно до днищевих стрингерів, повинні мати вирізи для полегшення конструкції, розташовані через проміжки не більше ніж 1,80 м. Ці відстані можуть бути збільшені, якщо конструкція відповідним чином зміцнена.
У випадку суден, побудованих за системою поперечного набору, замість системи, передбаченої в підпункті с), вище, необхідно використовувати систему подовжніх стрингерів. Відстань між подовжніми стрингерами не повинна перевищувати 0,80 м, і їхня висота повинна бути не менше ніж 0,15 м за умови, що вони повністю приварені до шпангоутів. Площа поперечного перерізу полиці повинна становити не менше ніж 7 кв.см, як передбачено вище у підпункті с). За наявності вирізів у стрингерах у місцях їхнього з'єднання зі шпангоутами, глибина стрингера повинна бути збільшена на величину глибини вирізу.
Середня висота міждонних просторів повинна становити не менше ніж 0,70 м, однак у будь-якому випадку вона не повинна бути меншою ніж 0,60 м.
Глибина приймальних колодязів може становити 0,50 м.
9.3.2.11.8 У випадку судна з вантажними танками, встановленими в трюмному приміщенні, або з охолоджуваними вантажними танками відстань між стінками міжбортового простору повинна становити не менше ніж 0,80 м, а висота міждонного простору повинна становити не менше ніж 0,60 м.
9.3.2.11.9 Якщо службові приміщення розташовані в межах підпалубного вантажного простору, вони повинні бути влаштовані таким чином, щоб вони були легкодоступні і щоб особи, які одягнені в захисний одяг і які користуються дихальним апаратом, могли в умовах безпеки експлуатувати розміщене в них обладнання. Вони повинні бути спроектовані таким чином, щоб можна було безперешкодно евакуювати з них персонал, що одержав травми чи втратив свідомість, у разі потреби - за допомогою стаціонарного обладнання.
9.3.2.11.10 Кофердами, міжбортові і міждонні простори, вантажні танки, трюмні приміщення й інші доступні приміщення в межах вантажного простору повинні бути влаштовані таким чином, щоб забезпечувати належне й повне очищення та огляд будь-якого такого приміщення. Розміри отворів, за винятком отворів у міжбортових і міждонних просторах, які не мають стінки, що прилягає до вантажних танків, повинні дозволяти людині, яка має дихальний апарат, безперешкодно проникати в приміщення чи залишати його. Мінімальна площа поперечного перерізу отворів повинна становити 0,36 кв.м, довжина однієї сторони - не менше ніж 0,50 м. Отвори повинні бути спроектовані таким чином, щоб можна було безперешкодно евакуювати з дна таких приміщень персонал, що одержав травми чи втратив свідомість, у разі потреби - за допомогою стаціонарного обладнання. У цих приміщеннях відстань між зміцнювальними елементами не повинна бути меншою ніж 0,50 м. У міждонному просторі ця відстань може бути зменшена до 0,45 м.
У вантажних танках можуть бути круглі отвори з мінімальним діаметром 0,68 м.
9.3.2.12 Вентиляція
9.3.2.12.1 Кожне трюмне приміщення повинне мати два отвори, розміри й розташування яких забезпечують можливість ефективної вентиляції в будь-якій точці трюмного приміщення. У разі відсутності таких отворів повинна бути передбачена можливість заповнення трюмних приміщень інертним газом або сухим повітрям.
9.3.2.12.2 Міжбортові і міждонні простори, розташовані в межах вантажного простору і не призначені для приймання водяного баласту, а також трюмні приміщення й кофердами повинні бути обладнані системами вентиляції.
9.3.2.12.3 Кожне службове приміщення в межах підпалубного вантажного простору повинне мати систему механічної вентиляції, що має продуктивність, яка забезпечує щонайменше 20-кратний повітрообмін на годину, виходячи з усього об'єму приміщення. Вентилятор повинен бути сконструйований таким чином, щоб у разі торкання лопатями кожуха вентилятора не могло відбуватись іскроутворення чи накопичення електростатичного заряду.
Витяжні отвори повинні знаходитися на відстані не більше ніж 50 мм від підлоги службового приміщення. Подача повітря повинна здійснюватися через повітровід, розташований у верхній частині службового приміщення. Повітроприймальні отвори повинні бути розташовані на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби, на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів вантажних танків і 6,00 м від випускних отворів запобіжних клапанів. Висувні труби, якщо в них є необхідність, можуть бути шарнірного типу.
9.3.2.12.4 Повинна бути передбачена вентиляція житлових і службових приміщень.
9.3.2.12.5 Вентилятори, що використовуються для дегазації вантажних танків, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб у разі торкання лопатями кожуха вентилятора не могло відбуватись іскроутворення чи накопичення електростатичного заряду.
9.3.2.12.6 Біля вентиляційних впускних отворів повинні бути вивішені таблички із зазначенням умов, за яких ці отвори повинні бути закриті. Усі вентиляційні впускні отвори житлових і службових приміщень, що виходять назовні, повинні мати протипожежні заслінки. Ці вентиляційні впускні отвори повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
Вентиляційні впускні отвори службових приміщень, що розташовані в межах підпалубного вантажного простору, можуть розміщуватися в межах такого простору.
9.3.2.12.7 Вогнегасники, що вимагаються в пунктах 9.3.2.20.4, 9.3.2.21.11, 9.3.2.22.4, 9.3.2.22.5 і 9.3.2.26.3, повинні бути такого типу, який затверджений для цієї цілі компетентним органом.
9.3.2.13 Остійність (у цілому)
9.3.2.13.1 Повинна бути підтверджена достатня остійність судна, у тому числі в пошкодженому стані.
9.3.2.13.2 Вихідні дані розрахунку остійності - водотоннажність судна упорожні і розташування центра ваги - повинні визначатися за допомогою досліду кренування або за допомогою докладних розрахунків маси і моменту. В останньому випадку водотоннажність упорожні повинна бути перевірена шляхом відповідного випробовування, у результаті якого допускається різниця +- 5% між масою, що визначена шляхом розрахунків, і водотоннажністю, обчисленою на основі значень осадки.
9.3.2.13.3 Повинна бути підтверджена достатня остійність непошкодженого судна на всіх стадіях навантаження і розвантаження та у кінцевому навантаженому стані.
Повинна бути підтверджена плавучість судна після пошкодження в найбільш несприятливих вантажних умовах. З цією метою шляхом розрахунку повинна бути підтверджена достатня остійність на критичних проміжних стадіях затоплення і на кінцевій стадії затоплення. Негативні значення остійності на проміжних стадіях затоплення можуть допускатися лише в тому разі, якщо безперервна ділянка кривої відновлювальних плечей в аварійному стані показує належні позитивні значення остійності.
9.3.2.14 Остійність (непошкодженого судна)
9.3.2.14.1 Повинні повністю дотримуватись приписи стосовно остійності непошкодженого судна, які встановлені на основі розрахунку аварійної остійності.
9.3.2.14.2 Для суден, що мають вантажні танки шириною більше ніж 0,70 х В, повинні бути пред'явлені додаткові докази того, що при куті 5 град. або, якщо цей кут менше ніж 5 град., що при куті крену, при якому будь-який отвір занурюється у воду, плече відновлювального моменту становить 0,10 м. У тих випадках, коли вантажні танки заповнені менше ніж на 95% їхньої місткості, необхідно враховувати вплив вільної поверхні рідини, що зменшує остійність.
9.3.2.14.3 До судна повинні застосовуватися найжорсткіші з вимог, викладених у пунктах 9.3.2.14.1 і 9.3.2.14.2.
9.3.2.15 Остійність (аварійна)
9.3.2.15.1 У разі пошкодження судна необхідно виходити з таких припущень:
а) Розмір бортового пошкодження є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 0,79 м;
у у вертикальному напрямку: від лінії основи вверх без обмеження.
b) Розмір пошкодження днища судна є таким:
у подовжньому напрямку: щонайменше 0,10 L, але не менше ніж 5,00 м;
у поперечному напрямку: 3,00 м;
у вертикальному напрямку: від основи вверх на 0,59 м, за винятком стічного колодязя.
с) Усі перебірки в межах аварійної зони повинні вважатися пошкодженими, тобто перебірки повинні бути розташовані так, щоб судно залишалося на плаву після затоплення двох чи декількох суміжних відсіків, розташованих у подовжньому напрямку.
Застосовуються такі положення:
- У разі пошкодження днища необхідно припускати, що також затоплені суміжні відсіки, розташовані в поперечному напрямку;
- Нижній край всіх отворів, що закриваються негерметично, (наприклад, дверей, вікон, вхідних люків) повинен знаходитися на кінцевій стадії затоплення на рівні не менш ніж 0,10 м вище аварійної ватерлінії;
- У цілому необхідно припускати, що коефіцієнт проникності становить 95%. Якщо для якого-небудь відсіку середній коефіцієнт проникності становить, за розрахунками, менше ніж 95%, то може використовуватися це отримане значення. Однак необхідно використовувати такі мінімальні значення:
- машинне відділення: 85%;
- житлові приміщення: 95%;
- міждонні простори, паливні цистерни, баластові цистерни тощо, залежно від того, чи вважаються вони, з урахуванням їхніх функцій, наповненими чи порожніми для судна на плаву з максимально допустимою осадкою: 0% чи 95%.
Що стосується головного машинного відділення, то необхідно виходити з норми непотоплюваності, рівної лише одному відсіку, тобто передбачається, що кінцеві перебірки машинного відділення залишаються непошкодженими.
9.3.2.15.2 На стадії рівноваги (кінцевій стадії затоплення) кут крену не повинен перевищувати 12 град. Отвори, що закриваються негерметично, не повинні занурюватися у воду до досягнення стадії рівноваги. Якщо ці отвори занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
Область позитивних значень кривої відновлювальних плечей остійності за межами стадії рівноваги повинна мати довжину >= 0,05 м, разом з площею під кривою >= 0,0065 м·рад. Мінімальні значення остійності повинні дотримуватися до занурення у воду першого отвору, що закривається негерметично, але при цьому кут крену не повинен перевищувати 27 град. Якщо отвори, що закриваються негерметично, занурюються у воду до досягнення цієї стадії, то відповідні приміщення повинні вважатися затопленими під час розрахунку остійності.
( 994_a940 )
9.3.2.15.3 Якщо отвори, через які можуть бути додатково затоплені непошкоджені відсіки, можуть закриватися герметично, то пристрої, що закривають, повинні бути відповідним чином марковані.
9.3.2.15.4 У тих випадках, коли для зменшення несиметричного затоплення передбачені отвори, розташовані в поперечному або подовжньому напрямку, час вирівнювання не повинен перевищувати 15 хвилин, якщо на проміжних стадіях затоплення підтверджена достатня остійність.
9.3.2.16 Машинні відділення
9.3.2.16.1 Головні двигуни внутрішнього згоряння судна, а також двигуни внутрішнього згоряння допоміжних механізмів повинні розміщуватися за межами вантажного простору. Входи й інші отвори машинних відділень повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
9.3.2.16.2 Повинен бути передбачений доступ до машинного відділення з палуби; входи не повинні бути повернені до вантажного простору. У разі, якщо вхідні двері не обладнані в ніші, глибина якої щонайменше дорівнює ширині дверей, дверні петлі повинні знаходитися з боку вантажного простору.
9.3.2.17 Житлові і службові приміщення
9.3.2.17.1 Житлові приміщення і рульова рубка повинні бути розташовані за межами вантажного простору, тобто перед вертикальною площиною носової межі підпалубного вантажного простору чи за вертикальною площиною його кормової межі. Вікна рульової рубки, розташовані на висоті не менш ніж 1,00 м над настилом рульової рубки, можуть мати нахил у бік носової частини.
9.3.2.17.2 Входи в приміщення й отвори надбудов не повинні бути повернені до вантажного простору. Петлі дверей, що відкриваються назовні і що не встановлені в нішах, глибина яких дорівнює щонайменше ширині дверей, повинні знаходитися з боку вантажного простору.
9.3.2.17.3 Входи з боку палуби й отвори приміщень, що виходять на відкриту палубу, повинні закриватися. Біля входу в ці приміщення повинні бути вивішені таблички з такою вказівкою:
ПІД ЧАС ЗАВАНТАЖЕННЯ, РОЗВАНТАЖЕННЯ ЧИ ДЕГАЗАЦІЇ НЕ ВІДКРИВАТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ. ЗАКРИВАТИ НЕГАЙНО.
9.3.2.17.4 Входи й вікна надбудов і житлових приміщень, що відкриваються, а також інші отвори цих приміщень повинні знаходитися на відстані не менш ніж 2,00 м від вантажного простору. Двері й вікна рульової рубки не повинні знаходитися в радіусі 2,00 м від вантажного простору, за винятком випадків, коли між рульовою рубкою і житловими приміщеннями немає прямого сполучення.
9.3.2.17.5 а) Ведучі вали осушувальних і баластових насосів у межах вантажного простору можуть проходити через перебірку, що розділяє службове і машинне відділення, якщо розташування службового приміщення відповідає приписам пункту 9.3.2.11.6.
b) Прохід вала через перебірку повинен бути газонепроникним і повинен бути затверджений визнаним класифікаційним товариством.
с) Повинні бути вивішені необхідні інструкції з експлуатації.
d) У перебірці, що розділяє машинне відділення і службове приміщення в межах вантажного простору, і в перебірці між машинним відділенням і трюмними приміщеннями можуть бути передбачені проходи для прокладання електричних кабелів, гідравлічних трубопроводів і трубопроводів для контрольно-вимірювальних і аварійно-попереджувальних систем за тієї умови, що ці проходи є газонепроникними і затверджені визнаним класифікаційним товариством. Проходи через перебірку з протипожежною ізоляцією класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, повинні мати рівноцінний протипожежний захист.
е) Трубопроводи можуть проходити через перебірку, що розділяє машинне відділення і службове приміщення в межах вантажного простору, за тієї умови, що ці трубопроводи, прокладені між механічним обладнанням у машинному відділенні і службовим приміщенням, не мають отворів у межах службового приміщення та оснащені запірними пристроями, розташованими біля перебірки в машинному відділенні.
f) Трубопроводи, що виходять з машинного відділення, можуть виходити назовні через службове приміщення в межах вантажного простору, кофердам чи трюмне приміщення, якщо в межах цього службового приміщення, кофердама чи трюмного приміщення вони є товстостінними і не мають фланців чи отворів.
g) У тих випадках, коли ведучий вал допоміжних механізмів проходить через стінку над палубою, цей прохід повинен бути газонепроникним.
9.3.2.17.6 Службове приміщення, розташоване в межах підпалубного вантажного простору, не повинне використовуватися як відділення вантажних насосів для розміщення вантажно-розвантажувальної системи, за винятком тих випадків, коли дотримані такі умови:
- між насосним відділенням і машинним відділенням чи службовими приміщеннями за межами вантажного простору є кофердам чи перебірка з протипожежною ізоляцією класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, або службове приміщення чи трюм;
- перебірка класу "А-60", що вимагається вище, не має проходів, зазначених у пункті 9.3.2.17.5 а);
- вентиляційні випускні отвори розташовані на відстані не менше ніж 6,00 м від входів і отворів житлових і службових приміщень;
- вхідні люки і вентиляційні впускні отвори можуть закриватися зовні;
- усі вантажно-розвантажувальні трубопроводи, а також трубопроводи систем зачищення оснащені запірними пристроями на всмоктувальному отворі насоса у відділенні вантажних насосів безпосередньо на перебірці.
Необхідні операції з пристроями управління, розташованими в насосному відділенні, запуск насосів і контроль за витратою рідини повинні здійснюватися з палуби;
- трюм відділення вантажних насосів має пристрій для вимірювання ступеня наповнення, який приводить в дію візуальні і звукові сигнальні пристрої в рульовій рубці, якщо в трюмі відділення вантажних насосів накопичується рідина;
- у відділенні вантажних насосів є стаціонарна газодетекторна система, яка автоматично вказує на наявність вибухових газів чи недостачу кисню за допомогою датчиків прямого вимірювання і приводить в дію візуальні і звукові сигнальні пристрої, коли концентрація газів досягає 20% нижньої межі вибуховості. Датчики цієї системи повинні бути встановлені у відповідних місцях на днищі і безпосередньо під палубою.
Вимірювання повинні виконуватись безперервно.
У рульовій рубці й у відділенні вантажних насосів повинні бути встановлені звукові і візуальні сигнальні пристрої, і одночасно з подачею аварійного сигналу повинна вимикатися вантажно-розвантажувальна система; у разі відмови газодетекторної системи в рульовій рубці і на палубі повинні негайно спрацьовувати відповідні звукові і візуальні сигнальні пристрої;
- система вентиляції, що вимагається в пункті 9.3.2.12.3, має продуктивність, що забезпечує щонайменше 30-кратний повітрообмін на годину, виходячи із загального об'єму службового приміщення.
9.3.2.17.7. Біля входу у відділення вантажних насосів повинна бути вивішена табличка з такою вказівкою:
ПЕРЕД ВХОДОМ У ВІДДІЛЕННЯ ВАНТАЖНИХ НАСОСІВ УПЕВНИТИСЯ У ВІДСУТНОСТІ В НЬОМУ ГАЗІВ І НАЯВНОСТІ ДОСТАТНЬОЇ КІЛЬКОСТІ КИСНЮ. БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ НЕ ВІДКРИВАТИ. У РАЗІ ТРИВОГИ НЕГАЙНО ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ.
9.3.2.18 - (Зарезервовані)
9.3.2.19
9.3.2.20 Розташування кофердамів
9.3.2.20.1 Кофердами чи відсіки кофердамів, що примикають до службового приміщення, обладнаного відповідно до пункту 9.3.2.11.6, повинні бути доступні через вхідний люк. Вхідні люки і вентиляційні впускні отвори повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби.
9.3.2.20.2. Повинна бути передбачена можливість наповнення кофердамів водою і спорожнювання за допомогою насоса. Наповнення повинне займати не більше 30 хвилин. Ці приписи не застосовуються, коли перебірка між машинним відділенням і кофердамом має протипожежну ізоляцію "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, чи коли вона обладнана як службове приміщення. Кофердами не повинні мати впускних клапанів.
9.3.2.20.3 Не дозволяється з'єднувати стаціонарною трубою кофердам з іншими трубопроводами судна за межами вантажного простору.
9.3.2.20.4 Вентиляційні отвори кофердамів повинні мати вогнегасники, стійкі до дефлаграції.
9.3.2.21 Аварійне і контрольно-вимірювальне обладнання
9.3.2.21.1 Вантажні танки повинні мати:
а) відмітку всередині танка, що вказує ступінь наповнення 95%;
b) покажчик рівня;
c) аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня, що спрацьовує не пізніше досягнення ступеня наповнення 90%;
d) датчик високого рівня, що приводить у дію пристрій, який запобігає переливу, не пізніше досягнення ступеня наповнення 97,5%;
e) прилад для вимірювання газової фази всередині вантажного танка;
f) прилад для вимірювання температури вантажу, якщо у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2 вимагається наявність системи підігріву вантажу чи у стовпчику 20 цього переліку зазначена максимальна температура;
g) залежно від того, що вимагається у стовпчику 13 таблиці С глави 3.2, - насадкою із затвором для приєднання до пристрою для взяття проб закритого або частково закритого типу і/чи отвором для взяття проб.
9.3.2.21.2 Під час визначення ступеня наповнення (у відсотках) допускається погрішність не більше ніж 0,5%. Ступінь наповнення розраховується на основі загальної місткості вантажного танка, у тому числі розширювального тронка.
9.3.2.21.3 Покажчик рівня повинен бути розташований так, щоб його показання були видні з поста управління запірними пристроями відповідного вантажного танка.
9.3.2.21.4 У разі спрацьовування аварійно-попереджувального сигналізатора рівня на борту судна повинен подаватися візуальний і звуковий попереджувальний сигнал. Аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня повинен бути незалежним від покажчика рівня.
9.3.2.21.5 Датчик високого рівня, зазначений в пункті 9.3.2.21.1 d), повинен подавати візуальний і звуковий попереджувальний сигнал на борту судна і одночасно приводити в дію електричний контакт, який у формі двоїстого сигналу перериває ланцюг струму, що забезпечується і живиться з берегової споруди, і тим самим ініціює на береговій споруді заходи щодо запобігання переливу під час операцій із завантаження.
Сигнал повинен подаватися на берегову споруду за посередництвом водонепроникної двохконтактної штепсельної розетки з'єднувального пристрою відповідно до видання МЕК N 309 (1992 рік) для постійного струму з напругою 40-50 вольт, ідентифікаційний колір - білий, позиція індикатора - 10 годин.
Штепсельна розетка повинна бути постійно встановлена на судні поблизу арматури, що з'єднує вантажно-розвантажувальні трубопроводи з берегом.
Датчик високого рівня повинен також забезпечувати вимикання суднового відливного насоса.
Датчик високого рівня повинен бути незалежним від аварійно-попереджувального сигналізатора рівня, однак він може бути з'єднаний з покажчиком рівня.
9.3.2.21.6 Візуальні і звукові сигнали, які подає аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня, повинні чітко відрізнятися від сигналів датчика високого рівня.
Візуальний сигнал повинен бути видним з кожного палубного поста управління стопорними клапанами вантажного танка. Повинна бути передбачена можливість легкої перевірки справності датчиків і електричних ланцюгів, або ці датчики і ланцюги повинні бути "принципово безпечного" типу.
9.3.2.21.7 У разі перевищення заданих значень тиску чи температури, прилади для вимірювання вакууму чи надлишкового тиску газової фази у вантажному танку або для вимірювання температури вантажу повинні подавати візуальний і звуковий сигнал у рульову рубку. Коли в рульовій рубці нікого немає, сигнал тривоги повинен, крім того, сприйматися в місці, де присутній один із членів екіпажу.
Якщо задане значення тиску перевищується під час навантаження, прилад для вимірювання тиску повинен за посередництвом штепсельної розетки, згаданої в пункті 9.3.2.21.5, вище, негайно ініціювати замикання електричного ланцюга, що перериває операції з навантаження. Якщо використовується судновий відливний насос, він повинен автоматично відключатися.
Прилади для вимірювання надлишкового тиску чи вакууму повинні подавати попереджувальні сигнали у разі досягнення надлишкового тиску, що перевищує в 1,15 рази тиск спрацьовування швидкодіючого випускного клапана, чи у разі досягнення значення вакууму, що перевищує в 1,1 рази тиск спрацьовування вакуумного клапана. Максимально допустима температура зазначена у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2. Датчики, згадані у цьому пункті, можуть бути з'єднані із сигнальним пристроєм датчика високого рівня.
Коли це вимагається у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2, прилад для вимірювання надлишкового тиску газової фази повинен подавати візуальний і звуковий сигнал у рульову рубку, якщо під час рейсу надлишковий тиск перевищує 40 кПа. Коли в рульовій рубці нікого немає, сигнал тривоги повинен, крім того, сприйматися в місці, де присутній один із членів екіпажу.
Якщо для вимірювання надлишкового тиску чи вакууму використовуються манометри, то їхня шкала повинна мати діаметр не менше ніж 0,14 м. Максимально допустиме значення надлишкового тиску чи вакууму повинно бути позначене червоною рискою.
Показання манометрів повинні бути видними в будь-який час з того місця, звідки можна припинити навантаження чи розвантаження або в безпосередній близькості від пристрою управління водорозпилювальною системою.
9.3.2.21.8 У тих випадках, коли елементи системи управління запірними пристроями вантажних танків знаходяться на посту управління, показання покажчиків рівня повинні бути видні на посту управління, а візуальні і звукові попереджувальні сигнали, що подаються аварійно-попереджувальним сигналізатором рівня, датчиком високого рівня, згаданим у пункті 9.3.2.21.1 d), а також приладами для вимірювання тиску і температури вантажу, повинні бути видними і чутними на посту управління і на палубі.
Повинне забезпечуватися належне спостереження за вантажним простором з поста управління.
9.3.2.21.9 Пристрій для взяття проб закритого типу, що проходить через стінку вантажного танка, але є частиною замкнутої системи, повинен бути сконструйований таким чином, щоб під час взяття проб не відбувалося витоку газу чи рідини з вантажного танка. Цей пристрій повинен бути того типу, який затверджений компетентним органом для цієї мети.
9.3.2.21.10 Пристрій для взяття проб напівзакритого типу, що проходить через стінку вантажного танка, повинен бути сконструйований таким чином, щоб під час взяття проб міг відбутися витік лише невеликої кількості вантажу в газоподібній чи рідкій формі. Якщо пристрій не використовується, він повинен бути повністю закритим. Цей пристрій повинен бути того типу, який затверджений компетентним органом для цієї мети.
9.3.2.21.11 Діаметр отворів для взяття проб повинен становити не більше 0,30 метра. Вони повинні мати пластинчастий блок вогнегасника, здатний витримувати стійке горіння, і бути влаштовані таким чином, щоб період часу, коли вони відкриті, був якомога коротшим і щоб пластинчастий блок вогнегасника не міг залишатися відкритим без втручання ззовні. Необхідно забезпечити, щоб показання манометрів могли зчитуватися в безпосередній близькості від пристрою управління водорозпилювальною системою.
9.3.2.21.12 Судно повинне бути обладнане таким чином, щоб операції з навантаження чи розвантаження можна було перервати за допомогою вимикача, тобто повинна бути передбачена можливість закриття швидкодіючого стопорного клапана, установленого на гнучкому сполучному трубопроводі між судном і берегом. Подібний вимикач повинен бути встановлений на судні в двох місцях (на носі і на кормі).
Це положення застосовується тільки в тому разі, якщо це вимагається у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2.
Система відключення повинна бути спроектована на основі принципу замкнутого ланцюга.
9.3.2.22 Отвори вантажних танків
9.3.2.22.1 а) Отвори вантажних танків повинні бути розташовані на палубі в межах вантажного простору.
b) Отвори вантажних танків із площею поперечного перерізу більше ніж 0,10 кв.м і отвори запобіжних пристроїв, призначених для запобігання виникненню надлишкового тиску, повинні бути розташовані щонайменше на висоті 0,50 м над рівнем палуби.
9.3.2.22.2 Отвори вантажних танків повинні мати газонепроникні запірні пристрої, здатні витримати випробувальний тиск, передбачений в пункті 9.3.2.23.1.
9.3.2.22.3 Запірні пристрої, що звичайно використовуються під час операцій із завантаження чи розвантаження, у разі приведення їх у дію не повинні викликати іскроутворення.
9.3.2.22.4 а) Кожний вантажний танк чи група вантажних танків, що з'єднані з газовідвідним колектором, повинні мати:
- запобіжні пристрої для запобігання недопустимому надлишковому тиску чи вакууму. Коли у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, вакуумний клапан повинен мати вогнегасник, стійкий до дефлаграції, а клапан підвищеного тиску - швидкодіючий випускний клапан з вогнегасною дією, що витримував би стійке горіння.
Відведення газів повинне здійснюватися вверх. Тиск спрацьовування швидкодіючого випускного клапана і тиск спрацьовування вакуумного клапана повинні бути зазначені на відповідних клапанах довговічним способом;
- з'єднувальний пристрій для безпечного відведення на берег газів, що вивільнилися під час завантаження;
- пристрій для безпечного скидання тиску у вантажних танках, що складається, щонайменше, з вогнестійкого вогнегасника і стопорного клапана, положення якого повинне чітко вказувати на те, відкритий він чи закритий.
b) Отвори швидкодіючих випускних клапанів повинні знаходитися на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби і на відстані не менше ніж 6,00 м від житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору. Наведене значення висоти може бути зменшено, якщо в радіусі 1,00 м від отвору швидкодіючого випускного клапана не розташовано яке-небудь обладнання і не виконуються які-небудь роботи та якщо ця зона позначена. Швидкодіючі випускні клапани повинні бути відрегульовані таким чином, щоб під час перевезення вони не відкривалися до досягнення максимально допустимого робочого тиску у вантажних танках.
9.3.2.22.5 а) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то газовідвідний колектор, що з'єднує два чи кілька вантажних танків, у місці з'єднання з кожним вантажним танком повинен бути обладнаний вогнегасником з нерухомим чи підпружиненим пластинчастим блоком, стійким до детонації. Це обладнання може складатися з:
i) вогнегасника, оснащеного нерухомим пластинчастим блоком, причому кожний вантажний танк повинен мати вакуумний клапан, стійкий до дефлаграції, і швидкодіючий випускний клапан, здатний витримувати стійке горіння;
ii) вогнегасника, оснащеного підпружиненим пластинчастим блоком, причому кожний вантажний танк повинен мати вакуумний клапан, стійкий до дефлаграції;
iii) вогнегасника з нерухомим пластинчастим блоком;
iv) вогнегасника з нерухомим пластинчастим блоком, причому пристрій для вимірювання тиску повинен мати сигнальну систему відповідно до пункту 9.3.2.21.7;
v) вогнегасника з підпружиненим пластинчастим блоком, причому пристрій для вимірювання тиску повинен мати сигнальну систему відповідно до пункту 9.3.2.21.7.
Якщо у вантажному просторі на палубі встановлена стаціонарна система пожежегасіння, яку можна приводити в дію з палуби чи з рульової рубки, то можна відмовитися від установки вогнегасника на кожному окремому вантажному танку.
У вантажних танках, з'єднаних з одним і тим самим газовідвідним колектором, можуть одночасно перевозитися лише речовини, що не змішуються і не реагують небезпечно одна з одною; або
b) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то газовідвідний колектор, що з'єднує два чи кілька вантажних танків, у місці з'єднання з кожним вантажним танком повинен бути обладнаний клапаном підвищеного тиску/вакуумним клапаном, що має вогнегасник, стійкий до детонації/дефлаграції.
У вантажних танках, з'єднаних з одним і тим самим газовідвідним колектором, можуть одночасно перевозитися лише речовини, що не змішуються і не реагують небезпечно одна з одною; або
с) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то автономна газовідвідна труба кожного вантажного танка повинна бути обладнана клапаном підвищеного тиску/вакуумним клапаном, що має вогнегасник, стійкий до дефлаграції, і швидкодіючим випускним клапаном, що має вогнегасник, який здатний витримувати стійке горіння. Одночасно можуть перевозитися кілька різних речовин; або
d) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то газовідвідний колектор, що з'єднує два чи кілька вантажних танків, у місці з'єднання з кожним вантажним танком повинен бути обладнаний запірним пристроєм, стійким до детонації, причому кожний вантажний танк повинен мати стійкий до дефлаграції вакуумний клапан і швидкодіючий випускний клапан, що витримував би стійке горіння.
У вантажних танках, з'єднаних з одним і тим самим газовідвідним колектором, можуть одночасно перевозитися лише речовини, що не змішуються і не реагують небезпечно одна з одною.
9.3.2.23 Випробовування тиском
9.3.2.23.1 Вантажні танки, цистерни для залишків вантажу, кофердами, вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні піддаватися первинним випробовуванням до початку їхньої експлуатації, а потім випробуватися відповідно до періодичності, яка вимагається.
Якщо у вантажних танках передбачена система підігріву, нагрівальні спіралі повинні піддаватися первинним випробуванням до початку їхньої експлуатації, а потім випробуватися відповідно до періодичності, яка вимагається.
9.3.2.23.2 Під час випробовувань вантажних танків і цистерн для залишків вантажу випробувальний тиск повинен становити не менше ніж 1,3 розрахункового тиску. Випробувальний тиск під час випробовувань кофердамів і відкритих вантажних танків повинен становити не менше ніж 10 кПа (0,10 бара) манометричного тиску.
9.3.2.23.3 Випробувальний тиск під час випробовувань вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинен становити не менше ніж 1000 кПа (10 бар) (манометричний тиск).
9.3.2.23.4 Проміжок часу між періодичними випробовуваннями не повинен перевищувати 11 років.
9.3.2.23.5 Процедура проведення випробовувань тиском повинна відповідати приписам, установленим компетентним органом чи визнаним класифікаційним товариством.
9.3.2.24 (Зарезервований)
9.3.2.25 Насоси і трубопроводи
9.3.2.25.1 Насоси, компресори і відповідні вантажнорозвантажувальні трубопроводи повинні знаходитися в межах вантажного простору. Повинна бути передбачена можливість відключення вантажних насосів з вантажного простору і, крім того, з якого-небудь місця за межами вантажного простору. Вантажні насоси, розташовані на палубі, повинні знаходитися на відстані не менше ніж 6,00 м від входів чи отворів до житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору.
9.3.2.25.2 а) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні бути незалежними від будь-яких інших трубопроводів судна. Вантажні трубопроводи не повинні розміщатися під палубою, крім як усередині вантажних танків та у відділенні вантажних насосів.
b) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні бути влаштовані таким чином, щоб після закінчення навантажувальних чи розвантажувальних операцій рідина, що міститься в них, могла бути безпечно видобута з них і перелита в суднові вантажні танки чи в цистерни, що знаходяться на березі.
с) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні чітко відрізнятися від інших трубопроводів, наприклад, своїм кольоровим маркуванням.
d) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи, що розташовані на палубі, за винятком арматури для з'єднання з берегом, повинні бути віддалені від обшивки судна не менш ніж на одну чверть ширини корпусу судна.
е) Арматура для з'єднання з берегом повинна розміщатися на відстані не менше ніж 6,00 м від входів чи отворів житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору.
f) Будь-яка арматура для з'єднання з берегом газовідвідного колектора і вантажно-розвантажувальних трубопроводів, що використовується під час завантаження чи розвантаження, повинна бути оснащена запірним пристроєм. Разом з тим, якщо з'єднувальна арматура не задіяна, вона повинна бути закрита за допомогою глухого фланця.
Будь-яка з'єднувальна арматура вантажно-розвантажувальних трубопроводів, що використовуються під час завантаження, повинна бути оснащена пристроєм для видалення залишкових кількостей вантажу відповідно до пункту 8.7.4.1.
g) Судно повинне бути обладнане системою зачищення.
h) Фланці та ущільнювальні коробки повинні бути оснащені пристроєм, що захищає від водяних бризок.
9.3.2.25.3 Відстань, зазначена в пунктах 9.3.2.25.1 і 9.3.2.25.2 е), може бути зменшена до 3,00 м, якщо в кінці вантажного простору розташована поперечна перебірка, що відповідає вимогам пункту 9.3.2.10.2. У цьому разі проходи повинні бути обладнані дверима.
На дверях повинна бути вивішена табличка з такою вказівкою:
ПІД ЧАС ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ НЕ ВІДКРИВАТИ. ЗАКРИВАТИ НЕГАЙНО.
9.3.2.25.4 а) Кожний компонент вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинен бути електрично з'єднаний з корпусом.
b) Навантажувальні трубопроводи повинні доходити до дна вантажних танків.
9.3.2.25.5 Положення стопорних клапанів чи інших запірних пристроїв вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинне вказувати на те, відкриті вони чи закриті.
9.3.2.25.6 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні при випробувальному тиску мати необхідну пружність, герметичність та опір тиску.
9.3.2.25.7 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні мати прилади для вимірювання тиску, установлені на виході насоса.
Якщо як такі прилади використовуються манометри, то шкала повинна мати діаметр не менше ніж 0,14 м.
Показання приладів для вимірювання тиску повинні бути видними в будь-який час з поста управління судновим автономним вантажним насосом. Рівень максимально допустимого надлишкового тиску чи вакууму повинен бути позначений червоною рискою.
9.3.2.25.8 а) Якщо вода для миття чи водяний баласт подається у вантажні танки через систему вантажно-розвантажувальних трубопроводів, то всмоктувальні патрубки цих трубопроводів повинні знаходитися в межах вантажного простору, але поза вантажними танками.
Насоси для систем миття танків з відповідною з'єднувальною арматурою можуть бути розташовані за межами вантажного простору, якщо випускні елементи системи влаштовані таким чином, що через них неможливе всмоктування.
Повинен бути передбачений незворотний пружинний клапан для запобігання викиду будь-яких газів через систему миття танків за межі вантажного простору.
b) На стику трубопроводу, призначеного для забору води, з навантажувальним трубопроводом повинен бути встановлений незворотний клапан.
9.3.2.25.9 Повинні бути розраховані допустимі швидкості завантаження і розвантаження.
Розрахунки включають визначення максимально допустимих швидкостей завантаження і розвантаження для кожного вантажного танка чи кожної групи вантажних танків з урахуванням конструкції системи вентиляції. У цих розрахунках повинна передбачатися така ситуація, за якої у разі непередбаченого відключення газозворотного трубопроводу чи вирівнювального трубопроводу берегової споруди запобіжні пристрої вантажних танків не допустять перевищення таких значень тиску в цих вантажних танках:
надлишковий тиск - 115% величини тиску спрацьовування швидкодіючого випускного клапана;
вакуум - 110% величини тиску спрацьовування вакуумного клапана, але не більше ніж 3,85 кПа.
Необхідно враховувати такі головні фактори:
1. Розміри системи вентиляції вантажних танків.
2. Утворення газу під час завантаження: множити найвищу швидкість завантаження як мінімум на коефіцієнт 1,25.
3. Густина парової суміші вантажу, до складу якої входить 50% пари і 50% повітря за об'ємом.
4. Падіння тиску у вентиляційних трубопроводах, клапанах і арматурах. Буде враховуватися забруднення сітки вогнегасника в розмірі 30%.
5. Тиск запресовування запобіжних клапанів.
У судновій інструкції повинен бути зазначений максимально допустимий тиск завантаження і розвантаження для кожного вантажного танка чи кожної групи вантажних танків.
9.3.2.25.10 Первинне випробовування системи зачищення повинне проводитися до початку її експлуатації, а потім - кожного разу у випадку внесення до неї яких-небудь змін, при якому під час випробовування повинна використовуватися вода. Випробовування та вимірювання залишкових кількостей повинні здійснюватися відповідно до приписів пункту 8.7.4.2.
Під час цього випробовування не повинні перевищуватися такі значення залишкових кількостей:
a) 5 л для кожного вантажного танка;
b) 15 л для кожної системи трубопроводів.
Дані про залишкові кількості, отримані під час випробовування, повинні зазначатися у свідоцтві про випробування системи зачищення, згаданому в пункті 8.7.4.3.
9.3.2.25.11 Якщо на судні перевозиться кілька різних небезпечних вантажів, здатних небезпечно реагувати один з одними, для кожної речовини повинен бути установлений окремий насос з відповідними вантажно-розвантажувальними трубопроводами. Ці трубопроводи не повинні проходити через вантажний танк, що містить небезпечні вантажі, з якими здатна реагувати ця речовина.
9.3.2.26 Цистерни для залишків вантажу та відстійні цистерни
9.3.2.26.1 На судні повинна бути принаймні одна цистерна для залишків вантажу та одна відстійна цистерна для відстоїв, які неможливо відкачати. Ці цистерни повинні розміщуватися тільки в межах вантажного простору. Замість стаціонарної цистерни для залишків вантажу можуть використовуватися контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнери-цистерни чи переносні цистерни відповідно до підрозділу 7.2.4.1. Під час наповнення цих контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнерів-цистерн чи переносних цистерн під з'єднувальною арматурою повинні розміщатися засоби для збирання вантажу, що пролився.
9.3.2.26.2 Відстійні цистерни повинні бути вогнестійкими і повинні закриватися кришками (наприклад, барабани з важільною кришкою і запірними кільцем). Цистерни повинні бути марковані та легко піддаватися обробці.
9.3.2.26.3 Максимальна місткість цистерни для залишків вантажу становить 30 куб.м.
Цистерни для залишків вантажу повинні мати:
- вакуумний клапан і швидкодіючий випускний клапан. Швидкодіючий випускний клапан повинен бути відрегульований таким чином, щоб під час перевезення він не відкривався. Ця умова вважається виконаною, якщо тиск спрацьовування клапана відповідає вимогам, передбаченим у стовпчику 10 таблиці С глави 3.2 для речовини, що перевозиться. Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то вакуумний клапан повинен бути стійким до дефлаграції, а швидкодіючий випускний клапан - здатним витримувати стійке горіння;
- пристрій для вимірювання ступеня наповнення;
- з'єднувальну арматуру із запірними пристроями для трубопроводів і шлангів.
Не допускаються які-небудь з'єднання між цистернами для залишків вантажу і газовідвідним колектором вантажних танків.
Цистерни для залишків вантажу, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнери-цистерни чи переносні цистерни, розташовані на палубі, повинні бути віддалені від обшивки на відстань, що становить не менше чверті ширини судна.
9.3.2.27 (Зарезервований)
9.3.2.28 Водорозпилювальна система
У тих випадках, коли це вимагається у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2, у межах вантажного простору на палубі повинна бути встановлена водорозпилювальна система для цілей зменшення об'єму парів, що виділяє вантаж, та охолодження верхньої частини вантажних танків шляхом розбризкування води над всією поверхнею.
Ця система повинна бути обладнана з'єднувальним пристроєм для живлення з берега. Система повинна бути здатна приводитися в дію з рульової рубки і з вантажної палуби. Потужність водорозпилювальної системи повинна бути такою, щоб під час функціонування всіх сопел, що розпилюють, вихід становив не менше ніж 50 літрів на квадратний метр площі вантажної палуби на годину.
9.3.2.29 - (Зарезервовані)
9.3.2.30
9.3.2.31 Двигуни
9.3.2.31.1 Дозволяється встановлювати тільки двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C.
9.3.2.31.2 Впускні вентиляційні отвори машинного відділення і, якщо забір повітря двигунами відбувається не безпосередньо з машинного відділення, повітрозабірні отвори двигунів повинні знаходитися на відстані не менш ніж 2,00 м від вантажного простору.
9.3.2.31.3 У межах вантажного простору повинна бути виключена можливість іскроутворення.
9.3.2.31.4 Поверхня зовнішніх компонентів двигунів, що використовуються під час завантаження і розвантаження, а також їхніх повітрозабірних і вихлопних каналів не повинна нагріватися до температур, що перевищують допустимі значення, установлені з урахуванням температурного класу речовини, що перевозиться. Цей припис не застосовується щодо двигунів, розташованих у службових приміщеннях, якщо повністю дотримані приписи пункту 9.3.2.52.3 b).
9.3.2.31.5 Вентиляція закритого машинного відділення повинна бути влаштована таким чином, щоб при температурі довкілля 20 град.C середня температура в машинному відділенні не перевищувала 40 град.C.
9.3.2.32 Паливні цистерни
9.3.2.32.1 Якщо на судні є трюмні приміщення, то міждонні простори, що розташовані в межах таких приміщень, можуть використовуватися як цистерни для рідкого палива за умови, що їхня глибина становить не менше ніж 0,60 м.
Паливні трубопроводи й отвори таких цистерн для рідкого палива не повинні бути розташовані в трюмному приміщенні.
9.3.2.32.2 Отвори вентиляційних труб кожної цистерни для рідкого палива повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби. Ці отвори, а також отвори переливних труб, що виходять на палубу, повинні мати захисне пристосування, що складається з діафрагми з дротяної сітки чи перфорованої пластини.
9.3.2.33 (Зарезервований)
9.3.2.34 Вихлопні труби
9.3.2.34.1 Відпрацьовані гази повинні виводитися із судна в атмосферу вверх через вихлопну трубу або через отвір в обшивці корпусу. Випускний отвір повинен знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору. Вихлопні труби двигунів повинні бути розміщені таким чином, щоб відпрацьовані гази відносило від судна. Вихлопні труби не повинні розміщуватися в межах вантажного простору.
9.3.2.34.2 Вихлопні труби двигунів повинні бути оснащені пристроями, що перешкоджають вильоту іскор, наприклад іскроуловлювачами.
9.3.2.35 Система осушувальних і баластових насосів
9.3.2.35.1 Осушувальні і баластові насоси для приміщень, розташованих у межах вантажного простору, повинні бути встановлені в межах цього простору.
Цей припис не застосовується щодо:
- міжбортових просторів і міждонних просторів, що не мають спільної перегородки з вантажними танками;
- кофердамів і трюмних приміщень, якщо прийом баласту здійснюється за допомогою трубопроводу системи пожежегасіння, розташованого у вантажному просторі, а осушення - за допомогою ежекторів.
9.3.2.35.2 У тих випадках, коли міждонний простір використовується як цистерна для рідкого палива, він не повинен бути з'єднаним із системою осушувальних трубопроводів.
9.3.2.35.3 У тих випадках, коли баластовий насос встановлений у вантажному просторі, напірна труба і її бортовий всмоктувальний патрубок для забору водяного баласту повинні бути розташовані в межах вантажного простору, але поза вантажними танками.
9.3.2.35.4 Відділення вантажних насосів, розташоване під палубою, повинне осушуватися в надзвичайній ситуації за допомогою системи, що знаходиться в межах вантажного простору і не залежить від будь-якої іншої системи. Ця система повинна розташовуватися за межами відділення вантажних насосів.
9.3.2.36 - (Зарезервовані)
9.3.2.39
9.3.2.40 Системи пожежегасіння
9.3.2.40.1 На судні повинна бути встановлена система пожежегасіння. Ця система повинна відповідати викладеним нижче вимогам:
- систему повинні живити два незалежних пожежних чи баластових насоси, один з яких повинен бути готовим до використання в будь-який час. Ці насоси не повинні встановлюватися в одному й тому самому приміщенні;
- система повинна мати водяну магістраль, яка оснащена щонайменше трьома гідрантами, розташованими у вантажному просторі над палубою. Повинні бути три придатних і досить довгих рукави із соплами, що розпилюють, діаметром не менше ніж 12 мм. Щонайменше два струмені води, що надходять не з одного й того самого гідранта, повинні досягати одночасно будь-якої точки палуби в межах вантажного простору.
Незворотний пружинний клапан повинен запобігати витоку газів з вантажного простору і їхньому проникненню через систему пожежегасіння в житлові й службові приміщення;
- потужність системи повинна бути достатньою для того, щоб у разі одночасного застосування двох сопел, що розпилюють, з будь-якої точки на борту судна струмінь покривав відстань, яка щонайменше дорівнює ширині корпусу судна.
9.3.2.40.2 Крім того, машинне відділення, насосне відділення і будь-які приміщення, що містять основне обладнання (розподільні щити, компресори тощо), системи охолодження, якщо такі є, повинні бути обладнані стаціонарною системою пожежегасіння, що відповідає таким вимогам:
9.3.2.40.2.1 Вогнегасні речовини
Для забезпечення захисту приміщень у машинних відділеннях, котельних і насосних відділеннях допускаються тільки ті стаціонарні системи пожежегасіння, в яких використовуються такі вогнегасні речовини:
а) CO (диоксид вуглецю); 2
b) HFC-227 еа (гептафторпропан);
c) IG-541 (52% азоту, 40% аргону, 8% диоксиду вуглецю).
Інші вогнегасні речовини допускаються тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.3.2.40.2.2 Вентиляція, видалення повітря
а) Забір повітря, яке необхідне для двигунів внутрішнього згоряння, що забезпечують рух судна, не повинен здійснюватися з приміщень, які захищені стаціонарними системами пожежегасіння. Цей припис не є обов'язковим, якщо на судні є два головних машинних відділення, які не залежать один від одного і які розділені газонепроникною перебіркою, або якщо, крім головного машинного відділення, є окреме машинне відділення, в якому встановлений носовий пристрій, що підрулює, здатний самостійно забезпечувати рух у разі пожежі в головному машинному відділенні.
b) Будь-яка система механічної вентиляції в приміщенні, яке захищається, повинна автоматично відключатися у разі вмикання системи пожежегасіння.
c) У приміщенні, яке захищається, всі отвори, через які може проникнути повітря чи відбутися випуск газу, повинні мати пристрої, що дозволяють швидко закрити ці отвори. Положення, за якого ці пристрої відкриті і закриті, повинне бути чітко видним.
d) Повітря, що випускається через клапани підвищеного тиску, якими обладнані резервуари зі стисненим повітрям, встановлені в машинних відділеннях, повинне відводитись в атмосферу.
e) Надлишковий тиск або розрідження, що виникають у результаті розсіювання вогнегасної речовини, не повинні викликати пошкодження конструкційних елементів приміщення, яке захищається. Повинна бути забезпечена можливість безпечного вирівнювання тисків.
f) У захищених приміщеннях повинна бути передбачена можливість видалення вогнегасної речовини. Якщо для цього встановлені відповідні всмоктувальні пристрої, повинна бути виключена можливість їхнього спрацьовування в процесі гасіння пожежі.
9.3.2.40.2.3 Система пожежної сигналізації
У приміщенні, яке захищається, повинна бути належна система пожежної сигналізації. Сигнал, що подається цією системою, повинен бути чутним у рульовій рубці, житлових приміщеннях і приміщенні, яке захищається.
9.3.2.40.2.4 Система трубопроводів
а) Вогнегасна речовина повинна подаватися і поширюватися в приміщенні, яке захищається, через стаціонарну систему трубопроводів. Трубопроводи, прокладені всередині приміщення, яке захищається, а також їхня арматура, повинні бути виготовлені зі сталі. Ця вимога не застосовується до з'єднувальної арматури резервуарів і компенсаторів за умови, що використовувані матеріали мають рівноцінні вогнетривкі властивості. Трубопроводи повинні бути захищені як зовні, так і зсередини від корозії.
b) Розподільні сопла повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечувався рівномірний розподіл вогнегасної речовини.
9.3.2.40.2.5 Пристрій вмикання
а) Використання систем пожежегасіння з автоматичним вмиканням не допускається.
b) Повинна бути передбачена можливість вмикання системи пожежегасіння з належного місця, розташованого за межами приміщення, яке захищається.
c) Пристрої вмикання повинні бути встановлені таким чином, щоб їх можна було привести в дію у разі пожежі і щоб була по можливості зведена до мінімуму небезпека пошкодження цих пристроїв у разі пожежі чи вибуху в приміщенні, яке захищається.
Немеханічні пристрої вмикання повинні живитися від двох не залежних одне від одного джерел енергії. Ці джерела енергії повинні бути розташовані за межами приміщення, яке захищається. Проводи системи управління, розташовані в приміщенні, яке захищається, повинні бути виконані таким чином, щоб у разі пожежі вони залишалися в робочому стані протягом не менше ніж 30 хвилин. Електричні пристрої вважаються такими, що відповідають цій вимозі, якщо вони відповідають стандарту МЕК 60331-21:1999.
Якщо розташування пристроїв вмикання не дозволяє бачити їх, то на предмет, що перешкоджає їхній видимості, повинні бути нанесені знак "Система пожежегасіння" з розмірами сторони не менше ніж 10 см, а також такий напис, виконаний червоними літерами на білому фоні:
"Система пожежегасіння"
d) Якщо система пожежегасіння призначена для захисту декількох приміщень, вона повинна мати окремий і чітко маркований пристрій для кожного приміщення.
e) Поблизу кожного пристрою вмикання на видному місці повинна бути вивішена інструкція з експлуатації з текстом, що не стирається. Ця інструкція з експлуатації повинна бути складена мовою, якою судноводій може читати і яку він розуміє, і, якщо ця мова не є англійською, німецькою, чи французькою, - англійською, німецькою, чи французькою мовою. Вона повинна, зокрема, містити інформацію, що стосується такого:
i) вмикання системи пожежегасіння;
ii) необхідності упевнитися в тому, що всі особи залишили приміщення, яке захищається;
iii) дій екіпажу у разі вмикання системи;
iv) дій екіпажу у разі неспрацьовування системи пожежегасіння.
f) В інструкції з експлуатації повинно бути зазначено, що перед вмиканням системи пожежегасіння двигуни внутрішнього згоряння, які встановлені в приміщенні і які забирають повітря з приміщення, яке захищається, повинні бути відключені.
9.3.2.40.2.6 Сигнальний прилад
а) Стаціонарні системи пожежегасіння повинні бути оснащені візуально-звуковим сигнальним приладом.
b) Сигнальний прилад повинен автоматично спрацьовувати під час першого вмикання системи пожежегасіння. Сигнальний прилад повинен функціонувати протягом належного періоду часу до початку подачі вогнегасної речовини і не повинен відключатися.
с) Попереджувальні сигнали повинні бути добре видними в приміщеннях, які захищаються, і в місцях входу в них та повинні бути чітко чутними в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму. Вони повинні явно відрізнятися від усіх інших звукових і візуальних сигналів, що подаються у приміщенні, яке захищається.
d) Звукові попереджувальні сигнали повинні бути також чітко чутними в суміжних приміщеннях із закритими дверима та в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму.
e) Якщо сигнальний прилад не має власного захисту від короткого замикання, розриву кабелів і падіння напруги, його функціонування повинне контролюватися.
f) Біля входу в будь-яке приміщення, в яке може проникнути вогнегасна речовина, на видному місці повинен бути вивішений щит з таким написом, виконаним червоними літерами на білому фоні:
ОБЕРЕЖНО, СИСТЕМА ПОЖЕЖЕГАСІННЯ! НЕГАЙНО ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ У РАЗІ СИГНАЛУ... (ОПИС СИГНАЛУ)
9.3.2.40.2.7 Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском
a) Резервуари високого тиску, а також арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, повинні відповідати вимогам компетентного органу.
b) Резервуари високого тиску повинні бути встановлені відповідно до інструкцій заводу-виробника.
c) Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, не повинні встановлюватися в житлових приміщеннях.
d) Температура в шафах і приміщеннях для зберігання резервуарів високого тиску не повинна перевищувати 50 град.C.
e) Шафи і приміщення для зберігання, що знаходяться на палубі, повинні бути міцно закріплені і повинні мати вентиляційні отвори, розташовані таким чином, щоб у разі порушення герметичності резервуара високого тиску газ, що виходить, не міг проникнути всередину судна. Наявність прямого сполучення з іншими приміщеннями не допускається.
9.3.2.40.2.8 Кількість вогнегасної речовини
Якщо кількість вогнегасної речовини передбачена більше ніж для одного приміщення, не обов'язково, щоб наявна кількість вогнегасної речовини була більшою ніж кількість, яка вимагається для найбільшого з приміщень, які захищаються.
9.3.2.40.2.9 Установка, обслуговування, перевірка та документація
а) Монтаж або модифікація системи повинні здійснюватися тільки організацією, що спеціалізується в галузі систем пожежегасіння. Повинні виконуватися інструкції (картка з технічними даними на продукт, пам'ятка з техніки безпеки), надані виробником вогнегасної речовини чи заводом - виробником системи.
b) Система повинна перевірятися експертом
i) перед введенням в експлуатацію;
ii) перед кожним новим приведенням у дію після її відключення;
iii) після будь-якої модифікації чи будь-якого ремонту;
iv) через регулярні проміжки часу і принаймні кожні два роки.
c) Під час проведення перевірки експерт зобов'язаний перевірити відповідність системи вимогам пункту 9.3.2.40.2.
d) Перевірка включає щонайменше:
i) зовнішній огляд усієї системи;
ii) перевірку герметичності трубопроводів;
iii) перевірку справного функціонування систем управління і вмикання;
iv) перевірку тиску в резервуарах і їхнього вмісту;
v) перевірку герметичності запірних пристроїв приміщення, яке захищається;
vi) перевірку системи пожежної сигналізації;
vii) перевірку сигнального приладу.
e) Особа, що проводила перевірку, складає і підписує свідоцтво про перевірку та зазначає дату проведення перевірки.
f) У свідоцтві про перевірку повинна бути зазначена кількість стаціонарних систем пожежегасіння.
9.3.2.40.2.10 Системи пожежегасіння, що використовують CO 2
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.2.40.2.1-9.3.2.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують CO як вогнегасну 2
речовину, повинні відповідати таким приписам: a) Резервуари з CO повинні бути встановлені в приміщенні чи 2
шафі, відділених від інших приміщень газонепроникною перегородкою. Двері цих приміщень чи шаф для зберігання повинні відкриватися назовні, замикатися на ключ і мати із зовнішнього боку знак: "Попередження: загальна небезпека," висотою не менше ніж 5 см, а також напис "CO " того самого кольору і таких самих розмірів. 2
b) Шафи чи приміщення для зберігання резервуарів із CO , 2 розташовані під палубою, повинні бути доступні тільки зовні. Ці приміщення повинні бути обладнані системою штучної вентиляції з витяжними ковпаками і повинні бути повністю незалежними від інших систем вентиляції, що знаходяться на борту.
c) ступінь наповнення резервуарів із CO не повинен 2
перевищувати 0,75 кг/л. За питомий об'єм CO береться величина, 2
яка дорівнює 0,56 куб.м/кг. d) Концентрація CO у приміщенні, яке захищається, повинна 2
досягати щонайменше 40% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 120 секунд. Повинна бути можливість контролювати рівномірність і ступінь заповнення.
e) Відкриття клапанів резервуара та управління клапаном розсіювання повинні здійснюватися як дві окремі операції.
f) Належний період часу, згаданий в пункті 9.3.2.40.2.6 b), становить не менше ніж 20 секунд. Регулювання часу розсіювання CO 2 повинне забезпечуватися надійною установкою.
9.3.2.40.2.11 Системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа (гептафторпропан)
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.2.40.2.1-9.3.2.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
a) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з HFC-227 еа, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати тиск газу.
d) Ступінь наповнення резервуарів не повинен перевищувати 1,15 кг/л. За питомий об'єм HFC-227 еа не під тиском береться величина, яка дорівнює 0,1374 куб.м/кг.
e) Концентрація HFC-227 еа у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 8% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 10 секунд.
f) Резервуари з HFC-227 еа повинні бути обладнані пристроєм контролю за тиском, що подає візуально-звуковий аварійний сигнал у рульовій рубці у разі надмірної втрати газоносія. У разі відсутності рульової рубки цей аварійний сигнал повинен подаватися зовні приміщення, яке захищається.
g) Після розсіювання концентрація в приміщенні, яке захищається, не повинна перевищувати 10,5% (за об'ємом).
h) Системи пожежегасіння не повинні мати деталей з алюмінію.
9.3.2.40.2.12 Системи пожежегасіння, що використовують IG-541
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.2.40.2.1-9.3.2.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують IG-541 як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
a) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з IG-541, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати вміст.
d) Тиск наповнення резервуарів не повинен перевищувати 200 бар при температурі +15 град.C.
e) Концентрація IG-541 у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 44% і не більше ніж 50% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватися за 120 секунд.
9.3.2.40.2.13 Система пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту
Установка систем пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту в машинних відділеннях, котельних і насосних відділеннях допускається тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.3.2.40.3 У межах вантажного простору повинні бути два вогнегасники, передбачені в розділі 8.1.4.
9.3.0.40.4 Вогнегасна речовина, що міститься в стаціонарних системах пожежегасіння, повинна бути придатною та достатньою за кількістю для гасіння пожеж.
9.3.2.41 Вогонь і незахищене світло
9.3.2.41.1 Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від меж вантажного простору. Повинні бути вжиті заходи для запобігання вильоту іскор і проникнення води.
9.3.2.41.2 Прилади для опалення, готування їжі та охолодження не повинні працювати на рідкому паливі, рідкому газі або твердому паливі.
Однак у машинному відділенні чи іншому пристосованому для цієї мети приміщенні, допускається установка опалювальних приладів чи котлів, що працюють на рідкому паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C.
Прилади для готування їжі та охолодження дозволяється встановлювати тільки в житлових приміщеннях.
9.3.2.41.3 Дозволяється використовувати тільки електричні освітлювальні прилади.
9.3.2.42 Системи підігріву вантажу
9.3.2.42.1 Котли, що використовуються для підігріву вантажу, повинні працювати на рідкому паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C. Вони повинні встановлюватися або в машинному відділенні, або в спеціальному приміщенні під палубою за межами вантажного простору, в яке є доступ з палуби чи з машинного відділення.
9.3.2.42.2 Система підігріву вантажу повинна бути сконструйована таким чином, щоб у разі течі в нагрівальній спіралі речовина, що перевозиться, не могла проникнути в котел. Система підігріву вантажу зі штучною тягою повинна мати електричну систему запалювання.
9.3.2.42.3 Потужність вентиляційної системи машинного відділення повинна розраховуватися з урахуванням кількості повітря, необхідного для котла.
9.3.2.42.4 Якщо система підігріву вантажу використовується під час завантаження, розвантаження чи дегазації, службове приміщення, в якому встановлена ця система, повинне повністю відповідати приписам пункту 9.3.2.52.3 b). Цей припис не застосовується до повітрозабірних отворів вентиляційної системи. Ці отвори повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору і не менше ніж 6,00 м від отворів вантажних танків чи цистерн для залишків вантажу, вантажних насосів, розташованих на палубі, отворів клапанів підвищеного тиску та арматури, що з'єднує вантажно-розвантажувальні трубопроводи з берегом, і повинні знаходитися на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби.
Приписи пункту 9.3.2.52.3 b) не застосовуються у разі розвантаження речовин з температурою спалаху, що перевищує чи дорівнює 61 град.C, коли температура речовин, принаймні, на 15 К менше температури спалаху.
9.3.2.43 - (Зарезервовані)
9.3.2.49
9.3.2.50 Документи, що стосуються електрообладнання
9.3.2.50.1 Крім документів, що вимагаються в правилах, згаданих у підрозділі 1.1.4.6, на борту повинні бути такі документи:
а) план, що показує межі вантажного простору і розташування електричного обладнання, встановленого в межах цього простору;
b) перелік електричного обладнання, про яке йдеться в підпункті а) вище, у тому числі такі дані:
машина чи прилад; розміщення; тип захисту; тип вибухонебезпечності; організація, що проводить випробовування; та номер затвердження;
с) перелік чи загальний план розташування електричного обладнання, що встановлене за межами вантажного простору і може використовуватися під час завантаження, розвантаження чи дегазації. Усе інше електрообладнання повинне мати червоне маркування. Див. пункти 9.3.2.52.3 і 9.3.2.52.4.
9.3.2.50.2. На документах, перерахованих вище, повинна стояти печатка компетентного органу, що видав свідоцтво про допуск.
9.3.2.51 Електрообладнання
9.3.2.51.1 Дозволяється встановлювати тільки розподільні мережі, що не мають зворотного з'єднання з корпусом судна.
Цей припис не застосовується щодо:
- локальних пристроїв, розташованих за межами вантажного простору (наприклад, з'єднання стартерів дизельних двигунів);
- пристрою для контролю рівня ізоляції, згаданого в пункті 9.3.2.51.2, нижче.
9.3.2.51.2 Кожна ізольована розподільна мережа повинна бути обладнана автоматичним пристроєм для контролю рівня ізоляції з візуальним і звуковим сигналізатором.
9.3.2.51.3 Під час відбору електрообладнання, що використовується у вибухонебезпечних зонах, необхідно враховувати групи вибухонебезпечності і температурні класи, призначені вантажам, що перевозяться відповідно до вказівок у стовпчиках 15 і 16 таблиці С глави 3.2.
9.3.2.52 Тип і розміщення електрообладнання
9.3.2.52.1 а) У вантажних танках, цистернах для залишків вантажу і вантажно-розвантажувальних трубопроводах (відповідають зоні 0) дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації типу захисту EEx (ia).
b) У кофердамах, міжбортових просторах, міждонних просторах і трюмних приміщеннях (відповідають зоні 1) дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації гарантованого типу безпеки;
- освітлювальні прилади типу захисту "вибухозахищений кожух" чи "прилад у корпусі з підвищеним тиском";
- герметичні ехолоти, кабелі яких прокладені в товстостінних сталевих трубах з газонепроникними з'єднаннями аж до головної палуби;
- кабелі активного катодного захисту обшивки корпусу, прокладені в захисних сталевих трубах, аналогічних трубам, що передбачені для ехолотів.
c) У службових приміщеннях, розташованих у межах підпалубного вантажного простору (відповідають зоні 1), дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації гарантованого типу безпеки;
- освітлювальні прилади типу захисту "вибухозахищений кожух" чи "прилад у корпусі з підвищеним тиском";
- двигуни, що приводять у дію основне обладнання, таке, як баластові насоси. Вони повинні бути "гарантованого типу безпеки".
d) Пристрої управління і захисту електрообладнання, зазначеного в підпунктах а), b), і с), вище, повинні бути розташовані за межами вантажного простору, якщо вони не є принципово безпечними.
e) Електрообладнання, розміщене в межах вантажного простору на палубі (відповідає зоні 1), повинне бути "гарантованого типу безпеки".
9.3.2.52.2 Акумулятори повинні розміщуватися за межами вантажного простору.
9.3.2.52.3 а) Електрообладнання, що використовується під час завантаження, розвантаження і дегазації біля причалу та розміщене за межами вантажного простору (відповідає зоні 2), повинне відповідати щонайменше типу обладнання "з обмеженою небезпекою вибуху".
b) Цей припис не застосовується щодо:
i) освітлювальних приладів, розташованих у житлових приміщеннях, за винятком вимикачів, установлених поблизу входів у житлові приміщення;
ii) пристроїв радіотелефонного зв'язку, встановлених у житлових приміщеннях чи рульовій рубці;
iii) електрообладнання, встановленого в житлових приміщеннях, рульовій рубці чи службових приміщеннях, розташованих за межами вантажного простору, за дотримання таких умов:
1. Ці приміщення повинні бути оснащені системою вентиляції, що забезпечує надлишковий тиск 0,1 кПа (0,001 бара), і всі вікна повинні бути вікнами типу, що не відкриваються; впускні отвори системи вентиляції повинні розміщуватися якнайдалі від вантажного простору, але не менше ніж на відстані 6,00 м від нього і на висоті не менше 2,00 м від палуби.
2. Ці приміщення повинні бути обладнані газодетекторною системою з датчиками, розташованими:
- у всмоктувальних отворах системи вентиляції;
- безпосередньо біля верхнього краю комінгсів дверей житлових і службових приміщень.
3. Вимірювання повинні здійснюватися безперервно.
4. Коли концентрація газу досягає 20% нижньої межі вибуховості, вентилятори повинні вимикатися. У цьому разі, а також коли надлишковий тиск більше не підтримується, або у разі відмови газодетекторної системи, електрообладнання, що не відповідає приписам підпункту а), вище, повинне бути виключене. Ці операції повинні виконуватися негайно й автоматично, при цьому в житлових приміщеннях, рульовій рубці і службових приміщеннях повинне вмикатися аварійне освітлення, що відповідає щонайменше типу "з обмеженою небезпекою вибуху". У разі відключення вищевказаного обладнання в житлових приміщеннях і рульовій рубці повинні подаватися візуальні і звукові сигнали.
5. Система вентиляції, газодетекторна система і сигнальний пристрій вимикання повинні повністю відповідати приписам підпункту а), вище.
6. Пристрій автоматичного вимикання повинен бути відрегульований так, щоб під час руху судна автоматичне вимикання було неможливим.
9.3.2.52.4 Електрообладнання, що не відповідає приписам пункту 9.3.2.52.3, вище, а також його вимикачі повинні мати маркування червоного кольору. Відключення такого обладнання повинне здійснюватися з централізованого пункту на судні.
9.3.2.52.5 Електричний генератор, що постійно приводиться в дію двигуном і не відповідає приписам пункту 9.3.2.52.3, вище, повинен мати багатополюсний вимикач, здатний відключати ланцюг збудження генератора. Поруч з вимикачем повинна бути вивішена табличка з інструкціями з його експлуатації.
9.3.2.52.6 Штепсельні розетки для приєднання сигнальних вогнів і ламп для освітлення східного трапа повинні бути стаціонарно встановлені поблизу сигнальної щогли чи східного трапа. Приєднання і від'єднання повинні бути можливі тільки в тому разі, коли штепсельні розетки не знаходяться під напругою.
9.3.2.52.7 У разі відмови системи електроживлення аварійного і контрольно-вимірювального обладнання повинні негайно подаватися візуальні і звукові сигнали в місцях, де звичайно включається аварійна сигналізація.
9.3.2.53 Замикання на корпус
9.3.2.53.1 У вантажному просторі металеві частини електричних приладів, що в звичайних умовах експлуатації не знаходяться під напругою, а також захисні металеві труби чи металеві оболонки кабелів повинні замикатися на корпус, якщо це не забезпечено автоматично під час їхньої установки в результаті їхнього контакту з металевою структурою судна.
9.3.2.53.2 Приписи пункту 9.3.2.53.1 застосовуються також стосовно обладнання, що має робочу напругу менше ніж 50 В.
9.3.2.53.3 Вкладні вантажні танки повинні замикатися на корпус.
9.3.2.53.4 Повинна бути передбачена можливість замикання на корпус металевих контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ) і металевих контейнерів-цистерн, що використовуються як цистерни для залишків вантажу чи відстійні цистерни.
9.3.2.54 - (Зарезервовані)
9.3.2.55
9.3.2.56 Електричні кабелі
9.3.2.56.1 Усі кабелі, що прокладені в межах вантажного простору, повинні мати металеву оболонку.
9.3.2.56.2 Кабелі і штепсельні розетки, що розташовані в межах вантажного простору, повинні бути захищені від механічного пошкодження.
9.3.2.56.3 У вантажному просторі забороняється використовувати переносні кабелі, крім як кабелів для принципово безпечних ланцюгів і для живлення сигнальних вогнів і ламп для освітлення східного трапа.
9.3.2.56.4 Кабелі принципово безпечних ланцюгів повинні використовуватися тільки для цих ланцюгів і повинні бути відділені від інших кабелів, не призначених для використання в таких ланцюгах (наприклад, вони не повинні об'єднуватися разом в один пучок кабелів і не повинні закріплюватися спільними затискачами).
9.3.2.56.5 У випадку кабелів для рухомої прокладки, призначених для сигнальних вогнів і ламп для освітлення східного трапа, повинні використовуватися тільки армовані кабелі типу Н 07 RN-F, що відповідають стандарту 245 МЕК-66, чи кабелі щонайменше еквівалентної конструкції, в яких площа поперечного перерізу жил становить не менш ніж 1,5 кв.мм.
Ці кабелі повинні бути якомога коротшими і повинні бути прокладені таким чином, щоб виключалася можливість їхнього пошкодження.
9.3.2.57 - (Зарезервовані)
9.3.2.59
9.3.2.60 Спеціальне обладнання
На борту судна повинні бути передбачені душова й умивальник, розташовані в місці, до якого є безпосередній доступ з вантажного простору.
9.3.2.61 - (Зарезервовані)
9.3.2.70
9.3.2.71 Доступ на борт судна
Щити з повідомленням про заборону доступу на борт судна, як передбачено в розділі 8.3.3, повинні бути добре видними з будь-якого боку судна.
9.3.2.72 - (Зарезервовані)
9.3.2.73
9.3.2.74 Заборона паління, користування вогнем і незахищеним світлом
9.3.2.74.1 Щити з повідомленням про заборону паління, як передбачено в розділі 8.3.4, повинні бути добре видними з будь-якого боку судна.
9.3.2.74.2 Біля входів у приміщення, де паління або користування вогнем чи незахищеним світлом не завжди забороняється, повинні бути вивішені щити з перерахуванням випадків, коли застосовується ця заборона.
9.3.2.74.3 Поблизу кожного виходу з житлових приміщень і рульової рубки повинні бути встановлені попільниці.
9.3.2.75 - (Зарезервовані)
9.3.2.91
9.3.2.92 Запасний вихід
Приміщення, входи і виходи яких імовірно будуть частково чи повністю занурені у воду в аварійному стані, повинні мати запасний вихід, розташований на висоті не менше ніж 0,10 м від аварійної ватерлінії. Це речення не застосовується до форпіка та ахтерпіка.
9.3.2.93 - (Зарезервовані)
9.3.2.99
9.3.3 Правила побудови танкерів типу N
Правила побудови, викладені у пунктах 9.3.3.0-9.3.3.99, застосовуються до танкерів типу N.
9.3.3.0 Конструкційні матеріали
9.3.3.0.1 а) Корпус судна і вантажні танки повинні бути виготовлені із суднобудівної сталі чи іншого, щонайменше еквівалентного металу.
Вкладні вантажні танки можуть також виготовлятися з інших матеріалів за умови, що ці матеріали мають щонайменше такі самі механічні властивості і такий самий опір впливу температури і вогню.
b) Усі частини судна, у тому числі будь-яка установка й будь-яке обладнання, що можуть вступати в контакт з вантажем, повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються небезпечному впливу з боку вантажу, не викликають його розкладання і не вступають з ним у реакцію з утворенням шкідливих чи небезпечних продуктів.
с) Газовідвідні колектори і трубопроводи повинні бути захищені від корозії.
9.3.3.0.2 У межах вантажного простору забороняється використання дерева, алюмінієвих сплавів або пластмас, за винятком тих випадків, коли це прямо дозволяється в пункті 9.3.3.0.3 чи у свідоцтві про допуск.
9.3.3.0.3 а) У межах вантажного простору дозволяється використовувати лише наведені нижче, виготовлені з дерева, алюмінієвих сплавів або пластмас елементи:
- східні і зовнішні трапи;
- рухомі частини обладнання (однак дозволяється використовувати мірні стрижні з алюмінію за умови, що їхня нижня частина, з метою уникнення іскроутворення, виготовлена з латуні чи захищена яким-небудь іншим способом);
- пристосування для кріплення вантажних танків, які не є частиною корпусу судна, та для кріплення установок і обладнання;
- щогли й аналогічне рангоутне дерево;
- частини машин;
- частини електрообладнання;
- навантажувальні і розвантажувальні пристрої;
- кришки ящиків, розташованих на палубі.
b) У межах вантажного простору дозволяється використовувати виготовлені з дерева чи пластмас лише:
- опори і стопори будь-якого роду.
c) У межах вантажного простору дозволяється використовувати виготовлені з пластмас чи гуми лише:
- покриття вантажних танків і вантажно-розвантажувальних шлангів;
- будь-якого роду прокладки (наприклад, для кришок куполів чи люків);
- електричні кабелі;
- вантажно-розвантажувальні шланги;
- ізоляцію вантажних танків і вантажно-розвантажувальних шлангів.
d) Усі постійно закріплені матеріали в житлових приміщеннях або рульовій рубці, за винятком меблів, повинні бути важкозаймистими. У разі виникнення пожежі вони не повинні виділяти дим або токсичні гази в небезпечних кількостях.
9.3.3.0.4 Фарба, що використовується в межах вантажного простору, не повинна бути здатною до іскроутворення, зокрема у разі удару.
9.3.3.0.5 Суднові шлюпки дозволяється виготовляти з пластмас тільки в тому разі, якщо матеріал є важкозаймистим.
9.3.3.1 - (Зарезервовані)
9.3.3.7
9.3.3.8 Класифікація
9.3.3.8.1 Танкер повинен будуватися під наглядом визнаного класифікаційного товариства і класифікуватися ним як судно вищого класу.
Вимагається збереження вищого класу судна.
Класифікаційне товариство повинне видати свідоцтво, яке посвічує, що судно відповідає правилам цього розділу.
У цьому свідоцтві повинні бути наведені розрахунковий тиск і випробувальний тиск вантажних танків.
Якщо судно має вантажні танки з різними тисками спрацювання клапанів, то у свідоцтві повинні бути наведені розрахунковий і випробувальний тиск кожного танка.
Класифікаційне товариство повинне скласти свідоцтво, в якому згадуються усі небезпечні речовини, допущені до перевезення танкером (див. також пункт 1.11.1.2.5).
9.3.3.8.2 Відділення вантажних насосів повинні піддаватися огляду визнаним класифікаційним товариством кожного разу під час поновлення свідоцтва про допуск, а також протягом третього року дії свідоцтва про допуск.
Огляд повинен включати щонайменше:
- перевірку всієї системи на предмет її технічного стану, корозії, витоку чи недозволеного переобладнання;
- перевірку стану газодетекторної системи у відділенні вантажних насосів.
Свідоцтва про огляд відділення вантажних насосів, підписані визнаним класифікаційним товариством, повинні зберігатися на борту судна. У свідоцтвах про огляд повинні реєструватися щонайменше дані про зазначений вище огляд та його результати, а також дата проведення огляду.
9.3.3.8.3 Стан газодетекторної системи, згаданої в пункті 9.3.3.52.3 b), повинен перевірятися визнаним класифікаційним товариством щоразу під час поновлення свідоцтва про допуск і протягом третього року дії цього свідоцтва. На борту судна повинне зберігатися відповідне свідоцтво, підписане визнаним класифікаційним товариством.
9.3.3.8.4 Пункти 9.3.3.8.2 і 9.3.3.8.3, що стосуються перевірки стану газодетекторної системи, не застосовуються до суден відкритого типу N.
9.3.3.9 (Зарезервований)
9.3.3.10 Захист від проникнення газів
9.3.3.10.1 Судно повинне бути сконструйоване таким чином, щоб запобігати проникненню газів у житлові і службові приміщення.
9.3.3.10.2 Нижній край дверних прорізів у бічній стінці надбудов повинен знаходитися на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби, а комінгси вхідних люків підпалубних приміщень - на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби.
Ця вимога може не виконуватися за умови, що стінка надбудов, яка повернена в бік вантажного простору, тягнеться від одного борту до іншого і має двері, висота комінгсів яких становить не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби. Висота цієї стінки повинна бути не менше ніж 2,00 м. У цьому випадку нижні краї дверних прорізів у бічній стінці надбудов, а також комінгси вхідних люків, розташованих за цією стінкою, повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,10 м над рівнем палуби. Однак комінгси дверей і вхідних люків машинного відділення повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,50 м.
9.3.3.10.3 Фальшборти, огорожі для ніг тощо повинні мати досить великі отвори, розташовані безпосередньо над палубою.
9.3.3.10.4 Пункти 9.3.3.10.1-9.3.3.10.3, вище, не застосовуються до суден відкритого типу N.
9.3.3.11 Трюмні приміщення і вантажні танки
9.3.3.11.1 а) Максимально допустима місткість вантажних танків повинна визначатися за такою таблицею:
------------------------------------------------------------------
| L х B х H |Максимально допустима місткість вантажного танка|
| (куб.м) | (куб.м) |
|---------------+------------------------------------------------|
| до 600 | L х B х C х 0,3 |
| 600 - 3 750 | 180 + (L х B х C - 600) х 0,0635 |
| > 3750 | 380 |
------------------------------------------------------------------
У наведеній вище таблиці L х B х C є добутком основних розмірів танкера в метрах (відповідно до обмірного свідоцтва), де:
L = найбільша довжина корпусу;
B = найбільша ширина корпусу;
C = мінімальна вертикальна відстань між вершиною кіля і найнижчою точкою палуби біля борту судна (розрахункова висота борту) в межах вантажного простору.
Для тронкових суден C повинна бути замінена на C', де C' обчислюється за такою формулою:
C' = C + (ht х bt/B х lt/L),
де:
ht = висота тронка (відстань між верхнім краєм тронка і головною палубою, що обмірюється по борту тронка при L/2);
bt = ширина тронка;
lt = довжина тронка.
b) Під час проектування вантажних танків повинна враховуватися відносна густина речовин, що підлягають перевезенню. Максимальна відносна густина повинна зазначатися у свідоцтві про допуск.
с) Якщо на судні встановлені вантажні танки високого тиску, ці танки повинні бути розраховані на робочий тиск 400 кПа (4 бара).
d) Якщо довжина судна становить не більше ніж 50,00 м, то довжина вантажного танка не повинна перевищувати 10,00 м; та
якщо довжина судна становить більше ніж 50,00 м, то довжина вантажного танка не повинна перевищувати 0,20 L.
Цей припис не застосовується до суден з вкладними танками циліндричної форми, в яких відношення між довжини до діаметра становить не більше 7.
9.3.3.11.2 а) Вантажні танки, що не є частиною корпусу судна, повинні бути закріплені так, щоб виключалася можливість люфту.
b) Місткість приймального колодязя повинна становити не більше ніж 0,10 куб.м.
9.3.3.11.3 а) Вантажні танки повинні відділятися від житлових приміщень, машинного відділення та службових приміщень, розташованих за межами підпалубного вантажного простору, чи - за відсутності таких приміщень - від країв судна кофердамами шириною не менше ніж 0,60 м. Під час установки вантажних танків у трюмному приміщенні між ними і кінцевими перебірками трюмного приміщення повинна залишатися відстань, що становить не менше ніж 0,50 м. У цьому випадку кінцева перебірка трюмного приміщення з протипожежною ізоляцією, здатною чинити опір пожежі протягом не менше ніж 60 хвилин (що відповідає визначенню класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, вважається еквівалентною кофердаму. Для танків високого тиску відстань 0,50 м може бути зменшена до 0,20 м.
b) Повинна бути забезпечена можливість огляду трюмних приміщень, кофердамів і вантажних танків.
c) Повинна бути забезпечена можливість вентиляції всіх приміщень, розташованих у межах вантажного простору. Повинні бути передбачені засоби перевірки відсутності в них газу.
9.3.3.11.4 Перебірки, що обмежують вантажні танки, кофердами і трюмні приміщення, повинні бути водонепроникними. У вантажних танках, кофердамах і кінцевих перебірках трюмних приміщень, а також у перебірках, що обмежують вантажний простір, не повинно бути отворів чи проходів, розташованих під палубою. Однак дозволяється мати проходи в перебірках між двома трюмними приміщеннями.
У перебірці між машинним відділенням і кофердамом чи службовим приміщенням у межах вантажного простору або між машинним і трюмним приміщенням можуть бути проходи за умови, що вони відповідають приписам пункту 9.3.3.17.5.
У перебірці між вантажним танком і підбалубним відділенням вантажних насосів можуть бути проходи за умови, що вони відповідають приписам пункту 9.3.3.17.6. Якщо відділення вантажних насосів судна розташоване під палубою, у перебірках, що відокремлюють вантажні танки можуть бути зроблені проходи за умови, що вантажні трубопроводи мають запірні пристрої у вантажному танку безпосередньо на перебірці й у відділенні для вантажних насосів безпосередньо на перебірці. Повинна бути передбачена можливість приведення в дію запірних пристроїв з палуби.
9.3.3.11.5 Міжбортові простори і міждонні простори, розташовані в межах вантажного простору, повинні призначатися тільки для приймання водяного баласту. Міждонні простори можуть, однак, використовуватися як паливні цистерни за умови, що вони відповідають приписам підрозділу 9.3.3.32.
9.3.3.11.6 а) Кофердам, центральна частина кофердама чи інший простір, розташований під палубою в межах вантажного простору, можуть бути обладнані як службове приміщення, якщо перебірки, що обмежують ці службові приміщення, доходять у вертикальній площині до дна. Вхід у це службове приміщення повинен бути передбачений тільки з палуби.
b) Це службове приміщення повинне бути водонепроникним, за винятком його вхідних люків і вентиляційних впускних отворів.
c) У службовому приміщенні, зазначеному в пункті 9.3.3.11.4, вище, не повинні бути розташовані вантажно-розвантажувальні трубопроводи.
Вантажно-розвантажувальні трубопроводи можуть бути розташовані в підпалубному відділенні вантажних насосів тільки в тому разі, якщо воно відповідає приписам пункту 9.3.3.17.6.
9.3.3.11.7 У разі побудови судна з трюмними приміщеннями, в яких знаходяться вантажні танки, що не є частиною конструкції судна, відстань між стінкою трюмного приміщення і стінкою вантажних танків повинна становити не менше ніж 0,60 м. Відстань між днищем трюмного приміщення і днищем вантажних танків повинна становити не менше ніж 0,50 м. Відстань між приймальним колодязем вантажного танка і донними конструкціями повинна становити не менше ніж 0,10 м.
Під приймальними колодязями насосів ця відстань може бути зменшена до 0,40 м.
Якщо дотримання згаданих вище відстаней неможливе, то повинна бути передбачена можливість безперешкодного вилучення вантажних танків.
9.3.3.11.8 Якщо службові приміщення розташовані в межах підпалубного вантажного простору, вони повинні бути влаштовані таким чином, щоб бути легко доступними і щоб особи, які одягнені в захисний одяг і які користуються дихальним апаратом, могли в умовах безпеки експлуатувати розміщене в них обладнання. Вони повинні бути спроектовані таким чином, щоб можна було безперешкодно евакуювати з них персонал, що одержав травми чи втратив свідомість, у разі потреби - за допомогою стаціонарного обладнання.
9.3.3.11.9 Кофердами, міжбортові і міждонні простори, вантажні танки, трюмні приміщення й інші доступні приміщення в межах вантажного простору повинні бути влаштовані таким чином, щоб забезпечувати їхнє належне і повне очищення та огляд. Розміри отворів, за винятком отворів у міжбортових і міждонних просторах, які не мають стінки, що примикає до вантажних танків, повинні дозволяти людині, яка має дихальний апарат, безперешкодно проникати в приміщення чи залишати його. Мінімальна площа поперечного перерізу отворів повинна становити 0,36 кв.м, довжина однієї сторони - не менше ніж 0,50 м. Отвори повинні бути спроектовані таким чином, щоб можна було безперешкодно евакуювати з дна таких приміщень персонал, що одержав травми чи втратив свідомість, у разі потреби - за допомогою стаціонарного обладнання. У цих приміщеннях відстань між зміцнювальними елементами не повинна бути меншою ніж 0,50 м. У міждонному просторі ця відстань може бути зменшена до 0,45 м.
У вантажних танках можуть бути круглі отвори з мінімальним діаметром 0,68 м.
9.3.3.11.10 Для перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ вантажні танки повинні мати ззовні важкозаймисту ізоляцію. Ця ізоляція повинна мати достатній опір динамічним впливам і вібрації. Над палубою ізоляція повинна бути захищена облицюванням.
Температура зовнішньої поверхні цього облицювання не повинна перевищувати 70 град.C.
9.3.3.11.11. Пункт 9.3.3.11.6 с) не застосовується до суден відкритого типу N.
9.3.3.12 Вентиляція
9.3.3.12.1. Кожне трюмне приміщення повинне мати два отвори, розміри і розташування яких забезпечують можливість ефективної вентиляції будь-якій частині трюмного приміщення. У разі відсутності таких отворів повинна бути передбачена можливість заповнення трюмних приміщень інертним газом або сухим повітрям.
9.3.3.12.2 Міжбортові і міждонні простори, розташовані в межах вантажного простору і не призначені для приймання водяного баласту, а також трюмні приміщення і кофердами повинні бути обладнані системами вентиляції.
9.3.3.12.3 Кожне службове приміщення в межах підпалубного вантажного простору повинне мати систему механічної вентиляції, що має продуктивність, яка забезпечує щонайменше 20-кратний повітрообмін на годину, виходячи з усього об'єму приміщення. Вентилятор повинен бути сконструйований таким чином, щоб у разі торкання лопатями кожуха вентилятора не могло відбуватися іскроутворення чи накопичення електростатичного заряду.
Витяжні отвори повинні знаходитися на відстані не більше ніж 50 мм від підлоги службового приміщення. Повітроприймальні отвори повинні бути розташовані у верхній частині службового приміщення; вони повинні знаходитися на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби, на відстані не менше ніж 2,00 м від отворів вантажних танків і на відстані 6,00 м від випускних отворів запобіжних клапанів.
Висувні труби, якщо в них є необхідність, можуть бути шарнірного типу.
На борту суден відкритого типу N досить, щоб вентиляція забезпечувалася за допомогою інших належних систем без вентиляторів.
9.3.3.12.4 Повинна бути передбачена вентиляція житлових і службових приміщень.
9.3.3.12.5 Вентилятори, що використовуються для дегазації вантажних танків, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб у разі торкання лопатями кожуха вентилятора не могло відбуватись іскріння чи накопичення електростатичного заряду.
9.3.3.12.6 Біля вентиляційних впускних отворів повинні бути вивішені таблички із зазначенням умов, за яких ці отвори повинні бути закриті. Усі вентиляційні впускні отвори житлових і службових приміщень, що виходять назовні, повинні мати стаціонарні протипожежні заслінки. Ці вентиляційні впускні отвори повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
Вентиляційні впускні отвори службових приміщень, що розташовані в межах підпалубного вантажного простору, можуть розміщуватися в межах такого простору.
9.3.3.12.7. Вогнегасники, що вимагаються в пунктах 9.3.3.20.4, 9.3.3.21.11, 9.3.3.22.4, 9.3.3.22.5 і 9.3.3.26.3, повинні бути такого типу, який затверджений для цієї цілі компетентним органом.
9.3.3.12.8 Пункти 9.3.3.12.5, 9.3.3.12.6 і 9.3.3.12.7 не застосовуються до суден відкритого типу N.
9.3.3.12.9 Для перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ повинна бути забезпечена аерація трюмних приміщень, в яких знаходяться вантажні танки. Повинні бути передбачені з'єднання для примусової вентиляції.
9.3.3.12.10 Для перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ вантажні танки повинні бути обладнані системами примусової вентиляції, що за будь-яких умов перевезення надійно підтримують концентрацію сірководню над рідкою фазою на рівні менше ніж 1,85% за об'ємом.
Системи вентиляції повинні бути влаштовані таким чином, щоб виключалася можливість осідання вантажу.
Газовідвідна труба системи аерації повинна бути влаштована таким чином, щоб не виникала небезпека для людей.
9.3.3.13 Остійність (у цілому)
9.3.3.13.1 Повинна бути підтверджена достатня остійність судна. Таке підтвердження не вимагається у разі суден, ширина вантажних танків яких становить не більше ніж 0,70 х В.
9.3.3.13.2 Вихідні дані розрахунку остійності - водотоннажність судна упорожні і розташування центра ваги - повинні визначатися за допомогою досліду кренування або за допомогою докладних розрахунків маси і моменту. В останньому випадку водотоннажність упорожні повинна бути перевірена шляхом відповідного випробовування, у результаті якого допускається різниця +- 5% між масою, що визначена шляхом розрахунків, і водотоннажністю, обчисленою на основі значень осадки.
9.3.3.13.3 Повинна бути підтверджена достатня остійність непошкодженого судна на всіх стадіях завантаження і розвантаження та в кінцевому навантаженому стані.
9.3.3.14 Остійність (непошкодженого судна)
Для суден, що мають вантажні танки шириною більше ніж 0,70 х В, повинні бути представлені докази того, що при куті 5 град. або, якщо цей кут менше ніж 5 град., при куті крену, при якому будь-який отвір занурюється у воду, плече відновлювального моменту становить 0,10 м. У тих випадках, коли вантажні танки заповнені менше ніж на 95% їхньої місткості, необхідно враховувати вплив вільної поверхні рідини, що зменшує остійність.
9.3.3.15 (Зарезервований)
9.3.3.16 Машинні відділення
9.3.3.16.1 Головні двигуни внутрішнього згоряння судна, а також двигуни внутрішнього згоряння допоміжних механізмів повинні розміщатися за межами вантажного простору. Входи й інші отвори машинних відділень повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
9.3.3.16.2 Повинен бути передбачений доступ у машинне відділення з палуби; входи не повинні бути повернені до вантажного простору. У разі, якщо вхідні двері не обладнані в ніші, глибина якої щонайменше дорівнює ширині дверей, дверні петлі повинні знаходитися з боку вантажного простору.
9.3.3.16.3 Останнє речення пункту 9.3.3.16.2 не застосовується до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
9.3.3.17 Житлові і службові приміщення
9.3.3.17.1 Житлові приміщення і рульова рубка повинні бути розташовані за межами вантажного простору, тобто перед вертикальною площиною носової межі підпалубного вантажного простору чи за вертикальною площиною його кормової межі. Вікна рульової рубки, розташовані на висоті не менше ніж 1,00 м над настилом рульової рубки, можуть мати нахил у бік носової частини.
9.3.3.17.2 Входи в приміщення й отвори надбудов не повинні бути повернені до вантажного простору. Петлі дверей, що відкриваються назовні і що не встановлені в нішах, глибина яких дорівнює щонайменше ширині дверей, повинні знаходитися з боку вантажного простору.
9.3.3.17.3 Входи з боку палуби й отвори приміщень, що виходять на відкриту палубу, повинні закриватися. Біля входу в ці приміщення повинні бути вивішені таблички з такою вказівкою:
ПІД ЧАС ЗАВАНТАЖЕННЯ, РОЗВАНТАЖЕННЯ ЧИ ДЕГАЗАЦІЇ НЕ ВІДКРИВАТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ. ЗАКРИВАТИ НЕГАЙНО.
9.3.3.17.4 Входи й вікна надбудов і житлових приміщень, що відкриваються, а також інші отвори цих приміщень повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору. Двері й вікна рульової рубки не повинні знаходитися в радіусі 2,00 м від вантажного простору, за винятком випадків, коли між рульовою рубкою і житловими приміщеннями немає прямого сполучення.
9.3.3.17.5 а) Ведучі вали осушувальних і баластових насосів у межах вантажного відділення можуть проходити через перебірку, що розділяє службове приміщення і машинне відділення, якщо розташування службового приміщення відповідає приписам пункту 9.3.3.11.6.
b) Прохід вала через перебірку повинен бути газонепроникним і повинен бути затверджений визнаним класифікаційним товариством.
с) Повинні бути вивішені необхідні інструкції з експлуатації.
d) У перебірці, що розділяє машинне відділення і службове приміщення в межах вантажного простору, і в перебірці між машинним відділенням і трюмними приміщеннями можуть бути передбачені проходи для прокладання електричних кабелів, гідравлічних трубопроводів і трубопроводів для контрольно-вимірювальних і аварійно-попереджувальних систем за тієї умови, що ці проходи є газонепроникними і затверджені визнаним класифікаційним товариством. Проходи через перебірку з протипожежною ізоляцією класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, повинні мати рівноцінний протипожежний захист.
е) Трубопроводи можуть проходити через перебірку, що розділяє машинне відділення і службове приміщення в межах вантажного простору, за тієї умови, що ці трубопроводи, прокладені між механічним обладнанням у машинному відділенні і службовим приміщенням, не мають отворів у межах службового приміщення та оснащені запірними пристроями, розташованими біля перебірки в машинному відділенні.
f) Трубопроводи, що виходять з машинного відділення, можуть виходити назовні через службове приміщення в межах вантажного простору, кофердам чи трюмне приміщення, якщо в межах цього службового приміщення, кофердама чи трюмного приміщення вони є товстостінними і не мають фланців чи отворів.
g) У тих випадках, коли ведучий вал допоміжних механізмів проходить через стінку над палубою, цей прохід повинен бути газонепроникним.
9.3.3.17.6 Службове приміщення, розташоване в межах підпалубного вантажного простору, не повинне використовуватися як відділення вантажних насосів для розміщення вантажно-розвантажувальної системи, за винятком тих випадків, коли дотримані такі умови:
- між насосним відділенням і машинним відділенням чи службовими приміщеннями за межами вантажного простору є кофердам чи перебірка з протипожежною ізоляцією класу "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3, або службове приміщення чи трюм;
- перебірка класу "А-60", що вимагається вище, не має проходів, зазначених у пункті 9.3.3.17.5 а);
- вентиляційні випускні отвори розташовані на відстані не менше ніж 6,00 м від входів і отворів житлових і службових приміщень;
- вхідні люки і вентиляційні впускні отвори можуть закриватися зовні;
- усі вантажно-розвантажувальні трубопроводи, а також трубопроводи систем зачищення оснащені запірними пристроями на всмоктувальному отворі насоса у відділенні вантажних насосів безпосередньо на перебірці. Необхідні операції з пристроями управління, розташованими в насосному відділенні, запуск насосів чи компресорів і контроль за витратою рідини повинні здійснюватися з палуби;
- трюм відділення вантажних насосів має пристрій для вимірювання ступеня наповнення, який приводить в дію візуальні і звукові сигнальні пристрої в рульовій рубці, якщо в трюмі відділення вантажних насосів накопичується рідина;
- у відділенні вантажних насосів є стаціонарна газодетекторна система, яка автоматично вказує на наявність вибухових газів чи недостачу кисню за допомогою датчиків прямого вимірювання і яка приводить в дію візуальні і звукові сигнальні пристрої, коли концентрація газів досягає 20% нижньої межі вибуховості. Датчики цієї системи повинні бути встановлені у відповідних місцях на днищі і безпосередньо під палубою.
Вимірювання повинні виконуватись безперервно.
У рульовій рубці й відділенні вантажних насосів повинні бути встановлені звукові і візуальні сигнальні пристрої, і одночасно з подачею аварійного сигналу повинна вмикатися вантажно-розвантажувальна система; у разі відмови газодетекторної системи в рульовій рубці і на палубі повинні негайно спрацьовувати відповідні звукові і візуальні сигнальні пристрої;
- система вентиляції, що вимагається в пункті 9.3.3.12.3, має продуктивність, що забезпечує щонайменше 30-кратний повітрообмін на годину, виходячи із загального об'єму службового приміщення.
9.3.3.17.7 Біля входу у відділення вантажних насосів повинна бути вивішена табличка з такою вказівкою:
ПЕРЕД ВХОДОМ У ВІДДІЛЕННЯ ВАНТАЖНИХ НАСОСІВ УПЕВНИТИСЯ У ВІДСУТНОСТІ В НЬОМУ ГАЗІВ І НАЯВНОСТІ ДОСТАТНЬОЇ КІЛЬКОСТІ КИСНЮ. БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ НЕ ВІДКРИВАТИ. У РАЗІ ТРИВОГИ НЕГАЙНО ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ.
9.3.3.17.8 Пункти 9.3.3.17.5 g), 9.3.3.17.6 і 9.3.3.17.7 не застосовуються до суден відкритого типу N.
Останнє речення пункту 9.3.3.17.2, останнє речення пункту 9.3.3.17.3 та пункт 9.3.3.17.4 не застосовуються до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
9.3.3.18 - (Зарезервовані)
9.3.3.19
9.3.3.20 Розташування кофердамів
9.3.3.20.1 Кофердами чи відсіки кофердамів, що примикають до службового приміщення, обладнаного відповідно до пункту 9.3.3.11.6, повинні бути доступні через вхідний люк.
Вхідний люк і вентиляційні впускні отвори повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби.
9.3.3.20.2 Повинна бути передбачена можливість наповнення кофердамів водою і спорожнення за допомогою насоса. Наповнення повинне займати не більше 30 хвилин. Ці приписи не застосовуються, коли перебірка між машинним відділенням і кофердамом має протипожежну ізоляцію "А-60" відповідно до СОЛАС ( 995_251 ), глава II-2, правило 3.
Кофердами не повинні мати впускних клапанів.
9.3.3.20.3 Не дозволяється з'єднувати стаціонарною трубою кофердам з іншими трубопроводами судна за межами вантажного простору.
9.3.3.20.4 Вентиляційні отвори кофердамів повинні мати вогнегасник.
9.3.3.20.5 Пункт 9.3.3.20.4, вище, не застосовується до суден відкритого типу N.
Пункт 9.3.3.20.2, вище, не застосовується до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
9.3.3.21 Аварійне і контрольно-вимірювальне обладнання
9.3.3.21.1 Вантажні танки повинні мати:
а) відмітку всередині танка, що вказує ступінь наповнення 97%;
b) покажчик рівня;
c) аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня, що спрацьовує не пізніше досягнення ступеня наповнення 90%;
d) датчик високого рівня, що приводить у дію пристрій, який запобігає переливу, не пізніше досягнення ступеня наповнення 97,5%;
e) прилад для вимірювання тиску газової фази всередині вантажного танка;
f) прилад для вимірювання температури вантажу, якщо у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2 вимагається наявність системи підігріву вантажу чи у стовпчику 20 цього переліку зазначена максимальна температура;
g) залежно від того, що вимагається у стовпчику 13 таблиці С глави 3.2, - насадку із затвором для приєднання до пристрою для взяття проб закритого або частково закритого типу і/чи отвором для взяття проб;
h) отвір для вимірювання ступеня недоливу.
9.3.3.21.2 Під час визначення ступеня наповнення (у відсотках) допускається погрішність не більш ніж 0,5%. Ступінь наповнення розраховується на основі загальної місткості вантажного танка, у тому числі розширювального тронка.
9.3.3.21.3 Покажчик рівня повинен бути розташований так, щоб його показання були видними з поста управління запірними пристроями відповідного вантажного танка.
9.3.3.21.4. У разі спрацьовування аварійно-попереджувального сигналізатора рівня на борту судна повинен подаватися візуальний і звуковий попереджувальний сигнал. Аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня повинен бути незалежним від покажчика рівня.
9.3.3.21.5 а) Датчик високого рівня, зазначений в пункті 9.3.3.21.1 d), повинен подавати візуальний і звуковий попереджувальний сигнал на борту судна і одночасно приводити в дію електричний контакт, який у формі двоїстого сигналу перериває ланцюг струму, що забезпечується і живиться з берегової споруди, і тим самим ініціює на береговій споруді заходи щодо запобігання переливу під час операцій із завантаження.
Сигнал повинен подаватися на берегову споруду за посередництвом водонепроникної двохконтактної штепсельної розетки з'єднувального пристрою відповідно до видання МЕК N 309 (1992 рік) для постійного струму з напругою 40-50 вольт, ідентифікаційний колір - білий, позиція індикатора - 10 годин.
Штепсельна розетка повинна бути постійно встановлена на судні поблизу арматури, що з'єднує вантажно-розвантажувальні трубопроводи з берегом.
Датчик високого рівня повинен також забезпечувати вимикання суднового відливного насоса.
Датчик високого рівня повинен бути незалежним від аварійно-попереджувального сигналізатора рівня, однак він може бути з'єднаний з покажчиком рівня.
b) На борту суден - збирачів відходів, що містять мастила, датчик, згаданий в пункті 9.3.3.21.1 d), повинен подавати візуальний і звуковий сигнали і відключати насос, що використовується для відкачування трюмних вод.
c) Судна постачання та інші судна, які можуть доставляти необхідні для експлуатації судна продукти, повинні бути обладнані з'єднувальною насадкою, що відповідає європейському стандарту EN 12 827, і швидкодіючим запірним пристроєм, що дозволяє зупинити заправлення. Цей пристрій повинен приводитися в дію апаратурою управління за допомогою двоїстого сигналу, який іде від розташованого на судні постачання блоку апаратури, що відповідає за запобігання переливу. Повинна бути передбачена можливість приведення в дію швидкодіючого запірного пристрою незалежно від двоїстого сигналу.
Апаратура управління повинна перетворити двоїстий сигнал на сигнал, що приводить у дію швидкодіючий запірний пристрій.
Безпека електричних ланцюгів, що приводять у дію швидкодіючий запірний пристрій, повинна бути забезпечена відповідно до принципу струму спокою чи за допомогою інших відповідних способів щодо виявлення помилок. Робочий стан електричних ланцюгів, якими не можна управляти за принципом струму спокою, повинен легко перевірятися.
Повинна бути передбачена можливість передачі двоїстого сигналу на апаратуру управління по принципово безпечному ланцюгу, обладнаному розеткою з'єднувального пристрою відповідно до видання МЕК N 309 для постійного струму в 40-50 вольт, ідентифікаційний колір - білий, позиція індикатора - 10 годин.
Швидкодіючий запірний пристрій повинен приводити до спрацювання на судні візуального і звукового сигналу тривоги.
9.3.3.21.6 Візуальні і звукові сигнали, які подає аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня, повинні чітко відрізнятися від сигналів датчика високого рівня.
Візуальний сигнал повинен бути видним з кожного палубного поста управління стопорними клапанами вантажного танка. Повинна бути передбачена можливість легкої перевірки справності датчиків і електричних ланцюгів, або ці датчики і ланцюги повинні бути "принципово безпечного" типу.
9.3.3.21.7 У разі перевищення заданих значень тиску чи температури прилади для вимірювання вакууму чи надлишкового тиску газової фази у вантажному танку або для вимірювання температури вантажу повинні подавати візуальний і звуковий сигнал у рульову рубку. Коли в рульовій рубці нікого немає, сигнал тривоги повинен, крім того, сприйматися в місці, де присутній один із членів екіпажу.
Якщо задане значення тиску перевищується під час навантаження, прилад для вимірювання тиску повинен за посередництвом штепсельної розетки, згаданої в пункті 9.3.3.21.5, вище, негайно ініціювати замикання електричного ланцюга, що перериває операції з навантаження. Якщо використовується судновий відливний насос, він повинен автоматично відключатися.
Прилади для вимірювання надлишкового тиску чи вакууму повинні подавати попереджувальні сигнали у разі досягнення надлишкового тиску, що перевищує в 1,15 рази тиск спрацьовування швидкодіючого випускного клапана, чи у разі досягнення значення вакууму, що в 1,1 рази перевищує тиск спрацьовування вакуумного клапана. Максимально допустима температура, зазначена у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2. Датчики, згадані у цьому пункті, можуть бути з'єднані із сигнальним пристроєм датчика високого рівня.
Якщо для вимірювання надлишкового тиску чи вакууму використовуються манометри, то їхня шкала повинна мати діаметр не менше ніж 0,14 м. Максимально допустиме значення надлишкового тиску чи вакууму повинне бути помічене червоною рискою.
Коли це вимагається у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2, прилад для вимірювання надлишкового тиску газової фази повинен подавати візуальний і звуковий сигнал у рульову рубку, якщо під час рейсу надлишковий тиск перевищує 40 кПа. Коли в рульовій рубці нікого немає, сигнал тривоги повинен, крім того, сприйматися в місці, де є присутнім один із членів екіпажу.
Показання манометрів повинні бути видними в будь-який час з того місця, звідки можна припинити навантаження чи розвантаження, або в безпосередній близькості від пристрою управління водорозпилювальною системою.
9.3.3.21.8 У тих випадках, коли елементи системи управління запірними пристроями вантажних танків знаходяться на посту управління, показання покажчиків рівня повинні бути видними на посту управління, а візуальні і звукові попереджувальні сигнали, що подаються аварійно-попереджувальним сигналізатором рівня, датчиком високого рівня, згаданим у пункті 9.3.3.21.1 d), а також приладами для вимірювання тиску і температури вантажу, повинні бути видними і чутними на посту управління і на палубі.
Повинне забезпечуватися належне спостереження за вантажним простором з поста управління.
9.3.3.21.9 Пристрій для взяття проб закритого типу, що проходить через стінку вантажного танка, але є частиною замкнутої системи, повинен бути сконструйований таким чином, щоб під час взяття проб не відбувалося витоку газу чи рідини з вантажного танка. Цей пристрій повинен бути того типу, який затверджений компетентним органом для цієї мети.
9.3.3.21.10 Пристрій для взяття проб напівзакритого типу, що проходить через стінку вантажного танка, повинен бути сконструйований таким чином, щоб під час взяття проб міг відбутися витік лише невеликої кількості вантажу в газоподібній чи рідкій формі. Якщо пристрій не використовується, він повинен бути повністю закритим. Цей пристрій повинен бути того типу, який затверджений компетентним органом для цієї мети.
9.3.3.21.11 Діаметр отворів для взяття проб повинен становити не більше 0,30 метра. Вони повинні мати пластинчастий блок вогнегасника, здатний витримувати стійке горіння, і бути влаштовані таким чином, щоб період часу, коли вони відкриті, був якомога коротшим і щоб пластинчастий блок вогнегасника не міг залишатися відкритим без втручання зовні.
Наявність пластинчастих блоків вогнегасника не вимагається на танкерах відкритого типу N.
9.3.3.21.12 Отвори для вимірювань повинні бути виконані таким чином, щоб забезпечувати можливість вимірювання ступеня наповнення за допомогою мірного стрижня. Отвори для вимірювань повинні мати кришку, що самозачиняється.
9.3.3.21.13 Пункт 9.3.3.21.1 h) не застосовується до суден закритого типу N.
Пункти 9.3.3.21.1 е), 9.3.3.21.7 стосовно вимірювання тиску, 9.3.3.21.9 та 9.3.3.21.10 не застосовуються до суден відкритого типу N з вогнегасниками і до суден відкритого типу N.
Пункти 9.3.3.21.1 h) і 9.3.3.21.12 не застосовуються до суден відкритого типу N.
Пункти 9.3.3.21.1 b), c) і g), 9.3.3.21.3, 9.3.3.21.4 та 9.3.3.21.11 не застосовуються до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
Пункти 9.3.3.21.1 f) і 9.3.3.21.7 не застосовуються до суден постачання.
Пункт 9.3.3.21.5 a) не застосовується до суден - збирачів відходів, що містять мастила.
9.3.3.21.14 Для перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ вантажні танки і трюмні приміщення повинні мати отвори і трубопроводи для взяття проб газу.
9.3.3.22 Отвори вантажних танків
9.3.3.22.1 а) Отвори вантажних танків повинні бути розташовані на палубі в межах вантажного простору.
b) Отвори вантажних танків з площею поперечного перерізу більше ніж 0,10 кв.м й отвори запобіжних пристроїв, призначених для запобігання виникненню надлишкового тиску, повинні бути розташовані щонайменше на висоті 0,50 м над рівнем палуби.
9.3.3.22.2 Отвори вантажних танків повинні мати газонепроникні запірні пристрої, здатні витримати випробувальний тиск, передбачений в пункті 9.3.3.23.1.
9.3.3.22.3 Запірні пристрої, що звичайно використовуються під час операцій із завантаження чи розвантаження, у разі приведення їх у дію не повинні викликати іскроутворення.
9.3.3.22.4 а) Кожний вантажний танк чи група вантажних танків, що з'єднані з газовідвідним колектором, повинні мати запобіжні пристрої для запобігання виникненню недопустимого надлишкового тиску чи вакууму.
Ці запобіжні пристрої складаються:
на танкерах відкритого типу N:
- із запобіжних пристроїв, сконструйованих таким чином, щоб запобігати накопиченню води і її проникненню у вантажний танк;
на танкерах відкритого типу N із вогнегасниками:
- із запобіжних пристроїв, які мають вогнегасники, що здатні витримувати стійке горіння, і сконструйованих таким чином, щоб запобігати накопиченню води і її проникненню у вантажні танки;
на танкерах закритого типу N:
- із запобіжних пристроїв для запобігання недопустимому надлишковому тиску чи вакууму. Коли у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, вакуумний клапан повинен мати вогнегасник, стійкий до дефлаграції, а клапан підвищеного тиску - швидкодіючий випускний клапан з вогнегасною дією, що витримував би стійке горіння. Відведення газів повинне здійснюватися вверх. Тиск спрацьовування швидкодіючого випускного клапана і тиск спрацьовування вакуумного клапана повинні бути зазначені на відповідних клапанах довговічним способом;
- із з'єднувального пристрою для безпечного відведення на берег газів, що вивільнилися під час завантаження;
- із пристрою для безпечного скидання тиску у вантажних танках, що складається щонайменше з вогнегасника і стопорного клапана, положення якого повинне чітко вказувати на те, відкритий він чи закритий.
b) Отвори швидкодіючих випускних клапанів повинні знаходитися на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби і на відстані не менше ніж 6,00 м від житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору. Зазначене значення висоти може бути зменшено, якщо в радіусі 1,00 м від отвору швидкодіючого випускного клапана не розташовано яке-небудь обладнання і не виконуються які-небудь роботи та якщо ця зона позначена. Швидкодіючі випускні клапани повинні бути відрегульовані таким чином, щоб під час перевезення вони не відкривалися до досягнення максимально допустимого робочого тиску у вантажних танках.
9.3.3.22.5 a) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то газовідвідний колектор, що з'єднує два чи кілька вантажних танків, у місці з'єднання з кожним вантажним танком повинен бути обладнаний вогнегасником з нерухомим чи підпружиненим пластинчастим блоком, стійким до детонації. Це обладнання може складатися з:
i) вогнегасника, оснащеного нерухомим пластинчастим блоком, причому кожний вантажний танк повинен мати вакуумний клапан, стійкий до дефлаграції, і швидкодіючий випускний клапан, що здатний витримувати стійке горіння;
ii) вогнегасника, оснащеного підпружиненим пластинчастим блоком, причому кожний вантажний танк повинен мати вакуумний клапан, стійкий до дефлаграції;
iii) вогнегасника з нерухомим пластинчастим блоком;
iv) вогнегасника з нерухомим пластинчастим блоком, причому пристрій для вимірювання повинен мати сигнальну систему відповідно до пункту 9.3.3.21.7;
v) вогнегасника з підпружиненим пластинчастим блоком, причому пристрій для вимірювання тиску повинен мати сигнальну систему, відповідно до пункту 9.3.3.21.7.
У вантажних танках, з'єднаних одним і тим самим газовідвідним колектором, одночасно можуть перевозитися лише речовини, що не змішуються і не реагують небезпечно одна з одною;
або
b) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то газовідвідний колектор, що з'єднує два чи кілька вантажних танків, у місці з'єднання з кожним вантажним танком повинен бути обладнаний клапаном підвищеного тиску/вакуумним клапаном, що має вогнегасник, стійкий до детонації/дефлаграції.
У вантажних танках, з'єднаних з одним і тим самим газовідвідним колектором, можуть одночасно перевозитися лише речовини, що не змішуються і не реагують небезпечно одна з одною;
або
с) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то автономна газовідвідна труба кожного вантажного танка повинна бути обладнана клапаном підвищеного тиску/вакуумним клапаном, що має вогнегасник, стійкий до дефлаграції, і швидкодіючим випускним клапаном, що має вогнегасник, який здатний витримувати стійке горіння. Одночасно можуть перевозитися кілька різних речовин; або
d) Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то газовідвідний колектор, що з'єднує два чи кілька вантажних танків, у місці з'єднання з кожним вантажним танком повинен бути обладнаний запірним пристроєм, стійким до детонації, причому кожний вантажний танк повинен мати стійкий до дефлаграції вакуумний клапан і швидкодіючий випускний клапан, здатний витримувати стійке горіння.
У вантажних танках, з'єднаних з одним і тим самим газовідвідним колектором, можуть одночасно перевозитися лише речовини, що не змішуються і не реагують небезпечно одна з одною.
9.3.3.22.6 Пункти 9.3.3.22.2, 9.3.3.22.4 b) і 9.3.3.22.5 не застосовуються до суден відкритого типу N із вогнегасниками і до суден відкритого типу N.
Пункт 9.3.3.22.3 не застосовується до суден відкритого типу N.
9.3.3.22.7 Отвори вантажних танків для перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ повинні бути розташовані на такій висоті, щоб при куті диференту 2 град. і куті крену 10 град. через них не відбувалося витоку сірки. Усі отвори повинні знаходитися вище рівня палуби на відкритому повітрі. Кожний отвір танків повинен мати стаціонарний запірний пристрій, що справно функціонує.
Один з таких пристроїв повинен відкриватися у разі виникнення всередині танка незначного надлишкового тиску.
9.3.3.23 Випробовування тиском
9.3.3.23.1 Вантажні танки, цистерни для залишків вантажу, кофердами, вантажно-розвантажувальні трубопроводи, за винятком всмоктувальних трубопроводів, повинні піддаватися первинним випробовуванням до початку їхньої експлуатації, а потім випробуватися відповідно до періодичності, яка вимагається.
Якщо у вантажних танках передбачена система підігріву, нагрівальні спіралі повинні піддаватися первинним випробуванням до початку їхньої експлуатації, а потім випробуватися відповідно до періодичності, яка вимагається.
9.3.3.23.2 Під час випробовувань вантажних танків і цистерн для залишків вантажу випробувальний тиск повинен становити не менше ніж 1,3 розрахункового тиску. Випробувальний тиск під час випробовувань кофердамів і відкритих вантажних танків повинен становити не менше ніж 10 кПа (0,10 бара) манометричного тиску.
9.3.3.23.3 Випробувальний тиск під час випробовувань вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинен становити не менше ніж 1000 кПа (10 бар) (манометричний тиск).
9.3.3.23.4 Проміжок часу між періодичними випробовуваннями не повинен перевищувати 11 років.
9.3.3.23.5 Процедура проведення випробовувань тиском повинна відповідати приписам, установленим компетентним органом чи визнаним класифікаційним товариством.
9.3.3.24 (Зарезервований)
9.3.3.25 Насоси і трубопроводи
9.3.3.25.1 а) Насоси і відповідні вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні знаходитися в межах вантажного простору.
b) Повинна бути передбачена можливість відключення вантажних насосів з вантажного простору і з якого-небудь місця за межами вантажного простору.
c) Вантажні насоси, розташовані на палубі, повинні знаходитися на відстані не менше ніж 6,00 м від входів чи отворів у житлових і службових приміщеннях, розташованих за межами вантажного простору.
9.3.3.25.2 а) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні бути незалежними від будь-яких інших трубопроводів судна. Вантажні трубопроводи не повинні розміщатися під палубою, крім як усередині вантажних танків та у відділенні вантажних насосів.
b) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні бути влаштовані таким чином, щоб після закінчення навантажувальних чи розвантажувальних операцій рідина, що міститься в них, могла бути безпечно видобута з них і перелита в суднові вантажні танки чи в цистерни, що знаходяться на березі.
с) Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні чітко відрізнятися від інших трубопроводів, наприклад своїм кольоровим маркуванням.
d) (Зарезервований)
е) Арматура для з'єднання з берегом повинна розміщатися на відстані не менше ніж 6,00 м від входів чи отворів житлових і службових приміщень, розташованих за межами вантажного простору.
f) Будь-яка арматура для з'єднання з берегом газовідвідного колектора і вантажно-розвантажувальних трубопроводів, що використовується під час завантаження чи розвантаження, повинна бути оснащена запірним пристроєм. Разом з тим, якщо з'єднувальна арматура не задіяна, вона повинна бути закрита за допомогою глухого фланця.
Будь-яка з'єднувальна арматура вантажно-розвантажувальних трубопроводів, що використовується під час завантаження чи розвантаження, повинна бути оснащена пристроєм для видалення залишкових кількостей вантажу відповідно до пункту 8.7.4.1
g) Судно повинне бути обладнане системою зачищення.
h) Фланці та ущільнювальні коробки повинні бути оснащені пристроєм, що захищає від водяних бризок. Такий пристрій вимагається тільки під час перевезення корозійних речовин (основна чи додаткова небезпека класу 8).
9.3.3.25.3 Відстань, зазначена в пунктах 9.3.3.25.1 с) і е) та 9.3.3.25.2 е), може бути зменшена до 3,00 м, якщо в кінці вантажного простору розташована поперечна перебірка, що відповідає вимогам пункту 9.3.3.10.2. У цьому разі проходи повинні бути обладнані дверима.
На дверях повинна бути вивішена табличка з такою вказівкою:
ПІД ЧАС ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДНОВОДІЯ НЕ ВІДКРИВАТИ. ЗАКРИВАТИ НЕГАЙНО.
9.3.3.25.4 а) Кожний компонент вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинен бути електрично з'єднаний з корпусом.
b) Навантажувальні трубопроводи повинні доходити до дна вантажних танків.
9.3.3.25.5. Положення стопорних клапанів чи інших запірних пристроїв вантажно-розвантажувальних трубопроводів повинне вказувати на те, відкриті вони чи закриті.
9.3.3.25.6 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні при випробувальному тиску мати необхідну пружність, герметичність та опір тиску.
9.3.3.25.7 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи повинні мати прилади для вимірювання тиску, установлені на виході насоса.
Якщо як такі прилади використовуються манометри, то шкала повинна мати діаметр не менше ніж 0,14 м.
Показання приладів для вимірювання тиску повинні бути видними в будь-який час з поста управління судновим автономним вантажним насосом. Рівень максимально допустимого надлишкового тиску чи вакууму повинен бути помічений червоною рискою.
9.3.3.25.8 а) Якщо вода для миття чи водяний баласт подається у вантажні танки через систему вантажно-розвантажувальних трубопроводів, то всмоктувальні патрубки цих трубопроводів повинні знаходитися в межах вантажного простору, але поза вантажними танками.
Насоси для систем миття танків з відповідною з'єднувальною арматурою можуть бути розташовані за межами вантажного простору, якщо випускні елементи системи влаштовані таким чином, що через них неможливе всмоктування.
Повинен бути передбачений незворотний пружинний клапан для запобігання викиду будь-яких газів через систему миття танків за межі вантажного простору.
b) На стику трубопроводу, призначеного для забору води, з навантажувальним трубопроводом повинен бути встановлений незворотний клапан.
9.3.3.25.9 Повинні бути розраховані допустимі швидкості завантаження і розвантаження. Для суден відкритого типу N з вогнегасником і суден відкритого типу N швидкості завантаження і розвантаження залежать від сукупного поперечного перерізу газовідвідних трубопроводів.
Розрахунки включають визначення максимально допустимих швидкостей завантаження і розвантаження для кожного вантажного танка чи кожної групи вантажних танків з урахуванням конструкції системи вентиляції. У цих розрахунках повинна передбачатися така ситуація, за якої у разі непередбаченого відключення газозворотного трубопроводу чи вирівнювального трубопроводу берегової споруди запобіжні пристрої вантажних танків не допустять перевищення таких значень тиску в цих вантажних танках:
- надлишковий тиск: 115% величини тиску спрацьовування швидкодіючого випускного клапана;
- вакуум: 110% величини тиску спрацьовування вакуумного клапана, але не більше ніж 3,85 кПа.
Необхідно враховувати такі головні фактори:
1. Розміри системи вентиляції вантажних танків.
2. Утворення газу під час завантаження: множити найвищу швидкість завантаження як мінімум на коефіцієнт 1,25.
3. Густина парової суміші вантажу, до складу якої входить 50% пари і 50% повітря за об'ємом.
4. Падіння тиску у вентиляційних трубопроводах, клапанах і арматурах. Буде враховуватися забруднення сітки вогнегасника в розмірі 30%.
5. Тиск запресовування запобіжних клапанів.
У судновій інструкції повинен бути зазначений максимально допустимий тиск завантаження і розвантаження для кожного вантажного танка чи для кожної групи вантажних танків.
9.3.3.25.10 Первинне випробовування системи зачищення повинне проводитися до початку її експлуатації, а потім - кожного разу у випадках внесення до неї яких-небудь змін, при цьому під час випробовування повинна використовуватися вода. Випробовування та вимірювання залишкових кількостей повинні здійснюватися відповідно до приписів пункту 8.6.4.2.
Під час цього випробовування не повинні перевищуватися такі значення залишкових кількостей:
a) 5 л для кожного вантажного танка,
b) 15 л для кожної системи трубопроводів.
Дані про залишкові кількості, отримані під час випробовування, повинні зазначатися у свідоцтві, згаданому в пункті 8.7.4.3.
9.3.3.25.11 Якщо на судні перевозиться кілька різних небезпечних вантажів, здатних небезпечно реагувати один з одним, для кожної речовини повинен бути встановлений окремий насос з відповідними вантажно-розвантажувальними трубопроводами. Ці трубопроводи не повинні проходити через вантажний танк, що містить небезпечні вантажі, з якими здатна реагувати ця речовина.
9.3.3.25.12 Пункти 9.3.3.25.1 а) і с), 9.3.3.25.2 е), 9.3.3.25.3 і 9.3.3.25.4 а) застосовуються до суден відкритого типу N тільки у тому разі, якщо речовина, що перевозиться, має корозійні властивості (див. стовпчик 5 таблиці С глави 3.2, небезпека 8).
Пункт 9.3.3.25.4 b) не застосовується до суден відкритого типу N.
Пункти 9.3.3.25.2 f), останнє речення, 9.3.3.25.2 g), 9.3.3.25.8 а), останнє речення, і 9.3.3.25.10 не застосовуються до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
Пункт 9.3.3.25.9 не застосовуються до суден - збирачів відходів, що містять мастила.
Пункт 9.3.3.25.2 h) не застосовуються до суден постачання.
9.3.3.25.13 Вантажно-розвантажувальні трубопроводи для перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ повинні мати достатню ізоляцію. Повинна бути передбачена можливість їхнього підігріву.
9.3.3.26 Цистерни для залишків вантажу та відстійні цистерни
9.3.3.26.1 На судні повинна бути принаймні одна цистерна для залишків вантажу та одна відстійна цистерна. Ці цистерни повинні розміщуватися тільки в межах вантажного простору. Замість стаціонарної цистерни для залишків вантажу можуть використовуватися контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнери-цистерни чи переносні цистерни відповідно до підрозділу 7.2.4.1. Під час наповнення цих контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнерів-цистерн чи переносних цистерн під з'єднувальною арматурою повинні розміщатися засоби для збирання вантажу, що пролився.
9.3.3.26.2 Відстійні цистерни повинні бути вогнестійкими і повинні закриватися кришками (наприклад, барабани з важільною кришкою і запірним кільцем). Цистерни повинні бути марковані та легко піддаватися обробці.
9.3.3.26.3 Максимальна місткість цистерни для залишків вантажу становить 30 куб.м.
Цистерни для залишків вантажу повинні мати:
- у разі відкритої системи: - пристрій для врівноваження тиску; - отвір для вимірювань; - з'єднувальну арматуру зі стопорними клапанами для трубопроводів і шлангів;
- у разі захищеної системи: - пристрій для врівноваження тиску з вогнегасником, здатним витримувати стійке горіння; - отвір для вимірювань; - з'єднувальну арматуру зі стопорними клапанами для трубопроводів і шлангів;
- у разі закритої системи: - вакуумний клапан і швидкодіючий випускний клапан.
Клапан повинен бути відрегульований таким чином, щоб під час перевезення він не відкривався. Ця умова вважається виконаною, якщо тиск спрацьовування клапана відповідає вимогам, передбаченим у стовпчику 10 таблиці С глави 3.2 для речовини, що перевозиться. Якщо у стовпчику 17 таблиці С глави 3.2 вимагається захист від вибухів, то вакуумний клапан повинен бути стійким до дефлаграції, а швидкодіючий випускний клапан - здатним витримувати стійке горіння;
- пристрій для вимірювання ступеня наповнення;
- з'єднувальну арматуру зі стопорними клапанами для трубопроводів і шлангів.
Не допускаються які-небудь з'єднання між цистернами для залишків вантажу і газовідвідним колектором вантажних танків.
9.3.3.26.4 Пункти 9.3.3.26.1 і 9.3.3.26.3, вище, не застосовуються до суден - збирачів відходів, що містять мастила.
9.3.3.27 (Зарезервований)
9.3.3.28 Водорозпилювальна система
У тих випадках, коли це вимагається у стовпчику 9 таблиці С глави 3.2, у межах вантажного простору на палубі повинна бути встановлена водорозпилювальна система для цілей зменшення об'єму парів, які виділяє вантаж, та охолодження верхньої частини вантажних танків.
Ця система повинна бути обладнана з'єднувальним пристроєм для живлення з берега. Система повинна бути здатна приводитися в дію з рульової рубки і з палуби. Потужність водорозпилювальної системи повинна бути такою, щоб у разі функціонування всіх сопел, що розпилюють, вихід становив не менше ніж 50 літрів на квадратний метр площі вантажної палуби на годину.
9.3.3.29 - (Зарезервовані)
9.3.3.30
9.3.3.31 Двигуни
9.3.3.31.1 Дозволяється встановлювати тільки двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C.
9.3.3.31.2 Впускні вентиляційні отвори машинного відділення і, якщо забір повітря двигунами відбувається не безпосередньо з машинного відділення, повітрозабірні отвори двигунів повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору.
9.3.3.31.3 В межах вантажного простору повинна бути виключена можливість іскріння.
9.3.3.31.4. Поверхня зовнішніх компонентів двигунів, що використовуються під час завантаження і розвантаження, а також їхніх повітрозабірних і вихлопних каналів не повинна нагріватися до температур, що перевищують допустимі значення, установлені з урахуванням температурного класу речовини, що перевозиться. Цей припис не застосовується щодо двигунів, розташованих у службових приміщеннях, якщо повністю дотримані приписи пункту 9.3.3.52.3 b).
9.3.3.31.5 Вентиляція закритого машинного відділення повинна бути влаштована таким чином, щоб при температурі довкілля 20 град.C середня температура в машинному відділенні не перевищувала 40 град.C.
9.3.3.31.6 Пункт 9.3.3.31.2, вище, не застосовується до суден - збирачів відходів, що містять мастила.
9.3.3.32 Паливні цистерни
9.3.3.32.1 Якщо на судні є трюмні приміщення, то міждонні простори, що розташовані в межах таких приміщень, можуть використовуватися як цистерни для рідкого палива за умови, що їхня глибина становить не менше ніж 0,60 м.
Трубопроводи й отвори таких цистерн для рідкого палива не повинні бути розташовані в трюмному приміщенні.
9.3.3.32.2 Отвори вентиляційних труб кожної цистерни для рідкого палива повинні знаходитися на висоті не менше ніж 0,50 м над рівнем палуби. Ці отвори, а також отвори переливних труб, що виходять на палубу, повинні мати захисне пристосування, що складається з діафрагми з дротяної сітки чи перфорованої пластини.
9.3.3.33 (Зарезервований)
9.3.3.34 Вихлопні труби
9.3.3.34.1 Відпрацьовані гази повинні виводитися із судна в атмосферу або вверх через вихлопну трубу, або через отвір в обшивці корпусу. Випускний отвір повинен розташовуватися на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору. Вихлопні труби двигунів повинні бути розташовані таким чином, щоб відпрацьовані гази відносило від судна. Вихлопні труби не повинні розміщуватися у межах вантажного простору.
9.3.3.34.2 Вихлопні труби двигунів повинні мати пристрої, що перешкоджають вильоту іскор, наприклад іскроуловлювачами.
9.3.3.34.3 Вимога стосовно відстані, що містяться в пункті 9.3.3.34.1, не застосовується щодо суден - збирачів відходів, що містять мастила, та до суден постачання.
9.3.3.35 Система осушувальних і баластних насосів
9.3.3.35.1 Осушувальні і баластні насоси для приміщень, що розміщені в межах вантажної палуби, повинні бути встановлені в межах цього простору.
Цей припис не застосовується щодо:
- міжбортових просторів і міждонних просторів, що не мають спільної перебірки із вантажними танками;
- кофердамів і трюмних приміщень, якщо приймання баласту проводиться за допомогою трубопроводу системи пожежегасіння, розташованого у вантажному просторі, а осушення - за допомогою ежекторів.
9.3.3.35.2 У тих випадках, коли міждонний простір використовується як цистерна для рідкого палива, він не повинен бути з'єднаний із системою осушувальних трубопроводів.
9.3.3.35.3 У тих випадках, коли баластний насос установлений у вантажному просторі, напірна труба і її бортовий всмоктувальний патрубок для забору водяного баласту повинні бути розміщені в межах вантажного простору, однак поза межами вантажних танків.
9.3.3.35.4 Відділення вантажних насосів, розміщене під палубою, повинне осушуватися у надзвичайній ситуації за допомогою системи, що знаходиться в межах вантажного простору і не залежить від будь-якої іншої системи. Ця система повинна бути розміщена за межами відділення вантажних насосів.
9.3.3.36 - (Зарезервовані)
9.3.3.39
9.3.3.40.2.1 Вогнегасні речовини
Для забезпечення захисту приміщень у машинних відділеннях, котельних і насосних відділеннях допускаються тільки ті стаціонарні системи пожежегасіння, в яких використовуються такі вогнегасні речовини:
а) CO (диоксид вуглецю); 2
b) HFC-227 еа (гептафторпропан);
c)IG-541 (52% азоту, 40% аргону, 8% диоксиду вуглецю).
Інші вогнегасні речовини допускаються тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.3.3.40.2.2 Вентиляція, видалення повітря
а) Забір повітря, яке необхідне для двигунів внутрішнього згоряння, що забезпечують рух судна, не повинен здійснюватися з приміщень, які захищені стаціонарними системами пожежегасіння. Цей припис не є обов'язковою, якщо на судні є два головних машинних відділення, які не залежать один від одного і які розділені газонепроникною перебіркою, або якщо, крім головного машинного відділення, є окреме машинне відділення, в якому встановлений носовий пристрій, що підрулює, здатний самостійно забезпечувати рух у разі пожежі в головному машинному відділенні.
b) Будь-яка система механічної вентиляції в приміщенні, яке захищається, повинна автоматично відключатися у разі вмикання системи пожежегасіння.
c) У приміщенні, яке захищається, всі отвори, через які може проникнути повітря чи відбутися випуск газу, повинні мати пристрої, що дозволяють швидко закрити ці отвори. Положення, за якого ці пристрої відкриті і закриті, повинне бути чітко видним.
d) Повітря, що випускається через клапани підвищеного тиску, якими обладнані резервуари зі стисненим повітрям, встановлені в машинних відділеннях, повинне відводитись в атмосферу.
e) Надлишковий тиск або розрідження, що виникають у результаті розсіювання вогнегасної речовини, не повинні викликати пошкодження конструкційних елементів приміщення, яке захищається. Повинна бути забезпечена можливість безпечного вирівнювання тисків.
f) У захищених приміщеннях повинна бути передбачена можливість видалення вогнегасної речовини. Якщо для цього встановлені відповідні всмоктувальні пристрої, повинна бути виключена можливість їхнього спрацьовування в процесі гасіння пожежі.
9.3.3.40.2.3 Система пожежної сигналізації
У приміщенні, яке захищається, повинна бути належна система пожежної сигналізації. Сигнал, що подається цією системою, повинен бути чутним у рульовій рубці, житлових приміщеннях і приміщенні, яке захищається.
9.3.3.40.2.4 Система трубопроводів
а) Вогнегасна речовина повинна подаватися і поширюватися в приміщенні, яке захищається, через стаціонарну систему трубопроводів. Трубопроводи, прокладені всередині приміщення, яке захищається, а також їхня арматура повинні бути виготовлені зі сталі. Ця вимога не застосовується до з'єднувальної арматури резервуарів і компенсаторів за умови, що використовувані матеріали мають рівноцінні вогнетривкі властивості. Трубопроводи повинні бути захищені як зовні, так і зсередини від корозії.
b) Розподільні сопла повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечувався рівномірний розподіл вогнегасної речовини.
9.3.3.40.2.5 Пристрій вмикання
а) Використання систем пожежегасіння з автоматичним вмиканням не допускається.
b) Повинна бути передбачена можливість вмикання системи пожежегасіння з належного місця, розташованого за межами приміщення, яке захищається.
c) Пристрої вмикання повинні бути встановлені таким чином, щоб їх можна було привести в дію у разі пожежі і щоб була по можливості зведена до мінімуму небезпека пошкодження цих пристроїв у разі пожежі чи вибуху в приміщенні, яке захищається.
Немеханічні пристрої вмикання повинні живитися від двох не залежних одне від одного джерел енергії. Ці джерела енергії повинні бути розташовані за межами приміщення, яке захищається. Проводи системи управління, розташовані в приміщенні, яке захищається, повинні бути виконані таким чином, щоб у разі пожежі вони залишалися в робочому стані протягом не менше ніж 30 хвилин. Електричні пристрої вважаються такими, що відповідають цій вимозі, якщо вони відповідають стандарту МЕК 60331-21:1999.
Якщо розташування пристроїв вмикання не дозволяє бачити їх, то на предмет, що перешкоджає їхній видимості, повинні бути нанесені знак "Система пожежегасіння" з розмірами сторони не менше ніж 10 см, а також такий напис, виконаний червоними літерами на білому фоні:
"Система пожежегасіння"
d) Якщо система пожежегасіння призначена для захисту декількох приміщень, вона повинна мати окремий і чітко маркований пристрій для кожного приміщення.
e) Поблизу кожного пристрою вмикання на видному місці повинна бути вивішена інструкція з експлуатації з текстом, що не стирається. Ця інструкція з експлуатації повинна бути складена мовою, якою судноводій може читати і яку він розуміє, і, якщо ця мова не є англійською, німецькою, російською чи французькою, - англійською, німецькою, чи французькою мовою. Вона повинна, зокрема, містити інформацію, що стосується такого:
i) вмикання системи пожежегасіння;
ii) необхідності упевнитися в тому, що всі особи залишили приміщення, яке захищається;
iii) дій екіпажу у разі вмикання системи;
iv) дій екіпажу у разі неспрацьовування системи пожежегасіння.
f) В інструкції з експлуатації повинно бути зазначено, що перед вмиканням системи пожежегасіння двигуни внутрішнього згоряння, які встановлені в приміщенні і які забирають повітря з приміщення, яке захищається, повинні бути відключені.
9.3.3.40.2.6 Сигнальний прилад
a) Стаціонарні системи пожежегасіння повинні бути оснащені візуально-звуковим сигнальним приладом.
b) Сигнальний прилад повинен автоматично спрацьовувати під час першого вмикання системи пожежегасіння. Сигнальний прилад повинен функціонувати протягом належного періоду часу до початку подачі вогнегасної речовини і не повинен відключатися.
c) Попереджувальні сигнали повинні бути добре видними в приміщеннях, які захищаються, і в місцях входу в них і повинні бути чітко чутними в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму. Вони повинні явно відрізнятися від усіх інших звукових і візуальних сигналів, що подаються у приміщенні, яке захищається.
d) Звукові попереджувальні сигнали повинні бути також чітко чутними в суміжних приміщеннях із закритими дверима та в умовах експлуатації, що характеризуються максимально можливим рівнем шуму.
e) Якщо сигнальний прилад не має власного захисту від короткого замикання, розриву кабелів і падіння напруги, його функціонування повинне контролюватися.
f) Біля входу в будь-яке приміщення, в яке може проникнути вогнегасна речовина, на видному місці повинен бути вивішений щит з таким написом, виконаним червоними літерами на білому фоні:
ОБЕРЕЖНО, СИСТЕМА ПОЖЕЖЕГАСІННЯ! НЕГАЙНО ПОКИНУТИ ПРИМІЩЕННЯ У РАЗІ СИГНАЛУ... (ОПИС СИГНАЛУ)
9.3.3.40.2.7 Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском
a) Резервуари високого тиску, а також арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, повинні відповідати вимогам компетентного органу.
b) Резервуари високого тиску повинні бути встановлені відповідно до інструкцій заводу-виробника.
c) Резервуари високого тиску, арматура і трубопроводи, що знаходяться під тиском, не повинні встановлюватися в житлових приміщеннях.
d) Температура в шафах і приміщеннях для зберігання резервуарів високого тиску не повинна перевищувати 50 град.C.
e) Шафи і приміщення для зберігання, що знаходяться на палубі, повинні бути міцно закріплені і повинні мати вентиляційні отвори, розташовані таким чином, щоб у разі порушення герметичності резервуара високого тиску газ, що виходить, не міг проникнути всередину судна. Наявність прямого сполучення з іншими приміщеннями не допускається.
9.3.3.40.2.8 Кількість вогнегасної речовини
Якщо кількість вогнегасної речовини передбачена більше ніж для одного приміщення, не обов'язково, щоб наявна кількість вогнегасної речовини була більшою ніж кількість, яка вимагається для найбільшого з приміщень, які захищаються.
9.3.3.40.2.9 Установка, обслуговування, перевірка і документація
а) Монтаж або модифікація системи повинні здійснюватися тільки організацією, що спеціалізується в галузі систем пожежегасіння. Повинні виконуватися інструкції (картка з технічними даними на продукт, пам'ятка з техніки безпеки), надані виробником вогнегасної речовини чи заводом - виробником системи.
b) Система повинна перевірятися експертом
i) перед введенням в експлуатацію;
ii) перед кожним новим приведенням у дію після її відключення;
iii) після будь-якої модифікації чи будь-якого ремонту;
iv) через регулярні проміжки часу і принаймні кожні два роки.
c) Під час проведення перевірки експерт зобов'язаний перевірити відповідність системи вимогам пункту 9.3.3.40.2.
d) Перевірка включає щонайменше:
i) зовнішній огляд усієї системи;
ii) перевірку герметичності трубопроводів;
iii) перевірку справного функціонування систем управління і вмикання;
iv) перевірку тиску в резервуарах і їхнього вмісту;
v) перевірку герметичності запірних пристроїв приміщення, яке захищається;
vi) перевірку системи пожежної сигналізації;
vii) перевірку сигнального приладу.
e) Особа, що проводила перевірку, складає і підписує свідоцтво про перевірку та зазначає дату проведення перевірки.
f) У свідоцтві про перевірку повинна бути зазначена кількість стаціонарних систем пожежегасіння.
9.3.3.40.2.10 Системи пожежегасіння, що використовують CO 2
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.3.40.2.1-9.3.3.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують CO як вогнегасну 2
речовину, повинні відповідати таким приписам: a) Резервуари з CO повинні бути встановлені в приміщенні чи 2
шафі, відділених від інших приміщень газонепроникною перегородкою. Двері цих приміщень чи шаф для зберігання повинні відкриватися назовні, замикатися на ключ і мати із зовнішнього боку знак "Попередження: загальна небезпека" висотою не менше ніж 5 см, а також напис "CO " того самого кольору і таких самих розмірів. 2
b) Шафи чи приміщення для зберігання резервуарів із CO , 2 розташовані під палубою, повинні бути доступні тільки зовні. Ці приміщення повинні бути обладнані системою штучної вентиляції з витяжними ковпаками і повинні бути повністю незалежними від інших систем вентиляції, що знаходяться на борту.
c) Ступінь наповнення резервуарів із CO не повинен 2
перевищувати 0,75 кг/л. За питомий об'єм CO не під тиском 2
береться величина, яка дорівнює 0,56 кв.м/кг. d) Концентрація CO у приміщенні, яке захищається, повинна 2
досягати щонайменше 40% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 120 секунд. Повинна бути можливість контролювати рівномірність і ступінь заповнення.
e) Відкриття клапанів резервуара та управління клапаном розсіювання повинні здійснюватися як дві окремі операції.
f) Належний період часу, згаданий в пункті 9.3.3.40.2.6 b), становить не менше ніж 20 секунд. Регулювання часу розсіювання CO 2 повинне забезпечуватися надійною установкою.
9.3.3.40.2.11 Системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа (гептафторпропан)
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.3.40.2.1-9.3.3.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують HFC-227 еа як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
a) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з HFC-227 еа, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати тиск газу.
d) Ступінь наповнення резервуарів не повинен перевищувати 1,15 кг/л. За питомий об'єм HFC-227 еа не під тиском береться величина, рівна 0,1374 куб.м/кг.
e) Концентрація HFC-227 еа у приміщенні, яке захищається, повинна досягати щонайменше 8% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватись за 10 секунд.
f) Резервуари з HFC-227 еа повинні бути обладнані пристроєм контролю за тиском, що подає візуально-звуковий аварійний сигнал у рульовій рубці у разі надмірної втрати газоносія. У разі відсутності рульової рубки цей аварійний сигнал повинен подаватися зовні приміщення, яке захищається.
g) Після розсіювання концентрація в приміщенні, яке захищається, не повинна перевищувати 10,5% (за об'ємом).
h) Системи пожежегасіння не повинні мати деталей з алюмінію.
9.3.3.40.2.12 Системи пожежегасіння, що використовують IG-541
Крім вимог, викладених у пунктах 9.3.3.40.2.1-9.3.3.40.2.9, системи пожежегасіння, що використовують IG-541 як вогнегасну речовину, повинні відповідати таким приписам:
a) За наявності декількох приміщень, що мають різний загальний об'єм, кожне приміщення повинне бути обладнане власною системою пожежегасіння.
b) Кожний резервуар з IG-541, розташований у приміщенні, яке захищається, повинен бути обладнаний пристроєм, що запобігає утворенню надлишкового тиску. Цей пристрій повинен безпечним чином забезпечувати розсіювання вмісту резервуара в приміщенні, яке захищається, у разі, якщо зазначений резервуар зазнав впливу вогню, у той час як система пожежегасіння не приведена в дію.
c) Кожний резервуар повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє контролювати вміст.
d) Тиск наповнення резервуарів не повинний перевищувати 200 бар при температурі +15 град.C.
e) Концентрація IG-541 у приміщенні, яке захищається, повинна досягати, щонайменше 44% і не більше ніж 50% загального об'єму цього приміщення. Випуск цієї кількості повинен здійснюватися за 120 секунд.
9.3.3.40.2.13 Система пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту
Установка систем пожежегасіння для забезпечення фізичного захисту в машинних відділеннях, котельних і насосних відділеннях допускається тільки на основі рекомендацій Адміністративного комітету.
9.3.3.40.3 У межах вантажного простору повинні бути два вогнегасники, передбачені в розділі 8.1.4.
9.3.0.40.4 Вогнегасна речовина, що міститься в стаціонарних системах пожежегасіння, повинна бути придатною та достатньою за кількістю для гасіння пожеж.
9.3.3.40.5 Пункти 9.3.3.40.1 і 9.3.3.40.2, вище, не застосовується до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
9.3.3.41 Вогонь і незахищене світло
9.3.3.41.1 Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше ніж 2,00 м від меж вантажного простору. Повинні бути вжиті заходи для запобігання вильоту іскор і проникнення води.
9.3.3.41.2 Прилади для опалення, готування їжі та охолодження не повинні працювати на рідкому паливі, рідкому газі або твердому паливі.
Однак у машинному відділенні чи іншому придатному для цієї мети приміщенні допускається установка опалювальних приладів чи котлів, що працюють на рідкому паливі, з температурою спалаху вище ніж 55 град.C.
Прилади для готування їжі та охолодження дозволяється встановлювати тільки в житлових приміщеннях.
9.3.3.41.3 Дозволяється використовувати тільки електричні освітлювальні прилади.
9.3.3.42 Системи підігріву вантажу
9.3.3.42.1 Котли, що використовуються для підігріву вантажу, повинні працювати на рідкому паливі з температурою спалаху вище ніж 55 град.C. Вони повинні встановлюватися або в машинному відділенні, або в спеціальному приміщенні під палубою за межами вантажного простору, в яке є доступ з палуби чи з машинного відділення.
9.3.3.42.2 Система підігріву вантажу повинна бути сконструйована таким чином, щоб у разі течі в нагрівальній спіралі речовина, що перевозиться, не могла проникнути в котел. Система підігріву вантажу зі штучною тягою повинна мати електричну систему запалювання.
9.3.3.42.3 Потужність вентиляційної системи машинного відділення повинна розраховуватися з урахуванням кількості повітря, необхідного для котла.
9.3.3.42.4 Якщо система підігріву вантажу використовується під час завантаження, розвантаження чи дегазації, службове приміщення, в якому встановлена ця система, повинна повністю відповідати приписам пункту 9.3.3.52.3 b). Цей припис не застосовується до повітрозабірних отворів вентиляційної системи. Ці отвори повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 2,00 м від вантажного простору і не менше ніж 6,00 м від отворів вантажних танків чи цистерн для залишків вантажу, вантажних насосів, розташованих на палубі, отворів швидкодіючих випускних клапанів, клапанів підвищеного тиску та арматури, що з'єднує вантажно-розвантажувальні трубопроводи з берегом, і повинні знаходитися на висоті не менше ніж 2,00 м над рівнем палуби.
Приписи пункту 9.3.3.52.3 b) не застосовуються у разі розвантаження речовин з температурою спалаху, що перевищує чи дорівнює 61 град.C, коли температура речовини, принаймні, на 15 K менше температури спалаху.
9.3.3.42.5. Під час перевезення N ООН 2448 СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ рідкий теплоносій повинен мати такі характеристики, за яких у разі його витоку в танк виключалася можливість небезпечної реакції із сіркою.
9.3.3.43 - (Зарезервовані)
9.3.3.49
9.3.3.50 Документи, що стосуються електрообладнання
9.3.3.50.1 Крім документів, що вимагаються в правилах, згаданих у підрозділі 1.1.4.6, на борту повинні бути такі документи:
а) план, що показує межі вантажного простору і розташування електричного обладнання, встановленого в межах цього простору;
b) перелік електричного обладнання, про яке йдеться в підпункті а) вище, у тому числі такі дані:
машина чи прилад, розміщення, тип захисту, тип вибухонебезпечності,
установа, що проводить випробовування, та номер затвердження;
с) перелік чи загальний план розташування електричного обладнання, що встановлено за межами вантажного простору і може використовуватися під час завантаження, розвантаження чи дегазації. Усе інше електрообладнання повинне мати червоне маркування Див. пункти 9.3.3.52.3 і 9.3.3.52.4.
9.3.3.50.2 На документах, перерахованих вище, повинна стояти печатка компетентного органу, що видав свідоцтво про допуск.
9.3.3.51 Електрообладнання
9.3.3.51.1 Дозволяється встановлювати тільки розподільні мережі, що не мають зворотного з'єднання з корпусом судна.
Цей припис не застосовується щодо:
- певних обмежених частин пристроїв, розташованих за межами вантажного простору (наприклад, з'єднання стартерів дизельних двигунів);
- пристрою для контролю рівня ізоляції, згаданого в пункті 9.3.3.51.2, нижче.
9.3.3.51.2 Кожна ізольована розподільна мережа повинна бути обладнана автоматичним пристроєм для контролю рівня ізоляції з візуальним і звуковим сигналізатором.
9.3.3.51.3 Під час відбору електрообладнання, що використовується у вибухонебезпечних зонах, необхідно враховувати групи вибухонебезпечності і температурні класи, призначені вантажам, що перевозяться (див. відповідно до вказівок у стовпчиках 15 і 16 таблиці С глави 3.2).
9.3.3.52 Тип і розміщення електрообладнання
9.3.3.52.1 а) У вантажних танках, цистернах для залишків вантажу і вантажно-розвантажувальних трубопроводах (відповідають зоні 0) дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації типу захисту EEx (ia).
b) У кофердамах, міжбортових просторах, міждонних просторах і трюмних приміщеннях (відповідають зоні 1) дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювань, регулювання і сигналізації гарантованого типу безпеки;
- освітлювальні прилади типу захисту "вибухозахищений кожух" чи "прилад у корпусі з підвищеним тиском";
- герметичні ехолоти, кабелі яких прокладені в товстостінних сталевих трубах з газонепроникними з'єднаннями аж до головної палуби;
- кабелі активного катодного захисту обшивки корпусу, прокладені в захисних сталевих трубах, аналогічних трубам, що передбачені для ехолотів.
c) У службових приміщеннях, розташованих у межах підпалубного вантажного простору (відповідають зоні 1), дозволяється встановлювати лише таке обладнання:
- пристрої для вимірювання, регулювання і сигналізації гарантованого типу безпеки;
- освітлювальні прилади типу захисту "вибухозахищений кожух" чи "прилад у корпусі з підвищеним тиском";
- двигуни, що приводять у дію основне обладнання, таке, як баластові насоси. Вони повинні бути "гарантованого типу безпеки".
d) Пристрої управління і захисту електрообладнання, зазначеного в підпунктах а), b), і с), вище, повинні бути розташовані за межами вантажного простору, якщо вони не є принципово безпечними.
e) Електрообладнання, розміщене в межах вантажного простору на палубі (відповідає зоні 1), повинне бути "гарантованого типу безпеки".
9.3.3.52.2 Акумулятори повинні розміщуватися за межами вантажного простору.
9.3.3.52.3 а) Електрообладнання, що використовується під час завантаження, розвантаження і дегазації біля причалу та розміщене за межами вантажного простору (відповідає зоні 2), повинне відповідати щонайменше типу обладнання "з обмеженою небезпекою вибуху".
b) Цей припис не застосовується щодо:
i) освітлювальних приладів, розташованих у житлових приміщеннях, за винятком вимикачів, установлених поблизу входів у житлові приміщення;
ii) пристроїв радіотелефонного зв'язку, встановлених у житлових приміщеннях чи рульовій рубці;
iii) електрообладнання, встановленого в житлових приміщеннях, рульовій рубці чи службових приміщеннях, розташованих за межами вантажного простору, за дотримання таких умов:
1. Ці приміщення повинні бути оснащені системою вентиляції, що забезпечує надлишковий тиск 0,1 кПа (0,001 бара), і всі вікна повинні бути вікнами типу, що не відкриваються; впускні отвори системи вентиляції повинні розміщуватися якомога далі від вантажного простору, але не менше ніж на відстані 6,00 м від нього і на висоті не менше ніж 2,00 м від палуби.
2. Ці приміщення повинні бути обладнані газодетекторною системою з датчиками, розташованими:
- у всмоктувальних отворах системи вентиляції;
- безпосередньо біля верхнього краю комінгсів дверей житлових і службових приміщень.
3. Вимірювання повинні здійснюватися безперервно.
4. Коли концентрація газу досягає 20% нижньої межі вибуховості, вентилятори повинні вимикатися. У цьому разі, а також коли надлишковий тиск більше не підтримується, або в разі відмови газодетекторної системи, електрообладнання, що не відповідає приписам підпункту а), вище, повинне бути виключене. Ці операції повинні виконуватися негайно й автоматично, при цьому в житлових приміщеннях, рульовій рубці і службових приміщеннях повинне вмикатися аварійне освітлення, що відповідає щонайменше типу "з обмеженою небезпекою вибуху". У разі відключення зазначеного вище обладнання в житлових приміщеннях і рульовій рубці повинні подаватися візуальні і звукові сигнали.
5. Система вентиляції, газодетекторна система і сигнальний пристрій вимикання повинні повністю відповідати приписам підпункту а) вище.
6. Пристрій автоматичного вимикання повинен бути відрегульований так, щоб під час руху судна автоматичне вимикання було неможливим.
9.3.3.52.4 Електрообладнання, що не відповідає приписам пункту 9.3.3.52.3, вище, а також його вимикачі повинні мати маркування червоного кольору. Відключення такого обладнання повинне здійснюватись з централізованого пункту на судні.
9.3.3.52.5 Електричний генератор, що постійно приводиться в дію двигуном і не відповідає приписам пункту 9.3.3.52.3, вище, повинен мати багатополюсний вимикач, здатний відключати ланцюг збудження генератора. Поруч з вимикачем повинна бути вивішена табличка з інструкціями з його експлуатації.
9.3.3.52.6 Штепсельні розетки для приєднання сигнальних вогнів і ламп для освітлення східного трапа повинні бути стаціонарно встановлені поблизу сигнальної щогли чи східного трапа. Приєднання і від'єднання повинні бути можливі тільки в тому разі, коли штепсельні розетки не знаходяться під напругою.
9.3.3.52.7 У разі відмови системи електроживлення аварійного і контрольно-вимірювального обладнання повинні негайно подаватися візуальні і звукові сигнали в місцях, де звичайно включається аварійна сигналізація.
9.3.3.53 Замикання на корпус
9.3.3.53.1 У вантажному просторі металеві частини електричних приладів, що в звичайних умовах експлуатації не знаходяться під напругою, а також захисні металеві труби чи металеві оболонки кабелів повинні замикатися на корпус, якщо це не заборонено автоматично під час їхньої установки в результаті їхнього контакту з металевою структурою судна.
9.3.3.53.2 Приписи пункту 9.3.3.53.1 застосовуються також стосовно обладнання, що має робочу напругу менше ніж 50 В.
9.3.3.53.3 Вкладні вантажні танки повинні замикатися на корпус.
9.3.3.53.4 Повинна бути передбачена можливість замикання на корпус металевих контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ) і металевих контейнерів-цистерн, що використовуються як цистерни для залишків вантажу чи відстійні цистерни.
9.3.2.54 - (Зарезервовані)
9.3.2.55
9.3.3.56 Електричні кабелі
9.3.3.56.1 Усі кабелі, що прокладені в межах вантажного простору, повинні мати металеву оболонку.
9.3.3.56.2 Кабелі і штепсельні розетки, що розташовані в межах вантажного простору, повинні бути захищені від механічного пошкодження.
9.3.3.56.3 У вантажному просторі забороняється використовувати переносні кабелі, крім як для принципово безпечних ланцюгів і для живлення сигнальних вогнів, ламп для освітлення східного трапа і для заглибних насосів, на борту суден - збирачів відходів, що містять мастила.
9.3.3.56.4 Кабелі принципово безпечних ланцюгів повинні використовуватися тільки для цих ланцюгів і повинні бути відділені від інших кабелів, не призначених для використання в таких ланцюгах (наприклад, вони не повинні об'єднуватися разом в один пучок кабелів і не повинні закріплюватися спільними затискачами).
9.3.3.56.5 У випадку кабелів для рухомої прокладки, призначених для сигнальних вогнів, ламп для освітлення східного трапа і для заглибних насосів на борту суден - збирачів відходів, що містять мастила, повинні використовуватися тільки армовані кабелі типу Н 07 RN-F, що відповідають стандарту 245 МЕК-66, чи кабелі щонайменше рівноцінної конструкції, в яких площа поперечного перерізу жил становить не менше ніж 1,5 кв.мм.
Ці кабелі повинні бути якомога коротшими і повинні бути прокладені таким чином, щоб виключалася можливість їхнього пошкодження.
9.3.3.57 - (Зарезервовані)
9.3.3.59
9.3.3.60 Спеціальне обладнання
На борту судна повинні бути передбачені душова й умивальник, розташовані в місці, до якого є безпосередній доступ з вантажного простору.
Цей припис не застосовується до суден - збирачів відходів, що містять мастила, і до суден постачання.
9.3.3.61 - (Зарезервовані)
9.3.3.70
9.3.3.71 Доступ на борт судна
Щити з повідомленням про заборону доступу на борт судна, як передбачено в розділі 8.3.3, повинні бути добре видними з будь-якого боку судна.
9.3.3.72 - (Зарезервовані)
9.3.3.73
9.3.3.74 Заборона паління, користування вогнем і незахищеним світлом
9.3.3.74.1 Щити з повідомленням про заборону паління, як передбачено в розділі 8.3.4, повинні бути добре видними з будь-якого боку судна.
9.3.3.74.2 Біля входів у приміщення, де паління або користування вогнем чи незахищеним світлом не завжди забороняється, повинні бути вивішені щити з перерахуванням випадків, коли застосовується ця заборона.
9.3.3.74.3 Поблизу кожного виходу з житлових приміщень і рульової рубки повинні бути встановлені попільниці.
9.3.3.75 - (Зарезервовані)
9.3.3.99