містить виклад більш суворих вимог щодо громадського нагляду. Відтепер із управління системою громадського нагляду виключається будь-який професійний практик.
Заходи, запропоновані у цій Директиві, допоможуть забезпечити високоякісний аудит в ЄС і, отже, закріпити довіру до функціонування ринку капіталу в рамках ЄС. Таку довіру не можна підривати можливою поганою якістю аудиторської діяльності аудиторів із третіх країн, які готують аудиторські звіти стосовно цінних паперів, якими торгують в ЄС. Отже, стаття 46 робить виклад вимог до аудиторів із третіх країн, діяльність яких з обов'язкового аудиту повинні схвалити в будь-якій конкретній країні ЄС.
Більш того, аудиторські фірми, що готують будь-які висновки або звіти стосовно цінних паперів, якими торгують на території ЄС, повинні бути зареєстровані в ЄС так, як це викладено у статті 47, і повинні підпорядковуватись системам нагляду країн ЄС, а також принципам надання впевненості з якості аудиту, існуючим методам розслідувань і санкціям. Згідно з вимогами статті 47 тільки ті аудиторські фірми, які дотримуються критеріїв якості, висунутих у цій Директиві, можуть бути зареєстровані в ЄС.
Для того, щоб уникнути зайвих міжнародних регулятивних тотожних дій згідно зі статтею 48 за умови, коли аудиторські фірми із третіх країн підлягають еквівалентним системам реєстрації і вимогам нагляду у своїх країнах, у таких випадках допускається звільнення від реєстрації, нагляду, надання впевненості та розслідування і санкцій в країнах ЄС. Звільнення від реєстрації та вимоги нагляду є можливим тільки за умови, коли аудиторська фірма третьої країни підлягає еквівалентній системі нагляду таким чином, як це визначається статтями 30, 31 та 33. Іншою обов'язковою умовою є взаємототожне трактування основних понять, прийнятих в рамках ЄС як країнами-членами ЄС, так і третьою країною. Для того щоб скласти (дати) остаточну оцінку підходам третьої країни, Єврокомісія працюватиме над цим питанням на рівні ЄС у тісній співпраці з країнами-членами ЄС.
Європейський ринок капіталу дуже тісно пов'язаний з іншими ринками капіталу. Нещодавні скандали показали, що підрив довіри до функціонування одного ринку підриває, в свою чергу, довіру і до інших ринків. Отже, важливим є те, щоб міжнародні регулятивні і наглядові органи будували свою співпрацю на основі партнерства та довіри. Декілька статей цієї Директиви включають відповідні вимоги до реєстрації громадського нагляду, надання впевненості з якості аудиту, питання розслідування і застосування санкцій стосовно аудиторських фірм і могли б стати основою для налагодження взаємного співробітництва з регулюючими та наглядовими органами третіх країн.
Така діяльність передбачає необхідність доступу до зразків аудиторських робочих документів, а це стає можливим, коли ними обмінюються компетентні органи різних країн у процесі співпраці. Такий обмін передбачає також співпрацю з третьою країною. І тут знову виникає потреба в наявності єдиної оцінки з боку ЄС. Щоб забезпечити єдиний підхід в оцінці і ставленні до третіх країн, Єврокомісія буде розробляти таку модель оцінки на рівні ЄС у співпраці з країнами-членами ЄС. Обмін аудиторськими робочими документами все ж залишається на сьогодні не до кінця вирішеною і доволі складною проблемою для усіх сторін. Ось чому стаття 29 вводить деякі додаткові вимоги у контексті європейської співпраці при розслідуваннях. Про останнє йдеться в статті 36. Мета такого обміну має бути виправданою. Звернення з метою отримання таких документів повинно супроводжуватись повагою до вимог професійної таємниці (секретності). Робочі документи можуть використовуватись з метою нагляду за роботою аудиторів. Взагалі такі звернення (прохання) не повинні порушувати суверенність, безпеку, політику будь-якої країни ЄС, її судочинство і узгоджуватись із законом Співтовариства.