дає чітко зрозуміти, що мають існувати зрозумілі та ефективні процедури стосовно співпраці між країнами ЄС в процесі дослідження і аналізу роботи аудиторських фірм.
Процедури з призначення аудитора чи фірми з обов'язкового аудиту повинні забезпечити, щоб указані аудитор чи фірма були незалежні від осіб, які готують фінансову звітність суб'єкта господарювання, що перевіряється. Деякі країни ЄС вимагають при призначенні аудитора чи фірми з обов'язкового аудиту участі представників наглядових органів, суду чи інших організацій згідно з законом (наприклад, для кооперативів). Ця Директива не упереджує це.
Щодо звільнення аудиторів Директива запроваджує принцип, згідно з яким аудитор чи фірма з обов'язкового аудиту можуть бути звільнені виключно коли існує серйозна причина, яка не дозволяє аудиторові з обов'язкового аудиту закінчити перевірку. Причини звільнення або відмови мають бути доведені до відома відповідних органів нагляду.
Ефективний рівень комунікації між аудитором чи фірмою з обов'язкового аудиту та фірмою, яку перевіряють, є важливою умовою для забезпечення високоякісного аудиту. Через те, що на сьогодні існують різні корпоративні структури управління, на плечі ЄС лягає пряма відповідальність забезпечити у цьому відношенні ефективно діючі та детально розроблені правила. Мінімальна вимога у цьому аспекті - обов'язково документально підтверджувати, реєструючи конкретну комунікацію, для того, щоб дати можливість незалежному керівному складові фірми, яку перевіряють, мати повну картину взаємовідносин з аудитором чи фірмою з обов'язкового аудиту.