Врегулювання спорів
1. Будь-який спір між двома чи більше Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цієї Конвенції, вирішується, наскільки це можливо, шляхом переговорів між ними або іншими способами врегулювання.
2. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не може бути врегульований в інші способи, зазначені в пункті 1 цієї статті, на прохання однієї зі сторін передається до арбітражного суду у такому скла, що складається таким чином: кожна Сторона спору призначає арбітра, арбітри призначають іншого арбітра, який стає головою. Якщо після закінчення трьох місяців з дня одержання прохання одна із Сторін не призначила арбітра або арбітри не могли обрати голову, будь-яка із Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй з проханням призначити арбітра або голову арбітражного суду.
3. Рішення арбітражного суду, створеного відповідно до положень пункту 2, має обов’язкову чинність для Сторін, між якими виник спір.
4. Арбітражний суд установлює свої правила процедури.
5. Рішення арбітражного суду приймаються більшістю голосів.
6. Будь-які розбіжності, що можуть виникнути між Сторонами, між якими виник спір, щодо тлумачення та виконання арбітражного рішення, можуть бути передані для вирішення будь-якою зі Сторін до арбітражного суду, який виніс арбітражне рішення.