Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року (Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року) Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) (Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

Поправки · Чинний · поточна редакція від 25.06.2010

Опубліковано: Офіційний вісник України, 2012 р., / 24 /, стор. 157, стаття 940, код акта 60913/2012 (2012-04-06)

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Забезпечення виконання вимог стосовно запобігання забрудненню

"Запобігання забрудненню морського середовища"

Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища.

Заходи з боротьби із забрудненням та пов'язане з цим обладнання.

Важливість попереджувальних заходів для захисту морського середовища.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка.

Процедури нагляду за судновими операціями та забезпечення виконання вимог Конвенції МАРПОЛ повністю дотримуються.

Запобігання пожеж та боротьба з пожежами на судні

"Протипожежна безпека та засоби пожежогасіння"

Уміння організовувати навчання з боротьби з пожежею.

Знання видів пожежі та хімічної природи загоряння.

Знання систем пожежогасіння.

Знання дій, які необхідно вживати у випадку пожежі, включаючи пожежі паливних систем.

Оцінка результатів схваленої протипожежної підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/3, пунктах з 1 по 3.

Вид та масштаби проблеми швидко визначаються, та першочергові дії відповідають судновим інструкціям і планам дій під час надзвичайних ситуацій.

Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко виконуються.

Черговість дій, рівні та час подання повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії та відображають терміновість проблеми.

Використання рятувальних засобів

"Рятування людей"

Вміння організовувати навчання із залишення судна та вміння поводитися з рятувальними шлюпками, рятувальними плотами та черговими шлюпками, пристроями та засобами для їхнього спуску на воду, а також обладнанням для них, зокрема радіообладнанням рятувальних засобів, супутниковими АРБ, пошуковими та рятувальними транспондерами, гідрокостюмами і термозахисними засобами.

Знання способів виживання в морі.

Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2.

Дії при залишенні судна та способи виживання відповідають переважаючим обставинам і умовам та відповідають прийнятій практиці і вимогам у сфері безпеки.

Застосування засобів першої медичної допомоги на суднах

"Медична допомога"

Практичне застосування медичних керівництв та медичних консультацій, отриманих по радіо, зокрема вміння вжити ефективних заходів на їх основі таких знань у разі нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.

Оцінка результатів схваленої підготовки, як викладено в пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4.

Виявлення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм або захворювань проводиться швидко, і лікування зводить до мінімуму безпосередню загрозу життю.

Застосування навичок керівника та вміння роботи у команді

Робоче знання питань управління персоналом на судні та його підготовки.

Уміння використовувати застосовувати методи управління задачами та робочим навантаженням, у тому числі:

.1 планування та координація;

.2 призначення кадрів персоналу;

.3 обмеження часу та ресурсів;

.4 визначення пріоритетів встановлення черговості.

Знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати:

.1 виділення, розподіл і встановлення черговості використання ресурсів;

.2 ефективний зв'язок на судні та на березі;

.3 рішення приймаються з урахуванням досвіду роботи в команді;

.4 впевненість та керівництво, у тому числі мотивація;

.5 досягнення та підтримка інформованості про ситуацію

Знання та уміння застосовувати методи прийняття рішень:

.1 оцінка ситуації та ризику;

.2 визначення та розгляд розроблених альтернатив;

.3 вибір курсу дій;

.4 оцінка ефективності результатів.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалена підготовка;

.2 схвалений стаж роботи;

.3 практична демонстрація.

Призначення обов'язків екіпажу і надання йому

інформації про очікувані стандарти роботи і поведінки здійснюються з урахуванням особливостей відповідних окремих осіб.

Завдання підготовки та дії засновані на оцінці наявних компетентності та здібностей, а також на експлуатаційних вимогах.

Операції плануються, а ресурси виділяються, як це вимагається у правильній послідовності для виконання необхідних завдань.

Інформація чітко та однозначно передається та приймається.

Демонструється ефективна поведінка керівника.

Потрібний (і) член (и) команди розділяють правильне розуміння поточних і прогнозованих станів судна та оперативної обстановки, а також зовнішніх умов.

Рішення найбільш ефективні у певній ситуації.

Внесок у безпеку персоналу та судна

Знання способів особистого виживання.

Знання способів запобігання пожежі та вміння боротися з вогнем і гасити пожежі.

Знання прийомів елементарної першої допомоги.

Знання особистої безпеки та громадських обов'язків.

Оцінка результатів схваленої підготовки та досвіду, як викладено у розділі A-VI/1, пункт 2.

Належне устаткування, що забезпечує безпеку, і захисне обладнання правильно використовуються.

Процедури і безпечна робоча практика, розраховані на захист персоналу та судна, завжди дотримуються.

Процедури, спрямовані на захист навколишнього середовища, завжди дотримуються.

Першочергові та наступні дії з метою отримати відомості про аварію відповідають установленому порядку дій у надзвичайних ситуаціях.

Розділ A-III/7

Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електриків суднових

1. Кожний електрик, який працює на морському судні, обладнаному головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функції, визначені у колонці 1 таблиці A-III/7.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від електрика, який працює на морському судні, обладнаному головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/7.

3. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-III/7.

Таблиця A-III/7

Специфікація мінімальних вимог до компетентності

електриків суднових

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на допоміжному рівні

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Безпечне використання електричного обладнання

Безпечне використання та експлуатація електричного обладнання, зокрема:

.1 заходи безпеки, які приймаються до початку роботи або ремонту;

.2 процедури ізоляції;

.3 порядок дій під час аварій;

.4 різна електрична напруга на судні.

Знання причин поразки електричним струмом та запобіжні заходи, які необхідно приймати для його запобігання.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 практична підготовка;

.3 екзамен;

.4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.

Розуміє та виконує інструкції з безпеки електричного обладнання та механізмів.

Впізнає небезпеки, пов'язані з електрикою, і небезпечне обладнання та повідомляє про них.

Розуміє небезпечні напруги в тому, що стосується ручного обладнання.

Розуміє небезпеки, пов'язані з високовольтним обладнанням і роботою на судні.

Сприяння нагляду за роботою електричних систем та механізмів

Початкове знання роботи механічних систем, зокрема:

.1 первинні двигуни, у тому числі головна рухова установка;

.2 допоміжні механізми машинного відділення;

.3 системи управління стерном;

.4 системи обробки вантажу;

.5 палубні механізми;

.6 побутові суднові системи.

"Початкове знання"

.1 електротехнології та теорії електричних машин;

.2 електричних розподільних щитів та електрообладнання;

.3 основ автоматики, автоматичних систем управління та технології;

.4 приладів, сигналізації та систем стеження;

.5 електроприводів;

.6 електрогідравлічних та електропневматичних систем управління;

.7 з'єднань, розподілу навантаження та змін у електричній конфігурації.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 практична підготовка;

Знання, які забезпечують, що:

.1 робота обладнання та систем відповідає керівництвам з експлуатації;

.2 робочі рівні відповідають технічним специфікаціям.

Використання ручних інструментів, електричного та електронного вимірювального обладнання для виявлення несправностей, операцій з технічного обслуговування та ремонту

Вимоги стосовно безпеки для роботи з судновими електричними системами.

Застосування безпечної практики роботи.

"Початкові знання"

.1 конструкція та експлуатаційні характеристики суднових систем та обладнання постійного та перемінного струму;

.2 використання вимірювальних приладів, верстатів, а також ручних та електричних інструментів.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалена підготовка в майстернях;

.2 схвалений практичний досвід та перевірки.

Впровадження процедур безпеки є задовільним.

Вибір і використання випробувального обладнання є належним, і зчитування результатів є точним.

Вибір процедур для проведення ремонту й технічного обслуговування відповідає керівництвам та добрій практиці.

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту на судні

Уміння користуватися мастильними та очищаючими матеріалами та обладнанням.

Знання безпечного видалення відходів.

Здатність розуміти та виконувати процедури поточного технічного обслуговування та ремонту.

Розуміння керівництв виробника та суднових інструкцій.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 практична підготовка;

.3 екзамен;

.4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.

Робота з технічного обслуговування проводиться відповідно до технічних, процедурних специфікацій, а також специфікацій з питань безпеки.

Вибір та використання обладнання та інструментів здійснюється належним чином.

Сприяння технічному обслуговуванню та ремонту електричних систем та механізмів на судні

"Техніка безпеки та дії під час аварій"

Початкове знання електротехнічних схем та безпечна ізоляція обладнання та пов'язаних з ним систем, яка вимагається до видачі персоналу дозволу на роботу з такими механізмами та обладнанням.

Перевірка, виявлення несправностей та технічне обслуговування, а також відновлення електричного та електронного контрольного обладнання робочого стану.

Електричне та електронне обладнання, що функціонує на ділянках можливого загоряння.

Основи системи виявлення вогню на судні.

Початкове знання суднової системи виявлення пожежі.

Виконання безпечних процедур технічного обслуговування та ремонту.

Виявлення несправностей механізмів, місцезнаходження несправності та заходи для попередження пошкоджень.

Технічне обслуговування та ремонт освітлюваних приладів та систем електропостачання.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері, де це є застосовним;

.4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.

Вплив неналежної роботи на відповідну установку та пов'язані з нею системи точно визначається, суднові технічні креслення правильно тлумачаться, вимірювальні та калібрувальні прилади правильно використовуються, а вжиті заходи є обґрунтованими.

Ізоляція, демонтаж та повторне збирання силової установки та обладнання проводиться відповідно до керівництв щодо безпеки виробника та інструктажу на судні.

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Сприяння обробці запасів

Знання процедур безпечної обробки, розміщення та кріплення запасів.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 практична підготовка;

.3 екзамен;

.4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.

Операції з запасами виконуються відповідно до правил техніки безпеки та інструкцій з експлуатації обладнання.

Обробка небезпечних та шкідливих запасів відповідає встановленим правилам техніки безпеки.

Зв'язок у межах відповідальності оператора є постійно успішним.

Застосування заходів застереження та сприяння запобіганню забрудненню морського середовища

Знання заходів застереження, яких необхідно вживати для запобігання забрудненню морського середовища.

Знання використання та експлуатації устаткування / засобів боротьби з забрудненням.

Знання схвалених методів видалення забруднювачів моря.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох

з таких форм:

1 схвалений стаж роботи;

.2 практична підготовка;

.3 екзамен;

.4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.

Процедури, спрямовані на захист морського середовища, постійно дотримуються.

Дотримання правил гігієни праці та застосування правил техніки безпеки

Робоче знання безпечної практики праці та особистої безпеки на борту, зокрема:

.1 електробезпека;

.2 вимкнення/блокування;

.3 безпека під час роботи з механізмами;

.4 системи видачі дозволів до роботи;

.5 висотні роботи;

.6 робота у замкнених приміщеннях;

.7 способи підйому та засоби запобіганню травм спини;

.8 хімічна та біологічна безпека;

.9 засоби індивідуального захисту.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох

з таких форм:

1 схвалений стаж роботи;

.2 практична підготовка;

.3 екзамен;

.4 схвалений стаж підготовки на учбовому судні.

Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються.

Завжди дотримується безпечна практика роботи і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку, і захисне обладнання.

Розділ A-IV/1

Застосування

(Положення відсутні)

Розділ A-IV/2

Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування радіооператорів ГМЗЛБ

Стандарт компетентності

1. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування радіооператорів ГМЗЛБ, повинні бути достатніми для виконання радіооператорами своїх обов'язків з радіослужби. Знання, необхідні для кожного типу диплома, визначеного в Регламенті радіозв'язку, повинні відповідати цьому Регламенту. Крім того, кожний кандидат на отримання диплома повинен продемонструвати здатність прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-IV/2.

2. Знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для підтвердження згідно з Конвенцією дипломів, виданих згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку, перелічені в колонці 2 таблиці A-IV/2.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-IV/2, повинен бути достатнім для виконання кандидатами своїх обов'язків.

4. Кожний кандидат повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-IV/2, відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці; а також

.2 складання екзамену або систематичної оцінки, як частини схваленого курсу підготовки, що ґрунтується на матеріалі, викладеному у колонці 2 таблиці A-IV/2.

Таблиця A-IV/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

для радіооператорів ГМЗЛБ

Функція: Радіозв'язок на рівні експлуатації

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Передача та отримання інформації, з використанням підсистеми і обладнання ГМЗЛБ, а також виконання функціональних вимог ГМЗЛБ

На додаток до вимог Регламенту радіозв'язку, знання:

.1 радіозв'язку під час пошуку та порятунку, зокрема процедур, зазначених у Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та порятунку (РМАМПП);

.2 засобів запобігання помилкових сигналів лиха та процедур пом'якшення наслідків таких помилкових сигналів;

.3 систем суднових повідомлень;

.4 порядку надання медичних консультацій за допомогою радіо;

.5 користування Міжнародним зводом сигналів та Стандартним морським розмовником ІМО;

.6 усної та письмової англійської мови для передачі інформації, що стосується охорони людського життя на морі.

Примітка: Ця вимога може застосовуватися більш гнучко у випадку обмеженого диплома радіооператора.

Екзамен та оцінка результатів практичної демонстрації експлуатаційних процедур з використанням:

.1 схваленого обладнання;

.2 тренажера з радіозв'язку ГМЗЛБ, коли це можна вжити;

.3 лабораторного обладнання радіозв'язку.

Передача та прийом повідомлень відповідають міжнародним правилам і процедурам та здійснюються ефективно.

Повідомлення англійською мовою, що стосуються безпеки судна та людей на судні, а також захисту морського середовища, правильно опрацьовуються.

Забезпечення радіозв'язку у випадку аварій

Забезпечення радіозв'язку у випадку аварій, включаючи:

.1 залишення судна;

.2 пожежа на судні;

.3 частковий чи повний вихід

з ладу радіоустановок.

Попереджувальні заходи з забезпечення безпеки судна та персоналу в зв'язку з небезпеками, що виникають під час використання радіообладнання, зокрема електричні небезпеки та небезпеки неіонізуючого випромінювання.

Екзамен та оцінка результатів практичної демонстрації експлуатаційних процедур з використанням:

.1 схваленого обладнання;

.2 тренажера з радіозв'язку ГМЗЛБ, коли це можна вжити;

.3 лабораторного обладнання для радіозв'язку.

Дії з реагування виконуються ефективно.

Розділ A-V/1-1

Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації капітанів, осіб командного та рядового складу нафтових танкерів і танкерів-хімовозів

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-1; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-1, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-1-1.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах за розширеною програмою повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-2; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-2, та

3. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для проведення вантажних операцій на танкерах-хімовозах за розширеною програмою повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-3; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-3, та

Таблиця A-V/1-1-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Сприяння безпечним вантажним операціям на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах

Початкове знання танкерів:

.1 типи нафтових танкерів і танкерів-хімовозів;

.2 загальна схема і конструкція.

Початкове знання вантажних операцій:

.1 система трубопроводу та клапани;

.2 вантажні насоси;

.3 завантаження та розвантаження;

.4 очищення танків, продування, дегазація та інертизація.

Початкове знання фізичних властивостей нафти та хімічних матеріалів:

.1 тиск та температура, зокрема залежність між тиском пару та температурою;

.2 типи утворення електростатичних зарядів;

.3 хімічні символи.

Знання та розуміння культури безпеки на танкерах та управління безпекою.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Зв'язок у межах відповідальності є чітким та ефективним.

Вантажні операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур які забезпечують безпеку операцій.

Вживання запобіжних заходів для попередження виникнення небезпек

Початкове знання небезпек, пов'язаних з операціями на танкерах, зокрема:

.1 небезпеки для здоров'я;

.2 небезпеки для навколишнього середовища;

.3 небезпеки реактивності;

.4 небезпеки корозії;

.5 небезпеки вибуху та займання;

.6 джерела займання, включаючи електростатичні небезпеки;

.7 небезпеки токсичності;

.8 витік парів і пароповітряні хмари.

Початкове знання усунення небезпек:

.1 інертизація, утворення водяних подушок, сикативи, моніторинг;

.2 зняття електростатичних зарядів;

.3 вентиляція;

.4 відділення вантажів;

.5 інгібірування вантажу;

.6 важливість сумісності матеріалів;

.7 контроль за станом атмосфери;

.8 регулювання складу середовища.

Розуміння інформації про Листи даних з безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки

Правильно визначає за допомогою ЛДБМ пов'язані з вантажем небезпеки для судна і персоналу та вживає необхідних заходів згідно з встановленими процедурами.

Виявлення та дії, що вживаються після отримання інформації про небезпечну ситуацію відповідають встановленим процедурам згідно з передовою практикою.

Гігієна праці та запобіжні заходи, що забезпечують безпеку

Функції та належне використання приладів вимірювання складу газів та подібного обладнання.

Належне використання обладнання для безпеки та захисних приладів, зокрема:

.1 дихальні апарати та спорядження для евакуації з танку;

.2 захисний одяг та спорядження;

.3 реанімаційна апаратура;

.4 спорядження для рятування та евакуації.

Початкові знання безпечної практики роботи та робочих процедур, які відповідають законодавству та галузевим керівництвам, і особистої безпеки на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах, включаючи:

.1 заходи безпеки, що вживаються під час проникнення в закриті приміщення;

.2 заходи застереження, що вживаються до та під час виконання робіт з ремонту й технічного обслуговування;

.3 заходи безпеки при вогневих роботах і холодній обробці;

.4 електробезпека;

.5 переліки контрольних перевірок з безпеки судно/берег.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Процедури для проникнення в закриті приміщення дотримуються.

Процедури та безпечна практика роботи, розраховані для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються.

Належне обладнання для безпеки та захисту правильно використовується.

Початкове знання першої допомоги з посиланням на листи даних про безпеку матеріалів (ЛДБМ).

Рекомендовані та заборонені дії під час надання першої допомоги.

Проведення операцій для боротьби з пожежею

Організація заходів під час боротьби з пожежею на танкері та дії, яких необхідно вживати.

Небезпеки пожежі стосовно обробки, пов'язані з обробкою вантажу та перевезенням небезпечних та шкідливих рідин наливом.

Вогнегасні засоби, що використовуються для гасіння нафтових та хімічних пожеж.

Дії стаціонарної системи пожежогасіння піною.

Дія переносних засобів пінного пожежогасіння.

Дія стаціонарної системи порошкового пожежогасіння.

Локалізація розливу в зв'язку з операціями по боротьбі з пожежею.

Практичні заняття та інструктаж, що проводяться в схвалених та реалістичних умовах підготовки (наприклад, імітація суднових умов) та, якщо це можливо і практично може бути здійснено, в темряві.

Початкові та наступні дії, після отримання інформації про пожежу на судні, відповідають встановленим практикам та процедурам.

Дія, що виконується після отримання сигналів слідувати на місце збору, відповідає цій аварійній ситуації та встановленим процедурам.

Одяг та спорядження відповідають характеру операцій з боротьби з пожежею.

Вибір часу та послідовність дій окремих осіб відповідають переважаючим обставинам і умовам.

Гасіння пожежі забезпечується з використанням належних процедур, методів та вогнегасних засобів.

Дії під час аварій

Початкове знання порядку дій під час аварій, зокрема аварійного вимкнення.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Тип та вплив аварії швидко визначаються та заходи реагування відповідають порядку дій під час аварії та планам дій під час надзвичайних ситуацій.

Прийняття заходів для запобігання забруднення навколишнього середовища в результаті розливу нафти або хімічних речовин

Початкові знання про вплив забруднення нафтою та хімічними речовинами на людину та морську флору і фауну.

Початкові знання суднових процедур з метою запобігання забруднення.

Початкові знання заходів, які необхідно вжити у разі розливу, зокрема необхідність:

.1 передавати відповідну інформацію відповідальним особам;

.2 сприяти впровадженню суднових процедур з локалізації розливу.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Процедури, призначені для охорони навколишнього середовища, постійно дотримуються.

Таблиця A-V/1-1-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з розширеної підготовки для вантажних операцій нафтових танкерів

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Уміння безпечно виконувати всі вантажні операції і спостерігати за ними

"Устрій та характеристики нафтового танкера"

Знання устрою, систем та обладнання нафтового танкера, зокрема:

.1 загальний устрій і конструкція;

.2 устрій та обладнання вантажної системи;

.3 устрій танка, трубопровідна система і устрій газовідвідної системи танка;

.4 замірні системи та аварійно-попереджувальна сигналізація;

.5 системи підігріву вантажів;

.6 системи очищення дегазації та інертизації танків;

.7 баластна система;

.8 газовідвідна система вантажної зони і вентиляція житлових приміщень;

.9 устрій відстійних танків;

.10 системи уловлювання парів;

.11 електричні та електронні системи управління, пов'язані з вантажем;

.12 обладнання для захисту навколишнього середовища, зокрема обладнання для автоматичного заміру та реєстрації скидання нафти;

.13 покриття танків;

.14 системи контролю температури та тиску у танках;

.15 протипожежні системи.

Знання теорії та характеристик насосів, зокрема типи вантажних насосів, та їх безпечної експлуатації.

Компетентність у сфері культури безпеки на танкерах та здійснення системи управління безпекою.

Знання та розуміння систем моніторингу та безпеки, у тому числі аварійне вимкнення.

"Завантаження, розвантаження, догляд за вантажем та його обробка"

Здатність виконувати вимірювання та обчислення, що стосуються вантажу.

Знання впливу наливних вантажів на посадку, остійність та конструктивну цілісність.

Знання та розуміння нафтових вантажних операцій, зокрема:

.1 плани завантаження та розвантаження;

.2 баластування та дебаластування;

.3 операції з очищення танків;

.4 інертизація;

.5 дегазація;

.6 перекачка вантажу з судна на судно;

.7 вантаження "поверх залишків";

.8 миття сирою нафтою.

Розробка та застосування планів процедур та переліків контрольних перевірок вантажних операцій.

Здатність калібрувати та використовувати системи, прилади та обладнання для моніторингу та виявлення газу.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Зв'язок є чітким, зрозумілим та постійно успішним.

Вантажні операції виконуються безпечним чином, враховуючи устрої, системи та обладнання нафтових танкерів.

Вантажні операції плануються, ризиків уникають та операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур для забезпечення безпеки операцій та уникнення забруднення морського середовища.

Потенційна невідповідність процедурам, пов'язаним з вантажними операціями, швидко виявляється та усувається.

Належне завантаження, розміщення та розвантаження вантажів забезпечують, щоб умови остійності та напруг постійно залишалися у безпечних межах.

Вжиті дії та виконувані процедури точно застосовуються та відповідне пов'язане з вантажем обладнання використовується належним чином.

Калібрування та використання обладнання для нагляду та виявлення газу відповідають експлуатаційній практиці та процедурам.

Процедури моніторингу та системи безпеки забезпечують швидке виявлення всіх аварійно-попереджувальних сигналів та вжиття заходів відповідно до встановленого порядку дій при аварії.

Здатність керувати персоналом, що має обов'язки щодо вантажу, і спостерігати за цим персоналом.

Персоналу призначаються обов'язки і надається інформація про процедури та стандарти роботи, які необхідно виконувати, з урахуванням особливостей окремих осіб, яких це стосується, і відповідно до безпечної експлуатаційної практики.

Обізнаність стосовно фізичних та хімічних властивостей нафтових вантажів

Знання та розуміння фізичних та хімічних властивостей нафтових вантажів.

Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Ефективно використовуються інформаційні ресурси для визначення властивостей та характеристик нафтових вантажів та пов'язаних з ними газів, та їх впливу на безпеку, довкілля та експлуатацію судна.

Вживання запобіжних заходів для попередження виникнення небезпеки

Знання та розуміння небезпек та засобів контролю щодо вантажних операцій нафтових танкерів, включаючи:

.1 токсичність;

.2 загоряння та вибух;

.3 небезпеки для здоров'я;

.4 склад інертного газу;

.5 електростатичні небезпеки.

Знання та розуміння небезпек, пов'язаних з невиконанням відповідних норм/правил.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Відповідні небезпеки, пов'язані із вантажем, для судна та персоналу, що пов'язані з вантажними операціями нафтового танкеру правильно визначаються, та вживаються належні заходи контролю.

Гігієна праці та техніка безпеки

Знання та розуміння безпечної практики роботи, зокрема оцінювання ризику та особисту безпеку на судні для нафтових танкерів:

.1 заходи застереження під час входу у закриті приміщення, у тому числі правильне використання різних типів дихальних апаратів;

.2 заходи застереження, які необхідно вжити до та під час ремонтних робіт та технічного обслуговування;

.3 заходи застереження під час виконання вогневих робіт та холодної обробки;

.4 заходи застереження під час роботи з електрикою;

.5 використання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються.

Дотримується безпечна практика роботи і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку і захист.

Практика роботи відповідає вимогам законодавства, кодексам практики, дозволам на роботу та екологічним факторам.

Правильно використовуються дихальні апарати.

Процедури входу до закритих приміщень дотримуються.

Дії під час аварій

Знання та розуміння процедур під час аварійних ситуацій на нафтовому танкері, зокрема:

.1 суднові плани дій під час надзвичайних ситуацій;

.2 аварійне припинення вантажних операцій;

.3 дії, що вживаються у разі відмови систем або пристроїв, що мають істотне значення для вантажу;

.4 боротьба з пожежею на нафтових танкерах;

.5 рятувальні операції у закритих приміщеннях;

.6 використання листів даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Дії, які необхідно вжити після зіткнення, посадки на мілину або розливу нафти.

Знання процедур першої медичної допомоги на борту нафтових танкерів.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Тип та вплив аварії швидко визначаються, і дії при аварії відповідають встановленому порядку дій при аваріях і планам дій у надзвичайних ситуаціях.

Черговість дій, рівні і час передачі повідомлень та інформування персоналу на судні відповідають характеру аварії і відображають терміновість проблеми.

Процедури евакуації, аварійного вимкнення та ізоляції відповідають характеру аварії та швидко здійснюються.

Визначення нещасного випадку та вжиття заходів відповідають визнаній сучасній практиці надання першої допомоги та міжнародним керівництвам.

Вживання заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища

Розуміння процедур для запобігання забрудненню атмосфери та навколишнього середовища.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Операції проводяться відповідно до встановлених принципів та процедур для запобігання забрудненню навколишнього середовища.

Нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства

Знання та розуміння відповідних положень Міжнародної Конвенції з запобігання забруднень з суден (Конвенція МАРПОЛ), а також інших відповідних документів IMO, галузевих керівництв та звичайно застосовуваних портових правил.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Обробка вантажів відповідає відповідним документам IMO та встановленим галузевим стандартам та кодексами безпечної практики роботи.

Таблиця A-V/1-1-3

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з розширеної підготовки для вантажних операцій на танкерах-хімовозах

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Уміння безпечно виконувати всі вантажні операції та наглядати за ними

"Устрій та характеристики танкера-хімовоза"

Знання устрою, систем та обладнання танкера-хімовоза, зокрема:

.1 загальний устрій та конструкція;

.2 устрій та обладнання вантажної системи;

.3 устрій та розташування танків;

.4 трубопровідні та осушувальні системи;

.5 системи контролю тиску і температури у вантажному трубопроводі і танку та аварійно-попереджувальну сигналізацію;

.6 контрольно-вимірювальні системи та аварійно-попереджувальну сигналізацію;

.7 системи виявлення газу;

.8 системи нагрівання та охолодження вантажу;

.9 системи очищення танків;

.10 системи регулювання складу середовища у вантажному танку;

.11 баластні системи;

.12 газовідвідні системи вантажного зони і вентиляція житлових приміщень;

.13 системи уловлювання парів;

14 протипожежні системи;

.15 матеріали та покриття танка, трубопроводів та арматури;

.16 поводження з залишками.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Зв'язок є чітким, зрозумілим та успішним.

Вантажні операції виконуються безпечним способом, враховуючи устрої, системи та обладнання танкерів-хімовозів.

Знання теорії та характеристик насосних установок, зокрема типи вантажних насосів та їх безпечна експлуатація.

Компетентність у сфері культури безпеки танкерів та здійснення системи управління за безпекою.

Знання та розуміння систем моніторингу та безпеки, у тому числі аварійне вимкнення.

"Завантаження, розвантаження, догляд за вантажем та його обробка"

Здатність виконувати виміри та обчислення, які стосуються вантажу.

Знання впливу наливних вантажів на посадку, остійність та структурну конструктивну цілісність.

Належне завантаження, розміщення та розвантаження вантажів забезпечує, що умови остійності та напруг постійно залишаються у безпечних межах.

Знання та розуміння вантажних операцій, пов'язаних з хімічними речовинами, зокрема:

.1 плани завантаження та розвантаження;

.2 баластування та дебаластування;

.3 операції з очищення танків;

.4 регулювання складу середовища;

.5 інертизація;

.6 дегазація;

.7 перекачка вантажу з судна на судно;

.8 вимоги до інгібірування та стабілізації;

.9 вимоги до підігріву та охолодженню та наслідки для вантажів, які знаходяться поблизу;

.10 сумісність та відділення вантажів;

.11 вантажі з високою в'язкістю;

.12 операції з видалення залишків вантажу;

.13 експлуатаційний вхід до танку.

Потенційна невідповідність з процедурами вантажних операцій швидко виявляється та виправляється.

Вжиті дії та виконані процедури правильно застосовуються, а відповідне суднове обладнання для вантажів використовується належним чином.

Розробка та застосування планів операцій, процедур та переліків контрольних перевірок вантажних операцій.

Здатність калібрувати та використовувати системи прилади та обладнання для моніторингу та виявлення газу.

Здатність керувати персоналом, який має обов'язки відносно вантажу, та наглядати за цим персоналом.

Поінформованість про фізичні і хімічні властивості хімічних в реакційна здатність вантажів

Знання та розуміння фізичних та хімічних властивостей шкідливих рідких речовин, зокрема:

.1 категорії хімічних вантажів (корозійні, токсичні, легкозаймисті, вибухові);

.2 хімічні групи та промислове використання;

.3 реакційна здатність вантажів.

Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Ефективно використовуються інформаційні ресурси для визначення властивостей та характеристик шкідливих рідких речовин та пов'язаних з ними газів, та їх впливу на безпеку, навколишнє середовище та експлуатацію судна.

Прийняття заходів для запобігання виникнення небезпек

Знання та розуміння небезпек та заходів з контролю, пов'язаних з вантажними операціями на танкерах-хімовозах, включаючи:

.1 загоряння та вибух;

.2 токсичність;

.3 небезпеки для здоров'я;

.4 склад інертного газу;

.5 електростатичні небезпеки;

.6 реактивність;

.7 вплив корозії;

.8 вантажі з низькою температурою кипіння;

.9 вантажі з високою щільністю;

.10 вантажі, що схильні до затвердіння;

.11 вантажі, схильні до полімеризації.

Знання та розуміння загроз, пов'язаних з невиконанням відповідних норм/правил.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Відповідні пов'язані із вантажем, небезпеки для судна та персоналу, що стосуються вантажних операцій на нафтових танкерах, правильно визначаються, та вживаються належні заходи контролю.

Гігієна праці та техніка безпеки

Знання та розуміння безпечної практики роботи, включаючи оцінку ризиків та особисту безпеку на судні, що стосуються танкерів-хімовозів:

.1 застережні засоби, яких необхідно вжити під час входу до закритих приміщень, у тому числі правильна експлуатація різних типів дихальних приладів;

.2 застережні засоби, яких необхідно вжити до та під час ремонтних робіт та технічного обслуговування;

.3 застережні засоби під час вогневих робіт та холодної обробки;

.4 застережні засоби під час роботи з електрикою;

.5 використання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Процедури, призначені для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються.

Дотримується безпечна практика роботи та правильно використовується обладнання, яке забезпечує безпеку та захист.

Правильно використовуються дихальні апарати.

Процедури для проникнення в закриті приміщення дотримуються.

Дії під час аварій

Знання та розуміння процедур, які застосовуються під час аварій на танкерах-хімовозах, зокрема:

.1 суднові плани дій під час надзвичайних ситуацій;

.2 аварійне припинення вантажних операцій;

.3 що мають істотне значення для вантажу;

.4 боротьба з пожежею на танкерах-хімовозах;

.5 рятувальні операції в закритих приміщеннях;

.6 реакційна здатність вантажу;

.7 скидання вантажу;

дії, що вживаються у разі відмови систем або пристроїв,

.8 використання листів даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Дії, які необхідно вжити після зіткнення, посадки на мілину або розливу нафти.

Знання процедур першої медичної допомоги на танкерах-хімовозах, використовуючи Керівництво по заходам першої медичної допомоги при нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними вантажами.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Вживання заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища

Розуміння процедур для запобігання забрудненню атмосфери та навколишнього середовища.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства

Професійні навички у використанні Кодексу МКХ та відповідних документів.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Обробка вантажів відповідає певним документам IMO та встановленим галузевим стандартам та кодексам безпечної практики роботи.

Розділ A-V/1-2

Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації капітанів, осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-2-1; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-2-1, та

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-2-2; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-2-2, та

Таблиця A-V/1-2-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з початкової підготовки для вантажних операцій на танкерах-газовозах

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Сприяння безпечній експлуатації танкера-газовоза

"Устрій та експлуатаційні характеристики танкерів-газовозів"

Початкове знання танкерів-газовозів:

.1 типи танкерів-газовозів;

.2 загальний устрій і конструкція.

Початкове знання вантажних операцій:

.1 системи трубопроводів та клапани;

.2 обладнання для обробки вантажу;

.3 завантаження, розвантаження та догляд під час рейсу;

.4 система аварійного вимкнення (САВ);

.5 очищення, продування, дегазація та інертизація танків.

Початкові знання фізичних властивостей зріджених газів, зокрема:

.1 властивості та характеристики;

.2 тиск та температура, зокрема залежність між тиском і температурою пари;

.3 типи утворення електростатичних зарядів;

.4 хімічні символи.

Знання та розуміння культури безпеки на танкерах та управління безпекою.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Спілкування Зв'язок у межах відповідальності є чітким та ефективним.

Вантажні операції виконуються відповідно до прийнятих принципів та процедур, які забезпечують безпеку операцій.

Вживання заходів застереження для запобігання виникнення небезпек

Початкове знання небезпек, пов'язаних з операціями на танкері, зокрема:

.1 небезпеки для здоров'я;

.2 небезпеки для навколишнього середовища;

.3 небезпеки реактивності;

.4 небезпеки корозії;

.5 небезпеки вибуху та загоряння;

.6 джерела загоряння;

.7 електростатичні небезпеки;

.8 небезпеки токсичності;

.9 витік парів та пароповітряні хмари;

.10 вкрай низькі температури;

.11 небезпеки, пов'язані з тиском.

Початковий знання запобігання виникнення небезпек:

.1 методи інертизації, сушки та моніторингу;

.2 зняття електростатичних зарядів;

.3 вентиляція;

.4 відділення вантажів;

.5 інгібірування вантажу;

.6 важливість сумісності вантажу;

.7 регулювання стану середовища;

.8 перевірка складу газу.

Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Правильно виявляє, за допомогою листа даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ), пов'язані з вантажем небезпеки для судна і персоналу та приймає відповідні дії згідно з установленими процедурами.

Виявлення та дії, що вживаються після отримання інформації про небезпечну ситуацію, відповідають встановленим процедурам згідно передовій практиці.

Гігієна праці та запобіжні заходи, що забезпечують безпеку

Функції та належне використання приладів для вимірювання складу газу та подібного обладнання.

Належне використання обладнання для забезпечення безпеки та захисних приладів, у тому числі:

.1 дихальні апарати та спорядження для евакуації з танку;

.2 реанімаційна апаратура;

.3 засоби приведення до тями;

.4 рятувальне й евакуаційне спорядження.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої водній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Початкове знання безпечної практики роботи та робочих процедур, які відповідають законодавству та галузевим керівництвам, та особистій безпеці на танкерах-газовозах, включаючи:

.1 заходи застереження, що вживаються під час проникнення в закриті приміщення;

.2 заходи застереження, що вживаються до та під час робіт з ремонту й технічного обслуговування;

.3 заходи безпеки, необхідні під час проведення вогневих робіт та холодної обробки;

.4 електробезпека;

.5 переліки контрольних перевірок безпеки судно/беріг.

Початкове знання першої допомоги з посиланням на лист даних стосовно безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Процедури для проникнення в закриті приміщення дотримуються.

Процедури та безпечна практика роботи, призначені для захисту персоналу та судна, постійно дотримуються.

Належне обладнання для безпеки та захисту правильно використовується.

Рекомендовані та забороняючи дії під час надання медичної допомоги.

Проведення операцій по боротьбі з пожежею

Організація дій по боротьбі з пожежею на танкері та дії, яких необхідно вживати.

Небезпеки пожежі, пов'язані з обробкою вантажу і перевезення зріджених газів наливом.

Вогнегасні засоби, що використовуються для гасіння пожеж, пов'язаних з газом.

Дія стаціонарної системи пожежогасіння піною.

Дія переносних засобів пожежогасіння піною.

Дія стаціонарної системи пожежогасіння вогнегасним порошком.

Початкові знання щодо локалізації розливу відносно операцій боротьби з пожежею.

Практичні заняття та інструктаж, що проводяться в схвалених і реалістичних умовах підготовки (наприклад, імітація суднових умов) і, якщо це здійснимо, в темряві.

Початкові та наступні дії після отримання інформації про пожежу на судні відповідають встановленим практиці та процедурам.

Зроблені після отримання сигналу про збір дії відповідають виявленій аварії та встановленим процедурам.

Одяг та обладнання відповідають характеру операцій з боротьби з пожежею.

Вибір часу та послідовність дій окремих осіб відповідають переважаючим обставинам і умовам.

Гасіння пожежі забезпечується з використанням

належних процедур, методів та вогнегасних речовин.

Дії під час аварій

Початкове знання порядку дій під час аварій, зокрема аварійне вимкнення.

Екзамен та Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Тип і вплив аварії швидко визначаються, і відповідні дії відповідають порядку дій при аварії та планів дій у надзвичайній ситуації.

Вживання запобіжних заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища в результаті випуску зріджених газів

Початкове знання про вплив забруднення на людину та морську флору і фауну.

Початкове знання суднових процедур для запобігання забруднення.

Початкові знання заходів, які необхідно вжити у разі розливу, зокрема необхідність:

.1 передавати відповідну інформацію відповідальним особам;

.2 сприяти впровадженню суднових процедур з локалізації розливу;

.3 запобігати крихкий злам.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Процедури, призначені для охорони навколишнього середовища, постійно дотримуються.

Таблиця A-V/1-2-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з розширеної підготовки для вантажних операцій на танкерах-газовозах

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Уміння безпечно виконувати усі вантажні операції та наглядати за ними

"Устрій та характеристики танкера-газовоза"

Знання устрою, систем та обладнання танкера-газовоза, зокрема:

.1 типи танкерів-газовозів та конструкцій вантажних ємностей;

.2 загальна схема та конструкція;

.3 системи вантажних ємностей, у тому числі конструкційні та ізоляційні матеріали;

.4 обладнання та апаратура для обробки вантажу, зокрема:

.1 вантажні насоси та насосне обладнання;

.2 вантажний трубопровід та клапани;

.3 розширювальні пристрої;

.4 екрани, що захищають від вогню;

.5 система контролю температури;

.6 системи виміру рівня у вантажний ємності;

.7 системи нагляду та контролю тиску у вантажній ємності.

.5 системи підтримки температури вантажу;

.6 системи регулювання складу середовища в ємкостях (інертний газ, азот), включаючи системи зберігання, газоутворення і розподілу;

.7 системи підігріву кофердамів;

.8 системи виявлення газу;

.9 баластні системи;

.10 системи видалення випару;

.11 системи повторного зрідження газу;

.12 вантажна система аварійного вимкнення (САВ);

.13 системи закритої перекачки.

Знання теорії та характеристик насосів, зокрема типи вантажних насосів та їх безпечна експлуатація.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Зв'язок є чітким, зрозумілим та успішним.

Вантажні операції виконуються безпечним способом з урахуванням устрою, систем та обладнання танкера-газовоза.

Насосні операції виконуються згідно з встановленими принципами та процедурами та відповідають типу вантажу.

"Завантаження, розвантаження, технічний догляд та обробка вантажу"

Знання впливу наливних вантажів на посадку, остійність та конструктивну цілісність.

Компетентність у галузі культури безпеки на танкерах та здійснення вимог управління безпекою.

Компетентність у галузі безпечної підготовки, процедур та переліків контрольних перевірок для всіх вантажних операцій, у тому числі:

.1 після швартування та вантаження :

.1 огляд ємності;

.2 інертизація (зниження вмісту кисню, зниження точки роси);

.3 заповнення газом;

.4 охолодження;

.5 завантаження;

.6 дебаластування;

.7 відбір проб, включаючи замкнуту систему відбору проб.

.2 у морі:

.1 охолодження

.2 підтримка тиску;

.3 видалення випару;

.4 інгібірування.

.3 розвантаження:

.1 розвантаження;

.2 баластування;

.3 системи зачистки та очищення танків;

.4 системи видалення рідини з вантажної ємності.

.4 підготовка до швартування:

.1 підігрів;

.2 інертизація;

.3 дегазація.

.5 перекачка вантажу з судна на судно.

Компетентність у виконанні вимірювань і розрахунків, пов'язаних з вантажем, включаючи:

.1 рідку фазу;

.2 газову фазу;

.3 кількість на борту (КНБ);

.4 залишок на борту (ЗНБ);

.5 підрахунки випару вантажу.

Належне навантаження, розміщення і розвантаження вантажів забезпечують, щоб умови остійності і напруг постійно залишалися у безпечних межах.

Потенційна невідповідність з процедурами вантажних операцій виявляється швидко та виправляється.

Вжиті дії та виконані процедури правильно застосовуються, а відповідне обладнання, пов'язане з вантажем, використовується належним чином.

Процедури моніторингу та системи безпеки забезпечують, щоб уся аварійно-попереджувальна сигналізація швидко визначалася та вживалися відповідні дії згідно встановленому порядку.

Здатність керувати персоналом, що має обов'язки щодо вантажу, і спостерігати за цим персоналом.

Поінформованість про фізичні і хімічні властивості зріджених газів

Знання та розуміння основ хімічних та фізичних властивостей, а також відповідних визначень, пов'язаних з безпечним перевезенням зріджених газів наливом на суднах, зокрема:

.1 хімічна структура газів;

.2 властивості та характеристики зріджених газів (у тому числі вуглекислого газу) та їхніх парів, зокрема:

.1 елементарні закони газів;

.2 стан речовини;

.3 густини рідини та парів;

.4 дифузія та змішування газів;

.5 стиснення газів;

.6 зрідження та охолодження газів;

.7 критична температура газів і тиск;

.8 температура спалаху, верхні та нижні межі вибухонебезпечності, температура самозаймання;

.9 сумісність, реактивність та сегрегація газів;

.10 полімеризація;

.11 тиск / вихідна температура насичених парів;

.12 точка роси та точка насичення;

.13 змащування компресорів;

.14 утворення гідратів.

.3 властивості окремих рідин;

.4 характер та властивості розчинів;

.5 термодинамічні одиниці;

.6 основні закони та діаграми термодинаміки;

.7 властивості матеріалів;

.8 вплив низької температури - крихкий злам.

Розуміння інформації, яка міститься у листах даних щодо безпеки матеріалів (ЛДБМ).

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Ефективно використовуються інформаційні ресурси для визначення властивостей та характеристик зріджених газів, та їх впливу на безпеку, довкілля та експлуатацію судна.

Вживання запобіжних заходів для попередження виникнення небезпек

Знання та розуміння небезпек та засобів контролю стосовно вантажних операцій танкерів- газовозів:

.1 займистість;

.2 вибух;

.3 токсичність;

.4 реактивність;

.5 корозійна активність;

.6 небезпеки для здоров'я;

.7 склад інертного газу;

.8 електростатичні небезпеки;

.9 полімеризовані вантажі.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Відповідні небезпеки для судна та персоналу, які пов'язані з вантажем та вантажними операціями на танкері-газовозі, правильно визначаються, а також вживаються належні заходи з контролю.

Уміння калібрувати та використовувати системи, прилади та обладнання для нагляду та виявлення газів.

Знання та розуміння загроз, пов'язаних з невиконанням відповідних норм/правил.

Використання приладів для виявлення газів відповідає керівництвам та передовій практиці.

Гігієна праці та техніка безпеки

Знання та розуміння безпечної практики роботи, включаючи оцінку ризику та особисту безпеку на судні, стосовно танкерів-газовозів:

.1 заходи застереження, які необхідно вжити під час входу у закриті приміщення (такі як компресорні відділення), зокрема правильне використання різних типів дихальних апаратів;

.2 заходи застереження, які необхідно вжити до та під час ремонтних робіт та технічного обслуговування, зокрема роботи, яка стосується систем насосів, труб, електричного обладнання та управління;

.3 заходи застереження під час виконання вогневих робіт та холодної обробки;

.4 заходи застереження під час роботи з електрикою;

.5 використання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

.6 засоби запобігання обмороженню заходи застереження проти холодного опіку та обмороження;

.7 правильне використання особистого спорядження для нагляду за токсичністю.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Процедури, спрямовані на захист персоналу та судна, постійно дотримуються.

Дотримується безпечна практика роботи, і правильно використовується устаткування, що забезпечує безпеку і захист.

Правильно використовується дихальна апаратура.

Дії під час аварій

Знання та розуміння процедур які застосовуються під час аварій на танкерах-газовозах, зокрема:

.1 суднові плани дій під час надзвичайних ситуацій;

.2 процедура аварійного припинення вантажних операцій;

.3 аварійні операції з вантажними клапанами;

.4 дії, що вживаються у разі відмови систем або пристроїв, що мають істотне значення для вантажу;

.5 боротьба з пожежею на танкерах-газовозах;

.6 скидання вантажу;

.7 рятувальні операції у закритому приміщенні.

Заходи, які вживаються після зіткнення, посадки на мілину або розливу, а також попадання судна в хмару токсичних або займистих парів.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Знання процедур першої медичної допомоги та застосування протиотрут на танкерах-газовозах, використовуючи Керівництво по заходам першої медичної допомоги при нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними вантажами.

Вживання заходів застереження для запобігання забрудненню навколишнього середовища

Розуміння процедур для запобігання забрудненню атмосфери та довкілля.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Операції проводяться відповідно до встановлених принципів та процедур для запобігання забрудненню навколишнього

середовища.

Нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства

Професійні навички у використанні Кодексів МКХ, МКГ та відповідних документів.

Оцінка результатів підготовки, отриманої в одній або кількох з таких форм:

.1 схвалений стаж роботи на судні;

.2 схвалений стаж підготовки на учбовому судні;

.3 схвалена підготовка на тренажері;

.4 схвалена програма підготовки.

Розділ A-V/2

Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації капітанів, осіб командного і рядового складу та іншого персоналу пасажирських суден

Підготовка з управління неорганізованими масами людей

1. Підготовка з управління неорганізованими масами людей, яка вимагається пунктом 4 правила V/2 для персоналу, призначеного у судновому розкладі по тривогам надавати допомогу пасажирам під час аварійних ситуацій, повинна включати, але не обов'язково обмежуватися цим, таке:

.1 знання рятувальних засобів та аварійних планів, зокрема:

.1.1 знання розкладу по тривогам та інструкції з дій у випадку аварійних ситуацій;

.1.2 знання аварійних виходів, а також

.1.3 обмеження стосовно використання ліфтів та ескалаторів.

.2 уміння надавати допомогу пасажирам на шляху до місць збору та посадки в рятувальні засоби, у тому числі:

.2.1 уміння віддавати чіткі, підбадьорливі розпорядження;

.2.2 управління пасажирами у коридорах, та в проходах;

.2.3 підтримання шляхів евакуації вільними від перешкод;

.2.4 наявні способи евакуації інвалідів та людей, що потребують спеціальної допомоги, а також

.2.5 обхід житлових приміщень.

.3 процедури збору, у тому числі:

.3.1 важливість підтримання порядку;

.3.2 уміння використовувати процедури зменшення та уникнення паніки;

.3.3 уміння використовувати, коли це можливо, списки пасажирів для підрахування їхньої кількості під час евакуації, а також

.3.4 уміння забезпечити, щоб пасажири були відповідним чином одягнені та правильно одягли рятувальні жилети.

Підготовка з питань безпеки для персоналу, який здійснює безпосереднє обслуговування пасажирів у пасажирських приміщеннях

2. Додаткова підготовка з питань безпеки, яка вимагається пунктом 5 правила V/2, повинна, принаймні, забезпечити отримання таких навичок:

Спілкування

.1 Уміння підтримувати спілкування з пасажирами під час аварій, беручи до уваги:

.1.1 мову або мови, що використовується основною масою пасажирів, які перевозяться конкретним рейсом;

.1.2 вірогідність того, що уміння використовувати елементарний словниковий запас англійської мови для основних інструкцій, може забезпечити спілкування з пасажиром, що потребує допомоги, незалежно від того, говорять пасажир і член екіпажу однією мовою чи ні;

.1.3 можливу необхідність спілкування під час аварійної ситуації за допомогою деяких інших засобів, таких як демонстрація, жести або привернення уваги до місць розташування інструкцій, місцям збору, рятувальним засобам або шляхам евакуації у тому разі, коли усне спілкування практично неможливе;

.1.4 обсяг повних інструкцій з безпеки, наданих пасажирам їхньою рідною мовою або мовами; а також

.1.5 мови, якими можуть транслюватися оголошення під час аварійних ситуацій або навчань по тривогам для повідомлення найважливіших порад пасажирам та полегшення дій екіпажу з надання допомоги пасажирам.

Рятувальні засоби

.2 Уміння продемонструвати пасажирам використання індивідуальних рятувальних засобів.

Процедури посадки та висадки пасажирів

.3 Посадка й висадка пасажирів, звертаючи особливу увагу на інвалідів та осіб, які потребують допомоги.

Підготовка з управління та поведінки людей у кризових ситуаціях

3. Капітани, старші помічники капітанів, старші механіки, другі механіки та будь-які особи, відповідальні за безпеку пасажирів під час аварійних ситуацій, повинні:

.1 успішно пройти схвалену підготовку з управління та поведінки людей у кризових ситуаціях, яка вимагається пунктом 6 правила V/2 відповідно до їхньої посади, обов'язків та відповідальності, викладених у таблиці A-V/2; а також

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-V/2.

Підготовка з питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна

4. Підготовка з питань безпеки пасажирів та вантажу, а також водонепроникності корпусу судна, яка вимагається пунктом 7 правила V/2, для капітанів, старших помічників капітана, старших механіків, других механіків та осіб, на яких покладена безпосередня відповідальність за посадку та висадку пасажирів, завантаження, розвантаження або кріплення вантажу чи закриття отворів у корпусі судна, повинна, принаймні, забезпечити отримання таких умінь, що відповідають їхнім обов'язкам та відповідальності:

Процедури завантаження та посадки

.1 Уміння належним чином застосовувати процедури, встановлені для судна, стосовно:

.1.1 завантаження й розвантаження автотранспортних засобів, залізничних вагонів та інших вантажних транспортних одиниць, зокрема пов'язане з цим спілкування;

.1.2 спуску та підйому рамп;

.1.3 установки та кріплення розбірних автомобільних палуб; а також

.1.4 посадки й висадки пасажирів, звертаючи особливу увагу на інвалідів та осіб, які потребують допомоги.

Перевезення небезпечних вантажів

.2 Уміння застосовувати спеціальні заходи застереження, процедури та вимоги стосовно перевезення небезпечних вантажів на пасажирських суднах ро-ро.

Кріплення вантажів

.3 Уміння:

.3.1 правильно застосовувати положення Кодексу безпечної практики розміщення та кріплення вантажів відносно автотранспортних засобів, залізничних вагонів та інших вантажних транспортних одиниць, що перевозяться на судні; а також

.3.2 належним чином використовувати обладнання для кріплення вантажу та надані матеріали, беручи до уваги їхні обмеження.

Розрахунок остійності, посадки та напружень корпусу судна

.4 Уміння:

.4.1 правильно використовувати надану інформацію про остійність та напруження у корпусі;

.4.2 розраховувати остійність та посадку для різних умов завантаження, використовуючи прилади розрахунку остійності або надані комп'ютерні програми;

.4.3 розраховувати навантаження на палуби; а також

.4.4 розраховувати вплив перекачувань баластної води та палива на остійність, посадку і напруження корпусу.

Відкриття, закриття та кріплення засобів закриття отворів у корпусі

.5 Уміння:

.5.1 правильно застосовувати процедури, установлені для судна стосовно відкриття, закриття та кріплення носових, кормових та бортових дверей і рамп, а також правильно експлуатувати пов'язані з ними системи; а також

.5.2 проводити перевірки належного забезпечення водонепроникності закриттів.

Атмосфера на палубі з горизонтальним способом завантаження і розвантаження

.6 Уміння:

.6.1 використовувати обладнання, за його наявності, для нагляду за станом атмосфери в приміщеннях з горизонтальним способом завантаження і розвантаження; а також

.6.2 правильно застосовувати процедури, встановлені для судна відносно вентиляції приміщень з горизонтальним способом завантаження і розвантаження під час завантаження та розвантаження автотранспортних засобів, у рейсі та у випадках аварійних ситуацій.

Таблиця A-V/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з питань управління та поведінки людей у кризових ситуаціях

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Організація дій на судні під час аварій

Знання:

.1 загального устрою та розташування приміщень судна;

.2 правил безпеки;

.3 планів та порядку дій під час аварійних ситуацій.

Важливість принципів розробки спеціальних дій на випадок аварійних ситуацій, зокрема:

.1 необхідність заздалегідь планувати дії на судні під час аварій та проведення навчань;

.2 необхідність для всього персоналу знати заплановані дії на випадок аварійних ситуацій та якомога суворо виконувати їх у випадку аварійної ситуації.

Оцінка результатів схваленої підготовки, тренування з одним чи більше планами дій на випадок аварійних ситуацій та практична демонстрація.

Дії на судні у випадку аварійних ситуацій забезпечують стан готовності реагувати на аварійні ситуації.

Оптимальне використання ресурсів

Уміння оптимально використовувати ресурси, ураховуючи:

.1 можливість того, що наявні на випадок аварійної ситуації ресурси можуть бути обмежені;

.2 необхідність повністю задіяти весь наявний персонал і обладнання, та, за необхідністю, імпровізувати.

Уміння організовувати наближені до реальності навчання для підтримки стану готовності, ураховуючи уроки попередніх аварій з пасажирськими суднами; розбір проведених навчань.

Оцінка результатів схваленої підготовки, практичної демонстрації, а також підготовки та навчань на судні з дій під час аварійних ситуацій.

У планах дій у надзвичайних ситуаціях оптимально використовуються наявні ресурси.

Розподіл завдань та відповідальності відображує відому компетентність окремих осіб.

Ролі та відповідальність аварійних партій та окремих осіб чітко визначені.

Керівництво діями під час аварії

Уміння зробити початкову оцінку аварійної ситуації та забезпечити прийняття ефективних заходів відповідно до встановлених дій під час аварій.

"Уміння здійснювати керівництво"

Уміння та надавати вказівки іншим особам у випадку аварійних ситуацій, зокрема необхідність:

.1 подавати приклад у випадку аварійних ситуацій;

.2 зосереджуватися на прийнятті рішень, враховуючи необхідність діяти швидко у випадку аварійної ситуації;

.3 спонукати до дії, підбадьорювати і заспокоювати пасажирів та інший персонал.

"Уміння впоратися зі стресом"

Уміння визначати розвиток симптомів особистого надмірного стресу та таких же симптомів в інших членів аварійної суднової партії.

Розуміння того, що стрес, викликаний аварійними ситуаціями, може негативно вплинути на виконання окремими особами їхніх обов'язків, на їхню здатність діяти відповідно до інструкцій та слідувати процедурам.

Процедури та дії відповідають установленим принципам та планам з управління в кризових ситуаціях на судні.

Цілі та стратегія відповідають характерові аварійної ситуації, ураховують надзвичайність ситуації та забезпечують оптимальне використання наявних ресурсів.

Дії членів екіпажу сприяють підтриманню порядку та забезпеченню управління.

Управління пасажирами та іншим персоналом під час аварійних ситуацій

"Поведінка та реакції людини"

Уміння управляти пасажирами та іншим персоналом у випадку аварійних ситуацій, зокрема:

.1 знання загальних типів реакцій пасажирів та іншого персоналу у випадку аварійних ситуацій, у тому числі можливість того, що:

.1.1 зазвичай проходить деякий час, поки люди починають сприймати ситуацію як аварійну, а також

.1.2 деякі люди можуть панікувати та поводити себе нерозумно, їхня здатність розуміти може бути знижена, і вони можуть реагувати на інструкції вказівки не так, як під час неаварійних ситуацій;

.2 знання того, що пасажири та інші особи, між іншим, можуть:

.2.1 почати шукати родичів, друзів та (або) свої речі - як перша реакція у випадку, коли щось відбувається не так;

.2.2 шукати сховища у своїх каютах або інших приміщеннях на судні, де, на їхню думку, вони можуть уникнути небезпеки;

.2.3 прагнути переміститися до борту, протилежного крену, коли судно крениться;

.3 усвідомлення можливої проблеми виникнення паніки внаслідок роз'єднання сімей.

Дії членів екіпажу сприяють підтриманню порядку та забезпеченню управління.

Встановлення та підтримання ефективного спілкування

Уміння встановити й підтримувати ефективне спілкування, зокрема:

.1 важливість чітких, лаконічних інструкцій та доповідей;

.2 необхідність сприяти обміну інформацією з пасажирами та іншим персоналом та отримання інформації від них.

Оцінка результатів схваленої підготовки, навчань та практичної демонстрації.

Інформація з усіх доступних джерел отримується, оцінюється та підтверджуєть-ся настільки швидко, наскільки це можливо, та постійно переглядається протягом аварії.

Інформація, що надається окремим особам, аварійним партіям та пасажирам є точною, необхідною та своєчасною.

Уміння забезпечувати відповідною інформацією пасажирів та інший персонал під час аварійної ситуації, тримати їх у курсі загальної ситуації та повідомляти їм про те, які дії від них вимагаються, враховуючи:

.1 мову або мови, що використовується основною масою пасажирів та іншого персоналу, які знаходяться на судні в конкретному рейсі;

.2 можливу необхідність спілкування під час аварії іншими засобами, такими як демонстрація, жести або привернення уваги до місць розташування інструкцій, місць збору, рятувальних пристроїв або шляхів евакуації, у випадках, коли усне спілкування практично неможливе;

.3 мову, якою можуть транслюватися аварійні оголошення під час аварій або навчань з метою надати важливі вказівки пасажирам та полегшити дії членів екіпажу стосовно надання допомоги пасажирам.

Пасажири регулярно інформуються стосовно характеру аварії та дій, що від них вимагаються.

Розділ A-VI/1

Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно ознайомлення, початкової підготовки та інструктажу з питань безпеки для всіх моряків

Ознайомлювальна підготовка з питань безпеки

1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку відносно способів особистого виживання або отримати достатню інформацію та інструктаж, беручи до уваги керівництво, наведене в частині В, для того, щоб вони:

.1 могли спілкуватися з іншими людьми на судні стосовно основних питань безпеки та розуміти інформацію з безпеки, представлену у вигляді символів, знаків та аварійно-попереджувальних сигналів;

.2 знали, як діяти у випадку:

.2.1 падіння людини за борт;

.2.2 виявлення пожежі чи диму; або

.2.3 подачі сигналу про пожежу чи залишення судна;

.3 знали місця збору й посадки та шляхи евакуації на випадок аварійних ситуацій;

.4 знали місцезнаходження рятувального жилету та уміли надягати його;

.5 уміли оголошувати тривогу та мали початкові знання з використання переносних вогнегасників;

.6 могли здійснювати негайні дії під час нещасного випадку або за інших обставин, що потребують негайного медичного втручання, перш ніж звертатися за подальшою медичною допомогою, яку можна отримати на судні; а також

.7 могли закривати і відкривати водонепроникні, протипожежні двері та непроникні двері для захисту від погодних впливів, установлені на конкретному судні, інші, ніж ті, які призначені для закриття отворів у корпусі судна.

Початкова підготовка

2. Моряки, які працюють або зайняті на судні на будь-якій посаді, яка пов'язана з виконанням обов'язків стосовно безпеки або запобігання забрудненню під час експлуатації судна, до призначення їм будь-яких обов'язків на судні, повинні:

.1 отримати відповідну схвалену початкову підготовку або інструктаж з:

.1.1 способів особистого виживання, як викладено у таблиці A-VI/1-1,

1.2 протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, як викладено у таблиці A-VI/1-2,

.1.3 надання елементарної медичної допомоги, як викладено у таблиці A-VI/1-3, а також

.1.4 особистої безпеки та громадських обов'язків, як викладено у таблиці A-VI/1-4;

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиць A-VI/1-1, A-VI/1-2, A-VI/1-3 A-VI/1-4 шляхом:

.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 й 4 зазначених вище таблиць, а також

.2.2 екзамену або систематичної оцінки як частини схваленої підготовки з питань, перелічених в колонці 2 зазначених вище таблиць.

3. Моряки, які мають кваліфікацію з початкової підготовки відповідно до пункту 2, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиць A-VI/1-1 та A-VI/1-2.

4. Сторони можуть прийняти підготовку на судні та досвід роботи, що відповідають необхідному стандарту компетентності у наступних сферах:

.1 техніка особистого виживання, як наведено у таблиці A-VI/1-1:

.1.1 одягання рятувального жилету;

.1.2 посадка в рятувальну шлюпку або на рятувальний пліт із судна в одягнутому рятувальному жилеті;

.1.3 прийняття першочергових заходів під час посадки у рятувальну шлюпку для підвищення шансів виживання;

.1.4 постановка плавучого якоря рятувальної шлюпки;

.1.5 робота з обладнанням рятувальних шлюпок та плотів; та

.1.6 робота з пристроями, які дозволяють визначити місцезнаходження, у тому числі з радіообладнанням.

.2 протипожежна безпека та боротьба з пожежею, як наведено у таблиці A-VI/1-2:

.2.1 використання автономних дихальних апаратів;

.2.2 з одягнутим дихальним апаратом проводити рятувальні операції у задимленому замкнутому приміщенні з використанням схваленого суднового приладу, який утворює дим.

Вилучення

5. Стосовно суден, які не є пасажирськими суднами валовою місткістю більше 500, зайнятими у міжнародних рейсах, і танкерами, Адміністрація може, якщо вона вважає, що розмір судна й тривалість або характер їхніх рейсів є такими, що застосування в повній мірі вимог цього розділу є недоцільним чи практично неможливим, звільнити, певною мірою, моряків такого судна або класу суден від деяких вимог, беручи до уваги безпеку людей на судні, судна та майна, а також захист морського середовища.

Таблиця A-VI/1-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з питань техніки особистого виживання

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Виживання в морі у випадку залишення судна

Можливі види аварійних ситуацій, такі як зіткнення, пожежа, затоплення судна.

Типи рятувальних засобів, зазвичай наявних на суднах.

Обладнання рятувальних шлюпок та плотів.

Місцезнаходження індивідуальних рятувальних засобів.

Правила, які стосуються виживання, зокрема:

.1 значення підготовки та навчань;

.2 індивідуальний захисний одяг та спорядження;

.3 необхідність бути готовим до будь-якої аварійної ситуації;

.4 дії, яких необхідно вживати під час отримання команд слідувати до місцезнаходження рятувальних шлюпок та плотів;

.5 дії, які повинні здійснюватися коли треба залишити судно;

.6 дії, які повинні здійснюватися під час знаходження у воді;

.7 дії, які повинні здійснюватися на рятувальних шлюпках та плотах;

.8 основні небезпеки, що загрожують тим, хто зазнає лиха.

Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу, або схваленого досвіду роботи, а також екзамен, зокрема практична демонстрація компетентності:

.1 в одяганні рятувального жилету;

.2 в одяганні та використанні гідрокостюму;

.3 у виконанні безпечного стрибка з висоти у воду;

.4 у перевертанні перекинутого рятувального плоту, коли рятувальний жилет одягнений;

.5 у плаванні в рятувальному жилеті;

.6 в умінні триматися на воді без рятувального жилета;

.7 у посадці на рятувальну шлюпку та пліт із судна та з води в рятувальному жилеті;

.8 у виконанні першочергових дій після посадки на рятувальну шлюпку або на пліт для підвищення шансів виживання;

.9 у постановці плавучого якоря;

.10 у роботі з обладнання рятувальних шлюпок та плотів;

.11 у роботі з пристроями, які дозволяють визначити місцезнаходження, у тому числі радіообладнанням.

Вибір часу та послідовність індивідуальних дій відповідають переважаючим обставинам та умовам і зводять до мінімуму потенційну небезпеку та загрозу для виживання.

Спосіб посадки на рятувальну шлюпку та пліт є задовільним і не створює небезпеку для інших осіб, які зазнають лиха.

Початкові дії після залишення судна та процедури й дії у воді зводять до мінімуму загрозу для виживання.

Таблиця A-VI/1-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з питань протипожежної безпеки та боротьби з пожежею

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Зведення до мінімуму ризику пожежі та підтримання стану готовності до дій у випадку аварійних ситуацій, пов'язаних з пожежею

Організація боротьби з пожежею на суднах.

Розташування протипожежних засобів та шляхів евакуації.

Складові частини пожежі та вибуху (пожежний трикутник).

Типи та джерела займання.

Займисті матеріали, небезпеки виникнення та розповсюдження пожежі.

Необхідність постійно бути пильним.

Дії, яких необхідно вживати на судні.

Виявлення пожежі та диму й автоматичні системи аварійно-попереджувальної сигналізації.

Класифікація пожеж та вогнегасних речовин, що застосовуються.

Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу.

Початкові дії після отримання повідомлення про аварійну ситуацію відповідають прийнятій практиці й процедурам.

Дія, що виконується після визначення сигналів слідувати до місця збору, відповідає цій аварійній ситуації та встановленим процедурам.

Боротьба з вогнем та гасіння пожежі

Протипожежне обладнання та його розташування на судні.

Інструктаж відносно:

.1 стаціонарних установок;

.2 спорядження пожежного;

.3 особистого обладнання;

.4 протипожежних пристроїв та обладнання;

.5 методів боротьби з пожежею;.6 з вогнегасних речовин;

.7 процедур боротьби з пожежею;

.8 використання дихальних апаратів під час боротьби з пожежею та рятувальних дій.

Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі інструктажу або проходження схваленого курсу, включаючи практичну демонстрацію у приміщеннях, які забезпечують підготовку в умовах, максимально приблизних до реальних (наприклад, імітація суднових умов), та, якщо це практично можливо, у темряві, для перевірки здатності:

.1 використовувати різні типи переносних вогнегасників;

.2 використовувати автономні дихальні апарати;

.3 гасити невеликі осередки пожежі, наприклад, займання електричної проводки, нафти, пропану;

.4 гасити великі осередки пожежі за допомогою води, використовуючи струмінні та розпилювальні насадки;

.5 гасити пожежі за допомогою піни, порошку чи будь-якої іншої придатної хімічної речовини;

.6 входити та проходити через приміщення, в яке була введена високократна піна, з запобіжним тросом, але без дихального апарату;

.7 боротьба з пожежею в задимлених закритих приміщеннях в автономному дихальному апараті;

.8 гасіння пожежі з використанням водяного туману чи будь-якої іншої відповідної вогнегасної речовини в задимленому та охопленому вогнем житловому приміщенні або в приміщенні, що імітує машинне відділення;

.9 гасіння нафтових пожеж за допомогою водяного туману та розпилювальних насадок, сухих хімічних порошків або піни;

.10 порятунок людини в задимленому приміщенні з використанням дихального апарату.

Одяг та спорядження відповідають характеру операцій з боротьби з пожежею.

Вибір часу та послідовність окремих дій відповідають переважаючим обставинам і умовам.

Гасіння пожежі досягається з використанням відповідних процедур, техніки та вогнегасних речовин.

Процедура й техніка використання дихальних апаратів відповідають прийнятим практиці та процедурам.

Таблиця A-VI/1-3

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з питань надання елементарної першої допомоги

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Вжиття негайних заходів під час нещасного випадку або іншої ситуації, яка вимагає невідкладної медичної допомоги

Оцінка допомоги, якої потребують потерпілі, та загрози для особистої безпеки.

Знання анатомії людини та функцій організму.

Розуміння невідкладних заходів, яких необхідно вжити під час надзвичайних ситуацій, зокрема вміння:

.1 правильно покласти потерпілого;

.2 застосувати способи приведення до тями;

.3 зупинити кровотечу;

.4 застосувати необхідні заходи для виведення з шокового стану;

.5 застосувати необхідні заходи у випадку опіків та обшпарювань, у тому числі ураженнях електричним струмом;

.6 надати допомогу потерпілому й транспортувати його;

.7 накласти пов'язки та використовувати матеріали з аптечки першої допомоги.

Оцінка результатів підготовки, отриманої у формі схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Спосіб та час подачі сигналу тривоги відповідають обставинам конкретного нещасного випадку або іншій ситуації, яка вимагає невідкладної медичної допомоги.

Визначення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм проводиться швидко та у повному обсязі, послідовність надання допомоги відповідає потенційній загрозі життю.

Ризик подальшого завдавання шкоди самому собі та потерпілому постійно зводиться до мінімуму.

Таблиця A-VI/1-4

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з питань особистої безпеки та соціальної відповідальності

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Дотримання порядку дій під час аварій

Можливі види аварійних ситуацій, такі як зіткнення, пожежа, затоплення судна.

Знання суднових планів дій у надзвичайних ситуаціях для вжиття заходів у випадку аварійної ситуації.

Сигнали, що подаються у випадку аварійних ситуацій, та спеціальні обов'язки, закріплені за членами екіпажу у судновому розкладі по тривогам; місця збору; правильне використання засобів індивідуального захисту.

Дія, що виконується у разі виявлення обставин, які можуть привести до аварійної ситуації, зокрема пожежі, зіткнення, проникнення води на судно та його затоплення.

Дії, що виконуються відповідно до сигналів тривоги.

Значення підготовки та навчань.

Знання шляхів евакуації, систем внутрішньо суднового зв'язку та систем аварійно-попереджувальної сигналізації.

Первинні дії в аварійній ситуації відповідають встановленому порядку дій під час аварій.

Інформація, що надається під час оголошення тривоги, є своєчасною, точною, повною та чіткою.

Вжиття заходів застереження для запобігання забрудненню морського середовища

Початкове знання з впливу судноплавства на морське середовище та наслідки його експлуатаційного або аварійного забруднення.

Основні процедури захисту навколишнього середовища.

Початкове знання складності та різноманітності морського середовища.

Організаційні процедури, спрямовані на охорону морського середовища, постійно дотримуються.

Сприяння встановленню ефективного зв'язку на судні

Розуміння принципів ефективного спілкування між окремими особами і командами на судні та перешкод для такого спілкування.

Уміння установлювати та підтримувати ефективний зв'язок.

Спілкування є постійно чітким та ефективним.

Сприяння встановленню добрих взаємовідносин між людьми на борту судна

Важливість підтримання добрих людських та робочих відносин на судні.

Основні принципи та практика сумісної роботи у команді, у тому числі вирішення конфліктних ситуацій.

Суспільні обов'язки; умови прийому на роботу; індивідуальні права та обов'язки; небезпека зловживання наркотиками та алкоголем.

Очікувані стандарти роботи та поведінки знаходяться під постійним наглядом.

Розуміння та вживання необхідних заходів для управління втомою

Важливість отримання необхідного відпочинку.

Вплив сну, робочого графіку та добового ритму на втому.

Вплив фізичних факторів, що викликають стрес у моряків.

Вплив на моряків екологічних факторів, що викликають стрес на судні та поза судном.

Вплив змін графіка роботи на втому моряків.

Практика управління втомою дотримується постійно, та увесь час вживаються належні заходи.

Розділ A-VI/2

Обов'язкові мінімальні вимоги до видачі свідоцтв фахівців з рятувальних шлюпок і плотів, чергових шлюпок та швидкісних чергових шлюпок

ФАХІВЦІ З РЯТУВАЛЬНИХ ШЛЮПОК, РЯТУВАЛЬНИХ ПЛОТІВ ТА ЧЕРГОВИХ ШЛЮПОК, ЩО НЕ Є ШВИДКІСНИМИ ЧЕРГОВИМИ ШЛЮПКАМИ

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-1.

2. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/2-1, повинен бути достатнім для здійснення кандидатом спуску та командування рятувальною шлюпкою, рятувальним плотом або черговою шлюпкою у випадку аварійних ситуацій.

3. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні враховувати керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності, шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-1, відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 та 4 зазначеної вище таблиці; а також

.2 екзамену або систематичної оцінки під час проходження підготовки за схваленою програмою, яка охоплює матеріал, викладений в колонці 2 таблиці A-VI/2-1.

5. Моряки, які мають відповідно до пункту 4 кваліфікацію фахівця з рятувальних шлюпок та плотів, а також чергових шлюпок, крім швидкісних чергових шлюпок, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-VI/2-1.

6. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні в якості збереження необхідного стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/2-1, у наступних галузях:

.1 командування рятувальною шлюпкою і плотом або черговою шлюпкою під час їх спуску на воду та після спуску:

.1.1 розуміти маркування рятувальних шлюпок і плотів стосовно кількості людей, на яку вони розраховані;

.1.2 подавати правильні команди для посадки на рятувальні шлюпки та плоти, їх спуску, відходу від судна та управління ними, а також висадки людей з рятувальних шлюпок і плотів;

.1.3 готувати та безпечно спускати рятувальну шлюпку та пліт, а також швидко відходити від судна; та

.1.4 безпечно піднімати рятувальні шлюпку та пліт або чергову шлюпку;

.2 керівництво людьми, які врятувалися, та управління рятувальною шлюпкою і плотом після залишення судна.

.2.1 гребти й управляти рятувальною шлюпкою та вести її по компасу;

.2.2 використовувати окремі предмети спорядження рятувальних шлюпок і плотів, за винятком піротехнічних засобів; а також

.2.3 установлювати засоби, що сприяють визначенню місцезнаходження;

.3 використання пристроїв для визначення місцезнаходження, зокрема обладнання радіозв'язку та сигнальну апаратуру:

.3.1 використовувати переносне радіообладнання рятувальних шлюпок і плотів; та

.4 надання першої медичної допомоги врятованим.

ФАХІВЦІ З ШВИДКІСНИХ ЧЕРГОВИХ ШЛЮПОК

Стандарт компетентності

7. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2.

8. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/2-2, повинен бути достатнім для здійснення кандидатом спуску та командування швидкісною черговою шлюпкою під час аварійних ситуацій.

9. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні враховувати керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

10. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності, шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2 відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 та 4 зазначеної вище таблиці; а також

.2 екзамену або систематичної оцінки під час проходження підготовки за схваленою програмою, яка охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/2-2.

11. Моряки, які мають відповідно до пункту 10 кваліфікацію фахівця з швидкісних чергових шлюпок, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2.

12. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні, що вимагається в якості збереження необхідного стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/2-2, у наступних галузях:

.1 командування швидкісною черговою шлюпкою під час спуску на воду та після спуску:

.1.1 управляти безпечним спуском на воду та підйомом з води швидкісної чергової шлюпки;

.1.2 управляти швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих метеорологічних та морських умовах;

.1.3 використовувати засоби зв'язку і сигнальне обладнання для зв'язку між швидкісною черговою шлюпкою і вертольотом, а також судном; та

.1.4 використовувати аварійне обладнання, що є на борту; а також

.1.5 вживати схеми пошуку з врахуванням чинників навколишнього середовища.

Таблиця A-VI/2-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності

для фахівців з рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Командування рятувальною шлюпкою, рятувальним плотом або черговою шлюпкою під час їх спуску та після спуску

Конструкція та обладнання рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, а також окремі предмети їхнього устаткування.

Характеристики та пристрої рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок.

Різні типи пристроїв для спуску рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок.

Прийоми спуску рятувальних шлюпок і плотів під час значного хвилювання моря.

Прийоми підйому рятувальних шлюпок і плотів.

Дії, які вживаються після залишення судна.

Прийоми спуску та підйому чергових шлюпок під час значного хвилювання моря.

Небезпеки, пов'язані з використанням механізмів відокремлення під навантаженням.

Знання процедур технічного обслуговування.

Оцінка результатів практичної демонстрації вміння:

.1 повернути в нормальне положення пліт, що перевернувся, коли рятувальний жилет одягнений;

.2 розуміти маркування рятувальних шлюпок і плотів стосовно кількості людей, на яку вони розраховані;

.3 подавати правильні команди для посадки та спуску на воду рятувальних шлюпок і плотів, відходу від судна і висадки людей з рятувальних шлюпок і плотів;

4 готувати та безпечно спускати на воду рятувальну шлюпку або пліт, а також швидко відходити від судна та управляти механізмами відокремлення без навантаження та під навантаженням.

.5 безпечно піднімати рятувальну шлюпку, пліт і чергову шлюпку з води, зокрема належне встановлення механізмів відокремлення без навантаження та під навантаженням, з використанням: надувного рятувального плота й відкритої чи закритої рятувальної шлюпки з двигуном або схваленої підготовки на тренажері, коли це можна вжити.

Підготовка, посадка та спуск на воду рятувальних шлюпок і плотів проводяться з урахуванням обмежень устаткування та дозволяють рятувальним шлюпкам і плотам безпечно відійти від судна.

Первинні дії з залишення судна зводять до мінімуму загрозу для виживання.

Підйом рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок проводиться з урахуванням обмежень устаткування.

Обладнання експлуатується у відповідності до інструкцій виробника щодо спуску та встановлення.

Експлуатація двигуна рятувальної шлюпки

Методи запуску й експлуатації двигуна рятувальної шлюпки та пов'язаного з цим обладнання, разом з використанням передбаченого вогнегасника.

Оцінка результатів практичної демонстрації вміння запустити та експлуатувати двигун, встановлений на відкритій чи закритій рятувальній шлюпці.

Двигун запускається та експлуатується так, щоб забезпечити можливість маневрування.

Управління людьми та керування рятувальною шлюпкою і плотом після залишення судна

Керування рятувальною шлюпкою і плотом у штормову погоду.

Використання фаліня, морського плавучого якоря та інших предметів обладнання.

Розподіл їжі та води на рятувальній шлюпці або на рятувальному плоті.

Дії, які виконуються для максимального підвищення можливості виявлення та визначення місцезнаходження рятувальної шлюпки або плота.

Прийоми порятунку за допомогою гелікоптера.

Гіпотермія та її запобігання; використання захисного одягу, зокрема гідрокостюмів та теплозахисних засобів.

Використання чергових шлюпок і рятувальних шлюпок з двигуном для буксирування рятувальних плотів та порятунку людей, які знаходяться на них та людей, які опинилися у воді.

Навмисна посадка рятувальних шлюпок і плотів на мілину.

Оцінка результатів практичної демонстрації вміння:

.1 гребти й керувати рятувальною шлюпкою та вести її по компасу;

.2 використовувати окремі предмети устаткування рятувальних шлюпок і плотів;

.3 установлювати засоби, що сприяють визначенню місцезнаходження.

Керування діями з виживання відповідає переважаючим обставинам та умовам.

Використання пристроїв для визначення місцезнаходження, зокрема обладнання зв'язку та сигнальна апаратура, а також піротехнічні засоби

Радіоапаратура рятувальних шлюпок і плотів, зокрема супутникові АРБ та пошуково-рятувальні транспондери.

Піротехнічні сигнали лиха.

Оцінка результатів практичної демонстрації уміння:

.1 використовувати переносне радіообладнання рятувальних шлюпок і плотів;

.2 використовувати сигнальне обладнання, зокрема піротехнічні засоби.

Використання та вибір засобів зв'язку і сигнальної апаратури відповідає переважаючим обставинам та умовам.

Надання першої медичної допомоги врятованим

Використання аптечки першої допомоги й прийоми приведення до притомності.

Догляд за людьми, які отримали травми, у тому числі зупинка кровотечі та виведення з шокового стану.

Оцінка результатів практичної демонстрації уміння поводження з людьми, які отримали травми, як під час, так і після залишення судна, використовуючи аптечку першої допомоги та прийоми приведення до притомності.

Визначення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм чи захворювання проводяться швидко й точно.

Черговість надання допомоги відповідає потенційній загрозі життя.

Таблиця A-VI/2-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

для фахівців з швидкісних чергових шлюпок

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Розуміння конструкції, технічного обслуговування, ремонту та устаткування швидкісних чергових шлюпок

Конструкція і устаткування швидкісних чергових шлюпок і окремі предмети їх постачання

Знання порядку технічного обслуговування, аварійного ремонту швидкісних чергових шлюпок та звичайного процесу наповнення повітрям та випуску повітря з відсіків плавучості надутих швидкісних чергових шлюпок.

Оцінка результатів практичного інструктажу.

Метод виконання поточного технічного обслуговування і аварійного ремонту.

Виявляються компоненти та необхідне устаткування швидкісних чергових шлюпок.

Управління зазвичай встановлюваними спусковим устаткуванням та пристроями під час спуску і підйому

Оцінка готовності спускового устаткування і засобів швидкісних чергових шлюпок до негайного спуску та експлуатації.

Розуміння роботи і обмежень лебідки, гальм, лопарів, фалінів, компенсаційного та іншого устаткування, зазвичай встановлюваних на швидкісних чергових шлюпках.

Запобіжні заходи під час спуску і підйому швидкісної чергової шлюпки.

Спуск і підйом швидкісної чергової шлюпки в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах.

Оцінка результатів практичної демонстрації уміння управляти безпечним спуском і підйомом швидкісної чергової шлюпки з встановленим на ній устаткуванням.

Уміння підготувати і управляти спусковим устаткуванням і засобами під час спуску і підйому швидкісної чергової шлюпки.

Командування швидкісною черговою шлюпкою із звичайним спорядженням під час спуску і підйому

Оцінка готовності швидкісної чергової шлюпки і відповідного устаткування до негайного спуску і експлуатації.

Запобіжні засоби при спуску і підйомі швидкісної чергової шлюпки.

Спуск і підйом швидкісної чергової шлюпки в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах.

Уміння командувати швидкісною черговою шлюпкою під час спуску та підйому.

Командування швидкісною черговою шлюпкою після спуску

Особливі характеристики, засоби і обмеження швидкісних чергових шлюпок.

Процедури повернення в нормальне положення швидкісної чергової шлюпки, що перекинулася.

Управління швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах.

Навігаційне устаткування і устаткування, яке забезпечує безпеку, наявне в швидкісній черговій шлюпці.

Схеми пошуку і чинники довкілля, що впливають на їх вживання.

Оцінка результату практичної демонстрації здатності:

.1 повернути в нормальне положення швидкісну чергову шлюпку, що перекинулася;

2 управляти швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих несприятливих метеорологічних та морських умовах;

.3 триматися на воді в спеціальному спорядженні;

.4 використовувати засоби зв'язку і сигналізації між швидкісною черговою шлюпкою і вертольотом, а також судном;

.5 використовувати аварійне устаткування, що є на борту;

.6 підняти з води постраждалого і передати його на рятувальний вертоліт або судно, або в безпечне місце;

.7 вживати схеми пошуку з врахуванням чинників навколишнього середовища.

Демонстрація експлуатації швидкісної чергової шлюпки в межах обмежень її устаткування в переважаючих метеорологічних умовах.

Експлуатація двигуна швидкісної чергової шлюпки

Методи запуску і експлуатації двигуна швидкісної чергової шлюпки і пов'язаного з ним устаткування.

Оцінка результатів практичної демонстрації уміння запустити і експлуатувати двигун швидкісної чергової шлюпки.

Двигун запускається і експлуатується так, щоб забезпечити можливість маневрування.

Розділ A-VI/3

Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки з боротьби з пожежею за розширеною програмою

Стандарт компетентності

1. Моряки, призначені керувати операціями з боротьби з пожежею, повинні успішно пройти підготовку з питань методів боротьби з пожежею за розширеною програмою, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику та управління, і продемонструвати компетентність, яка дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/3.

2. Рівень знань та розуміння з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/3, повинен бути достатнім для ефективного керівництва операціями з боротьби з пожежею на суднах.

3. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні брати до уваги керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/3.

5. Моряки, які мають відповідно до параграфу 4 кваліфікацію у галузі сучасних методів боротьби з пожежею, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-VI/3.

6. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні в якості зберігання схваленого стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/3, у наступних галузях:

.1 керівництво операціями з боротьби з пожежею на суднах;

.1.1 процедури боротьби з пожежею в морі та в порту, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику й управління;

.1.2 зв'язок та координація під час операцій з боротьби з пожежею;

.1.3 управління вентиляцією, зокрема видалення диму з приміщень;

.1.4 контроль за паливною системою та електрообладнанням;

.1.5 небезпеки, які виникають під час боротьби з пожежею (суха возгонка (сублімація), хімічні реакції, займання в димоходах котлів);

.1.6 заходи протипожежної безпеки та небезпеки, пов'язані зі зберіганням та використанням матеріалів;

.1.7 догляд за людьми, які отримали травми, та надання їм допомоги;

.1.8 процедури координації дій з береговими пожежними командами.

Таблиця A-VI/3

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з підготовки по боротьбі з пожежею за розширеною програмою

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Керівництво операціями з боротьби з пожежею на суднах

Процедури боротьби з пожежею в морі та в порту, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику й управління.

Використання води для пожежогасіння, її вплив на остійність судна, заходи застереження та процедури з усунення негативних наслідків.

Зв'язок та координація під час боротьби з пожежею.

Управління вентиляцією, зокрема видалення диму з приміщень.

Контроль за паливною системою та електрообладнанням.

Небезпеки, які виникають під час боротьби з пожежею (суха возгонка (сублімація), хімічні реакції, займання в димоходах котлів тощо).

Боротьба з пожежею, пов'язаною з небезпечними вантажами.

Заходи протипожежної безпеки та небезпеки, пов'язані зі зберіганням та використанням матеріалів (фарби тощо).

Догляд за людьми, які отримали травми, та надання їм допомоги.

Процедури координації спільних дій з береговими пожежними командами.

Практичні заняття та інструктаж, які проводяться в межах схваленої підготовки в найбільш реалістичних умовах навчання (наприклад, імітація суднових умов), і, коли це можливо та доцільно, у темряві.

Дії з боротьби з пожежею ґрунтуються на повній і точній оцінці інциденту з використанням усіх наявних джерел інформації.

Порядок черговості, вибір часу для дій та їх послідовність відповідають загальним вимогам конкретного інциденту й дозволяють звести до мінімуму пошкодження та ризик пошкоджень судна, травмування персоналу й погіршення експлуатаційних якостей судна.

Передача інформації здійснюється своєчасно, точно, чітко та в повному обсязі.

Під час боротьби з пожежею постійно забезпечується особиста безпека.

Організація та підготовка пожежних партій

Підготовка планів дій на випадок надзвичайних ситуацій.

Склад та призначення персоналу у пожежні партії.

Стратегія й тактика боротьби з вогнем у різних частинах судна.

Практичні заняття та інструктаж, які проводяться в межах схваленої підготовки в найбільш реалістичних умовах, наприклад, імітація суднових умов.

Склад та організація пожежних партій забезпечують швидке та ефективне виконання планів та порядку дій у аварійних ситуаціях.

Перевірка та обслуговування обладнання й систем для виявлення пожежі та пожежогасіння

Системи виявлення пожежі; стаціонарні системи пожежогасіння; переносні та пересувні засоби гасіння пожежі, зокрема пристрої, насоси та обладнання для порятунку людей і майна; системи життєзабезпечення, особисте захисне спорядження й обладнання зв'язку.

Вимоги для встановленої законом та класифікаційної експертизи.

Практичні заняття з використанням схваленого обладнання та систем в умовах, наближених до реальних.

Експлуатаційна ефективність усіх систем виявлення пожежі та пожежогасіння, а також обладнання, підтримується постійно й відповідає експлуатаційним специфікаціям та вимогам законодавства.

Розслідування й складення звітів об інцидентах, пов'язаних з пожежами

Оцінка причин інцидентів, пов'язаних з пожежею.

Практичні заняття в умовах, наближених до реальних.

Причини пожежі виявляються та ефективність контрзаходів оцінюється.

Розділ A-VI/4

Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно надання першої медичної допомоги та медичного догляду

Стандарт компетентності для моряків, призначених для надання першої медичної допомоги на судні

1. Кожний моряк, призначений надавати першу медичну допомогу на судні, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/4-1.

2. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/4-1, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити відповідному моряку виконати невідкладні ефективні заходи у випадку нещасного випадку або захворювань, типових для судових умов.

3. Кожний кандидат на отримання свідоцтва, згідно з положеннями пункту 1 правила VI/4, повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/4-1.

Стандарт компетентності для моряків, призначених для виконання обов'язків з медичного догляду на судні

4. Кожний моряк, призначений для виконання обов'язків з медичного догляду на судні, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/4-2.

5. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/4-2, повинен бути достатнім для того, щоб призначений моряк міг прийняти невідкладні ефективні заходи у разі нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.

6. Кожний кандидат на отримання свідоцтва, згідно з положеннями пункту 2 правила VI/4, повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв оцінки для компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/4-2.

Таблиця A-VI/4-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з надання першої медичної допомоги

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Надання невідкладної медичної допомоги у разі нещасного випадку або захворювання на судні

Аптечка першої допомоги.

Анатомія людини та функції організму.

Токсичні небезпеки на суднах, використання Керівництва з надання першої медичної допомоги на суднах при нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними вантажами або його національного еквіваленту.

Огляд потерпілого або пацієнта.

Травми хребта.

Опіки, обшпарювання й наслідки перегріву та переохолодження.

Переломи, вивихи та м'язові травми.

Медичний догляд за врятованими людьми.

Медичні консультації, що надаються за допомогою радіо.

Фармакологія.

Стерилізація.

Зупинка серця, утоплення та асфіксія.

Оцінка результатів практичного завдання.

Виявлення можливої причини, характеру та ступеню тяжкості травм проводяться швидко, повною мірою та відповідають сучасній практиці надання першої медичної допомоги.

Ризик завдання шкоди самому собі та іншим постійно зводиться до мінімуму.

Лікування травм та захворювань проводиться задовільно, відповідає визнаній практиці надання першої медичної допомоги та міжнародним керівним документам.

Таблиця A-VI/4-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з медичного догляду

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Медичний догляд за хворими та особами, які отримали травми, під час їх знаходження на борту судна

Догляд за потерпілими, в тому числі:

.1 травми голови та хребта;

.2 травми вуха, носа, горла та очей;

.3 зовнішні та внутрішні кровотечі;

.4 опіки, обшпарювання та обмороження;

.5 переломи, вивихи та м'язові травми;

.6 рани, їхнє лікування та інфекції;

.7 знеболювання;

.8 техніка накладання (зняття) швів та скоб;

.9 усунення гострого болю в області живота;

.10 дрібні хірургічні операції;

.11 перев'язка та бинтування.

Аспекти догляду за потерпілими:

.1 загальні принципи;

.2 догляд за потерпілими.

Захворювання, у тому числі:

.1 медичні режими та невідкладна допомога;

.2 захворювання, які передаються статевим шляхом;

.3 тропічні та інфекційні захворювання.

Зловживання алкоголем та наркотиками.

Стоматологія

Гінекологія, вагітність та пологи.

Медичний догляд за врятованими людьми.

Смерть у морі.

Гігієна.

Профілактика захворювань, зокрема:

.1 дезінфекція, дезінсекція, дератизація;

.2 щеплення.

Ведення медичних карт та наявність копій правил, що застосовуються:

.1 ведення медичних карт;

.2 міжнародні та національні морські медичні правила.

Оцінка результатів практичного інструктажу та демонстрації.

Якщо це практично можливо, схвалений практичний досвід, отриманий у лікарні чи подібному закладі.

Визначення симптомів ґрунтується на концепції клінічного огляду та історії хвороби.

Захист від інфекції та розповсюдження захворювань є повним та ефективним.

Особисте відношення спокійне, впевнене та заспокійливе.

Лікування травм або захворювань проводиться задовільно та відповідає прийнятій медичній практиці й відповідним національним та міжнародним медичним керівним документам.

Дози й застосування ліків і медикаментів відповідають рекомендаціям виробника та прийнятій медичній практиці.

Значення змін у стані здоров'я пацієнтів швидко визначається.

Участь у скоординованих схемах надання суднам допомоги з медичних питань

Зовнішня допомога, зокрема:

.1 медичні консультації, що надаються за допомогою радіо;

.2 транспортування хворих і травмованих, у тому числі евакуація за допомогою гелікоптера;

.3 медичний догляд за хворими моряками, у тому числі співробітництво з портовими властями, що відповідають за охорону здоров'я, чи амбулаторними відділеннями лікарень у портах.

Процедури клінічного огляду є повними та відповідають отриманим інструкціям.

Методи евакуації та підготовка до неї проводяться відповідно до визнаних процедур та спрямовані на максимальне покращення стану пацієнтів.

Процедури запиту медичних консультацій, що надаються за допомогою радіо, відповідають встановленій практиці та рекомендаціям.

Розділ A-VI/5

Обов'язкові мінімальні вимоги до видачі свідоцтва фахівця особам командного складу судна, відповідальних за охорону

Вимоги до компетентності

1. Кожен кандидат на отримання свідоцтва особи командного складу, відповідальної за охорону, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/5.

2. Рівень знання питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/5, має бути достатнім для того, щоб кандидат міг діяти в якості призначеної особи командного складу, відповідальної за охорону судна.

3. Підготовка і досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичної підготовки, розуміння і професійних навичок, мають прийняти до уваги керівництво, приведене у розділі B-VI/5 даного Кодексу.

4. Кожен кандидат на отримання свідоцтва повинен надати доказ досягнення необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності і критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/5.

Таблиця A-VI/5

Специфікація мінімального стандарту компетентності

для осіб командного складу, відповідальних за охорону

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Ведення плану охорони судна та контроль за його здійсненням

Знання міжнародної політики в області охорони на морі і обов'язків урядів, компаній і призначених осіб, у тому числі елементи, які можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування.

Знання мети і елементів плану охорони судна, пов'язаних з цим процедур та ведення записів, включаючи ті, які можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування.

Знання процедур, що підлягають застосуванню при здійсненні плану охорони судна і повідомлення про інциденти, пов'язані з охороною.

Знання рівнів охорони на морі і відповідних ним заходів і процедур по охороні на судні та в портовому засобі, де знаходиться судно.

Знання вимог і процедур для приведення внутрішніх аудиторських перевірок, інспекцій на місцях, контролю і нагляду за діями у галузі охорони, вказаними в плані охорони судна.

Знання вимог та процедур стосовно передачі повідомлень посадовій особі компанії, яка відповідає за охорону, про будь-які недоліки та невідповідності, виявлені у ході перевірок, періодичних оглядів та інспекцій охорони.

Знання методів і процедур, які використовуються для внесення змін до плану охорони судна.

Знання планів дій в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною, та процедур для реагування на погрози, що зачіпають охорону, або порушення заходів охорони, включаючи положення про підтримку поважніших операцій взаємодії судно/порт, включаючи такі елементи, які можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування.

Робоче знання термінів та визначень стосовно охорони на морі, у тому числі елементи, пов'язані з піратством та озброєним пограбуванням.

Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Законодавчі вимоги, що відносяться до охорони, визначені правильно.

Процедури забезпечують стан готовності до реагування на зміни рівнів охорони на морі.

Зв'язок в межах відповідальності особи командного складу, відповідальної за охорону, є чітким та зрозумілим.

Оцінка ризику, загрози і вразливості з точки зору охорони

Знання оцінки ризику і механізмів оцінки.

Знання документації з оцінки охорони, зокрема Декларацію по охороні.

Знання способів, що застосовуються для подолання заходів з охорони, у тому числі ті, що використовуються піратами та озброєними грабіжниками.

Знання, що дозволяють на недискримінаційній основі розпізнавати осіб, що можуть створювати загрозу охороні.

Знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і устаткування, та поінформованість про збиток, який вони можуть заподіяти.

Знання методів управління масами людей та їх контролю, де це необхідно.

Знання питань поводження із конфіденціальною інформацією та повідомленнями, які відносяться до охорони.

Знання оглядів по виконанню і координації плану охорони судна.

Знання питань проведення та координації доглядів.

Знання методики фізичного догляду і перевірок без розтину.

Оцінка результатів схваленої підготовки, або схваленого досвіду і іспиту, зокрема практичну демонстрацію компетентності в:

.1 проведенні фізичних доглядів

.2 проведенні перевірок без розтину

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Процедури забезпечують стан готовності до реагування на зміни в рівнях охорони на морі.

Зв'язок в межах відповідальності особи командного складу, відповідального за охорону, є чітким та зрозумілим.

Проведення регулярних оглядів судна для посвідчення у тому, що відповідні заходи охорони виконуються та підтримуються

Знання вимог по виявленню районів обмеженого доступу та нагляду за ними.

Знання питань контролю доступу на судно і до районів обмеженого доступу на судні.

Знання методів ефективного нагляду за палубами та районами довкола судна.

Знання аспектів охорони, пов'язаних з обробкою вантажу і суднових запасів сумісно з іншим персоналом судна і відповідними посадовими особами портового засобу, відповідальними за охорону.

Знання методів контролю посадки, висадки і доступу на судно людей, завантаження та розвантаження їх майна.

Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Процедури забезпечують стан готовності до реагування на зміни в рівнях охорони на морі.

Знання методів ефективного контролю нагляду за палубами районами довкола судна. забезпечують стан готовності до реагування на зміни в рівнях охорони на морі.

Забезпечення того, щоб устаткування і системи охорони, якщо вони є, правильно функціонували, були перевірені та відкалібровані

Знання різних типів устаткування і систем охорони та їх обмежень, у тому числі ті, що могли б використовуватися у випадку нападу піратів та озброєних грабіжників.

Знання процедур, інструкцій і керівництва по використанню суднових систем тривожного сповіщення.

Знання методів випробувань, калібрування і технічного обслуговування систем й устаткування охорони, особливо під час рейсу.

Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Заохочення поінформованості та пильності у питаннях охорони

Знання вимог до підготовки, проведенню навчань та занять згідно відповідним конвенціям, кодексам та циркулярам IMO, з урахуванням тих, що стосуються боротьби з піратством та озброєним пограбуванням.

Знання методів підвищення поінформованості та пильності у питаннях охорони на судні.

Знання методів оцінки ефективності навчань та занять.

Оцінка результатів схваленої підготовки або іспиту.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Розділ A-VI/6

Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки та інструктажу з питань, пов'язаних з охороною, для усіх моряків

Стандарт компетентності для ознайомлювальної підготовки з питань охорони

1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт на морському судні, яке зобов'язане відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку з питань, пов'язаних з охороною, беручи до уваги керівництво, надане у частині B, щоб мати змогу:

.1 повідомляти про випадки, пов'язані з охороною, у тому числі загрозу нападу або напад піратів або озброєних грабіжників;

.2 знати процедури, які необхідно виконувати у випадку виявлення загрози для охорони; та

.3 приймати участь в пов'язаних з охороною процедурами та діях у надзвичайних ситуаціях.

2. Моряки, які призначені на судно для виконання службових обов'язків з питань безпеки чи робіт, повинні, до призначення таких обов'язків, пройти ознайомлювальну підготовку з питань, які відносяться до охорони, для виконання своїх призначених обов'язків, беручи до уваги керівництво, наведене у частині B.

3. Ознайомлювальна підготовка з питань охорони повинна проводитись особою командного складу, відповідальною за охорону судна або особою, яка має таку ж кваліфікацію.

Стандарт компетентності для підготовки з усвідомлення важливості питань охорони

4. Моряки, які працюють або зайняті на будь-якій посаді у складі персоналу на судні, що повинно відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, не маючі призначених обов'язків з охорони, перш ніж їм будуть призначені будь-які обов'язки на судні, повинні:

.1 пройти відповідну схвалену підготовку або інструктаж з усвідомлення важливості питань охорони, як наведено у таблиці A-VI/6-1;

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності для виконання завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-1, шляхом:

.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/6-1; а також

.2.2 складання екзамену або систематичної оцінки як частини підготовки за схваленою програмою з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-1.

Положення перехідного періоду

5. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні підтвердити, що вони відповідають вимогам пункту 4 шляхом:

.1 схваленого стажу роботи на судні у якості персоналу судна протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або

.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 5.1; або

.3 проходженням схваленої перевірки; або

.4 успішного завершення схваленої підготовки.

Стандарт компетентності для моряків, яким призначені обов'язки з охорони

6. Кожний моряк, призначений виконувати обов'язки з питань охорони, зокрема з діяльністю, пов'язаною з боротьбою з тероризмом та озброєним пограбуванням, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2;

7. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-2, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити виконувати кожному кандидату призначені обов'язки з питань охорони на судні, зокрема діяльність, пов'язану з боротьбою з піратством та озброєним пограбуванням.

8. Кожен кандидат на здобуття свідоцтва повинен представити доказ досягнення необхідного стандарту компетентності:

.1 шляхом демонстрації компетентності у виконанні завдань і обов'язків та несення відповідальності, перелічених в колонці 1 таблиці A-VI/6-2, відповідно до методів демонстрації та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці, та

.2 за допомогою екзамену або систематичної, в ході підготовки, оцінки, як частини схваленої програми підготовки, що охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/6-2.

Положення перехідного періоду

9. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні продемонструвати компетенцію у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2, шляхом:

.1 схваленого стажу роботи на судні у якості суднового персоналу, якому призначені обов'язки з охорони, протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або

.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 9.1; або

.3 проходженням схваленої перевірки; або

.4 успішного завершення схваленої підготовки.

Таблиця A-VI/6-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності

з усвідомлення важливості питань охорони

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Сприяння посиленню охорони на морі шляхом підвищеної обізнаності

Початкове робоче знання термінів та визначень з охорони на морі, у тому числі елементи, що можуть відноситися до піратства або озброєного пограбування.

Початкове знання міжнародної політики у галузі охорони на морі та зобов'язань урядів, компаній та окремих осіб.

Початкове знання рівнів охорони на морі та їх вплив на заходи та процедури охорони на судні та на портових засобах.

Початкове знання процедур передачі повідомлень, пов'язаних з охороною.

Початкове знання планів дій у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Вимоги, що відносяться до посилення охорони на морі, правильно визначаються.

Розпізнавання загроз, що стосуються охорони

Початкове знання способів, що використовуються для подолання заходів з охорони.

Початкові знання, що дозволяють розпізнавати потенційні загрози стосовно охорони, у тому числі елементи, що можуть відноситися до піратства або озброєного пограбування.

Початкові знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і пристрої, та обізнаність про збиток, який вони можуть заподіяти.

Базові знання з обробки відповідної інформації та зв'язку з питань безпеки.

Початкові знання питань поводження з конфіденційною інформацією та повідомленнями, що відносяться до охорони.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Загрози, що стосуються охорони на морі, правильно визначаються.

Розуміння необхідності та методів для підтримки обізнаності і пильності у питаннях охорони

Початкове знання вимог до підготовки, проведенню навчань та занять згідно до відповідних конвенцій, кодексів та циркулярів ІМО, включаючи ті, що відносяться до боротьби з піратством та озброєним пограбуванням.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Вимоги, що відносяться до посилення охорони на морі, правильно визначаються.

Таблиця A-VI/6-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності

для моряків, яким призначені обов'язки стосовно охорони

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетентності

Критерії для оцінки компетентності

Підтримка умов, встановлених у плані охорони судна

Робоче знання термінів та визначень стосовно охорони на морі, зокрема елементи, що можуть бути пов'язані з піратством та озброєним пограбуванням.

Знання міжнародної політики у галузі охорони на морі та обов'язків урядів, компаній та окремих осіб, зокрема робоче знання елементів стосовно піратства та озброєного пограбування.

Знання рівнів охорони на морі та їх вплив на заходи та процедури охорони на судні та на портових засобах.

Знання процедур передачі повідомлень, пов'язаних з охороною.

Знання процедур та вимог щодо проведення навчання та занять згідно з відповідними конвенціями, кодексами та циркулярами IMO, зокрема робоче знання тих, що можуть відноситись до боротьби з піратством та озброєним пограбуванням.

Знання процедур для проведення перевірок та інспекцій, а також контролю і нагляду за діями у галузі охорони, вказаними в плані охорони судна.

Знання планів дії в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з охороною, і процедур для реагування на погрози охороні або порушення заходів охорони, включаючи положення про підтримку найважливіших операцій взаємодії судно/порт, зокрема робоче знання тих, що можуть відноситись до піратства та озброєного пограбування.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Законодавчі вимоги, що відносяться до охорони, визначені правильно.

Зв'язок в області обов'язків є чітким і зрозумілим.

Розпізнання ризиків та загроз стосовно охорони

Знання документації з охорони, зокрема Декларацію по охороні.

Знання способів, що використовуються для подолання заходів з охорони, зокрема тих, які використовуються піратами та озброєними грабіжниками.

Знання, що дозволяють розпізнавати потенційну загрозу стосовно охорони.

Знання, що дозволяють розпізнавати зброю, небезпечні речовини і прилади, та обізнаність про збиток, який вони можуть заподіяти.

Знання способів методів управління неорганізованою масою людей та їх контролю, де це необхідно.

Знання правил поводження із конфіденційною інформацією та повідомленнями, що відносяться до охорони.

Знання методики фізичного догляду і перевірок без розтину.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Проведення регулярних перевірок охорони на судні

Знання способів нагляду за районами обмеженого доступу.

Знання питань контролю за доступом на судно і до районів обмеженого доступу на судні.

Знання методики ефективного контролю за районами палуби і в безпосередній близькості від судна.

Знання методів ефективного нагляду за палубами та районами довкола судна.

Знання методів перевірки, пов'язаних з вантажем і судновими запасами.

Знання методів контролю посадки, висадки і доступу на борт людей та завантаження і розвантаження їх майна.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС з поправками.

Належне використання устаткування і системи охорони, якщо вони є

Загальне знання різних типів устаткування і систем охорони, зокрема тих, які можуть використовуватися у випадку нападу піратів, та обмежень такого устаткування і систем.

Знання необхідності перевірок, калібрування і технічного обслуговування систем й устаткування охорони, особливо під час рейсу.

Оцінка результатів схваленого інструктажу або проходження схваленого курсу підготовки.

Операції з устаткуванням та системами проводяться відповідно до встановлених інструкцій з експлуатації устаткування та з урахуванням обмежень устаткування і систем.

Процедури і дії відповідають принципам, встановленим Кодексом ОСПЗ і Конвенцією СОЛАС 1974 року, з поправками.

Розділ A-VII/1

Видача альтернативних дипломів

1. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні експлуатації, згідно з положеннями глави VII додатка до Конвенції, повинен пройти відповідне навчання, підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-II/1 або у таблиці A-III/1. Функції, визначені в таблицях A-II/1 або A-III/1 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій.

2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка здійснює командування судном валовою місткістю 500 і більше, або особа, на яку буде покладене командування судном у випадку неспроможності особи, яка здійснює командування, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, викладеного у таблиці A-II/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, зазначених у таблиці A-II/2. Функції, вказані в таблицях глави III цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, визначеним у цих таблицях для відповідних функцій.

3. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка відповідає за механічні установки судна з потужністю головної енергетичної установки 750 кВт або більше, або особа, на яку буде покладена ця відповідальність у випадку неспроможності особи, відповідальної за механічні установки судна, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, визначеного у таблиці A-III/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-III/2. Функції, визначені в таблицях глави II цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним в цих таблицях для відповідних функцій.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця на допоміжному рівні:

.1 з судноводіння або суднових механічних установок, повинен пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання функцій, визначених або у таблиці A-II/4 або у таблиці A-III/4. Функції, визначені у таблиці A-III/4 або A-II/4 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій;

.2 в якості матроса першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-II/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-II/5. Функції, визначені у таблицях A-III/4 або A-III/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й); а також

.3 в якості моториста першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-III/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-III/5. Функції, визначені у таблицях A-II/4 або A-II/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й).

Розділ A-VII/2

Дипломування моряків

1. Згідно з вимогами підпункту 1.3 правила VII/1, кожний кандидат на отримання диплома згідно положень глави VII на рівні експлуатації стосовно функцій, зазначених у таблицях A-II/1 та A-III/1, повинен:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців, при цьому стаж повинен включати період щонайменш шість місяців виконання обов'язків у машинному відділенні під контролем кваліфікованого механіка та, коли вимагаються функції судноводіння, період щонайменш шість місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку під контролем кваліфікованого вахтового помічника капітана; а також

.2 пройти, під час цього стажу роботи, програми підготовки на судні, схвалені як такі, що задовольняють відповідні вимоги розділів A-II/1 і A-III/1 та документально підтверджені в схваленій Книзі реєстрації підготовки.

2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління, згідно з положеннями глави VII, при поєднанні функцій, зазначених у таблицях A-II/2 і A-III/2, повинен мати схвалений стаж роботи на судні, пов'язаний з функціями, які підлягають внесенню у підтвердження до диплома:

.1 "для осіб, які не здійснюють командування судном або не несуть відповідальності за механічні установки судна" - 12 місяців виконання обов'язків на рівні експлуатації, що стосуються правила III/2 або III/3, залежно від випадку, та, коли вимагаються функції судноводіння на рівні управління, щонайменш 12 місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку на рівні експлуатації;

.2 "для осіб, які здійснюють командування судном або несуть відповідальність за механічні установки судна" - не менше 48 місяців, включаючи термін, вказаний у пункті 2.1 цього розділу, виконуючи, як дипломована особа командного складу, обов'язки, що стосуються функцій, які вказані у підтвердженні до диплома, з яких 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблиці A-II/1, та 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблицях A-III/1 і A-III/2.

3. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні функцій, визначених у таблицях A-II/4 та A-III/4, повинні:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше 12 місяців досвіду, який складається з:

.1.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; та

.1.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти; або

.2 пройти спеціальну підготовку або перед виходом у море, або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на судні не менше 4 місяців, який складається з:

.2.1 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; а також

.2.2 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти;

.3 мати стаж роботи на судні, пройти підготовку та отримати досвід, як це вимагається пунктом 3.1 або 3.2, під безпосереднім керівництвом належним чином кваліфікованої особи командного або рядового складу.

4. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні з функцій, визначених у таблицях A-II/5 або A-III/5, на посаді повинен, маючи кваліфікацію для виконання обов'язків в якості особи рядового складу, які входять до складу навігаційної та машинної вахти, відповідати стандартам компетентності, визначеними у розділах A-II/5 та A-III/5 Кодексу ПДНВ та:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні, протягом не менше 30 місяців, який включає:

.1.1 виконання протягом не менше 18 місяців обов'язків матроса першого класу, та

.1.2 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків моториста першого класу; або

.2 пройти схвалену програму підготовки та мати схвалений стаж роботи на судні не менше 18 місяців, який включає:

.2.1 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків матроса першого класу; та

.2.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу; або

.3 пройти схвалену програму спеціальної підготовки для роботи у складі об'єднаної палубної та машинної команди, маючи не менше 12 місяців схваленого стажу роботи на судні в об'єднаній палубній та машинній команді, який включає:

.3.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків матроса першого класу; та

.3.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу.

Розділ A-VII/3

Принципи, що визначають видачу альтернативних дипломів

(Положення відсутні)

Розділ A-VIII/1

Придатність до виконання обов'язків

1. Адміністрації повинні брати до уваги небезпеку, що викликається втомленістю моряків, особливо тих, до чиїх обов'язків відноситься безпечна та захищена експлуатація судна.

2. Всі особи, призначені виконувати обов'язки вахтового помічника капітана або особи рядового складу, які входять до складу вахти, а також особи, яким призначено виконання обов'язків стосовно забезпечення безпеки та охорони, а також запобігання забрудненню, повинні мати час на відпочинок не менше, ніж:

.1 щонайменш 10 годин відпочинку протягом 24-годинного періоду; та

.2 77 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.

3. Години відпочинку можуть бути розділені не більше ніж на 2 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а проміжки часу між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин.

4. Вимоги стосовно періодів відпочинку, викладені в пунктах 2 та 3, не обов'язково повинні дотримуватися у випадку аварійної ситуації чи в інших надзвичайних умовах експлуатації. Збори по тривозі, навчання з боротьби з пожежею та використанням рятувальних шлюпок, а також навчання, приписані національним законодавством та правилами, а також міжнародними документами, повинні проводитися таким чином, щоб зменшити порушення тривалості відпочинку до мінімуму, а навчання не викликали втому.

5. Адміністрації повинні вимагати, щоб розклад несення вахти був розміщений у легкодоступному місці. Розклади повинні складатися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові.

6. Якщо моряк прибуває за викликом, у разі, наприклад, машинного приміщення, яке не обслуговується, він повинен отримати достатній період відпочинку у якості компенсації, якщо звичайний період відпочинку переривається через виклики для проведення робіт.

7. Адміністрації повинні вимагати, щоб записи щоденних годин відпочинку моряків велися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові, з метою забезпечити можливість нагляду та перевірки відповідно до положень цього розділу. Моряки повинні отримувати копії записів, які стосуються них самих, та які повинні бути затверджені капітаном або уповноваженою капітаном особою та моряками.

8. Ніщо у цьому розділі не повинно вважатися таким, що завдає шкоди праву капітана судна вимагати від моряка виконання роботи у будь-який час, необхідний для негайного забезпечення безпеки судна, осіб на його борту чи вантажу або з метою надання допомоги іншим суднам та особам, що зазнають лиха на морі. Відповідно, капітан може призупиняти дію графіку годин відпочинку та вимагати, щоб моряк працював у будь-який необхідний час, доти не відновиться нормальна ситуація. В можливо короткий строк, одразу після відновлення нормальної ситуації, капітан повинен забезпечити, щоб усі моряки, які працювали у запланований графіком час відпочинку, отримали достатній період відпочинку.

9. Сторони можуть приймати виняткові рішення стосовно необхідних годин відпочинку у викладених вище пунктах 2.2 та 3, за умови, що час відпочинку складає не менше 70 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.

Винятки стосовно тижневого періоду відпочинку, передбаченого у пункті 2.2, повинні допускатися не більше ніж на два тижні підряд. Інтервали між двома періодами надання винятків на судні не повинні бути вдвічі менші ніж тривалість винятку стосовно відпочинку.

Години відпочинку, викладені у пункті 2.1, можуть бути розділені не більше ніж на 3 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а жоден з інших двох періодів не повинен тривати менше ніж одну годину. Інтервали між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин. Винятки стосовно відпочинку не повинні тривати за межами двох 24-годинних періодів протягом 7 днів.

Винятки повинні, наскільки це можливо, враховувати керівництво стосовно попередження стану втоми, викладеного у розділі B-VIII/1.

10. Кожна Адміністрація повинна встановити, з метою попередження зловживання алкоголем, обмеження, що не повинне перевищувати 0.05% рівня алкоголю у крові (РАК) або 0,25 мг/л алкоголю з подиху або кількість алкоголю, яка призводить до такої концентрації алкоголю у капітанів, осіб командного складу та інших моряків під час виконання призначених обов'язків, пов'язаних з забезпеченням безпеки, охорони та захисту навколишнього середовища.

Розділ A-VIII/2

Організація та принципи несення вахти

ЧАСТИНА 1 - ДИПЛОМУВАННЯ

1. Вахтовий помічник капітана повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави II або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням ходової вахти або вахти на стоянці.

2. Вахтовий механік повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави III або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням вахти у машинному відділенні.

ЧАСТИНА 2 - ПЛАНУВАННЯ РЕЙСУ

Загальні вимоги

3. Рейс, що має відбутися, повинен плануватися заздалегідь, беручи до уваги всю інформацію, що цього стосується, а будь-який прокладений курс повинен бути перевірений до початку рейсу.

4. Старший механік повинен, після консультації з капітаном, заздалегідь визначити потреби рейсу, що має відбутися, беручи до уваги потреби стосовно палива, води, мастильних матеріалів, хімікатів, витратних та інших запасних частин, інструментів, запасів та будь-які інші потреби.

Планування до початку кожного рейсу

5. До початку кожного рейсу капітан кожного судна повинен забезпечити, щоб передбачуваний шлях з порту відходу до першого порту заходу планувався, використовуючи відповідні карти та інші навігаційні посібники, необхідні для рейсу, що має відбутися, які містять точну, повну та відкоректовану інформацію стосовно тих навігаційних обмежень та небезпек, які мають постійний або передбачуваний характер, та які стосуються безпеки плавання судна.

Перевірка та прокладання запланованого шляху

6. Після закінчення перевірки планування шляху, беручи до уваги всю інформацію, що до нього відноситься, запланований шлях повинен бути прокладений на відповідних картах та бути постійно доступним для вахтового помічника капітана, який до того як судно ляже на відповідний курс, зобов'язаний перевірити його.

Відхилення від запланованого шляху

7. Якщо під час рейсу прийнято рішення про зміну наступного порту заходу, що знаходиться на запланованому шляху, або якщо судну необхідно суттєво відхилитися від запланованого шляху з інших причин, змінений шлях повинен прокладатися до того, як судно істотно відхилиться від початкового запланованого шляху.

ЧАСТИНА 3 - ПРИНЦИПИ НЕСЕННЯ ВАХТИ В ЦІЛОМУ

8. Несення вахти має ґрунтуватися на основі наступних принципів управління ресурсами на містку та у машинному відділенні:

.1 належна організація вахтового персоналу повинна забезпечуватися відповідно до ситуацій;

.2 будь-які обмеження в кваліфікації або придатності до несення вахти окремих осіб повинні враховуватися під час розміщення вахтового персоналу;

.3 повинно бути встановлено розуміння членами вахтового персоналу особистої ролі та відповідальності кожного з них, а також їхні ролі у колективі;

.4 капітан, старший механік та вахтовий помічник капітана судна повинні підтримувати належне несення вахти, максимально ефективно використовуючи усі наявні ресурси, такі як інформація, установки/обладнання та інший персонал;

.5 члени вахтового персоналу повинні розуміти функції та роботу установок/обладнання та бути ознайомлені з їх управлінням;

.6 члени вахтового персоналу повинні розуміти інформацію та способи реагування на інформацію, яка надходить від кожного поста/установки/обладнання;

.7 інформація, яка надходить з постів/установок/обладнання, повинна бути розповсюджена належним чином серед усього вахтового персоналу;

.8 члени вахтового персоналу повинні постійно обмінюватися відповідною інформацією у будь-якій обстановці; та

.9 члени вахтового персоналу повинні без вагань повідомляти капітана, старшого механіка та вахтового помічника капітана судна будь-які сумніви щодо того, яких заходів необхідно вжити в інтересах забезпечення безпеки.

ЧАСТИНА 4 - НЕСЕННЯ ВАХТИ У МОРІ

Принципи, які стосуються несення вахти в цілому

9. Сторони повинні звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків та вахтового персоналу на наступні принципи, яких необхідно дотримуватися для забезпечення постійного безпечного несення вахти.

10. Капітан кожного судна зобов'язаний забезпечувати належну організацію безпечної ходової навігаційної або вантажної вахти. Під загальним керівництвом капітана вахтові помічники несуть відповідальність за безпечне судноводіння під час своєї вахти, приділяючи особливу увагу заходам по уникненню зіткнення та посадки на мілину.

11. Старший механік кожного судна зобов'язаний, після консультації з капітаном, забезпечувати належну організацію несення безпечної вахти в машинному відділенні.

Захист морського середовища

12. Капітан, особи командного та рядового складу повинні уявляти собі серйозні наслідки експлуатаційного або аварійного забруднення морського середовища та вживати всіх можливих заходів застереження для запобігання такому забрудненню, особливо в рамках відповідних міжнародних і портових правил.

Частина 4-1 - Принципи несення ходової навігаційної вахти

13. Вахтовий помічник капітана є представником капітана та постійно несе основну відповідальність за безпечність плавання судна та дотримання Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками.

Спостереження

14. Належне спостереження повинно постійно проводитися відповідно до правила 5 Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з метою:

.1 підтримання постійної пильності за допомогою зору і слуху, а також всіма іншими наявними засобами стосовно будь-якої значної зміни у робочій обстановці;

.2 всебічної оцінки обстановки та ризику зіткнення, посадки на мілину та інших навігаційних небезпек; та

.3 виявлення суден або літальних апаратів, які зазнають лиха, осіб, потерпілих аварію корабля, затонулих суден, їх уламків та інших небезпек для судноплавства.

15. Спостерігач повинен мати можливість повністю приділяти свою увагу належному спостереженню; він не повинен брати на себе та йому не можна доручати ніяких інших обов'язків, які можуть завадити йому виконувати це завдання.

16. Обов'язки спостерігача та стернового є різними; стерновий, який стоїть за стерном, не повинен вважатися спостерігачем; це положення не розповсюджується на малі судна, за умови безперешкодного кругового огляду з місця стернового, відсутності погіршення видимості в нічний час або будь-яких інших перешкод для ведення належного спостереження. У денний час вахтовий помічник капітана може залишатися єдиним спостерігачем, за умови, що в кожному такому випадку:

.1 обстановка оцінена ретельно, та встановлено, без сумніву, що це безпечно;

.2 повністю враховані всі відповідні фактори, зокрема, але не обмежуючись такими:

- стан погоди;

- видимість;

- інтенсивність руху суден;

- близькість навігаційних небезпек; та

- підвищена увага, необхідна під час плавання у районах систем розподілу руху, або поблизу них; а також

.3 є можливість негайного посилення вахти на містку у випадку, коли цього вимагає обстановка, що змінилася.

17. Під час визначення того, чи є склад ходової навігаційної вахти достатнім для забезпечення постійного належного спостереження, капітан повинен враховувати всі відповідні фактори, в тому числі зазначені у цьому розділі Кодексу, а також такі фактори:

.1 видимість, стан погоди та моря;

.2 інтенсивність руху суден та інші види діяльності, які відбуваються в районі плавання судна;

.3 необхідність підвищеної уваги під час плавання у системах розподілу руху або поблизу них чи інших заходів стосовно встановлення шляхів руху судна;

.4 додаткове робоче навантаження, що викликається характером функцій судна, безпосередніми експлуатаційними вимогами та передбачуваними маневрами;

.5 придатність будь-яких членів екіпажу, які за необхідністю можуть бути включені до складу вахти, до виконання відповідних обов'язків;

.6 знання та впевненість у професійній придатності осіб командного складу та екіпажу судна;

.7 досвід кожного вахтового помічника капітана та його знання обладнання порядку дій і маневрених характеристик судна;

.8 роботи, що здійснюються на судні у будь-який конкретний час, в тому числі радіозв'язок та можливість негайного посилення вахти на містку у випадку необхідності;

.9 робочий стан приладів та органів управління на містку, зокрема системи аварійно-попереджувальної сигналізації;

.10 управління стерном і гребним гвинтом та маневрені характеристики судна;

.11 розміри судна та огляд з місця, з якого зазвичай управляється судно;

.12 конфігурація містка у тій мірі, в якій така конфігурація може перешкоджати вахтовому виявляти візуально або на слух будь-яку зміну в оточуючій обстановці; а також

.13 будь-який інший відповідний стандарт, процедуру або керівництво, що стосуються організації вахти та придатності до виконання обов'язків, які прийняті Організацією.

Організація вахти

18. При визначенні складу вахти на ходовому містку, який може включати належно підготовлених кваліфікованих осіб рядового складу, повинні, між іншим, враховуватися такі фактори:

.1 безперервна присутність вахтового персоналу на ходовому містку;

.2 стан погоди, видимість, а також світлий або темний час доби;

.3 близькість навігаційних небезпек, які можуть викликати необхідність виконання додаткових штурманських обов'язків від вахтового помічника капітана;

.4 використання й технічний стан навігаційних засобів, таких як ЕКНІС, радіолокатор або електрорадіонавігаційні засоби, а також будь-якого іншого обладнання, яке впливає на безпеку плавання судна;

.5 наявність на судні автоматичного стернового;

.6 несення на судні радіовахти;

.7 органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, сигналізація та індикатори, передбачені на містку, порядок їх використання і обмеження; а також

.8 будь-які незвичайні вимоги під час несення ходової навігаційної вахти, які можуть бути викликані особливими умовами експлуатації.

Прийняття вахти

19. Вахтовий помічник капітана не повинен передавати вахту помічнику, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку він повинен повідомити про це капітана.

20. Помічник, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатен виконувати свої обов'язки у повному обсязі, зокрема, є повністю адаптованим до умов нічного спостереження. Помічник, який заступає на вахту, не повинен приймати вахту до тих пір, поки його зір повністю не адаптується до умов видимості.

21. Перед тим як прийняти вахту, вахтові помічники, які заступають на вахту, повинні пересвідчитися у розрахованому або істинному місцезнаходженні судна та підтвердити його прокладений шлях, курс і швидкість, перевірити органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, та врахувати будь-які навігаційні небезпеки, які можуть зустрітися під час їх вахти.

22. Помічники, які заступають на вахту, повинні особисто пересвідчитися стосовно:

.1 розпоряджень по вахті та інших особливих інструкцій капітана, які стосуються плавання судна;

.2 місцезнаходження судна, його курсу, швидкості та осадки;

.3 переважаючих та прогнозованих припливів, течій, погоди, видимості та впливу цих факторів на курс і швидкість;

.4 порядку використання головних двигунів для здійснення маневру, якщо головні двигуни управляються з містка; а також

.5 навігаційної ситуації, в тому числі зазначеного нижче, але не обмежуючись цим:

.5.1 робочий стан усього навігаційного обладнання та обладнання з безпеки, що використовується або, можливо, буде використовуватися протягом вахти;

.5.2 поправки магнітних та гірокомпасів;

.5.3 наявність та переміщення суден, які знаходяться у межах видимості, або суден, про які відомо, що вони знаходяться поблизу;

.5.4 умови та небезпеки, які можуть зустрітися протягом вахти; а також

.5.5 можливий вплив крену, диференту, густини води та збільшення осадки від швидкості судна на запас води під кілем.

23. Якщо під час здачі вахти виконується маневр або інша дія для ухилення від будь-якої небезпеки, здачу вахти необхідно відкласти до моменту, коли ця дія буде повністю закінчена.

Несення ходової навігаційної вахти

24. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 нести вахту на ходовому навігаційному містку;

.2 не залишати місток за будь-яких обставин без належної заміни;

.3 продовжувати нести відповідальність за безпеку плавання судна, незважаючи на присутність на містку капітана доти, доки він не буде конкретно інформований про те, що капітан прийняв на себе таку відповідальність, та це є не буде взаємно зрозумілим.

25. Під час вахти для забезпечення плавання по заданому шляху, вахтовий помічник капітана повинен перевіряти через достатньо часті інтервали часу курс, місцезнаходження та швидкість судна, використовуючи для цього будь-які доступні навігаційні засоби.

26. Вахтовий помічник капітана повинен досконало знати розташування та роботу всього суднового навігаційного обладнання і обладнання для забезпечення безпеки, беручи до уваги їхні експлуатаційні обмеження.

27. Вахтовий помічник не повинен брати на себе та йому не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають безпечному плаванню судна.

28. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен мати на увазі необхідність постійного дотримання положень з використання радіолокатора, викладених у чинних Міжнародних правилах запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками.

29. У випадку необхідності вахтовий помічник капітана повинен без сумнівів використовувати стерно, двигуни і звукову сигнальну апаратуру. Однак, необхідно надавати своєчасне попередження про передбачувані зміни швидкості обертів головного двигуна, якщо це можливо, або ефективно використовувати органи управління у разі машинного приміщення, що періодично не обслуговується, відповідно до процедур, які застосовуються.

30. Вахтові помічники повинні знати характеристики керованості їхнього судна, зокрема шляхи, які судно проходить до повної зупинки, та повинні враховувати, що інші судна можуть мати різні характеристики керованості.

31. Усі дії, виконані під час вахти, що стосуються плавання судна, повинні належним чином документуватися.

32. Особливо важливо, щоб у будь-який час вахтовий помічник забезпечував проведення належного спостереження. На суднах, де штурманська рубка відділена від стернової, вахтовий помічник капітана може заходити в штурманську рубку у випадку необхідності, на короткий період для виконання необхідних штурманських обов'язків, але перед цим йому слід впевнитися, що це безпечно та що в період його відсутності буде забезпечене належне спостереження.

33. Перевірка роботи суднового навігаційного обладнання, коли судно знаходиться в морі, повинна виконуватися настільки часто, наскільки це є практично доцільним, та коли дозволяють обставини, зокрема коли очікуються небезпеки, які можуть вплинути на безпеку плавання судна. Коли необхідно, слід виконувати відповідні записи. Такі перевірки також повинні проводитися до прибуття в порт та до відходу з порту.

34. Вахтовий помічник капітана повинен проводити регулярні перевірки для забезпечення:

.1 утримання судна на правильному курсі особою, яка стоїть за стерном, або автоматичним стерновим;

.2 визначення поправок головного магнітного компаса не менше одного разу на вахту й, коли це можливо, після кожної значної зміни курсу; частого звірення показників гіро- і головного магнітного компасів та узгодженості репітерів з основним компасом;

.3 перевірки переходу з автоматичного управління стерном на ручне управління, щонайменш один раз за вахту;

.4 нормального функціонування ходових та сигнальних вогнів, а також іншого навігаційного обладнання;

.5 нормальної роботи радіообладнання згідно з пунктом 86 цього розділу; а також

.6 нормального функціонування органів управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, аварійно-попереджувальної сигналізації та індикаторів.

35. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати необхідність постійного дотримання діючих вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС) 1974 року. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати:

.1 необхідність завчасного виклику стернового та переходу на ручне управління стерном, щоб безпечним чином вийти з будь-якої потенційно небезпечної ситуації; а також

.2 що під час управління судном за допомогою автоматичного стернового надзвичайно небезпечно допускати розвиток ситуації до моменту, коли вахтовий помічник знаходиться один без допомоги та змушений перервати спостереження для виконання екстреної дії.

36. Вахтові помічники капітана повинні глибоко знати принципи використання встановлених на судні електронавігаційних засобів, у тому числі їхні можливості та обмеження, й використовувати кожний з цих засобів за необхідністю, а також мати на увазі, що ехолот є важливим навігаційним засобом.

37. Вахтовий помічник капітана повинен усякий раз використовувати радіолокатор під час погіршення або в очікуванні погіршення видимості та постійно під час плавання в районах інтенсивного судноплавства, ураховуючи можливості та обмеження радіолокатора.

38. Вахтовий помічник капітана повинен забезпечувати, щоб використовувані шкали дальності радіолокатора змінювалися достатньо часто для можливо більш раннього виявлення ехосигналів. Необхідно пам'ятати, що ехосигнали від невеликих об'єктів чи об'єктів, які мають погану здатність радіолокаційного відображення, можуть бути не виявлені.

39. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен вибирати відповідну шкалу дальності, уважно слідкувати за радіолокаційним зображенням та завчасно починати прокладку курсу цілей або систематичний аналіз їх руху.

40. Вахтовий помічник капітана повинен негайно повідомити капітана:

.1 якщо має місце або очікується погіршення видимості;

.2 якщо умови суднового потоку або переміщення окремих суден викликають занепокоєння;

.3 якщо виникають ускладнення стосовно збереження заданого курсу;

.4 якщо у розрахований час не виявлені берег, навігаційний знак або очікувані глибини;

.5 якщо несподівано відкрився берег, навігаційний знак або має місце зміна глибин;

.6 у разі виходу з ладу головних двигунів, органів дистанційного управління руховою установкою, стернового пристрою чи будь-якого важливого навігаційного обладнання, аварійно-попереджувальної сигналізації або індикатора;

.7 якщо має місце відмова радіообладнання;

.8 у штормову погоду, якщо існує занепокоєння стосовно можливого пошкодження;

.9 якщо на шляху судна зустрічаються небезпеки для плавання, такі як лід або уламки суден, а також

.10 у випадку будь-якої іншої аварійної ситуації або виникнення будь-яких сумнівів.

41. Незважаючи на вимогу про негайне повідомлення капітана у зазначених вище випадках, вахтовий помічник капітана повинен, крім цього, якщо будуть вимагати обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна.

42. Вахтовий помічник капітана повинен надавати персоналу вахти всі відповідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти, зокрема належне спостереження.

Несення вахти в різних умовах та районах

Плавання в умовах ясної видимості

43. Вахтовий помічник повинен часто і точно брати компасні пеленги суден, що наближаються, для того, щоб своєчасно визначити небезпеку зіткнення, та мати на увазі, що така небезпека може іноді існувати навіть при помітній зміні пеленга, особливо у випадку зближення з дуже великим судном чи буксирним составом, або у випадку зближення з судном на малій відстані. Вахтовий помічник капітана повинен також уживати своєчасних та правильних заходів згідно з застосовними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, й потім перевіряти, що такі дії дають бажаний результат.

44. За умови ясної видимості, коли є можливість, вахтовий помічник капітана повинен практикуватися у використанні радіолокатора.

Плавання в умовах обмеженої видимості

45. У випадку погіршення або очікуваного погіршення видимості першим обов'язком вахтового помічника капітана є виконання відповідних вимог Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, особливо стосовно подачі туманних сигналів, руху з помірною швидкістю та готовності двигунів до негайних маневрів. Крім того, вахтовий капітана помічник повинен:

.1 повідомити капітана;

.2 виставити спостерігача;

.3 увімкнути ходові вогні; а також

.4 увімкнути радіолокатор та користуватися ним.

У темний час доби

46. Капітан та вахтовий помічник капітана під час організації спостереження повинні належним чином враховувати обладнання містка й навігаційні засоби, доступні для використання, їхні обмеження, а також вжиті процедури та заходи застереження.

Плавання у прибережних водах та районах інтенсивного судноплавства

47. Під час плавання у таких районах слід користуватися картою найбільшого масштабу, відкоригованою згідно з останньою доступною інформацією. Визначення місцезнаходження судна повинні виконуватися через короткі інтервали часу та більш ніж одним способом, коли це дозволяють обставини. Під час використання ЕКНІС, необхідно електронні навігаційні карти, що мають належний код(масштаб), та перевіряти розташування судна за допомогою незалежних засобів визначення місцезнаходження через належні інтервали часу.

48. Вахтовий помічник капітана повинен чітко розпізнавати всі навігаційні знаки, які зустрічаються.

Плавання з лоцманом на борту

49. Присутність лоцмана на борту та виконання ним своїх обов'язків не звільняє капітана або вахтового помічника капітана від їхніх функцій та обов'язків для забезпечення безпеки судна. Капітан і лоцман повинні обмінюватися інформацією стосовно плавання, місцевих умов та характеристик цього судна. Капітан і (або) вахтовий помічник капітана повинні працювати у тісному контакті з лоцманом та уважно слідкувати за місцезнаходженням судна та його рухом.

50. У випадку виникнення будь-якого сумніву стосовно дій або намірів лоцмана вахтовий помічник капітана повинен запитати у лоцмана роз'яснення, а якщо сумнів все ще залишається, негайно повідомити про це капітана та вжити будь-яких необхідних заходів до його прибуття.

Судно на якорі

51. Якщо капітан уважає за необхідне, безперервне несення ходової вахти здійснюється також під час стоянки на якорі. Коли судно стоїть на якорі, вахтовий помічник капітана зобов'язаний:

.1 якнайшвидше визначити та нанести місцезнаходження судна на відповідну карту;

.2 коли дозволяють обставини, достатньо часто перевіряти шляхом взяття пеленгів навігаційних знаків або берегових об'єктів, що легко розпізнаються, чи стоїть судно на якорі безпечно;

.3 забезпечувати ефективне спостереження;

.4 забезпечувати періодичні обходи судна;

.5 спостерігати за метеорологічними умовами, припливами та станом моря;

.6 повідомляти капітана та вживати всіх необхідних заходів у разі виявлення дрейфу судна;

.7 забезпечувати готовність головних двигунів та інших механізмів відповідно до розпоряджень капітана;

.8 повідомляти капітану у випадку погіршення видимості;

.9 забезпечувати виставлення відповідних вогнів і знаків та подачу відповідних звукових сигналів згідно усім застосовним правилам; а також

.10 уживати заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища судном та дотримуватись застосовних правил запобігання забрудненню.

Частина 4-2 - Принципи несення ходової машинної вахти

52. Термін машинна вахта , що використовується у частинах - 4-2, 5-2 та 5-4 цього розділу, означає особу або групу осіб, які складають вахту, чи період відповідальності особи командного складу, коли вимагається або не вимагається її безпосередня присутність у машинному відділенні.

53. Вахтовий механік є представником старшого механіка та постійно несе головну відповідальність за надійну та ефективну роботу механізмів, що впливають на безпеку судна, та їх обслуговування, а також відповідає за огляд, експлуатацію та перевірку, якщо це вимагається, усіх механізмів та обладнання, за які відповідає машинна вахта.

Організація вахти

54. Склад вахти повинен бути завжди достатнім для забезпечення безпечної роботи усіх механізмів, що впливають на експлуатацію судна, як у автоматичному, так і в ручному режимі управління та відповідати переважаючим обставинам та умовам.

55. Під час визначення складу машинної вахти, до якої можуть входити відповідним чином кваліфіковані особи рядового складу, повинні враховуватися, серед іншого, такі чинники:

.1 тип судна, тип і стан машин та механізмів;

.2 належне безперервне спостереження за роботою всіх механізмів, які впливають на безпечну експлуатацію судна;

.3 будь-які особливі режими роботи, які залежать від таких умов, як стан погоди, льодова обстановка, забруднення вод, мілководдя, аварійна обстановка, усунення пошкоджень чи боротьба з наслідками забруднення;

.4 кваліфікація та досвід персоналу машинної вахти;

.5 охорона людського життя, безпека судна, вантажу та порту, а також охорона навколишнього середовища;

.6 дотримання міжнародних, національних та місцевих правил; а також

.7 забезпечення нормальної експлуатації судна.

Прийняття вахти

56. Вахтовий механік не повинен передавати вахту механіку, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку старший механік повинен бути поінформований.

57. Механік, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатний виконувати свої обов'язки у повному обсязі.

58. Перед тим як заступити на вахту, вахтові механіки повинні особисто пересвідчитися стосовно, щонайменш, зазначеного нижче:

.1 розпоряджень по вахті й особливих інструкцій старшого механіка, які стосуються експлуатації суднових систем і механізмів;

.2 характеру всіх робіт, що виконуються за механізмами і системами, зайнятого в цих роботах персоналу і потенційних небезпек;

.3 рівня та, де це застосовне, стану води або залишків у ллялах, баластних, відстійних, резервних танках, в танках прісної води, у стічних цистернах, а також спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 стану та рівня палива в резервних, відстійних танках, витратних цистернах та інших ємностях для зберігання палива;

.5 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.6 стану та режиму експлуатації різних головних та допоміжних систем, зокрема системи розподілу електроенергії;

.7 стану обладнання пульту контролю та управління, де він є у наявності, та обладнання, що управляється вручну;

.8 стану та режиму експлуатації систем автоматичного управління та захисту котлів, за умови їх наявності, таких як системи захисту по обриву факела, системи захисту по граничним рівням, системи управління горінням, системи управління подачею палива, та іншого обладнання, пов'язаного з експлуатацією парових котлів;

.9 будь-яких потенційно несприятливих умов експлуатації в результаті поганої погоди, льодової обстановки, забрудненої води або мілководдя;

.10 будь-яких спеціальних режимів експлуатації, викликаних поломкою обладнання або несприятливими умовами експлуатації судна;

.11 звітів осіб рядового складу машинної команди стосовно покладених на них обов'язків;

.12 наявності засобів боротьби з пожежею; а також

.13 стану заповнення машинного журналу.

Несення машинної вахти

59. Вахтовий механік повинен забезпечувати виконання встановленого порядку несення вахти, та щоб під його керівництвом рядовий склад машинної вахти, якщо такий є, сприяв безпечній та ефективній роботі енергетичної установки й допоміжного обладнання.

60. Вахтовий механік повинен продовжувати нести відповідальність за роботу машинного відділення, незважаючи на присутність у ньому старшого механіка доти, доки він не буде спеціально інформований про те, що старший механік прийняв на себе таку відповідальність, та це не буде взаємно зрозумілим.

61. Усі члени машинної вахти повинні знати свої встановлені обов'язки з несення вахти. Крім того, кожний член вахти повинен знати стосовно свого судна таке:

.1 користування відповідними системами внутрішньосуднового зв'язку;

.2 шляхи евакуації з машинних приміщень;

.3 системи аварійно-попереджувальної сигналізації, що використовуються в машинному відділенні, та уміти розрізняти їхні сигнали, звертаючи особливу увагу на сигнал подачі вогнегасної речовини; а також

.4 кількість, розташування й типи протипожежного обладнання та обладнання, необхідного для боротьби за живучість у машинних приміщеннях, а також їхнє використання та різні заходи застереження, яких необхідно дотримуватися.

62. Будь-які машини та механізми, що працюють неналежним чином, або в яких припускають несправності, чи які вимагають спеціального обслуговування, повинні прийматися до уваги з урахуванням ужитих заходів. У випадку необхідності розробляється план подальших дій.

63. У машинному відділенні, де необхідна постійна присутність вахти, вахтовий механік повинен бути готовий у будь-який час управляти руховою установкою, виконуючи розпорядження про зміну напрямку руху або швидкості.

64. У тих випадках, коли машинне відділення періодично не обслуговується, вахтовий механік повинен бути готовий в будь-який момент прибути до машинного відділення за викликом.

65. Усі розпорядження з містка повинні виконуватися негайно. Зміни напрямку руху або частоти обертання головної рухової установки повинні реєструватися, за винятком тих випадків, коли Адміністрація вважає, що для судна певних розмірів або характеристик така реєстрація не є доцільною. Вахтовий механік повинен забезпечувати наявність членів вахти біля органів управління головної рухової установки, якщо вона управляється вручну, під час маневрування або в положенні "приготуватися".

66. Належну увагу слід приділяти технічному обслуговуванню та догляду за усіма машинами та механізмами, зокрема механічними, електричними, електронними, гідравлічними та пневматичними системами, приладами управління ними й пристроями для їхнього захисту, усіма системами побутового обслуговування, та обліку витрат запасів і запасних частин.

67. Старший механік повинен забезпечити, щоб вахтовий механік мав усю інформацію з питань профілактичного обслуговування та ремонту, боротьби за живучість або ремонтних робіт, які підлягають виконанню під час вахти. Вахтовий механік повинен відповідати за відключення, переключення та настройку всіх машин і механізмів, що знаходяться у веденні вахти, а також повинен робити відповідні записи стосовно всіх проведених робіт.

68. Коли машинне відділення приведене у стан готовності, вахтовий механік повинен забезпечити негайну готовність до дій усіх машин і механізмів та обладнання, які можуть використовуватися для виконання маневрів, і достатній резерв електроенергії для живлення стернового приводу та інших споживачів.

69. Вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають обслуговуванню головної рухової установки та допоміжного обладнання. Вони повинні забезпечувати постійне спостереження за роботою головної рухової установки та допоміжних систем до моменту належної передачі вахти, а також забезпечувати періодичні огляди механізмів, за які вони відповідають. Вони також повинні забезпечувати належні обходи машинного відділення і стернового приводу з метою виявлення та звітування про несправності в роботі й вихід з ладу обладнання, а також для забезпечення поточних регулювань, підтримання обладнання в належному стані та для інших необхідних цілей.

70. Вахтові механіки повинні вимагати, щоб вахтовий персонал інформував їх про потенційно небезпечні умови, які можуть несприятливо впливати на механізми та поставити під загрозу безпеку людського життя або судна.

71. Вахтовий механік повинен забезпечувати спостереження за вахтою в машинних приміщеннях та організовувати заміну у випадку неспроможності будь-якого члена машинної вахти виконувати свої обов'язки. Вахта не повинна залишати машинні приміщення без контролю, щоб була відсутня можливість ручного управління установкою або паливною рейкою.

72. Вахтовий механік вживає необхідних заходів для обмеження наслідків пошкоджень у результаті пошкодження обладнання, пожежі, затоплення, пробоїни, зіткнення, посадки на мілину та інших причин.

73. До відходу з вахти вахтовий механік повинен забезпечити належну реєстрацію всіх подій вахти, які стосуються експлуатації головної установки та допоміжного обладнання.

74. Вахтовий механік взаємодіє з будь-яким механіком, відповідальним за технічне обслуговування під час проведення всіх робіт із профілактики, боротьби за живучість або ремонту. Така взаємодія включає зазначене нижче, але не обмежується цим:

.1 відключення обладнання, на якому буде проводитися робота, та введення в дію дублюючого обладнання;

.2 регулювання установки, яка залишається в роботі, для належної та безпечної роботи під час технічного обслуговування та ремонту;

.3 унесення до машинного журналу або іншого відповідного документу відомостей про обладнання, на якому проводяться роботи, про зайнятий персонал і про те, яких заходів безпеки й ким було вжито, для допомоги механікам, які змінюються, та для цілей реєстрації; а також

.4 перевірка й уведення в дію, коли необхідно, відремонтованих механізмів чи обладнання.

75. Вахтовий механік повинен забезпечити надання допомоги в ручному управлінні механізмами у випадку відмови засобів автоматизації будь-якою особою рядового складу машинної команди, що виконує роботи з технічного обслуговування.

76. Вахтовий механік повинен брати до уваги той факт, що зміна швидкості судна в результаті несправності механізмів або втрати керованості може поставити під загрозу безпеку судна та людського життя на морі. Необхідно негайно доповідати на місток про випадки пожежі та будь-які неминучі дії в машинних приміщеннях, які можуть призвести до зниження швидкості судна, безпосередньої загрози відмови стернового пристрою, зупинки головного двигуна чи будь-яких змін у виробленні електроенергії або подібної загрози безпеці. Це повідомлення, за можливості, повинне бути зроблене перш ніж буде вжито зміну швидкості судна, щоб надати містку максимальний час для вжиття всіх можливих заходів запобігання потенційній морській аварії.

77. Вахтовий механік повинен негайно повідомляти старшого механіка в таких випадках:

.1 коли має місце порушення в роботі або несправність двигуна, які можуть поставити під загрозу безпеку судна;

.2 коли мають місце будь-які порушення в роботі, що, як уважається, можуть викликати несправність або відмову головної рухової установки, допоміжних механізмів або систем управління та контролю; а також

.3 у випадку будь-яких аварійних ситуацій або коли він має сумнів, яке прийняти рішення або яких заходів ужити.

78. Незважаючи на вимоги про негайне повідомлення старшого механіка у зазначених вище випадках, вахтовий механік повинен без вагань, якщо цього вимагають обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна, механізмів та екіпажу.

79. Вахтовий механік повинен надавати вахтовому персоналу всі необхідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти. Поточне технічне обслуговування механізмів, що виконується як разові завдання під час несення безпечної вахти, повинні складати невід'ємну частину порядку несення вахти. Детальний ремонт, пов'язаний зі звичайним технічним обслуговуванням, який включає ремонт електричного, механічного, гідравлічного, пневматичного або застосовуваного електронного обладнання у межах всього судна, повинен проводитися за відома вахтового механіка та старшого механіка. Ці роботи повинні фіксуватися.

Несення вахти в різних умовах та районах

Плавання в умовах обмеженої видимості

80. Вахтовий механік повинен забезпечувати постійний тиск повітря або пари для подачі звукових сигналів. Він повинен постійно бути готовим до негайного виконання будь-якої команди з містка, що відносяться до змін швидкості або напрямку руху, та, крім того, повинен забезпечувати, щоб допоміжні механізми, які використовуються під час маневрування, знаходилися у повній готовності.

Плавання у прибережних водах та у водах інтенсивного судноплавства

81. Отримавши повідомлення про те, що судно знаходиться у водах інтенсивного судноплавства, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб усі механізми, пов'язані з маневруванням судна, могли бути негайно переведені на ручне управління. Вахтовий механік повинен також забезпечити, щоб існував достатній резерв електроенергії для стернової машини та інші потреби стосовно маневрування. Аварійний стерновий пристрій та інше допоміжне обладнання повинні бути готовими для негайного використання.

Судно на якорі

82. На незахищеній якірній стоянці старший механік повинен проконсультуватися з капітаном стосовно того, чи слід нести машинну вахту або ні.

83. Коли судно стоїть на якорі на відкритому рейді або в будь-яких інших фактично морських умовах, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб:

.1 підтримувалась належна вахта;

.2 здійснювалась періодична перевірка всіх механізмів, які працюють, і тих, які знаходяться в готовності;

.3 відповідно до розпоряджень, отриманих з містка, головні та допоміжні механізми підтримувались у стані готовності;

.4 вживалися заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення з судна та дотримувались відповідні правила стосовно запобігання забрудненню; а також

.5 усі системи боротьби за живучість та протипожежні системи знаходилися у стані готовності.

Частина 4-3 - Принципи несення радіовахти

Загальні положення

84. Адміністрації повинні звертати увагу компаній, капітанів та персоналу, який несе радіовахту, на виконання наступних положень стосовно забезпечення несення належної радіовахти, що забезпечує безпеку під час знаходження судна в морі. Забезпечуючи вимоги цього Кодексу необхідно приймати до уваги Регламент радіозв'язку.

Організація вахти

85. Під час організації радіовахти капітан кожного судна повинен:

.1 забезпечити, щоб несення радіовахти відбувалося згідно відповідних положень Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС;

.2 забезпечити, щоб ведення радіообміну, не пов'язаного з безпекою руху судна та безпекою мореплавства, не заважало основним обов'язкам з несення радіовахти; а також

.3 враховувати радіообладнання, встановлене на судні, та його експлуатаційний стан.

Несення радіо вахти

86. Вахтовий радіооператор повинен:

.1 забезпечити, щоб несення вахти відбувалося на частотах, передбачених Регламентом радіозв'язку та Конвенцією СОЛАС; а також

.2 під час несення вахти регулярно перевіряти роботу радіообладнання та його джерела живлення і доповідати капітану про будь-яку помічену несправність цього обладнання.

87. Вимоги Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС стосовно ведення радіотелеграфного або радіожурналу радіостанції повинні виконуватися.

88. Ведення записів радіообміну, згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, є обов'язком радіооператора, призначеного головним відповідальним за радіозв'язок у разі лиха. Запису підлягають наступні події з зазначенням часу, коли вони відбуваються:

.1 коротке викладення радіообміну у випадках лиха, терміновості та з метою безпеки;

.2 важливі події, що стосуються радіослужби;

.3 коли це можна вжити, місцезнаходження судна, щонайменш, один раз на день; а також

.4 коротке викладення стану радіообладнання, зокрема джерела його живлення.

89. Записи радіообміну повинні зберігатися в місці ведення радіозв'язку під час лиха та повинні бути доступними:

.1 для перевірки капітаном; а також

.2 для перевірки будь-якою уповноваженою посадовою особою Адміністрації та будь-якою належним чином уповноваженою посадовою особою, яка здійснює контроль згідно зі статтею X Конвенції.

ЧАСТИНА 5 - НЕСЕННЯ ВАХТИ В ПОРТУ

Принципи, що застосовуються до несення всіх вахт

Загальні положення

90. Капітан кожного судна, яке безпечно пришвартоване або стоїть на якорі в порту при звичайних обставинах, повинен організувати відповідне та ефективне несення вахти для забезпечення безпеки. Спеціальні вимоги можуть виявитися необхідними для спеціальних типів суднових рухових установок або допоміжного обладнання та для суден, що перевозять небезпечні, шкідливі, отруйні або займисті речовини чи інші види спеціальних вантажів.

Організація вахти

91. Вахту на палубі, коли судно знаходиться в порту, слід організувати таким чином, щоб постійно:

.1 забезпечувалася охорона людського життя, безпека судна, порту та навколишнього середовища, а також безпечна експлуатація всіх механізмів, що стосуються вантажних операцій;

.2 дотримувались міжнародні, національні і місцеві правила; а також

.3 підтримувались порядок і нормальна діяльність судна.

92. Капітан судна повинен визначати склад вахти та її тривалість залежно від умов стоянки, типу судна та характеру обов'язків вахтових.

93. Якщо капітан буде вважати за необхідне, відповідальним за вахту на палубі призначається кваліфікована особа командного складу.

94. Необхідне обладнання повинне бути налаштоване таким чином, щоб забезпечити належне несення вахти.

95. Старший механік, порадившись з капітаном, повинен забезпечити, щоб організація машинної вахти відповідала вимогам стосовно несення безпечної машинної вахти в порту. Вирішуючи питання стосовно складу машинної вахти, яка може включати відповідних осіб рядового складу машинної команди, необхідно враховувати, в тому числі, наступні фактори:

.1 на всіх суднах з потужністю головної рухової установки 3000 кВт і більше завжди повинен бути вахтовий механік;

.2 на суднах з потужністю головної рухової установки менше 3000 кВт на розсуд капітана та за узгодженням зі старшим механіком, може не бути вахтового механіка; а також

.3 вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають виконанню їх обов'язків, пов'язаних зі спостереженням за роботою суднових механізмів.

Передача вахти

96. Вахтові помічники капітана або вахтові механіки не повинні передавати вахту особі командного складу, яка заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що остання є неспроможною ефективно виконувати обов'язки з несення вахти; в такому випадку він повинен повідомити про це капітана або старшого механіка відповідно. Особа командного складу, яка заступає на вахту, повинна впевнитися в тому, що весь персонал її вахти здатний ефективно виконувати свої обов'язки.

97. Якщо на момент передачі вахти здійснюється важлива операція, вона повинна бути завершена особою командного складу, яка здає вахту, за винятком випадку, коли капітан або старший механік віддали інший наказ.

Частина 5-1 - Передача палубної вахти

98. До передачі вахти вахтовий помічник капітана, який приймає вахту, повинен бути інформований вахтовим помічником капітана, що здає вахту, стосовно наступного:

.1 глибини біля причалу, осадки судна, рівня та часу повної та малої води; стану швартовів, положення якорів та кількості витравленого якірного ланцюга, а також про інші особливості стоянки, важливі для безпеки судна; стану головних двигунів та можливостей їх використання під час аварійної ситуації;

.2 усіх робіт, що проводяться на судні; характеру, кількості та розміщення вже завантаженого вантажу або того, що залишився, і будь-яких залишків вантажу після розвантаження судна;

.3 рівня води у ллялах та баластних танках;

.4 сигналів чи вогнів, виставлених на судні, або тих, що подаються звуковими сигнальними засобами;

.5 кількості членів екіпажу, яким необхідно бути присутніми на борту, та присутності сторонніх осіб на судні;

.6 стану протипожежних засобів;

.7 будь-яких спеціальних портових правил;

.8 розпоряджень стосовно вахти та спеціальних вказівок капітана;

.9 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, в тому числі портовими властями, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.10 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або охорони навколишнього середовища від забруднення; а також

.11 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті діяльності судна.

99. Особи командного складу, які приймають вахту, перш ніж узяти на себе обов'язки вахтового помічника, повинні пересвідчитися в тому, що:

.1 швартови або якірний ланцюг належним чином закріплені;

.2 відповідні сигнали або вогні належним чином виставлені або подаються звуковими сигнальними засобами;

.3 заходи безпеки та правила з протипожежного захисту виконуються;

.4 вони знають характер будь-яких шкідливих або небезпечних вантажів, які завантажуються або розвантажуються, та готові вжити відповідних дій у випадку будь-якого інциденту чи пожежі; а також що

.5 немає ніяких зовнішніх умов або обставин, що загрожують судну, та їх власне судно не створює загрози для інших.

Частина 5-2 - Передача машинної вахти

100. До передачі машинної вахти механік, який приймає вахту, повинен бути інформований механіком, що здає вахту стосовно:

.1 діючих на цей день розпоряджень стосовно вахти, особливих інструкцій, що стосуються експлуатації судна, технічного обслуговування і ремонту суднових механізмів або систем управління та контролю;

.2 характеру всіх робіт, які виконуються з механізмами та системами на борту судна, задіяного у цих роботах персоналу та потенційних небезпек;

.3 рівня та, коли це можна вжити, стану води і залишку в ллялах, баластних, зливних, резервних танках, стічних цистернах та спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.5 стану та ступеню готовності переносного протипожежного обладнання, стаціонарних установок пожежогасіння та систем виявлення пожежі;

.6 персоналу, призначеного для проведення ремонтно-виробничих робіт на судні, місць його роботи та функцій з ремонту, а також стосовно будь-яких інших призначених осіб та необхідного складу екіпажу;

.7 будь-яких портових правил, що стосуються зливів з судна, вимог до боротьби з пожежею та готовності судна, особливо в умовах можливої поганої погоди;

.8 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, зокрема портові органи влади, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.9 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або захисту навколишнього середовища від забруднення; а також

.10 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті ремонтно-виробничих робіт.

101. Механіки, які заступають, до прийняття машинної вахти повинні пересвідчитися в тому, що вони отримали повну інформацію від вахтового механіка, як викладено вище, а також:

.1 знають діючі та потенційні джерела енергії, тепла і освітлення та їх розподіл;

.2 знають про наявність і стан суднових запасів палива, мастил і всіх запасів води; а також

.3 готові до того, щоб привести так швидко, як це можливо, судно та його машини і механізми до стану повної готовності або для дій під час аварійної ситуації.

Частина 5-3 - Несення палубної вахти

102. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 здійснювати обходи судна через відповідні проміжки часу;

.2 звертати особливу увагу на:

.2.1 стан та кріплення трапу, якірного ланцюга та швартовів, особливо при зміні припливної течії або в місцях стоянки з великими підйомами та спадами води, і, якщо необхідно, вживати заходів, що забезпечують їх знаходження в нормальних робочих умовах;

.2.2 осадку, запас води під кілем та стан судна, який виключає небезпечний крен або диферент під час вантажно-розвантажувальних робіт чи баластування;

.2.3 стан погоди і моря;

.2.4 виконання всіх правил, пов'язаних з дотриманням заходів безпеки та протипожежного захисту;

.2.5 рівень води у ллялах і танках;

.2.6 наявність людей на судні та їх місцезнаходження, особливо тих, які знаходяться у віддалених або закритих приміщеннях; а також

.2.7 несення сигналів та вогнів та, коли це можна вжити, подачу звукових сигналів;

.3 у погану погоду або під час отримання штормового попередження вжити необхідних заходів для захисту судна, людей на борту та вантажу;

.4 вжити всіх заходів, що забезпечують запобігання забрудненню навколишнього середовища судном;

.5 під час аварійної ситуації, яка загрожує безпеці судна, оголосити тривогу, повідомити капітана, вжити всіх можливих заходів для запобігання нанесенню будь-яких пошкоджень судну, його вантажу та людям на судні, і, якщо необхідно, звернутися за допомогою до берегових органів влади або сусідніх суден;

.6 знати стан остійності судна для того, щоб у випадку пожежі берегові пожежні органи влади могли отримати відомості про приблизну кількість води, яку можна буде подати на судно без загрози для остійності;

.7 пропонувати допомогу суднам або людям, які зазнають лиха;

.8 вживати необхідних заходів застереження для запобігання аварійним випадкам або пошкодженням під час провертання гвинтів; а також

.9 заносити до відповідного журналу всі важливі події, що стосуються судна.

Частина 5-4 - Несення машинної вахти

103. Вахтові механіки повинні звертати особливу увагу на:

.1 виконання всіх розпоряджень, спеціальних робочих процедур та правил, що стосуються небезпечних умов та їх запобігання на усіх ділянках їхньої відповідальності;

.2 контрольно-вимірювальне обладнання всіх енергетичних установок, вузлів та систем, які знаходяться в роботі;

.3 методи, прийоми та процедури, необхідні для запобігання порушенню правил стосовно забруднення, які встановлені місцевими органами влади, а також

.4 стан ллял.

104. Вахтові механіки повинні:

.1 під час аварійної ситуації подавати сигнали тривоги, коли, на їхню думку, цього вимагає ситуація, та вживати всіх можливих заходів для запобігання нанесенню шкоди судну, людям і вантажу;

.2 знати вимоги помічника капітана стосовно обладнання, необхідного для завантаження або розвантаження вантажу, та додаткові вимоги стосовно баластної та інших систем управління остійністю судна;

.3 здійснювати часті обходи судна для виявлення можливих несправностей або виходу з ладу обладнання та вживати негайних заходів для їх усунення для забезпечення безпеки судна, вантажних операцій, порту та навколишнього середовища;

.4 забезпечувати, в межах своєї відповідальності, вжиття необхідних заходів для запобігання аваріям або пошкодженням різних електричних, електронних, гідравлічних, пневматичних та механічних систем судна; а також

.5 забезпечувати належний запис всіх важливих подій, пов'язаних з роботою, настройкою або ремонтом суднових механізмів.

Частина 5-5 - Несення вахти в порту на суднах, що перевозять небезпечні вантажі

Загальні положення

105. Капітан кожного судна, що перевозить небезпечний вантаж, зокрема вибухові, займисті, отруйні, шкідливі для здоров'я або забруднюючі навколишнє середовище речовини, повинен забезпечувати несення безпечної вахти. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі навалом чи наливом, це може бути досягнуто шляхом постійної наявності належним чином кваліфікованої особи або осіб командного та, коли це необхідно, рядового складу, навіть якщо судно безпечно пришвартоване чи знаходиться на якірній стоянці в порту.

106. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі, інші, ніж навалом чи наливом, капітан повинен повністю враховувати характер, кількість, упаковку та розміщення небезпечних вантажів, а також будь-які особливі умови на судні, прилягаючій акваторії та на березі.

Частина 5-6 - Вантажна вахта

107. Особи командного складу, відповідальні за планування та контроль вантажних операцій, повинні забезпечувати, щоб такі операції проводилися безпечно через контроль певних ступенів ризику, зокрема, коли йдеться про осіб, які не є частиною персоналу судна."

2. Частину B Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ) змінено та викладено в такій редакції:

"Частина B

Рекомендоване керівництво стосовно положень Конвенції ПДНВ та Додатка до неї

Вступ

1. Ця частина Кодексу ПДНВ містить рекомендоване керівництво, призначене для надання Сторонам Конвенції ПДНВ і тим, хто відповідає за її виконання, застосування або забезпечення дотримання її положень, сприяння в повному і уніфікованому здійсненні Конвенції.

2. Пропоновані заходи не є обов'язковими, а і приклади наводяться виключно з метою пояснити, яким чином можна дотримуватися деяких вимог Конвенції. Проте в цілому рекомендації представляють той підхід до відповідних питань, який був узгоджений в ході дискусій у ІМО за консультацією, коли це було необхідним, з Міжнародною організацією праці, Міжнародним союзом електрозв'язку та Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Дотримання рекомендацій, викладених у цій частині, допоможе Організації в досягненні її мети стосовно підтримання найвищих, наскільки це є практично можливим, стандартів компетентності стосовно екіпажів усіх національностей та суден усіх прапорів.

4. У цій частині пропонується керівництво стосовно певних статей Конвенції, а також до деяких правил Додатка до неї. Тому нумерація розділів цієї частини відповідає нумерації статей та правил Конвенції. Як і в частині A, текст кожного розділу може бути поділений на пронумеровані частини і пункти, однак така нумерація відноситься тільки до цього тексту.

КЕРІВНИЦТВО СТОСОВНО ПОЛОЖЕНЬ СТАТЕЙ

Розділ B-I

Керівництво стосовно загальних обов'язків за Конвенцією

(Положення відсутні)

Розділ B-II

Керівництво стосовно визначень та роз'яснень

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A і B цього Кодексу. Додаткові визначення, що стосуються лише положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Визначення терміну диплом, який зустрічається у пункті с) статті II, надає три можливості:

.1 Адміністрація може видати диплом;

.2 Адміністрація може уповноважити видати диплом; або

.3 Адміністрація може визнати диплом, виданий іншою Стороною, як передбачається правилом I/10.

Розділ B-III

Керівництво стосовно застосування Конвенції

1. В той час як визначення "риболовне судно", викладене в пункті "h" статті II, виключає судна, використовувані для промислу риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря, з сфери застосування Конвенції, судна, не зайняті промисловою діяльністю, не можуть користуватися цим винятком.

2. Конвенція виключає всі дерев'яні судна примітивної конструкції, зокрема джонки.

Розділ B-IV

Керівництво стосовно надання інформації

1. У підпункті "b" пункту 1 статті IV слова "коли можливо" мають за мету охопити:

.1 визнання диплома, виданого іншою Стороною; або

.2 видачу Адміністрацією свого диплома, якщо це є застосовним, на основі визнання диплома, виданого іншою Стороною.

Розділ B-V

Керівництво стосовно інших договорів та тлумачень

Слово "угоди" в пункті 1 статті V має за мету охопити домовленості стосовно взаємного визнання дипломів, встановлені раніше між державами.

Розділ B-VI

Керівництво стосовно дипломів

Див. керівництво, наведене у розділах B-II та B-I/2.

Розділ B-VII

Керівництво стосовно положень перехідного періоду

Дипломи, видані для роботи на одній посаді, які в цей час визнаються Стороною у якості доказу достатньої кваліфікації для роботи на іншій посаді, наприклад, дипломи старшого помічника капітана, які визнаються для роботи на посаді капітана, повинні продовжувати визнаватися як дійсні для такої роботи згідно зі статтею VII. Таке визнання також застосовується для дипломів, виданих згідно з положеннями пункту 2 статті VII.

Розділ B-VIII

Керівництво стосовно пільгових дозволів

Заява про політику та короткий виклад процедур, яких необхідно дотримуватися, повинні бути опубліковані для інформації компаній, які експлуатують судна, що плавають під прапором Адміністрації. Посадові особи, уповноважені Адміністрацією видавати пільгові дозволи, повинні бути забезпечені керівництвом. Коротка інформація про вжиті заходи повинна міститися у першочерговому звіті, що надсилається Генеральному секретарю згідно з вимогами розділу A-I/7.

Розділ B-IX

Керівництво стосовно еквівалентів

Військово-морські дипломи можуть продовжуватися визнаватися, і дипломи практика можуть продовжувати видаватися військово-морським офіцерам в якості еквівалента, згідно зі статтею IX, за умови дотримання вимог Конвенції.

Розділ B-X

Керівництво стосовно контролю

(Положення відсутні - див. розділ B-I/4)

Розділ B-XI

Керівництво стосовно сприяння технічному співробітництву

1. Урядам слід надавати допомогу або організовувати, в співробітництві з ІМО, надання допомоги державам, які зазнають труднощів у дотриманні вимог Конвенції та звертаються з проханням про таку допомогу.

2. Підкреслюється, що важливість достатньої підготовки капітанів та іншого персоналу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів, танкерів-газовозів і пасажирських суден ро-ро має особливо велике значення, та визнано, що в деяких випадках можуть бути обмежені можливості для отримання необхідного досвіду та забезпечення програм спеціалізованої підготовки, зокрема, у країнах, що розвиваються.

Екзаменаційна база даних

3. Сторони, які мають морські навчальні академії або екзаменаційні центри, що обслуговують декілька країн, та які бажають встановити базу даних з екзаменаційних питань та відповідей, заохочуються зробити це на основі двостороннього співробітництва з країною або країнами, що вже мають таку базу даних.

Наявність морських тренажерів

4. Секретаріат ІМО веде перелік тренажерів, які використовуються для морської підготовки, з метою інформації Сторін та інших заінтересованих про наявність різних типів тренажерів для навчання моряків, особливо якщо таких навчальних засобів немає на національному рівні.

5. Сторони настійно закликаються представляти інформацію про тренажери, які використовуються для морської підготовки в їхніх країнах, Секретаріату ІМО і оновлювати інформацію по мірі того, як такі засоби для морської підготовки змінюються або розширюються.

Інформація стосовно технічного співробітництва

6. Інформація стосовно послуг у галузі технічних консультацій, доступу до міжнародних учбових закладів, пов'язаних з ІМО, та інформація стосовно наданих безкоштовних місць у них та інших формах технічного співробітництва, яка може бути представлена ІМО або через ІМО, може бути отримана у Генерального секретаря за адресою: 4, Albert Embankment, London SE1 7SR, United Kingdom.

(Керівництво стосовно статей XII - XVII відсутнє).

КЕРІВНИЦТВО СТОСОВНО ПОЛОЖЕНЬ ДОДАТКА ДО КОНВЕНЦІЇ ПДНВ

Розділ B-I/1

Керівництво стосовно визначень та роз'яснень

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A та B цього Кодексу. Додаткові визначення, які застосовуються тільки до положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Особи командного складу, які виконують обов'язки відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами командного складу, дублюючими особами командного складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією відповідно до термінології, що використовується у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

3. Особи рядового складу, кваліфіковані для виконання обов'язків відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами рядового складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією згідно з термінологією, використовуваною у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

Розділ B-I/2

Керівництво стосовно дипломів та підтверджень

1. Якщо підтвердження є складовою частиною диплома, як передбачено пунктом 1 розділу A-I/2, відповідна інформація повинна бути включена до диплома таким чином, як роз'яснено нижче, за винятком того, що рядок під номером .2 вилучається. В інших випадках, під час підготовки підтвердження, що засвідчує видачу диплома, рядки під номерами .1 - .17 в формі, котра слідує за зазначеним нижче текстом, повинні заповнюватися таким чином:

.1 вписується назва держави, що видає диплом;

.2 вписується номер, присвоєний диплому Адміністрацією;

.3 вписується повне ім'я моряка, якому виданий диплом. Ім'я повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка, посвідчення особи моряка та інших офіційних документів, що видаються Адміністрацією;

.4 вписується номер або номери правил Конвенції ПДНВ або правил, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим, наприклад:

.4.1 II/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового помічника капітана;

.4.2 III/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується;

.4.3 IV/2, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади радіооператора;

.4.4 VII/1, якщо диплом є функціональним дипломом, та моряк був визнаний кваліфікованим виконувати функції, передбачені в частині A цього Кодексу, наприклад, функції стосовно суднових механічних установок на рівні управління; а також

.4.5 III/1 та V/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка на танкерах з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується (див. обмеження в підпунктах .8 і.10 нижче);

.5 вписується дата закінчення терміну дії підтвердження. Ця дата не повинна бути пізнішою від дати закінчення терміну дії, якщо така є, диплома, відносно якого видане підтвердження, та не пізніше ніж через п'ять років після дати видачі підтвердження;

.6 у дану колонку вписується кожна з функцій, передбачених у частині A цього Кодексу, які моряк може виконувати відповідно до своєї кваліфікації. Функції та пов'язані з ними рівні відповідальності, вказані в таблицях компетентності, наданих у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A. Якщо посилання було зроблене згідно із зазначеним вище пунктом .4 на правила глав II, III або IV, немає необхідності перелічувати конкретні функції;

.7 в цю колонку вписуються рівні відповідальності, на яких моряк кваліфікований виконувати кожну з функцій, зазначених у колонці. 6. Ці рівні зазначені в таблицях компетентності, викладених у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A;

.8 загальне обмеження, таке як вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно зазначатися добре помітним текстом у верхній частині колонки обмежень. Обмеження, що застосовуються до функцій, перелічених у колонці. 6, повинні зазначатися на лініях навпроти відповідної функції, наприклад:

.8.1 "Не дійсний для роботи на танкерах" - якщо не кваліфікований відповідно до глави V;

.8.2 "Не дійсний для роботи на танкерах, що не є нафтовими танкерами" - якщо кваліфікований відповідно до глави V, для роботи тільки на нафтових танкерах;

.8.3 "Не дійсний для роботи на суднах, на яких парові котли складають частину механічної установки" - якщо відповідне знання було не зазначене згідно з положеннями Кодексу ПДНВ; та

.8.4 "Дійсний тільки для прибережного плавання" - якщо відповідне знання не було визначено згідно з положеннями Кодексу ПДНВ.

__________

Примітка.

Обмеження стосовно тоннажу та потужності енергетичної установки можуть не зазначатися тут, якщо вони вже зазначені в назві диплома та у посаді, яка вказується у колонці .9.

.9 посада або посади, які вносяться у колонку .9, повинні бути такими, як вони зазначені в назві відповідного правила чи правил ПДНВ у випадку, якщо мова йде про диплом, що видається на підставі глав II або III, або вони повинні бути такими, як вказано у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами;

.10 загальне обмеження, наприклад вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно також зазначатися добре помітним текстом у верхній частині цієї колонки обмежень. Обмеження, що внесені в колонку .10, повинні бути такими ж, як вони зазначені в колонці .8 для функцій, що виконуються на кожній з внесених посад;

.11 номер, внесений до цієї графи, повинен бути таким же, як і номер диплома, для того щоб диплом та підтвердження мали один і той же властивий тільки їм номер для посилань та для визначення його місця в реєстрі дипломів та/або підтверджень, тощо;

.12 вноситься дата першої видачі підтвердження; вона може бути такою ж або відрізнятися від дати видачі диплома, відповідно до обставин;

.13 вноситься друкованими літерами прізвище офіційної особи, уповноваженої видавати підтвердження, під підписом офіційної особи;

.14 зазначена дата народження повинна бути датою, підтвердженою наявними у Адміністрації документами або іншим чином;

.15 підтвердження повинно підписуватися моряком у присутності посадової особи або підпис моряка може бути взято з форми його заяви моряка, належним чином складеної та завіреної;

.16 фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей, подається моряком у двох примірниках таким чином, щоб одну можна було зберігати у реєстрі дипломів або в пов'язаному з реєстром документі;

.17 якщо в бланку форми підтвердження є графа для повторного продовження терміну його дії (див. розділ A-I/2, пункт 1), Адміністрація може повторно підтвердити диплом шляхом заповнення цієї графи після того, як моряк продемонстрував збереження професійної придатності, як вимагається правилом I/11.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ,

ЩО ЗАСВІДЧУЄ ВИДАЧУ ДИПЛОМА НА ПІДСТАВІ ПОЛОЖЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПІДГОТОВКУ

І ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ ТА НЕСЕННЯ ВАХТИ 1978 РОКУ , З ПОПРАВКАМИ

Уряд ____________________.1_____________________ засвідчує, що диплом № ______________.2_____________ виданий ____________.3____________ (прізвище власника), який, як встановлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила __________________.4_____________ вищезгаданої Конвенції, з поправками, і здатен виконувати нижчеперелічені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________.5_____________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

.6 Функція

.7 Рівень

.8 Обмеження (якщо є)

Законний власник цього підтвердження може працювати на нижчезазначеній посаді або посадах, як встановлено вимогами Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

.9 Посада

10. Обмеження (якщо є)

Підтвердження № _______.11________ видане (дата) _______.12 _______

( Гербова печатка )

____________________________________

Підпис належним чином уповноваженої

посадової особи

________________.13__________________

Прізвище належним чином уповноваженої

посадової особи

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитися на судні доти, доки його власник працює на цьому судні.

Дата народження власника диплома __________________________.14__________________________

Підпис власника диплома ___________________________________.15__________________________

Фотографія власника диплома

.16

Строк дії цього підтвердження

продовжено до

________________________

(Гербова печатка)

Дата повторного підтвердження _________.17

________________________

Підпис належним чином

уповноваженої посадової особи

_________________________

Прізвище належним чином

уповноваженої посадової особи

Строк дії цього підтвердження

продовжено до

_______________________

(Гербова печатка)

Дата повторного підтвердження _________.17

_________________________

Підпис належним чином

уповноваженої посадової особи

_________________________

Прізвище належним чином

уповноваженої посадової особи

2. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома, може додаватися до підтвердженого диплома та бути його частиною, або може бути видане як окремий документ (див. пункт 8 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Всі записи, що вносяться в форму, повинні бути внесені латинськими літерами та арабськими цифрами (див. пункт 10 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Графи, пронумеровані 1 - 17, у формі, що надається за наведеним нижче текстом, повинні бути заповнені, як вказано в пункті 1 вище, за винятком наступних граф:

.2 де повинен бути записаний номер, присвоєний Стороною, яка видала диплом, що визнається;

.3 де внесене прізвище повинне бути таким же, як і в дипломі, що визнається;

.4 де повинна вноситися назва Сторони, яка видала диплом, що визнається;

.9 де посада або посади, що вносяться у колонку .9, повинні бути вибрані з тих, що зазначені у вимогах Адміністрації, яка визнає диплом, щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються;

.11 де внесений в графу .11 номер підтвердження повинен бути єдиним як для посилань, так і для визначення його місця в реєстрі підтверджень; а також

.12 де повинна вноситися дата першої видачі підтвердження.

(Герб країни)

(КРАЇНА)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ,

ЩО ЗАСВІДЧУЄ ВИЗНАННЯ ДИПЛОМА НА ПІДСТАВІ ПОЛОЖЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПІДГОТОВКУ

І ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ ТА НЕСЕННЯ ВАХТИ 1978 РОКУ , З ПОПРАВКАМИ

Уряд __________.1___________ засвідчує, що диплом № ________.2________ виданий _________.3________ (прізвище власника) урядом __________.4_________ чи за його дорученням, який, належним чином визнається відповідно до положень правила I/10 вищезгаданої Конвенції, з поправками, і законний власник якого уповноважений виконувати нижчезазначені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________.5_____________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

.6 Функція

.7 Рівень

.8 Обмеження (якщо є)

Законний власник цього підтвердження може працювати на наступній посаді або посадах, як встановлено вимогами Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

.9 Посада

.10 Обмеження (якщо є)

Підтвердження № ______.11________ видане (дата) _____.12 _______

( Гербова печатка )

_____________________________________

Підпис належним чином уповноваженої

посадової особи

__________________.13__________________

Прізвище належним чином уповноваженої

посадової особи

Дата народження власника диплома _____________________.14________________

Підпис власника диплома ______________________________.15________________

Фотографія власника диплома

.16

Строк дії цього підтвердження

продовжено до

__________________________

(Гербова печатка)

Дата повторного підтвердження _________.17

____________________________

Підпис належним чином

уповноваженої посадової особи

____________________________

Прізвище належним чином

уповноваженої посадової особи

Строк дії цього підтвердження

продовжено до

__________________________

(Гербова печатка)

Дата повторного підтвердження _________.17

___________________________

Підпис належним чином

уповноваженої посадової особи

___________________________

Прізвище належним чином

уповноваженої посадової особи

3. Під час заміни диплома або підтвердження, які були втрачені чи знищені, Сторони повинні видавати заміну під новим номером, щоб уникнути плутанини з документом, який підлягає заміні.

4. Якщо протягом шести місяців подається заява на повторне підтвердження до закінчення терміну дії підтвердження, то таке підтвердження, згадане у пунктах 5, 6 та 7 правила I/2 може бути поновлене до:

.1 п'ятої річниці строку дії або продовження строку дії підтвердження; або

.2 дати, коли закінчується термін дії підтвердженого диплома, залежно від того, що наступить раніше.

5. Коли видається Свідоцтво фахівця, у ньому, щонайменше, повинна міститися наступна інформація:

.1 назва Сторони та органу, що видає свідоцтво фахівця;

.2 номер, присвоєний свідоцтву фахівця органом, що його видає;

.3 повне ім'я та дата народження моряка, якому видане свідоцтво фахівця. Ім'я та дата народження повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка або посвідчення особи моряка;

.4 назва свідоцтва. Наприклад, якщо свідоцтво фахівця видається відповідно до правила VI/3 пункту 2, назва, що використовується повинна бути "Боротьба з пожежею за розширеною програмою" та, якщо воно видається відповідно до правила VI/5 пункту 1, назва, що використовується, повинна бути "особа командного складу, відповідальна за охорону судна";

.5 номер або номери правила (правил) Конвенції ПДНВ або розділу Кодексу ПДНВ, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим;

.6 дата видачі та дата закінчення терміну дії свідоцтва фахівця. Якщо строк дії свідоцтва необмежений, тоді, для роз'яснення, напроти дати закінчення терміну дії вписується строк "необмежений";

.7 якщо це необхідно, обмеження - або загальне обмеження (наприклад, вимога носити очки або контактні лінзи), або обмеження за типом судна (наприклад, "дійсний лише для роботи на суднах валовою місткістю менше 500"), або обмеження по району плавання (наприклад, "дійсний лише для прибережного плавання");

.8 прізвище та підпис уповноваженої особи, яка видає свідоцтво фахівця;

.9 фотографія моряка. Фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей;

.10 якщо свідоцтво фахівця підлягає продовженню, тоді дата повторного підтвердження, продовження строку дії, прізвище та підпис уповноваженої особи; а також

.11 контактна інформація органу, що видає свідоцтво фахівця.

Таблиця B-I/2

ПЕРЕЛІК

дипломів, свідоцтв фахівців та документальних доказів,

що вимагаються Конвенцією ПДНВ

У зазначеному нижче переліку наведені всі дипломи, свідоцтва фахівців або документальні докази, які, відповідно до Конвенції, надають право їх власнику виконувати певні функції на суднах. Дипломи підпадають під дію правила I/2 стосовно мови та їх наявності у оригіналі.

У переліку також приводяться відповідні посилання на правила та вимоги для підтвердження та реєстрації дипломів і свідоцтв фахівця.

Правила

Тип диплому та короткий опис

Підтвердження,

що засвідчує визнання диплома - 1

Чи вимагається реєстрація - 2

Повторне підтвердження дійсності диплома - 3

II/1,

II/2,

II/3,

III/1,

III/2,

III/3,

III/6,

IV/2,

VII/2

Дипломи для капітанів, осіб командного складу та радіооператорів ГМЗЛБ.

Так

II/4,

III/4,

VII/2

Свідоцтво фахівця - для осіб рядового складу, належним чином дипломованих для включення до складу ходової навігаційної або машинної вахти.

Ні

Так

Ні

II/5,

III/5,

III/7,

VII/2

Свідоцтво фахівця - для осіб рядового складу, належним чином дипломованих в якості матроса першого класу, моториста першого класу або електрика суднового.

Ні

Так

Ні

V/1-1,

V/1-2

Свідоцтво фахівця або підтвердження до диплому для капітанів та осіб командного складу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів і танкерів-газовозів.

Так

V/1-1,

V/1-2

Свідоцтво фахівця для осіб рядового складу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів і танкерів-газовозів.

Ні

Так

Ні

V/2

Документальний доказ - підготовка для капітанів, осіб командного та рядового складу та іншого персоналу, що працює на пасажирських суднах.

Ні

Ні4

VI/1

Свідоцтво фахівця - 5 - Початкова підготовка.

Ні

Так

Так - 6

VI/2

Свідоцтво фахівця - 5 - рятувальні шлюпки і плоти, чергові шлюпки та швидкісні чергові шлюпки.

Ні

Так

Так - 6

VI/3

Свідоцтво фахівця - 5 - Боротьба з пожежею за розширеною програмою.

Ні

Так

Так - 6

VI/4

Свідоцтво фахівця - 5 - Перша медична допомога та медичний догляд.

Ні

Так

Ні

VI/5

Свідоцтво фахівця - особа командного складу судна, відповідальна за охорону.

Ні

Так

Ні

VI/6

Свідоцтво фахівця - 7 - Підготовка з усвідомлення важливості питань охорони або питань безпеки для моряків, яким призначені обов'язки по охороні.

Ні

Так

Ні

__________

Примітки:

1. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома означає підтвердження згідно з правилом I/2, пунктом 7.

2. Чи вимагається реєстрація означає включення в частину реєстру або реєстрів згідно з правилом I/2, пунктом 14.

3. Повторне підтвердження дійсності диплома означає встановлення факту того, що професійну компетентність не втрачено згідно з правилом I/11 або збереження необхідних стандартів компетентності згідно з розділами з A-VI/1 по A-VI/3, відповідно.

4. Як вимагається пунктом 3, правила V/2, моряки, які пройшли підготовку з "управління з неорганізованими масами людей", "управління та поведінки людей у кризових ситуаціях" або з "питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна", повинні, через строк, що не перевищує п'яти років, пройти відповідну перепідготовку або надати доказ того, що вони досягли необхідних стандартів компетентності протягом попередніх п'яти років.

5. Професійні дипломи, видані згідно з правилами II/1, II/2, II/3, III/1, III/2, III/3, III/6 та VII/2, містять вимоги до професійного рівня з "початкової підготовки", "рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками", "боротьби з пожежею за розширеною програмою" та "першої медичної допомоги", таким чином, власники згаданих професійних дипломів не повинні мати свідоцтва фахівця стосовно таких компетентностей глави VI.

6. Відповідно до розділів A-VI/1, A-VI/2 та A-VI/3 моряки кожні п'ять років повинні надавати доказ того, що вони зберегли необхідні стандарти компетентності.

7. Якщо підготовка з усвідомлення важливості питань охорони або підготовка з питань безпеки для моряків, яким призначені обов'язки по охороні, не включена до кваліфікаційних вимог стосовно видачі диплома.

Розділ B-I/3

Керівництво стосовно прибережного плавання

Прибережні Держави можуть прийняти регіональні "межі прибережного плавання" шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод. Докладні відомості про такі угоди повинні надаватися Генеральному секретарю, який розсилає такі реквізити усім Сторонам.

Розділ B-I/4

Керівництво стосовно порядку контролю

Вступ

1. Метою порядку контролю, передбаченому у правилі I/4, є надання можливості посадовим особам, уповноваженим належним чином державами порту, забезпечити достатню компетентність моряків на судні, яка гарантує безпечну та захищену експлуатацію судна, що не спричиняє забруднення.

2. Це положення, у принципі, не відрізняється від необхідності проводити перевірки конструкції та обладнання суден. В дійсності, ці перевірки дозволяють оцінити загальну систему безпеки та запобігання забрудненню на судні.

Оцінка

3. Обмежуючи оцінку, як зазначається у розділі A-I/4, суб'єктивність, яка є неминучим елементом у всіх процедурах контролю, зводиться до мінімуму, та буде не вища за присутню в інших формах контролю.

4. Явні підстави, наведені в підпункті 1.3 правила I/4, звичайно будуть достатніми для привернення уваги інспектора до специфічних сфер компетентності, після чого може слідувати пошук доказу проходження підготовки стосовно конкретних навичок. Якщо цей доказ виявиться недостатнім або непереконливим, уповноважена посадова особа може попросити продемонструвати відповідні навички.

5. Питання про те, чи експлуатується судно таким чином, що це створює небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища, вирішується самим інспектором на основі його професійного судження, коли він знаходиться на судні, чи після інциденту, як викладено у правилі I/4, або з метою звичайної перевірки.

Розділ B-I/5

Керівництво стосовно національних положень

(Положення відсутні)

Розділ B-I/6

Керівництво стосовно підготовки та оцінки

Кваліфікація інструкторів та екзаменаторів

1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб інструктори та екзаменатори були належним чином кваліфіковані та мали досвід стосовно конкретних видів і рівнів підготовки або оцінки компетентності моряків, як вимагається згідно Конвенції відповідно до керівництва, викладеного в цьому розділі.

Підготовка та оцінка під час роботи

2. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить підготовку моряка під час роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна отримати відповідне керівництво з техніки інструктажу.

3. Будь-яка особа, відповідальна за нагляд за підготовкою моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати відповідне знання техніки інструктажу та методів і практики підготовки.

4. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить оцінку компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування відповідно до Конвенції, повинна:

.1 отримати належне керівництво з методів та практики оцінки; а також

.2 набути практичний досвід оцінки під наглядом та задовільно для досвідченого екзаменатора.

5. Будь-яка особа, яка відповідальна за нагляд за проведенням оцінки компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати повне розуміння системи оцінки, методів та практики оцінки.

Використання засобів дистанційного та електронного навчання

6. Сторони можуть дозволити підготовку моряків за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання відповідно до стандартів підготовки та оцінки, викладених у розділі A-I/6 та керівництво, наведене нижче.

Керівництво з підготовки за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання

7. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб будь-яка програма дистанційного та електронного навчання:

.1 надавалася організацією, схваленою Стороною;

.2 підходила для обраних цілей та завдань підготовки, щоб відповідати рівню компетентності для охопленого предмета;

.3 мала ясні та чіткі інструкції для осіб, які проходять підготовку, щоб вони розуміли, як діє програма;

.4 забезпечувала результати навчання, що відповідають усім вимогам з метою надання основних знань та професійних навичок з конкретного предмету;

.5 була структурована таким чином, щоб дозволити особі, яка проходить підготовку, систематично обдумувати, що було вивчено, шляхом самостійної оцінки знань та виставлення оцінок викладачем; та

.6 забезпечувала підтримку з боку професійних викладачів через телефон, факс та електронну пошту;

8. Компанії повинні забезпечити, щоб особі, яка проходить підготовку, надавалося безпечне навчальне середовище та достатньо часу для навчання.

9. Якщо діє система електронного навчання, повинні використовуватися такі розповсюджені загальні формати інформації, як XML (розширювана мова розмітки), яка є достатньо гнучкою для обміну як форматом, так і даними через Інтернет, внутрішні мережі та інше.

10. Система електронного навчання повинна бути захищена від стороннього втручання і незаконного доступу до даних.

Керівництво з оцінки прогресу та досягнень особи, яка проходить підготовку шляхом дистанційного та електронного навчання

11. Кожна Сторона повинна забезпечити надання схвалених процедур оцінки для будь-якої програми дистанційного та електронного навчання, зокрема:

.1 чітку інформацію для студентів стосовно того, як проводяться тести та іспити та яким чином повідомляються результати;

.2 всебічні тестові питання та належне оцінювання компетентності особи, яка проходить підготовку, а також відповідність рівню, який перевіряється;

.3 введення процедур для забезпечення актуалізації питань;

.4 умови, за яких можуть проходити іспити та процедури спостереження за особами, які здають іспит;

.5 забезпечення процедур, що будуть запобігати використанню шпаргалок, для системи оцінювання;

.6 задовольняючі Сторону надійні процедури підтвердження правильності відповідей з метою реєстрації результатів.

Реєстр схвалених постачальників підготовки, курсів та програм

12. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб реєстр або реєстри схвалених постачальників підготовки, курсів та програм постійно велися та надавалися компаніям та іншим Сторонам на їх прохання.

Розділ B-I/7

Керівництво стосовно надання інформації

Повідомлення про труднощі, що зустрічаються

1. Сторони закликаються під час надання інформації згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції включати зазначення індексу, що спеціально показує місцезнаходження необхідної інформації таким чином:

Індекс матеріалів, що надаються згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції ПДНВ

Стаття IV Конвенції ПДНВ

Місце для індексу

1. Тексти законів, постанов, наказів,

правил та документів ((1) (а) стаття IV)

2. Детальну інформацію про навчальні курси

((1) (b) стаття IV)

3. Національні екзаменаційні та інші вимоги

((1) (b) стаття IV)

4. Зразки дипломів ((1) (с) стаття IV)

Розділ A-I/7 Кодексу ПДНВ

Місце для індексу

5. Інформація стосовно урядової організації

(підпункт 2.1, розділ A-I/7)

6. Пояснення юридичних та адміністративних заходів

(підпункт 2.2, розділ A-I/7)

7. Заява про прийняту політику стосовно освіти, підготовки,

екзаменів, оцінки компетентності та дипломування

(підпункт 2.3, розділ A-I/7)

8. Інформація про курси, програми підготовки, екзамени та оцінку,

передбачені для кожного диплома (підпункт 2.4, розділ A-I/7)

9. Викладення процедур та умов для уповноваження,

акредитації чи схвалення (підпункт 2.5, розділ A-I/7)

10. Перелік виданих повноважень, акредитацій та схвалень

(підпункт 2.5, розділ A-I/7)

11. Виклад процедур, що проводяться під час видачі

пільгових дозволів (підпункт 2.6, розділ A-I/7)

12. Порівняння, що проводиться згідно з правилом I/11

(підпункт 2.7, розділ A-I/7)

13. Опис курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації

(підпункт 2.7, розділ A-I/7)

Розділ A-I/7, частина 2, пункт 3 Кодексу ПДНВ

Місце для індексу

14. Опис еквівалентності заходів на підставі статті IX

(підпункт 3.1, розділ A-I/7)

15. Загальне викладення заходів, ужитих для забезпечення

дотримання правила I/10 (підпункт 3.2, розділ A-I/7)

16. Зразки документів про безпечне комплектування суден

екіпажами, видані суднам, що приймають на роботу моряків

які мають альтернативні дипломи, видані на підставі правила VII/1

(підпункт 3.3, розділ A-I/7)

Розділ A-I/7, частина 2, пункт 4 Кодексу ПДНВ

Місце для індексу

17. Звіт про результати незалежної оцінки,

проведеної відповідно до правила I/8, зокрема:

.1 Повноваження аудиторів для проведення незалежної оцінки

.2 Кваліфікація та досвід осіб, які проводять оцінку

.3 Дату й обсяг перевірки

.4 Виявлені невідповідності

.5 Рекомендовані заходи стосовно виправлення невідповідностей

.6 Вжиті заходи стосовно виправлення невідповідностей

.7 Перелік учбових закладів/центрів, на які розповсюджується

незалежна оцінка

Розділ A-I/7, частина 2, пункт 6 Кодексу ПДНВ

Місце для індексу

18. Пояснення юридичних та адміністративних заходів

(розділ A-I/7, пункт 6.1)

19. Заява про політику стосовно освіти,

підготовки, екзаменів, оцінки та дипломування

(розділ A-I/7, пункт 6.2)

20. Інформація про курси, програми підготовки,

екзамени, оцінку, передбачені для кожного

диплома (розділ A-I/7, пункт 6.3)

21. Опис курсів перепідготовки та підвищення

кваліфікації (розділ A-I/7, пункт 6.4)

22. Порівняння, яке здійснюється

згідно з правилом I/11 (розділ A-I/7, пункт 6.5)

2. Сторонам необхідно включати до звітів, що вимагаються правилом I/7, зазначення будь-якого відповідного керівництва, викладеного у частині B цього Кодексу, дотримання якого визначене як практично неможливе.

Розділ B-I/8

Керівництво стосовно стандартів якості

1. Під час застосування стандартів якості згідно з положеннями правила I/8 та розділу A-I/8 до її системи дипломування, кожна Сторона повинна приймати до уваги існуючі національні або міжнародні моделі, та включати наступні ключові елементи:

.1 проголошена політика стосовно якості та засобів, за допомогою яких така політика повинна застосовуватися;

.2 система якості, яка включає організаційну структуру, відповідальність, процедури, процеси та необхідні ресурси для управління якістю;

.3 експлуатаційні заходи та діяльність для забезпечення контролю якості;

.4 заходи стосовно систематичного контролю, зокрема внутрішня оцінка забезпечення якості для того, щоб усі поставлені цілі були досягнуті; а також

.5 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, як описано в зазначених нижче пунктах.

2. Під час встановлення таких стандартів якості, як функціонування своєї національної системи дипломування, Адміністрації повинні прагнути забезпечити, щоб вжиті заходи:

.1 були значною мірою гнучкими для того, щоб дозволяти системі дипломування враховувати різні потреби галузі, та полегшували і заохочували застосування нових технологій;

.2 охоплювали всі адміністративні питання, що забезпечують виконання різних положень Конвенції, зокрема правил з I/2 по I/15, та інші положення, що дозволяють Адміністрації видавати дипломи практика і пільгові дозволи, а також вилучати, анулювати та призупиняти дію дипломів;

.3 включали відповідальність Адміністрації за схвалення підготовки та оцінки на всіх рівнях, від початкових курсів та курсів підвищення кваліфікації для отримання професійних дипломів, до короткострокових курсів професійної підготовки, а також

.4 охоплювали заходи для внутрішніх оглядів забезпечення якості згідно з пунктом 1.4, в тому числі всебічне вивчення адміністративних процедур на всіх рівнях, для того щоб оцінити ступінь досягнення поставлених цілей та забезпечити базу для незалежної зовнішньої оцінки, що вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності

3. Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності повинні включати рекомендації цього розділу в загальних рамках:

.1 національної схеми акредитації освіти та підготовки чи стандартів якості; або

.2 альтернативних типових стандартів якості, прийнятних для Організації.

4. Зазначені вище типові стандарти якості повинні включати:

.1 політику в сфері якості, у тому числі зобов'язання навчального закладу або учбової організації для досягнення заявлених цілей та завдань і подальшого визнання відповідним уповноваженим органом влади, який проводить акредитацію або встановлює стандарти якості;

.2 ті функції з управління якістю, що визначають та реалізують політику у сфері якості, яка стосується аспектів роботи, що негативно впливають на її якість, зокрема положення для визначення прогресу в рамках курсу або програми;

.3 охоплення системою якості, коли це можна вжити, академічної або адміністративної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів персоналу та обладнання;

.4 функції контролю якості, що повинні застосовуватися на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення екзаменів і оцінки, та до їх організації і реалізації, з метою забезпечення відповідності їх призначенню та досягненню поставлених перед ними цілей;

.5 внутрішні процеси та огляди забезпечення якості, які дозволяють вести контроль за обсягом досягнення навчальним закладом або учбовою організацією цілей програм навчання та підготовки, які вони надають, і ефективно наглядати за процедурами контролю якості, що застосовуються; а також

.6 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, що вимагаються згідно з пунктом 2 правила I/8 та описані в зазначених нижче пунктах, для яких результати оглядів забезпечення якості є базою і точкою відліку.

5. Під час встановлення стандартів якості для програм освіти, підготовки та оцінки організації, відповідальні за виконання цих програм, повинні брати до уваги таке:

.1 за наявності положень стосовно встановлення національних систем акредитації або стандартів якості навчання, такі положення повинні використовуватися для курсів, які включають вимоги Конвенції стосовно знання та розуміння. Стандарти якості повинні застосовуватися до діяльності як на рівні управління, так і на рівні експлуатації, і повинні враховувати те, яким чином ця діяльність управляється, організується, проводиться та оцінюється, з метою забезпечення досягнення поставлених цілей;

.2 якщо першочерговою метою є придбання конкретної навички або виконання певного завдання, стандарти якості повинні враховувати, чи використовується для цієї мети реальне або тренажерне обладнання, та чи є кваліфікація і досвід екзаменаторів відповідними, з метою забезпечення досягнення встановлених стандартів;

.3 внутрішні оцінки забезпечення якості повинні включати всебічне вивчення програми на всіх рівнях, з метою нагляду за досягненням поставлених цілей шляхом застосування стандартів якості. Ці огляди забезпечення якості повинні бути направлені на планування, розробку, представлення та оцінку програм, а також на діяльність у сфері викладання, вивчення та спілкування. Підсумок огляду являє собою основу для незалежної оцінки, яка вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

Незалежна оцінка

6. Кожна незалежна оцінка повинна включати систематичний та незалежний огляд всієї діяльності для забезпечення якості, але не оцінювати обґрунтованість поставлених цілей. Групі експертів, яка проводить оцінку, слід:

.1 проводити оцінку відповідно до встановлених процедур;

.2 забезпечувати, щоб результати кожної оцінки були підкріплені документами та доведені до відома тих, хто відповідає за сферу, що оцінюється, а також

.3 перевіряти, чи виконуються своєчасні дії для усунення недоліків.

7. Метою оцінки є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів у сфері стандартів якості на всіх рівнях. У випадку, якщо мова йде про організацію, яка займається навчанням або підготовкою, необхідно використовувати визнану акредитовану організацію з питань освіти, або визнану організацію, що спеціалізується у галузі стандартів якості, чи урядовий орган. Група експертів, яка проводить оцінку, повинна бути заздалегідь забезпечена достатньою кількістю відповідної інформації, що містить загальний виклад наявних завдань. У випадку, коли мова йде про головний навчальний заклад або головну значну програму навчання, у вказаній інформації слід зазначати такі пункти:

.1 визначення цілей та завдань навчального закладу;

.2 детальне викладення планів теоретичної та практичної підготовки, що використовуються;

.3 організаційна структура та інформація про склад різних комітетів і консультативних органів;

.4 інформація про персонал та студентів;

.5 опис учбових засобів та обладнання; а також

.6 загальний виклад політики та процедур стосовно:

.6.1 прийому студентів;

.6.2 розробки нових та перегляду існуючих курсів;

.6.3 системи проведення екзаменів, зокрема апеляції та переекзаменування;

.6.4 прийому на роботу викладачів, підготовки, удосконалення кваліфікації, оцінки та підвищення за посадою;

.6.5 взаємодії зі студентами та галуззю; а також

.6.6 участі персоналу в дослідженнях та розробках.

Звіт

8. Перед поданням остаточного звіту група експертів, які проводять оцінку, повинна направити попередній звіт керівництву, з метою отримання зауважень стосовно їх висновків. Після отримання зауважень, особи, які проводять оцінку, мають представити свій остаточний звіт, що повинен:

.1 включати коротку довідкову інформацію про навчальний заклад або учбову програму;

.2 бути повним, об'єктивним і точним;

.3 освітлювати сильні та слабкі сторони навчального закладу;

.4 описувати процедуру оцінки, що застосовується;

.5 охоплювати різні елементи, перелічені у пункті 4;

.6 зазначати ступінь відповідності або невідповідності вимогам Конвенції та ефективність стандартів якості у забезпеченні досягнення поставлених цілей та завдань, а також

.7 чітко визначати області, в яких були виявлені недоліки, пропонувати варіанти для удосконалення та надавати будь-які інші зауваження, які особи, що проводять оцінку, вважатимуть доречними.

Розділ B-I/9

Керівництво стосовно медичних стандартів

Медичний огляд та видача медичних свідоцтв

1. Сторони, зайняті у встановленні стандартів та положень стосовно придатності за станом здоров'я, повинні прийняти до уваги рівні мінімальних фізичних можливостей, наведених у таблиці B-I/9, та керівництво, викладене у цьому розділі, з урахуванням різних обов'язків моряків.

2. Під час розробки медичних вимог та положень стосовно придатності моряків за станом здоров'я, Сторони повинні дотримуватися керівництва, викладеного у публікації МОП/ВОЗ "Керівництво для проведення медичного огляду для моряків перед виходом у море та подальших періодичних оглядів" ("Guidelines for Conducting Pre-sea and Periodic Medical Fitness Examinations for Seafarers"), включаючи будь-які наступні редакції, та будь-яких інших застосовних міжнародних керівництв, опублікованих Міжнародною організацією праці, Міжнародною морською організацією або Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Належні кваліфікації та досвід для медичних фахівців, які проводять медичний огляд моряків для встановлення їх придатності за станом здоров'я, можуть включати кваліфікації з гігієни праці або морських санітарних норм, досвід роботи лікарем на судні або лікарем у судноплавній компанії або стаж роботи під наглядом фахівця, що має вищезгадані кваліфікації або досвід.

4. У приміщенні, де проводиться медичний огляд, повинні знаходитися відповідні засоби та обладнання для проведення медичного огляду моряків.

5. Адміністрації повинні забезпечити, щоб визнані медичні фахівці отримали повну професійну незалежність у вираженні свого медичного судження під час проведення процедур медичного огляду.

6. Особи, що звертаються для отримання медичного свідоцтва, повинні надати визнаному медичному фахівцю відповідні ідентифікаційні документи для встановлення своєї особи. Вони також повинні надати своє попереднє медичне свідоцтво.

7. Кожна Адміністрація має право на свій розсуд змінювати або відміняти будь-який зі стандартів, зазначених нижче у таблиці B-I/9 на основі оцінки медичного висновку і будь-якої іншої необхідної інформації, що стосується індивідуальної пристосовності окремих осіб до умов та їхньої доведеної здатності задовільно виконувати покладені на них функції на судні.

8. Вимоги щодо придатності за станом здоров'я повинні, наскільки це можливо, визначати об'єктивні критерії стосовно придатності за станом здоров'я до роботи на морі, враховуючи наявність медичних засобів та медичних фахівців на суднах. Вони повинні, зокрема, точно вказувати умови, за яких моряки, які потерпають від потенційно небезпечних для життя захворювань, що вимагають застосування ліків, можуть бути допущені до продовження роботи на морі.

9. Медичні стандарти повинні також передбачати особливі стани здоров'я, наприклад, дальтонізм, за яких моряк не придатний для зайняття певних посад на судні.

10. Мінімальні службові стандарти дальності зору для кожного ока без коректування повинні бути щонайменше 0,1.

11. Особам, які повинні носити окуляри або контактні лінзи для виконання своїх обов'язків, слід мати запасну пару або декілька пар, відповідно, що знаходяться в легкодоступному місці на судні. Запис про необхідність користування засобами коректування зору для того, щоб відповідати необхідним стандартам, повинна вноситися до виданого медичного свідоцтва з придатності за станом здоров'я.

12. Перевірка відчуття кольору повинна проводитись відповідно до Міжнародних рекомендацій з вимог щодо відчуття кольору для роботи у галузі транспорту (International Recommendation for Color Vision Requirements for Transport), опублікованих Міжнародною комісією з освітлення (CIE-143-2001, включаючи будь-які наступні редакції) та порівняних методик перевірки.

Таблиця B-I/9

ОЦІНКА

мінімальних фізичних можливостей моряків

під час прийому на роботу та в подальшому - 3

Завдання, функція, подія

або умова на судні - 3

Відповідна

фізична здатність

Медик повинен пересвідчитися,

що кандидат - 4

Звичайне пересування по судну:

- на палубі, що рухається;

- між рівнями;

- між відсіками.

До цього рядку застосовується примітка 1.

Збереження рівноваги та добра рухливість.

Підйом та спуск вертикальними та похилими трапами.

Переступати комінгси (наприклад, Конвенція про вантажну марку вимагає, щоб комінгси були висотою у 600 мм).

Відкривати та закривати водонепроникні двері.

Не має порушення рівноваги.

Не має нездужань або захворювань, що можуть завадити необхідному пересуванню або фізичній діяльності.

Може, без сторонньої допомоги - 5 :

- підійматися вертикальними та похилими трапами;

- переступати високий поріг;

- користуватися системами закриття дверей.

Звичайні завдання на судні:

- використання ручних інструментів;

- переміщення суднових запасів;

- робота, яка виконується на висоті;

- робота з клапанами;

- несення 4-годинної вахти;

- робота у замкненому приміщенні;

- реагування на сигнали, попередження та інструкції;

- усне спілкування.

До цього рядку застосовується примітка 1.

Фізична сила, спритність рук і пальців і витривалість для поводження з механічними пристроями.

Здатність підіймати, тягнути та переносити вантаж (наприклад, масою 18 кг).

Витягування рук догори.

Стояти на місці, ходити та зберігати активність протягом тривалого часу.

Працювати в обмежених приміщеннях та проходити через вузькі отвори (наприклад, Конвенція СОЛАС вимагає, щоб отвори та аварійні виходи мали мінімальні розміри у 600 х 600 мм, - правило 3.6.5.1 Конвенції СОЛАС).

Візуально розпізнавати об'єкти, обриси та сигнали.

Чути попередження та інструкції.

Надавати чіткий усний опис.

Не має певних нездужань або виявлених захворювань, що знижують здатність виконувати поточні обов'язки, істотно важливі для безпечної експлуатації судна.

Може:

- працювати з піднятими догори руками;

- стояти на місці та ходити протягом тривалого часу;

- входити до замкненого приміщення;

- відповідати стандартам стосовно зору (таблиця A-I/9);

- відповідати стандартам стосовно слуху, викладеним компетентними органами або з урахуванням міжнародних керівництв;

- вести нормальну розмову.

Обов'язки під час аварійних ситуацій - 6 на судні:

- аварійний вихід;

- боротьба з пожежею;

- евакуація.

До цього рядку застосовується примітка 2.

Одягти рятувальний жилет або гідрокостюм.

Евакуація із заповнених димом приміщень.

Участь у виконанні обов'язків по боротьбі з пожежею, зокрема з використанням дихальних апаратів.

Приймати участь у процедурах евакуації з судна.

Не має певних нездужань або виявлених захворювань, що знижують здатність виконувати обов'язки у аварійній ситуації, істотно важливі для безпечної експлуатації судна.

Здатен:

- одягати рятувальний жилет або гідрокостюм;

- повзти;

- відчувати різницю у температурах;

- поводитися з обладнанням для боротьби з пожежею;

- користуватися дихальним апаратом (якщо це входить до обов'язків).

__________

Примітки:

1. Рядки 1 і 2 викладеної вище таблиці описують a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

2. Рядок 3 викладеної вище таблиці описує a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

3. Ця таблиця не має на меті розглядати всі можливі суднові умови або потенційно дискваліфікуючи медичні показники. Сторони повинні визначити фізичні здатності відповідно до категорії моряків (таких, як "помічник капітана" та "особа рядового складу машинного відділення"). Слід належним чином враховувати особливі обставини окремих осіб та тих, хто має спеціалізовані або обмежені обов'язки.

4. Якщо виникають сумніви, медичний практикуючий фахівець повинен визначити у кількісному плані ступінь або серйозність відповідного нездужання за допомогою належних об'єктивних досліджень, якщо такі передбачені, або шляхом направлення кандидата на додаткову оцінку.

5. Термін "допомога" означає залучення іншої людини до виконання завдання.

6. Термін "обов'язки під час аварійних ситуацій" спрямований охопити усі стандартні дії під час аварійних ситуацій, такі як залишання судна або боротьба з пожежею, а також процедури, яких повинен дотримуватися кожний моряк для забезпечення власного виживання.

Розділ B-I/10

Керівний документ стосовно визнання дипломів

1. Підготовка персоналу, яку здійснено відповідно до Конвенції ПДНВ, що не передбачає видачу відповідного диплома, та інформація стосовно цієї підготовки, надана Стороною, визнана Комітетом з безпеки на морі як така, що цілком та повністю відповідає положенням Конвенції згідно з пунктом 2 правила I/7, може прийматися до уваги іншими Сторонами Конвенції як така, що задовольняє відповідні вимоги стосовно підготовки такого персоналу.

2. Адміністрації, до яких звертаються, повинні видавати документальний доказ, вказаний у пункті 5 правила I/10 для того, щоб органи контролю суден державою порту, приймали його замість підтвердження диплома, виданого іншою Стороною протягом трьох місяців з дати видачі, надаючи інформацію, перелічену нижче:

.1 прізвище моряка;

.2 дата народження;

.3 номер первісного професійного диплома;

.4 посада;

.5 обмеження;

.6 контактна інформація Адміністрації;

.7 дати видачі та закінчення терміну дії.

3. Такий документальний доказ може бути надано за допомогою електронних засобів.

Розділ B-I/11

Керівництво стосовно повторного підтвердження дипломів

1. Курси, що вимагаються правилом I/11, повинні включати відповідні зміни у морській технології та законодавстві, а також рекомендації стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.

2. Перевірка може проводитися у вигляді письмового або усного іспиту, з використанням тренажеру або інших відповідних засобів.

3. Схвалений стаж роботи на судні, зазначений у розділі A-I/11, пункті 1, може отримуватися на відповідній посаді командного складу, нижчій за вказану у дипломі.

4. Якщо заява на повторне підтвердження диплому, як вказується у пункті 1 правила I/11, подається протягом шести місяців до дати закінчення терміну дії диплому, дійсність диплому може бути повторно підтверджена на термін до п'ятої річниці строку дії диплому або продовження дійсності диплому.

Розділ B-I/12

Керівництво стосовно використання тренажерів

1. Якщо тренажери використовуються для підготовки або оцінки компетентності, під час проведення будь-якої такої підготовки або оцінки слід приймати до уваги наведене нижче керівництво.

Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням

2. Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням повинна:

.1 включати використання обладнання радіолокаційного тренажера; та

.2 відповідати стандартам, не нижчим за ті, що приводяться у пунктах з 3 по 17, наведених нижче.

3. Демонстрація роботи з радіолокатором та практика його використання повинні проводитися, якщо це можна вжити, на реальному морському радіолокаторі, у тому числі використання тренажерів. Зайняття з радіолокаційного проведення, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити почуття відповідальності осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання радіолокаційних даних та поліпшити їх техніку прокладки до стандарту, що відповідає необхідному для безпечного маневрування з метою запобігання зіткненню у реальних умовах плавання.

Загальні положення

Теоретичні фактори, що впливають на роботу і точність

4. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи радіолокатора разом з повним практичним знанням відносно:

.1 вимірювання дистанції та пеленга; характеристик настройки радіолокатора, що визначають якість зображення на його екрані; антен радіолокатора; полярних діаграм; впливу потужності сигналу, яка випромінюється в напрямках за межами основного променю; не технічного опису радіолокатора, в тому числі різні характерні особливості, що зустрічаються в окремих типах радіолокаційних установок; контролю за роботою РЛС та факторів обладнання, що впливають на максимальну і мінімальну дальності виявлення та точність інформації;

.2 сучасних експлуатаційних вимог до суднових радіолокаторів, прийнятих Організацією;

.3 впливу місця установки радіолокаційної антени, тіньових секторів і секторів зі зниженою чутливістю, хибних ехосигналів, впливу висоти антени на дальність виявлення та впливу місця установки обладнання, а також зберігання запасних частин поблизу магнітних компасів, зокрема мінімальна відстань від магнітного компаса; а також

.4 небезпеки радіаційного випромінювання і заходів застереження, яких необхідно вжити поблизу антени та випромінювачів.

Виявлення неправильних показників, зокрема хибних ехосигналів та засвічення від моря

5. Знання обмежень у виявленні цілей є важливим для того, щоб дозволити спостерігачу оцінити небезпеку, яка виникає у випадку, якщо ціль виявити не вдасться. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори:

.1 експлуатаційні характеристики обладнання;

.2 настройку яскравості, посилення та органів управління відеопроцесором;

.3 радіолокаційний горизонт;

.4 розмір, форма, ракурс та склад цілей;

.5 впливи руху судна на хвилюванні;

.6 умови розповсюдження радіохвиль;

.7 метеорологічні умови, засвічення від моря та дощу;

.8 органи управління пристроєм заглушення перешкод;

.9 тіньові сектори; а також

.10 перешкоди від іншого радіолокатора.

6. Необхідно отримати знання факторів, які можуть привести до неправильної інтерпретації, зокрема хибні ехосигнали; вплив розташованих поблизу щогл та надбудов; вплив ліній електропередач, що перетинають ріки та естуарії; ехосигнали від дальніх цілей, які попадають у приймач під час другого або наступних обертів антени.

7. Необхідно отримати знання засобів, які полегшують інтерпретацію, зокрема радіолокаційні відображувачі, радіолокаційні маяки-відповідачі; виявлення та пізнання берегових цілей; вплив топографічних особливостей; вплив довжини імпульсу та діаграми випромінювання в горизонтальній площині; цілі з хорошим та поганим радіолокаційним відображенням; фактори, які впливають на радіолокаційне відображення.

Практика

Настройка та забезпечення роботи індикаторів РЛС

8. Необхідно отримати знання стосовно:

.1 різних типів режиму роботи радіолокаційного індикатора; не стабілізованого відносного руху судна з орієнтацією зображення "Курс"; стабілізованого відносного та істинного рухів судна з орієнтацією зображення "Курс" і "Північ";

.2 впливу похибок на точність відображуваної інформації; впливу поправок компаса на відтворення стабілізованого та істинного рухів; впливу поправок лага на відтворення істинного руху; і впливу неточної ручної установки швидкості на відтворення істинного руху;

.3 методів виявлення неточної установки швидкості в режимі істинного руху; впливу шумів приймача, які обмежують можливість відображення слабких ехосигналів, а також впливу насичення екрану шумами приймача тощо; настройка органів управління роботою РЛС; критеріїв, що вказують на оптимальне положення органів управління; важливості дотримання належної послідовності під час настройки та впливу погано виставлених органів управління; виявлення поганої настройки та коригування настройки:

.3.1 органів управління, які впливають на дальність виявлення; а також

.3.2 органів управління, які впливають на точність;

.4 небезпек використання радіолокаційного обладнання з погано виставленими органами управління; а також

.5 необхідності частої регулярної перевірки роботи та зв'язку характеристик зображення з робочою дальністю радіолокаційного виявлення.

Дальність та пеленг

9. Необхідно отримати знання:

.1 методів вимірювання дальності; нерухомих кіл дальності та нерухомих кіл дальності;

.2 точності кожного метода і відносної точності різних методів;

.3 способів відображення даних про дальність; дальності у встановлених інтервалах, цифрового лічильника та градуйованої шкали;

.4 методів вимірювання пеленга; курсору, що обертається, на накладному оптичному планшеті, електронного курсору пеленга та інших методів;

.5 точності вимірювання пеленга та неточностей, спричинених: паралаксом, зміщенням відмітки курсу, неправильною центрівкою;

.6 способу відображення даних про пеленг; градуйованої шкали та цифрового лічильника; а також

.7 необхідності регулярної перевірки точності дальності та пеленгів, методів перевірки та врахування поправок.

Техніка ведення радіолокаційної прокладки та концепції відносного руху

10. Необхідно забезпечити проходження практики з техніки ручної радіолокаційної прокладки, зокрема використання накладного оптичного планшета, з метою встановлення повного розуміння взаємного переміщення свого судна та інших суден, в тому числі ефекти маневрування для запобігання зіткненню. На попередніх стадіях такої підготовки повинні проводитися прості заняття з радіолокаційної прокладки, з тим щоб встановити добре розуміння геометрії прокладки та концепції відносного руху. Рівень складності занять повинен підвищуватися протягом курсу підготовки до тих пір, поки особа, яка проходить підготовку, не оволодіє всіма аспектами питання. Компетентність краще за все може бути підвищена шляхом проведення занять з особами, що проходять підготовку, в обстановці реального часу на тренажері або з використанням інших ефективних засобів.

Розпізнавання критичних ехосигналів

11. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 визначення місцезнаходження судна за допомогою радіолокатора, з використанням ехосигналів від наземних цілей та морських орієнтирів;

.2 точності визначення місцезнаходження судна по дальності та пеленгам;

.3 важливості перехресної перевірки точності радіолокатора та інших навігаційних засобів; а також

.4 важливості запису дальності і пеленгів з частими регулярними інтервалами під час використання радіолокатора в якості засобу, що допомагає уникнути зіткнення.

Курс та швидкість інших суден

12. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 різних методів, за допомогою яких можуть бути отримані швидкість та курс інших суден, з використанням записаних дальностей і пеленгів, у тому числі:

.1.1 не стабілізованої відносної прокладки;

.1.2 стабілізованої відносної прокладки;

.1.3 істинної прокладки; а також

.2 взаємозв'язки між візуальним та радіолокаційним спостереженням, зокрема особливості та точність оцінок курсу та швидкості інших суден і виявлення змін їхнього руху.

Час та дистанція найкоротшого зближення з суднами, які слідують курсами, що перетинаються, ідуть назустріч чи обганяють

13. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 використання записаних даних з метою отримання:

.1.1 значень дистанції найкоротшого зближення та пеленга, а також

.1.2 часу до найкоротшого зближення; а також

.2 важливості частих, регулярних спостережень.

Виявлення змін курсу та швидкості інших суден

14. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливів змін курсу та (або) швидкості інших суден на їх переміщення на екрані індикатора;

.2 затримок між зміною швидкості або курсу та виявленням такої зміни; а також

.3 небезпеки малих змін, порівняно зі значними змінами швидкості або курсу, відносно хуткості та точності виявлення цих змін.

Вплив змін курсу та (чи) швидкості свого судна

15. Глибоке розуміння впливу маневрування власного судна на відображення відносного руху та впливу маневрування інших суден, а також переваг стабілізації компаса в режимі відносного руху.

16. Відносно відображення істинного руху слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливу помилок у:

.1.1 даних про швидкість і курс; а також

.1.2 даних стабілізації компаса, що використовуються для відображення стабілізованого відносного руху;

.2 впливу змін курсу та (або) швидкості власного судна на переміщення інших суден на екрані індикатора, а також

.3 залежності частоти радіолокаційних спостережень від швидкості руху.

Застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками

17. Слід досягнути глибокого розуміння зв'язку Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, з використанням радіолокатора, у тому числі:

.1 дії для запобігання зіткненню, небезпеку висновків, зроблених на підставі неповної інформації, та небезпеку, пов'язану з незначними змінами курсу або швидкості;

.2 переваги безпечної швидкості під час використання радіолокатора для запобігання зіткненню;

.3 зв'язок швидкості з дистанцією та часом найкоротшого зближення, а також з маневреними характеристиками різних типів суден;

.4 важливість добре складених записів щодо радіолокаційних спостережень та належного порядку їх ведення;

.5 використання радіолокатора в ясну погоду, з метою отримання повної оцінки його можливостей й обмежень, порівняння радіолокаційних та візуальних спостережень і отримання оцінки відносної точності інформації;

.6 необхідність завчасного використання радіолокатора в ясну погоду вночі та за наявності вказівок на погіршення видимості;

.7 порівняння відображення на екрані радіолокатора з відображенням місцевості на карті; а також

.8 порівняння впливу масштабу відображення на різних шкалах дальності.

ПІДГОТОВКА З ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ

АВТОМАТИЧНОГО РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ПРОВЕДЕННЯ (ЗАРП) ТА ЇЇ ОЦІНКА

18. Підготовка з практичного використання засобів автоматичного радіолокаційного проведення (ЗАРП) та її оцінка повинні:

.1 вимагати попереднього проходження підготовки у сфері радіолокаційного спостереження та прокладки або об'єднання такої підготовки з підготовкою, наведеною у пунктах з 19 по 35, наведених нижче;

.2 включати використання тренажерного обладнання ЗАРП; а також

.3 відповідати стандартам не нижчим за ті, які наведені у пунктах з 19 по 35, наведених нижче.

19. Якщо підготовка з ЗАРП здійснюється як частина загальної підготовки згідно Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, капітани, старші помічники капітана та вахтові помічники капітана повинні розуміти фактори, які приймаються до уваги під час прийняття рішень на підставі інформації, наданої ЗАРП спільно з іншими навігаційними даними, маючи таку ж уяву про експлуатаційні аспекти і системні помилки сучасних електронних навігаційних систем, у тому числі ЕКНІС. Дана підготовка повинна бути прогресуючою, такою, що співвідноситься з відповідальністю конкретної особи та дипломами, що видаються Сторонами Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками.

Теорія та демонстрація

Можлива небезпека надмірної довіри ЗАРП

20. Розуміння того, що ЗАРП є тільки навігаційним засобом, а також:

.1 що їх обмеження, в тому числі обмеження зовнішніх датчиків, роблять надмірну довіру ЗАРП небезпечною, зокрема, необхідність дотримання положень стосовно належного візуального спостереження; а також

.2 необхідності постійного дотримання Принципів несення ходової навігаційної вахти та Керівництва з несення ходової навігаційної вахти.

Основні типи систем ЗАРП та їхні характеристики відображення

21. Знання основних типів систем ЗАРП, які використовуються; їхні різні характеристики відображення та розуміння, коли повинно використовувати режими стабілізації відносно ґрунту або стабілізації відносно води з орієнтацією зображення "Курс", "Північ" та "Стабілізація по курсу".

Експлуатаційні вимоги до ЗАРП, розроблені ІМО

22. Правильне розуміння експлуатаційних вимог до ЗАРП, розроблених ІМО, зокрема вимог, що стосуються точності.

Фактори, що впливають на роботу та точність системи

23. Знання експлуатаційних параметрів зовнішніх датчиків ЗАРП - радіолокаторів, компасів і лагів та впливів неправильного функціонування датчика на точність інформації, що видається ЗАРП.

24. Знання:

.1 впливу обмежень вирішальної спроможності радіолокатора по дальності та пеленгу, а також точності та обмежень компаса і лага на точність інформації, що видається ЗАРП; а також

.2 факторів, що впливають на точність векторів.

Можливості та обмеження супроводження

25. Знання:

.1 критеріїв вибору цілей при автоматичному захваті;

.2 факторів, які ведуть до правильного вибору цілей для ручного захвату;

.3 впливу "втраченої" цілі та мигання цілі на супроводження; та

.4 обставин, які викликають "перекид цілі" та їх впливу на відображення даних.

Затримки, пов'язані з обробкою даних

26. Знання затримок, властивих відображенню інформації, яка обробляється ЗАРП, особливо впливу на захват та повторний захват або на відображення маневрів цілі, яка супроводжується.

Експлуатаційні попередження, їх переваги та обмеження

27. Розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЗАРП і правильна настройка органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

Перевірка роботи системи

28. Знання:

.1 методів перевірки несправностей систем ЗАРП, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності.

Ручний і автоматичний захват цілей та їх відповідні обмеження

29. Знання обмежень, властивих обом типам захвату, в ситуаціях з декількома цілями, та впливів мигання цілі або перекиду цілі.

Істинний та відносний вектори і типове графічне відтворення інформації про ціль та небезпечні зони

30. Глибоке знання істинного та відносного векторів; отримання істинних курсів і швидкостей цілей, зокрема:

.1 оцінки небезпеки, отримання попередньо обчисленої дистанції найкоротшого зближення та попередньо обчисленого часу до найкоротшого зближення шляхом екстраполяції векторів, використання графічного методу відтворення небезпечних зон;

.2 впливу змін курсу та/чи швидкості власного судна й (або) цілі на попередньо обчислену дистанцію найкоротшого зближення та попередньо обчислений час до найкоротшого зближення з небезпечними зонами;

.3 впливу невірних векторів та небезпечних зон; а також

.4 переваги переключення з істинного на відносний вектор і навпаки.

Інформація про минуле положення супроводжуваних цілей

31. Знання про отримання попередніх положень супроводжуваних цілей та попередніх даних в якості способу визначення останніх маневрів цілей та методу перевірки правильності супроводження, здійснюваного ЗАРП.

Практика

Настройка індикаторів та забезпечення їхньої роботи

32. Здатність продемонструвати:

.1 правильну процедуру початку роботи апаратури для отримання оптимального відображення інформації ЗАРП;

.2 вибір відображень на екрані; відображення стабілізованого відносного руху та відображення істинного руху;

.3 правильну настройку всіх органів управління екраном індикатора для отримання оптимального відображення даних;

.4 вибір необхідної швидкості судна для вводу в ЗАРП;

.5 вибір органів управління ЗАРП, які відносяться до радіолокаційної прокладки, ручний (автоматичний) захват, векторне (графічне) відображення даних;

.6 вибір векторно-графічної часової шкали;

.7 використання вилучених зон під час роботи ЗАРП в режимі автоматичного захвату; а також

.8 перевірки роботи радіолокатора, компаса, датчиків швидкості та ЗАРП.

Експлуатаційні перевірки системи

33. Здатність здійснювати перевірки системи та визначати точність даних ЗАРП, зокрема пристрою для імітації маневру, шляхом порівняння з типовими ситуаціями зближення.

Отримання інформації з екрану ЗАРП

34. Демонстрація здатності отримувати інформацію у режимі відображення як відносного руху, так і істинного руху, зокрема:

.1 ідентифікація критичних ехосигналів;

.2 швидкість і напрямок відносного руху цілі;

.3 час та попередньо обчислена дистанція до найкоротшого зближення з ціллю;

.4 курси та швидкості цілей;

.5 визначення змін курсу та швидкості цілей і обмеження такої інформації;

.6 вплив змін курсу та (чи) швидкості власного судна; а також

.7 робота з пристроєм для імітації маневру.

Застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року , з поправками

35. Аналіз ситуацій, що можуть призвести до зіткнення, за допомогою відображуваної на екрані інформації, визначення та виконання дій стосовно запобігання ситуаціям надмірного зближення згідно з чинними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі, 1972 року, з поправками.

ПІДГОТОВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КАРТОГРАФІЧНИХ

ТА НАВІГАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ (ЕКНІС) ТА ЇЇ ОЦІНКА

Вступ

36. Якщо для підготовки з практичного використання електронних картографічних та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС) та її оцінки використовуються тренажери, у будь-якій підготовці або оцінці повинно прийматися до уваги наступне тимчасове керівництво.

37. Підготовка з практичного використання ЕКНІС та її оцінка повинні:

.1 включати використання тренажерного обладнання ЕКНІС; та

.2 відповідати вимогам не нижчим за ті, що наводяться у пунктах з 38 по 65 нижче.

38. Тренажерне обладнання ЕКНІС, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12 Кодексу ПДНВ, з поправками, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище в реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та прилади і устаткування зв'язку, що відповідають виконанню завдань з судноводіння та несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці; та

.2 реалістично імітувати характеристики "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів та течій.

39. Демонстрація та практика користування ЕКНІС повинні застосовуватися, якщо це необхідно, шляхом використання тренажерів. Навчальні завдання, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити інформованість осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання ECDIS. Прискорені часові рамки можуть використовуватися тільки для демонстрацій.

Загальні положення

Цілі учбової програми з ЕКНІС

40. Особи, які проходять підготовку з використання ЕКНІС, повинні вміти:

.1 використовувати обладнання та навігаційні функції ЕКНІС, вибирати та оцінювати усю відповідну інформацію та вживати необхідних заходів у випадку неправильного функціонування;

.2 вказати потенційні помилки відображених даних та звичайні помилки розшифровки даних; а також

.3 пояснити, чому не можна покладатися на ЕКНІС, як на єдиний надійний засіб для навігації.

Теорія та демонстрація

41. В зв'язку з тим, що безпечне використання ЕКНІС вимагає знання та розуміння основних принципів, що визначають дані ЕКНІС, та правил їх подання, а також потенційних помилок у відображених даних та обмежень і потенційних небезпек, що відносяться до ЕКНІС, повинно бути забезпечено проведення кількох лекцій, які охоплюють теоретичне пояснення. Наскільки це можливо, такі заняття повинні проводитися у межах знайомого контексту з використанням практичних прикладів. Лекції повинні бути підкріплені заняттями на тренажерах.

42. З метою забезпечення безпечної експлуатації обладнання ЕКНІС використання пов'язаної з ЕКНІС інформації (використання навігаційних функцій ЕКНІС, вибір та оцінка усієї відповідної інформації, ознайомлення із взаємодією "людина - обладнання ЕКНІС"), практичні заняття та підготовка на тренажерах ЕКНІС повинні бути невід'ємною частиною головного змісту курсу.

43. З метою визначення цілей підготовки, структура діяльності повинна бути чітко визначена. Детальна специфікація навчальних цілей повинна бути розроблена для кожної теми цієї структури.

Заняття на тренажері

44. Заняття повинні проводитися на індивідуальних тренажерах ЕКНІС або з навігаційними тренажерами повного проходження завдання, включно з ЕКНІС, щоб особи, які проходять підготовку, здобули необхідні практичні навички. Для проведення вправ з судноводіння у реальному часі рекомендується, щоб навігаційні тренажери охоплювали складні навігаційні ситуації. Заняття повинні забезпечувати підготовку використання різноманітних масштабів, навігаційних режимів та режимів відображення, з тим, щоб особи, які проходять підготовку, могли пристосувати використання обладнання до певної ситуації, з якою вони мають справу.

45. Вибір завдань та ситуацій обумовлюється наявними установками тренажеру. За наявності одного робочого місця ЕКНІС або більше, а також комплексного тренажеру, робочі місця можуть у першу чергу використовуватися для початкових занять з використання засобів ЕКНІС та занять з планування рейсу, у той час як комплексні тренажери можуть у першу чергу використовуватися для занять, що відносяться до функцій спостереження за рейсом у реальному часі, у максимально реалістичних умовах в зв'язку з загальним робочим навантаженням, що має місце під час несення ходової навігаційної вахти. Рівень складності завдань повинен підвищуватися протягом програми підготовки до тих пір, поки особа, яка навчається, не оволодіє всіма аспектами предмету, який вона вивчає.

46. Завдання повинні спонукати до появи вражень щодо наявності найбільш реалістичного середовища. З метою відповідного досягнення, ситуації повинні проходити в умовному морському районі. Ситуації, функції та дії для різних навчальних цілей, які виникають у різних морських районах, можуть бути охоплені одним завданням та відбуватися у реальному часі.

47. Основна мета занять на тренажері полягає у забезпеченні того, щоб особи, які проходять підготовку, розуміли свою відповідальність під час практичного використання ЕКНІС у всіх відповідних аспектах стосовно безпеки, та були повністю ознайомлені з системою та обладнанням, що використовувались.

Основні типи систем ЕКНІС та їх характеристики відображення

48. Особа, яка проходить підготовку, повинна здобути знання з використання основних типів систем ЕКНІС; їх різних характеристик відображення, структури даних та розуміння:

.1 різниць між векторними та растровими картами;

.2 різниць між ЕКНІС та електронною картографічною системою (ЕКС);

.3 різниць між ЕКНІС та растровими картографічними системами відображення (РКСВ);

.4 характеристики ЕКНІС та їх різних рішень; а також

.5 характеристики систем спеціального призначення (незвичайні /надзвичайні ситуації).

Небезпеки надмірної довіри ЕКНІС

49. Підготовка з використання повинна зосереджуватися на:

.1 обмеженнях ЕКНІС як навігаційного засобу;

.2 потенційній небезпеці невідповідного функціонування системи;

.3 обмеженнях системи, в тому числі обмеження її датчиків;

.4 неточності гідрографічних даних, обмежень векторних та растрових електронних карт (ЕКНІС порівняно з растровими картографічними системами відображення (РКСВ) та електронних навігаційних карт (ЕНК) порівняно з растровими навігаційними картами (РНК)); а також

.5 потенційній небезпеці людських помилок.

Важливо зробити акцент на необхідності ведення належного спостереження та проведення періодичних перевірок, особливо місцезнаходження судна з використанням методик, незалежних від ЕКНІС.

Виявлення неправильного відображення інформації

50. Знання обмежень обладнання та виявлення неправильної відображення інформації є суттєвими для безпечної експлуатації ЕКНІС. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори під час підготовки:

.1 експлуатаційні вимоги до обладнання;

.2 відображення радіолокаційних даних на електронній карті, усунення невідповідностей між радіолокаційним зображенням та електронною картою;

.3 можливі розбіжності у проекціях між електронними та паперовим картами;

.4 можливі розбіжності масштабу (занадто крупний та занадто мілкий масштаби) при відображенні електронної карти та її початкового масштабу;

.5 вплив використання різних систем координат для визначення місцезнаходження;

.6 вплив використання різних горизонтальних та вертикальних точок відліку;

.7 вплив руху судна на хвилюванні;

.8 обмеження ЕКНІС у режимі відображення растрових карт;

.9 потенційні помилки у відображенні:

.9.1 місцезнаходження власного судна;

.9.2 радіолокаційних даних та інформації ЗАРП і автоматичної ідентифікаційної системи (АІС);

.9.3 різних систем геодезичних координат; та

.10 перевірка результатів ручного та автоматичного виправлення даних:

.10.1 порівняння даних на карті та радіолокаційного зображення; а також

.10.2 перевірка місцезнаходження власного судна за допомогою інших

незалежних систем визначення місцезнаходження.

51. Повинно бути роз'яснено неправильне тлумачення даних та належні дії, які необхідно вжити для уникнення помилок тлумачення. Необхідно звернути особливу увагу на наслідки наступного:

.1 ігнорування надмірно крупного масштабу відображення;

.2 некритичне визнання місцезнаходження власного судна;

.3 плутаниця при визначенні режиму відображення;

.4 плутаниця при визначенні масштабу карти;

.5 плутаниця при визначенні систем геодезичних координат;

.6 різні режими відображення;

.7 різні режими векторної стабілізації;

.8 відмінності між істинною північчю та за гірокомпасом (радіолокатор);

.9 використання тієї ж самої системи геодезичних координат;

.10 використання карти належного масштабу;

.11 використання найбільш відповідного датчика за певної ситуації та

обставин;

.12 введення точних величин даних з безпеки:

.12.1 безпечна ізобата для власного судна;

.12.2 безпечна глибина (безпечна вода), а також

.12.3 події; та

.13 належне використання усіх наявних даних;

52. Розуміння того, що РКСВ є тільки навігаційним засобом, та що під час роботи у режимі РКСВ, обладнання ЕКНІС повинне використовуватися разом із відповідним набором сучасних відкоригованих паперових карт:

.1 розуміння відмінностей у роботі режиму РКСВ, як описується у циркулярі SN.1/Circ.207/Rev.1 "Differences between RCDS and ECDIS"; а також

.2 у будь-якому режимі системи ЕКНІС повинні використовуватися у підготовці з відповідним набором відкоригованих карт.

Фактори, що впливають на роботу та точність системи

53. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи ЕКНІС разом з усіма практичними знаннями:

.1 пуск та настройка ЕКНІС; під'єднання датчиків даних: приймачі супутникової та радіонавігаційної системи, радіолокатор, гірокомпас, лаг, ехолот; точність та обмеження цих датчиків, у тому числі наслідки помилок у вимірюванні і точності місцезнаходження судна, маневрування, що стосується точності роботи показника курсу, помилка компасу стосовно точності зазначення курсу, мілководдя, що стосується точності роботи лагу, виправлення лагу, що стосується точності підрахування швидкості, хвилювання (стан моря) стосовно точності роботи ехолота; а також

.2 наявні експлуатаційні вимоги до відображення електронних карт та інформаційних систем, прийнятих Організацією.

Практика

Настройка відображення даних на екрані та забезпечення його роботи

54. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 правильної процедури початку роботи для отримання оптимального відображення інформації ЕКНІС;

.2 вибору режиму відображень на екрані (стандартне відображення, база відображення, індивідуальне відображення усієї іншої інформації за запитом);

.3 правильної настройки всіх змінних органів управління відображенням радіолокатора/ЗАРП для оптимального відображення даних;

.4 вибору зручної конфігурації;

.5 вибору, за необхідністю, належної швидкості для вводу в ЕКНІС;

.6 вибору часової шкали векторів; а також

.7 робочих перевірок місцезнаходження, радіолокатора/ЗАРП, компаса, датчиків швидкості вводу даних та ЕКНІС.

Практичне використання електронних карт

55. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 основних характеристик відображення даних ЕКНІС та вибору відповідної інформації для навігаційних завдань;

.2 автоматичних функцій, які необхідні для нагляду за безпекою судна, таких, як відображення місцезнаходження, напрямку/курсу за гірокомпасом, швидкості, значень параметрів, що відносяться до безпеки, та часу;

.3 функцій, що виконуються вручну (за допомогою курсору, електронної лінії пеленга, кілець дальності);

.4 вибору та зміни змісту електронної карти;

.5 масштабування (надмірне та недостатнє масштабування);

.6 зміна масштабу зображення;

.7 встановлення даних з безпеки власного судна;

.8 використання денного або нічного режиму відображення;

.9 зчитування усіх символів та скорочень на картах;

.10 використання різних видів курсорів та електронних панелей для отримання навігаційних даних;

.11 спостереження за районом у різних напрямках та повернення до місцезнаходження судна;

.12 пошуку необхідного району з використанням географічних координат;

.13 відображення обов'язкових рівнів даних відповідно до навігаційної ситуації;

.14 вибору належних та однозначних даних (місцезнаходження, курс, швидкість і т.д.);

.15 внесення записів у журнал моряка;

.16 використання орієнтації зображення "Північ" та інших видів орієнтації; та

.17 використання режимів істинного та відносного руху.

Планування шляху

56. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 завантаження характеристик судна до ЕКНІС;

.2 вибору морського району для планування шляху;

.2.1 огляду необхідних вод для морського рейсу; а також

.2.2 зміни масштабу карти.

.3 перевірки наявності належних та відкоригованих карт;

.4 планування шляху на екрані за допомогою ЕКНІС, використовуючи графічний редактор, з урахуванням локсодромії та плавання по дузі великого кола:

.4.1 використання бази даних ЕКНІС для отримання навігаційних, гідрометеорологічних та інших даних;

.4.2 врахування радіусу повороту і точки/лінії зміни курсу, коли це зображено у масштабі карти;

.4.3 позначення небезпечної глибини та районів, а також виявлення додаткових ізобат;

.4.4 позначення точок шляху за допомогою ізобат, що перетинаються, та критичного бокового відхилення від встановленої лінії курсу, а також за допомогою додавання, заміни та видалення точок шляху;

.4.5 врахування безпечної швидкості;

.4.6 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання; та

.4.7 надання аварійно-попереджувальних сигналів та попереджень;

.5 планування шляху за допомогою обчислювань у форматі таблиці, зокрема:

.5.1 вибір точок шляху;

.5.2 відновлення переліку точок шляху;

.5.3 записи з планування;

.5.4 коригування запланованого шляху;

.5.5 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання;

.5.6 планування альтернативного шляху;

.5.7 збереження запланованих шляхів, завантаження та розвантаження з пам'яті або видалення файлів шляхів;

.5.8 створення графічної копії екрану монітора та друкування шляху;

.5.9 редагування та зміна запланованого шляху;

.5.10 встановлення безпечних показників відповідно до розміру та маневрених характеристик судна;

.5.11 планування запасного шляху; та

.5.12 з'єднання декількох шляхів.

Спостереження за шляхом

57. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 використання незалежних даних для контролю за місцезнаходженням судна або використання альтернативних систем в рамках ЕКНІС;

.2 використання функції попереднього перегляду:

.2.1 зміна карт та їхніх масштабів;

.2.2 огляд навігаційних карт;

.2.3 вибір вектору часу;

.2.4 прогнозування місцезнаходження судна на деякий відрізок часу;

.2.5 зміна заздалегідь запланованого шляху (модифікація курсу);

.2.6 введення незалежних даних для обчислювань поправок на дрейф із-за вітру та течії;

.2.7 належне реагування на аварійно-попереджувальні сигнали;

.2.8 введення поправок стосовно неточності системи геодезичних координат;

.2.9 відображення позначок часу на шляху судна;

.2.10 ручне введення місцезнаходження судна; а також

.2.11 вимірювання координат, курсу, пеленгів та відстаней на карті.

Дії під час подачі сигналу тривоги

58. Необхідно отримати знання та уміння тлумачити та належно реагувати на будь-які види систем, такі як аварійно-попереджувальні сигнали навігаційних датчиків, індикатори, сигнали тривоги у даних та на картах, а також попередження індикатора, в тому числі перемикання системи звукової та світлової аварійно-попереджувальної сигналізації у випадку:

.1 відсутності наступної карти у базі даних ЕКНІС;

.2 перетинання лінії безпечної ізобати;

.3 перевищення меж перетинання шляхів;

.4 відхилення від запланованого шляху;

.5 наближення до пункту курсу;

.6 наближення до критичної точки;

.7 невідповідність між підрахованим та фактичним часом прибуття до пункту курсу;

.8 інформація стосовно недостатнього масштабу та надмірного масштабу;

.9 наближення до окремої навігаційної небезпеки або небезпечного району;

.10 перетинання вказаного району;

.11 вибір іншої системи геодезичних координат;

.12 наближення до інших суден;

.13 припинення стеження;

.14 перемикання таймеру;

.15 відмова системи перевірки;

.16 несправність роботи системи визначення місцезнаходження, що використовується в ЕКНІС;

.17 вихід з ладу системи зчислення шляху судна; та

.18 неспроможність визначити місцезнаходження судна за допомогою навігаційної системи.

Ручне коригування місцеположення та характеристик руху судна

59. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно ручного коригування:

.1 місцезнаходження судна у режимі зчислення шляху судна, коли супутниковий та радіонавігаційний системний приймач вимкнено;

.2 місцезнаходження судна, коли координати, отримані автоматично, є неточними; та

.3 параметрів курсу та швидкості.

Записи у судновому журналі

60. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 автоматичного запису рейсу;

.2 відновлення попереднього шляху, беручи до уваги:

.2.1 записуючі засоби

.2.2 інтервали запису

.2.3 перевірка бази даних, що використовується

.3 перегляду записів в електронному судновому журналі;

.4 миттєвого запису в електронному судновому журналі;

.5 зміни суднового часу;

.6 введення додаткових даних;

.7 друк змісту електронного суднового журналу;

.8 встановлення часових інтервалів автоматичного запису;

.9 складання даних рейсу та передачі повідомлень;

.10 підтримка реєстратору даних рейсу (ПРД).

Коригування карт

61. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 коригування електронних карт вручну. Особливу увагу необхідно приділити відповідності нормального еліпсоїду та відповідності одиниць вимірювання, що використовуються на карті та у відкоригованому тексті;

.2 напівавтоматичне коригування електронних карт з використанням даних, отриманих з електронних засобів інформації у форматі електронної карти; та

.3 автоматичне коригування електронних карт з використанням файлів оновлення, отриманих за допомогою комунікаційних каналів електронних даних.

У випадку, коли дані, які не було оновлено, використовуються для створення небезпечної ситуації, особи, які проходять підготовку, повинні здійснити коригування карти для цього випадку.

Практичне використання ЕКНІС, якщо підключений радіолокатор/ЗАРП

62. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 під'єднання ЗАРП до ЕКНІС;

.2 індикації векторів швидкості цілі;

.3 індикації шляхів цілей;

.4 архівації шляхів цілей;

.5 перегляду таблиці цілей;

.6 перевірки сполучення накладання радіолокаційного зображення з картографічним зображенням;

.7 імітації одного або більше маневрів;

.8 коригування місцезнаходження власного судна з використанням початкової точки відліку,отриманою системою ЗАРП; та

.9 коригування з використанням курсору та електронного пульту ЗАРП.

Також дивіться розділ B-I/12, Керівництво стосовно використання тренажерів (відносно радіолокатора та ЗАРП), особливо пункти з 17 по 19 та з 36 по 38.

Практичне використання ЕКНІС, якщо підключена система АІС

63. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 підтримки взаємодії з АІС;

.2 тлумачення даних АІС;

.3 індикації векторів швидкості цілі;

.4 індикації шляхів цілей; та

.5 архівації шляхів цілей.

Експлуатаційні попередження, їх переваги та обмеження

64. Особи, які проходять підготовку повинні придбати розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЕКНІС і уміння правильної настройки органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

Експлуатаційні перевірки роботи системи

65. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 методів перевірки несправностей ЕКНІС, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності; а також

.3 відповідних резервних засобів перехід на резервну систему та судноводіння з її використанням.

Опит після занять

66. Інструктори повинні проаналізувати результати усіх завдань, які були пройдені усіма особами, які проходять підготовку, та роздрукувати їх. Час, витрачений на опит, повинен складати від 10% до 15% загального часу, що використовується для занять на тренажері.

РЕКОМЕНДОВАНІ ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ

СТОСОВНО ФАКУЛЬТАТИВНИХ ТРЕНАЖЕРІВ

67. Експлуатаційні вимоги стосовно факультативного тренажерного обладнання, використовуваного для підготовки та/чи оцінки компетентності або демонстрації навичок, наводяться нижче. Такі форми тренажерної підготовки включають, не обмежуючись цим, наступні типи:

.1 судноводіння та несення вахти;

.2 управління судном та маневрування;

.3 обробка та розміщення вантажів;

.4 передача повідомлень та радіозв'язок; а також

.5 експлуатація головних установок та допоміжних механізмів.

Тренажери з судноводіння та несення вахти

68. Тренажерне обладнання з судноводіння та несення вахти, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема включати пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище у реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та приладами й устаткуванням зв'язку, що стосуються виконання завдань з судноводіння і завдань з несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці;

.2 забезпечувати реальну візуальну ситуацію у денних або нічних умовах, у тому числі мінливу видимість, або ситуацію тільки в нічних умовах, як вона спостерігається з містка, з мінімальним горизонтальним сектором обзору, доступним для особи, яка навчається, при спостереженні за секторами, відповідними завданням та цілям з судноводіння і несення вахти; а також

.3 реалістично відтворювати динаміку "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів, течій та взаємодії з іншими суднами; та

.4 відтворювати реальні процедури зв'язку служби управління рухом суден між судном та берегом.

Тренажери з управління судном та маневрування

69. Додатково до відповідності експлуатаційним вимогам, викладеним у пункті 17, тренажерне обладнання з управління судном має:

.1 забезпечувати реальну візуальну ситуацію, як вона спостерігається з містка в денних та нічних умовах з мінливою видимістю по всьому мінімальному горизонтальному сектору обзору, доступному для особи, яка навчається, при спостереженні секторів, відповідних завданням та цілям навчання стосовно маневрування та управління судном; а також

.2 реалістично відтворювати динаміку "власного судна" в ускладнених водах, в тому числі мілководдя та береговий ефект.

70. Моделі суден, які управляються людиною, використовуються для імітації управління та маневрування судном; додатково до експлуатаційних стандартів, викладених у пунктах 68.3 та 69.2, таке обладнання має:

.1 бути спроектовано у такому масштабі, який точно відображає розміри, площу, об'єм і водотоннажність, швидкість, час та кутову швидкість повороту реального судна; а також

.2 включати органи управління стерном і двигунами, що реагують в правильному масштабі часу.

Тренажерна підготовка з обробки та розміщення вантажів

71. Тренажерне обладнання з обробки та розміщення вантажів повинно бути здатним відтворювати обладнання з обробки вантажу та управління операціями, що відповідає всім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати пристрої для:

.1 створення реального експлуатаційного середовища, в тому числі пост управління вантажними операціями з такими приладами, які відповідають конкретному типу імітованої вантажної системи;

.2 моделювання функцій з завантаження та розвантаження, а також даних стосовно остійності та напружень у корпусі, що відповідні виконанню завдань з обробки вантажу та оцінюваним навичкам; а також

.3 імітації операцій із завантаження, розвантаження, прийому та зливу баластної води, а також відповідних пов'язаних з цим розрахунків остійності, посадки, крену, повздовжньої міцності, крутних моментів і остійності у пошкодженому стані.

Тренажери зі зв'язку у межах ГМЗЛБ

72. Тренажерне обладнання зі зв'язку у межах ГМЗЛБ, повинно бути здатним імітувати обладнання зв'язку ГМЗЛБ, що відповідає всім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати пристрої для:

.1 імітація роботи УКХ, ЦВВ на УКХ; НАВТЕКС, АРБ та вахтового прийомного радіообладнання, як вимагається для обмеженого диплома оператора;

.2 імітація роботи суднових земних станцій ІНМАРСАТ стандартів A, B та C, обладнання вузькосмугового літеродрукування на ПХ/КХ, ЦВВ на ПХ/КХ, УКХ, ЦВВ на УКХ, НАВТЕКС, АРБ та вахтового прийомного радіообладнання, як вимагається для загального диплома оператора;

.3 забезпечення радіотелефонного зв'язку за умови фонового шуму;

.4 забезпечення друкування тексту повідомлень; а також

.5 створення експлуатаційного середовища у реальному часі, що складається з інтегрованої системи, яка включає, щонайменш, один пост інструктора (екзаменатора) та два пости суднових або берегових станцій ГМЗЛБ.

Тренажерне обладнання з експлуатації головних та допоміжних механізмів

73. Тренажерне обладнання машинного відділення повинно бути здатним відтворювати систему головних та допоміжних механізмів та включати пристрої для:

.1 створення робочого середовища у реальному часі для морських і портових операцій з пристроями зв'язку і імітацією відповідного обладнання головної та допоміжних рухових установок, а також пульту управління;

.2 імітації відповідних підсистем, які повинні включати, але не обмежуватися цим: котел, стерновий пристрій, загальну та розподільчу системи електроживлення, в тому числі аварійні джерела живлення, системи палива, охолоджуючої води, холодильні, лляльні та баластні системи;

.3 нагляду та оцінки роботи двигуна і систем дистанційного управління;

.4 імітація несправностей механізмів;

.5 зміни зовнішніх умов, для того щоб здійснити вплив на імітовані операції: погоди, осадки судна, температури морської води та повітря;

.6 зміни зовнішніх умов під контролем інструктора: пара пари на палубі, пара пари в житлових приміщеннях, палубного повітря, льодових умов, палубних кранів, підвищеної потужності, носового пристрою для бокового переміщення, завантаження судна;

.7 зміни контрольованої інструктором динаміки тренажера: режиму роботи в аварійних умовах, реакцій на процеси, реакцій судна; а також

.8 забезпечення засобів для відключення певних процесів, таких як забезпечення швидкості, електричних систем, систем дизельного палива, систем мастила, систем важкого палива, систем морської води, систем пари, систем випускних газів котла та турбогенератора, для виконання спеціальних завдань навчання.