1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Поняття «потерпілий» у кримінальному праві є первинним щодо його кримінально-процесуального розуміння: у кримінально-правовому значенні потерпілий виникає об’єктивно з моменту вчинення кримінального правопорушення, незалежно від процесуальної фіксації його статусу.
Правовідносини: визначення моменту виникнення статусу потерпілого в матеріальному праві та співвідношення із процесуальним статусом.
21. Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з`являється об`єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.
22. Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
23.…
Велика Палата ВС, постанова від 16.01.2019 у справі № 439/397/17, п. 21, 23, 24, 25, 26 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення
Процесуальне визнання близьких родичів чи членів сім’ї потерпілого потерпілими у кримінальному провадженні (ст. 55 КПК) є юридичною фікцією, яка надає їм процесуальні права, але не надає права реалізувати за померлого потерпілого його особисте право на примирення у розумінні ст. 46 КК.
Правовідносини: співвідношення процесуального правонаступництва у кримінальному провадженні та можливості реалізації права на примирення при вирішенні питань звільнення від кримінальної відповідальності.
26. Кримінальний процесуальний закон (статті 55 – 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого – учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов`язками саме як учасника процесу.
27. Водночас у частині 6 статті 55 КПК України передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні. Згідно з положеннями цієї норми, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи.…
Велика Палата ВС, постанова від 16.01.2019 у справі № 439/397/17, п. 26, 27, 28, 43, 44 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення
Особа набуває процесуального статусу потерпілого з моменту подання нею заяви про вчинення кримінального правопорушення; статус потерпілого може бути припинений лише вмотивованою постановою слідчого або прокурора відповідно до ч.5 ст.55 КПК.
Правовідносини: визначення та припинення статусу потерпілого у кримінальному провадженні.
80. Так, у ч. 1 ст. 55 КПК встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
81. Особа набуває процесуальний статус потерпілого як учасника кримінального провадження з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява нею не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
82. Частиною 2 ст.…
Велика Палата ВС, постанова від 24.06.2026 у справі № 607/9097/20, п. 80, 81, 85, 86, 88 · текст рішення
Перевірка наявності або відсутності фактичних і правових підстав для набуття особою процесуального становища потерпілого належить до компетенції слідчого або прокурора за правилами КПК і не віднесена до повноважень КДКП чи ВРП.
Правовідносини: визначення статусу потерпілого в кримінальному провадженні; межі компетенції КДКП та ВРП у дисциплінарних провадженнях.
Відповідно до статті 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.…
Велика Палата ВС, постанова від 11.03.2021 у справі № 9901/540/19 · текст рішення
Скасування постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою автоматично не наділяє заявника статусом потерпілого у кримінальному провадженні.
Правовідносини: набуття процесуального становища потерпілого у кримінальному провадженні.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначеним судовим рішенням не встановлено факту порушення прав ОСОБА_2 у кримінальному провадженні як передумови для визнання його потерпілим, таке судове рішення не зобов`язує слідчого при повторному вирішенні цього питання прийняти конкретне процесуальне рішення, а саме визнати особу потерпілою в кримінальному провадженні.
Скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим автоматично не наділяє заявника статусом потерпілої особи у кримінальному провадженні.
Крім цього, навіть здійснена слідчим суддею констатація допущення слідчим при вирішенні питання про визнання потерпілим встановленого процесом порядку його вирішення не свідчить …
Велика Палата ВС, постанова від 11.03.2021 у справі № 9901/540/19 · текст рішення
Правова оцінка процесуальної помилки слідчого щодо визнання особи потерпілою вимагає з'ясування наявності фактичних і правових підстав для набуття цією особою процесуального становища потерпілої відповідно до КПК.
Правовідносини: визначення процесуального статусу потерпілої та його значення при вирішенні питання про дисциплінарну відповідальність слідчого/прокурора.
48. За висновками ВРП, з якими погодився Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, неналежне виконання слідчим ОСОБА_1 . своїх службових обов`язків виразилось у невиправданому зволіканні з вирішенням заяви ОСОБА_2 про визнання її потерпілою та в безпідставній відмові постановою від 24 жовтня 2017 року в задоволенні клопотання її представника про вручення заявниці пам`ятки про права та обов`язки потерпілої.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2019 у справі № 9901/797/18, п. 48, 50, 51 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.