1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання;
сумлінно ставитися до праці;
працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
{Частина перша статті 37 в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 }
2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.
3. Стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана інвалідом особою з інвалідністю першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.
{Частина третя статті 37 в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 }
4. Засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.
{Частина четверта статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 }