Кодекс України від 11.07.2003 № 1129-IV · Чинний з 01.01.2004 · поточна редакція від 12.09.2025
Опубліковано: Голос України, № 161 (2003-08-29); Офіційний вісник України, 2003 р., № 33, стор. 7, стаття 1767, код акта 26132/2003 (2003-08-29); Урядовий кур'єр, № 189 (2003-10-09); Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3, стаття 21 (2004-01-23)
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
ст. 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України
ст. 2. Кримінально-виконавче законодавство України
ст. 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі й часі
ст. 25. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділ II. ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ
ст. 27. {Статтю 27 виключено на підставі Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 }
ст. 28. {Статтю 28 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011 }
Глава 6. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО, СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВАННЯ, РАНГУ, ЧИНУ АБО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО КЛАСУ
ст. 29. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
Глава 6-1. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НАГОРОДИ УКРАЇНИ
ст. 29-1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення державної нагороди України
Глава 7. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ст. 30. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
ст. 31. Обов’язки уповноваженого органу з питань пробації щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
ст. 32. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
ст. 33. Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності
ст. 34. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
ст. 35. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
Глава 8. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ
ст. 36. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт
ст. 37. Умови відбування покарання у виді громадських робіт
ст. 38. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт
ст. 39. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт
ст. 40. Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт
Глава 9. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ
ст. 41. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт
ст. 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт
ст. 43. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт
ст. 44. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт
ст. 45. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт
ст. 46. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт
Глава 10. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ СЛУЖБОВИХ ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
ст. 47. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
Глава 11. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА
ст. 48. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна
ст. 78. Військове навчання засуджених військовослужбовців
ст. 79. Соціально-виховна робота із засудженими військовослужбовцями
ст. 80. Ради громадськості засуджених військовослужбовців
ст. 81. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців
ст. 82. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців
ст. 83. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених військовослужбовців
ст. 84. Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених військовослужбовців
ст. 85. Звільнення від покарання засуджених військовослужбовців за хворобою
Розділ III. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Глава 15. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
ст. 86. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії
ст. 87. Направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання
ст. 88. Переміщення засуджених до позбавлення волі
ст. 89. Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування
ст. 90. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора
ст. 91. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній
ст. 92. Роздільне тримання засуджених до позбавлення волі у виправних і виховних колоніях
ст. 93. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії
ст. 94. Структурні дільниці виправних і виховних колоній
ст. 95. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці карантину, діагностики і розподілу
ст. 96. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці ресоціалізації
ст. 97. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці посиленого контролю
ст. 98. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної адаптації
ст. 99. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації
ст. 100. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
ст. 101. Переведення засуджених до позбавлення волі
Глава 16. РЕЖИМ У КОЛОНІЯХ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ст. 166. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:
Виправно-трудовий кодекс України від 23 грудня 1970 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 1, ст. 6) із змінами, внесеними до нього;
Закон Української РСР "Про затвердження Виправно-трудового кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 1, ст. 6);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 травня 1971 року "Про порядок введення в дію Виправно-трудового кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 21, ст. 154);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 червня 1984 року "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 27, ст. 511);
Закон Української РСР "Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1124).
3. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
4. До створення відповідних умов для функціонування кримінально-виконавчої інспекції зберігається існуючий порядок обліку осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, та здійснення контролю за їх поведінкою, але не довше ніж п'ять років після набрання чинності цим Кодексом.
5. До законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Кодексу:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Кодексом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.
Історія документа
11.07.2003 — Прийняття
01.01.2004 — Набрання чинності
Ще 48 раніших редакцій — не показані
22.05.2008 — Визнання неконституційними окремих положень, підстава: v010p710-08 першоджерело
20.12.2023 — Визнання неконституційними окремих положень, підстава: v011p710-23 першоджерело
Ще 453 текстових згадувань в інших документах (офіційний реєстр).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.