1. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.
2. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.
3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.
4. Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.
{ Частина четверта статті 151 в редакції Закону N 1186-VI ( 1186-18 ) від 08.04.2014 }
5. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення. { Абзац третій частини п'ятої статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010 }
одержувати один раз на місяць короткострокове побачення та один раз на три місяці тривале побачення з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. { Абзац третій частини п'ятої статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010; в редакції Закону N 1186-VI ( 1186-18 ) від 08.04.2014 }
{ Абзац четвертий частини п'ятої статті 151 виключено на підставі Закону N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010 }
Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.
6. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти п’яти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а після відбуття п'ятнадцяти років строку покарання - брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.
{ Частина шоста статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом Законами N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010, N 1186-VI ( 1186-18 ) від 21.01.2010 08.04.2014 }
7. Засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання.
{ Статтю 151 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3559-IV ( 3559-15 ) від 16.03.2006 }