Питання про застосування примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами і відбувають покарання у виправно-трудовій установі, якщо примусове лікування не було їм призначене вироком суду відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, вирішується суддею районного (міського) суду за місцем відбування ними покарання за поданням адміністації виправно-трудової установи на підставі висновку лікарської комісії.
Питання про припинення примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії, призначеного відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), вирішується суддею районного (міського) суду за місцем знаходження виправно-трудової установи або медичного закладу, де засуджений перебуває на лікуванні, за поданням адміністрації цієї установи чи закладу на підставі висновку лікарської комісії.
Суддя розглядає зазначені в цій статті питання з участю прокурора, представника адміністрації виправно-трудової установи або медичного закладу, що звернулася з поданням, представника лікарської комісії, що дала висновок, і, як правило, засудженого. Неявка в судове засідання прокурора не зупиняє розгляду суддею цих питань.
Після доповіді судді заслуховуються пояснення осіб, викликаних в судове засідання, і думка прокурора, після чого суддя в нарадчій кімнаті виносить постанову.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
( Кодекс доповнено статтею 411-1 згідно Указом ПВР N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, в редакції Указу ПВР N 2281-IX ( 2281-09 ) від 01.07.77, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Статтю 412 виключено на підставі Указу ПВР N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71 )