Ст. 408. Звільнення від покарання за хворобою

Чинна редакція, діє з 2003-06-05

За наявності підстав, передбачених статтею 84 Кримінального кодексу України, суддя районного (міського) суду за місцем відбування покарання розглядає подання установи, яка відає відбуванням покарання, та висновок лікарської комісії і звільняє засудженого від покарання чи подальшого його відбування.

При звільненні від дальшого відбування покарання засудженого, який захворів на хронічну душевну хворобу, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України.

Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до виправних чи громадських робіт або штрафу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування покарання.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.

( Стаття 408 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003 )