Заборона рабства і примусової праці
1. Жодна людина не може перебувати в рабстві або в підневільному стані.
1. Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані.
2. Жодна людина не може бути приневолена до примусової чи обов'язкової праці.
2. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
3. Для цілей цієї статті термін "примусова чи обов'язкова праця" не охоплює:
3. Для цілей цієї статті значення терміна "примусова чи обов'язкова праця" не поширюється:
a) будь-яку роботу, виконання якої звичайно вимагається під час ув'язнення, призначеного згідно з положеннями статті 5 цієї Конвенції, або під час умовного звільнення від такого ув'язнення;
a) на будь-яку роботу, виконання якої зазвичай вимагається під час призначеного згідно з положеннями статті 5 цієї Конвенції тримання в умовах позбавлення свободи або під час умовного звільнення;
b) будь-яку службу військового характеру або, у випадку відмови від неї з релігійних чи політичних мотивів у країнах, де така відмова визнається, службу, визначену замість обов'язкової військової служби;
b) на будь-яку службу військового характеру або - у випадку, коли особа відмовляється від неї з мотивів особистих переконань у країнах, де така відмова визнається, - службу, яка вимагається замість обов'язкової військової служби;
c) будь-яку службу, яка повинна виконуватися у випадку надзвичайного стану або стихійного лиха, що загрожує життю чи добробуту суспільства;
c) на будь-яку службу, що вимагається у випадку надзвичайної ситуації або стихійного лиха, яке загрожує життю чи благополуччю добробуту суспільства;
d) будь-яку роботу чи службу, яка становить собою звичайні громадянські обов'язки.
d) на будь-яку роботу чи службу, яка є частиною звичайних громадянських обов'язків.