Межі відповідальності стосовно затримки, багажу та вантажу
1. У випадку шкоди, заподіяної внаслідок затримки під час перевезення пасажирів, про яку йдеться в статті 19, відповідальність перевізника стосовно кожного пасажира обмежується сумою 4150 спеціальних прав запозичення.
2. Відповідальність перевізника у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні багажу обмежується сумою 1000 спеціальних прав запозичення стосовно кожного пасажира, за винятком випадків, коли пасажир зробив у момент передачі зареєстрованого багажу перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно. У цьому випадку перевізник зобов'язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість пасажира в доставці.
3. Відповідальність перевізника у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення за кілограм, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно. У цьому випадку перевізник зобов'язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість відправника в доставці.
4. У випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки частини вантажу чи будь-якого предмета, що є його частиною, для визначення межі відповідальності перевізника до уваги береться лише загальна вага відповідного вантажного місця або місць. Однак коли знищення, утрата, пошкодження або затримка частини вантажу чи будь-якого предмета, що є його частиною, впливає на вартість інших місць, оформлених однією авіавантажною накладною, або однією квитанцією, або, якщо вони не видані, тим самим документом, що зберігається Іншими засобами, як це передбачає пункт 2 статті 4, для визначення межі відповідальності повинна також братися до уваги загальна вага такого вантажного місця або місць.
5. Зазначені вище положення пунктів 1 та 2 цієї статті не застосовуються, якщо буде доведено, що шкода є результатом дії чи бездіяльності перевізника, його службовців або агентів, учиненої з наміром завдати шкоди або через злочинну недбалість і з усвідомленням того, що в результаті таких дій, можливо, буде завдано шкоди, за умови, що у випадку вчинення такої дії чи бездіяльності працівника або агента буде також доведено, що цей працівник або агент діяв у рамках своїх обов'язків.
6. Межі відповідальності, установлені статтею 21 та цією статтею, не перешкоджають суду додатково ухвалити рішення відповідно до закону, який він застосовує, про відшкодування всіх або частини судових та інших пов'язаних із судовим розглядом витрат, понесених позивачем, у тому числі процентів. Наведене вище положення не застосовується, якщо сума, присуджена в порядку відшкодування шкоди, за винятком судових та інших пов'язаних із судовим розглядом витрат, не перевищує суми, яку перевізник письмово запропонував позивачу протягом шести місяців з дня заподіяння шкоди або до початку судового процесу, якщо ця дата є пізнішою.