1. Суд або суди Договірної Держави, що були визначені у виключній угоді про вибір суду, повинні мати юрисдикцію вирішувати спір, до якого застосовується угода, якщо ця угода не є недійсною чи такою, що не має юридичної сили, згідно із законодавством цієї Держави.
Юрисдикція обраного суду
2. Суд, який має юрисдикцію згідно з параграфом 1, не може відмовитися від здійснення юрисдикції (судочинства) на підставі, що цей спір повинен вирішуватися у суді іншої Держави.
1. Суд або суди Договірної Держави, визначені у виключній угоді про вибір суду, мають юрисдикцію для вирішення спору, до якого застосовується ця угода, за винятком випадків, коли угода є недійсною за законодавством цієї Держави.
3. Попередні параграфи не впливають на правила щодо:
2. Суд, що має юрисдикцію згідно з пунктом 1, не може відмовитися від здійснення юрисдикції на підставі того, що спір має розглядатися судом іншої Держави.
a) юрисдикції, яка стосується предмету чи вартості позову;
3. Попередні пункти не впливають на правила:
b) внутрішнього розподілу сфер повноважень серед судів Договірної Держави. Проте, якщо вибраний суд має дискреційне право (право вибору) щодо передачі справи, треба звернути належну увагу на вибір сторін.
а) щодо юрисдикції стосовно предмету чи ціни позову;
b) щодо внутрішнього розподілу юрисдикції між судами Договірної Держави. Однак, у випадку, коли обраний суд має право на свій розсуд приймати рішення щодо передачі справи, належна увага має бути приділена вибору сторін.