1. Суд або суди Договірної Держави, що були визначені у виключній угоді про вибір суду, повинні мати юрисдикцію вирішувати спір, до якого застосовується угода, якщо ця угода не є недійсною чи такою, що не має юридичної сили, згідно із законодавством цієї Держави.
2. Суд, який має юрисдикцію згідно з параграфом 1, не може відмовитися від здійснення юрисдикції (судочинства) на підставі, що цей спір повинен вирішуватися у суді іншої Держави.
3. Попередні параграфи не впливають на правила щодо:
a) юрисдикції, яка стосується предмету чи вартості позову;
b) внутрішнього розподілу сфер повноважень серед судів Договірної Держави. Проте, якщо вибраний суд має дискреційне право (право вибору) щодо передачі справи, треба звернути належну увагу на вибір сторін.