Інші позови
Процедура пред'явлення регресійної вимоги
В усіх випадках, до яких застосовуються Єдині правила, будь-який позов щодо відповідальності на будь-якій підставі може бути пред'явлений залізниці лише з дотриманням умов і обмежень, викладених у цих Правилах.
Параграф 1. Обгрунтованість оплати, здійсненої перевізником, що пред'являє регресійну вимогу, передбачена статтею 50, не може заперечуватись перевізником, проти якого була пред'явлена регресійна вимога, якщо відшкодування було встановлене в судовому порядку, і якщо цей останній перевізник був належним чином викликаний до суду для участі в судовому розгляді. Суддя, котрому був поданий основний позов, встановлює строки, необхідні для повідомлення про виклик до суду і для участі в судовому розгляді.
Це саме стосується будь-якого позову, пред'явленого до працівників залізниці і інших осіб, за яких залізниця відповідає згідно зі статтею 50.
Параграф 2. Перевізник, що пред'являє свою регресійну вимогу, повинен надавати її в одному й тому самому позові проти всіх перевізників, з якими він не дійшов мирової угоди; інакше право регресійної вимоги щодо не притягнутих до суду перевізників припиняється.
Здійснення прав
Параграф 3. Суддя в одній і тій самій судовій постанові повинен прийняти рішення про всі регресійні вимоги, що йому надані.
Параграф 4. Перевізник, що бажає скористатися своїм правом надання регресійної вимоги, може подати її в суди держави, на території якої один з перевізників, що приймали участь в перевезенні, має своє основне місце знаходження або філіал, або установу, що уклала договір перевезення.
Параграф 5. Якщо регресійна вимога висувається стосовно кількох перевізників, то перевізник-позивач має право вибирати серед компетентних судів згідно з параграфом 4 суд, в який він і подає свою регресійну вимогу.
Параграф 6. Процедура пред'явлення регресійної вимоги на відшкодування не може включатися до процедури відшкодування, якого вимагає правомочна за договором перевезення особа.