Ст. 44. Особи, що мають право подавати до суду позов до перевізника

Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) згідно з текстом Протоколу змін від 3 червня 1999 року · порівняння редакції від 1999-06-03 з редакцією від 2003-06-05

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Особи, що мають право подавати до суду позов до перевізника

Параграф 1. За умови дотримання параграфів 3 і 4 пред'являти позови до суду за договором перевезення правомочні:

a) відправник до того моменту, поки одержувач:

1. не отримав накладну,

2. не прийняв вантаж або

3. скористався правами, наданими йому статтею 17, параграф 3 або статтею 18, параграф 3.

b) одержувач після того моменту, коли він:

1. отримав накладну,

2. прийняв вантаж або

3. скористався правами, наданими йому статтею 17, параграф 3 або статтею 18, параграф 3.

Параграф 2. Право подання позову втрачає силу, як тільки особа, зазначена одержувачем згідно зі статтею 18 параграф 5 отримала накладну, прийняла вантаж або скористалась правами, що належать їй, згідно зі статтею 17, параграф 3.

Параграф 3. Подавати позов про повернення сум, сплачених на підставі договору перевезення, правомочна лише та особа, яка здійснила оплату.

Параграф 4. До пред'явлення позову у зв'язку з накладною платою правомочний лише відправник.

Параграф 5. Відправник при пред'явленні позову повинен представити дублікат накладної. За відсутності такого він повинен представити дозвіл одержувача або довести, що останній відмовився прийняти відправку. За необхідності відправник повинен довести відсутність або втрату накладної.

Параграф 6. Одержувач при пред'явленні позову повинен подати накладну, якщо її було йому передано.

Закреслене — текст редакції від 1999-06-03, підкреслене — текст редакції від 2003-06-05. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1999-06-03 або 2003-06-05.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.