Ст. 28. Припущення у випадку перевідправлення

Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) згідно з текстом Протоколу змін від 3 червня 1999 року · порівняння редакції від 1980-05-09 з редакцією від 1999-06-03

Абзаців змінено: 0, вилучено: 11, додано: 4, без змін: 0.

Видача

Припущення у випадку перевідправлення

1. Залізниця повинна вручити накладну і видати вантаж одержувачу на станції призначення після отримання від одержувача квитанції і оплати ним покладених на нього залізницею витрат.

Параграф 1. Якщо вантаж, наданий для перевезення відповідно до Єдиних правил, перевідправлено відповідно до цих самих Правил і якщо після перевідправлення встановлюється часткова втрата або пошкодження, то вважається, що часткова втрата або пошкодження сталися під час дії останнього договору перевезення, якщо вантаж залишався під наглядом перевізника і був перевідправлений у такому стані, в якому він прибув на станцію перевідправлення.

Прийняття накладної зобов'язує одержувача оплатити залізниці покладені на нього витрати.

Параграф 2. Ці припущення застосовуються також тоді, коли договір перевезення, що діяв до перевідправлення не підпадав під дію Єдиних правил і якщо ці Правила можна було застосувати для прямого перевезення від початкової станції відправлення до кінцевої станції призначення.

2. Прирівнюються до видачі вантажу одержувачу, якщо виконуються відповідно до чинних на станції призначення приписів:

Параграф 3. Також це припущення застосовується тоді, коли договір перевезення, що діяв до перевідправлення, був укладений на підставі подібної міжнародної угоди про прямі міжнародні залізничні перевезення і ця угода містить таке саме юридичне передбачення на користь відправок, зроблених відповідно до вимог цих Єдиних правил.

a) передача вантажу митниці або податковій установі до їхніх приміщень або складів, якщо останні не знаходяться під наглядом залізниці;

b) передача вантажу на склад залізниці, експедитора або на склад громадського користування.

3. Чинні на станції призначення приписи або угоди з одержувачем визначають, чи має залізниця право або обов'язок доставляти вантаж одержувачу за межі станції призначення, тобто на під'їзні колії, до помешкання одержувача або на склад залізниці. Якщо залізниця доставляє вантаж або забезпечує його доставку на під'їзні колії одержувача, до його помешкання або на склад, то вантаж вважається виданим від моменту цієї доставки. Якщо між залізницею і користувачем під'їзних колій немає угоди про інше, то дії, які викопує залізниця за рахунок і під керівництвом цього користувача, не охоплюються договором перевезення.

4. Після прибуття вантажу на станцію призначення одержувач може вимагати від залізниці вручення йому накладної і видачі вантажу.

Якщо встановлено втрату вантажу або вантаж не прибув до закінчення терміну, передбаченого в параграфі 1 статті 39, одержувач може від свого власного імені обстоювати перед залізницею свої права, що виникають з договору перевезення.

5. Правомочна особа може відмовлятися від прийому вантажу навіть після отримання накладної і сплати витрат доти, доки не буде задоволена вимога цієї особи про встановлення збитків або шкоди, про наявність яких ця особа стверджує.

6. У всьому іншому видача вантажу здійснюється відповідно до приписів, чинних на станції призначення.

Закреслене — текст редакції від 1980-05-09, підкреслене — текст редакції від 1999-06-03. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1980-05-09 або 1999-06-03.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.