Ст. 100. Право висування кандидатів у народні депутати по виборчих округах належить трудовим колективам, громадським організаціям, колективам середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборам виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах. Органи і організації, які мають право висування кандидатів у народні депутати від громадських організацій, визначаються відповідно законами Союзу РСР, союзних і автономних республік

Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік · порівняння редакції від 1988-12-01 з редакцією від 1989-12-20

Абзаців змінено: 0, вилучено: 2, додано: 3, без змін: 2.

Кількість кандидатів у народні депутати не обмежується. Кожен учасник передвиборних зборів може пропонувати для обговорення будь-які кандидатури, в тому числі і свою.

До виборчих бюлетенів може бути включено будь-яку кількість кандидатів.

При виборах народних депутатів від виборчих округів можуть проводитись окружні передвиборні збори для обговорення висунутих по округу кандидатів у депутати і прийняття рішень про представлення кандидатів для реєстрації у відповідну виборчу комісію.

Кандидати в народні депутати беруть участь у виборчій кампанії на рівних підставах.

Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів, провадяться за рахунок держави.

Для забезпечення однакових умов для кожного кандидата в народні депутати витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів, провадяться відповідною виборчою комісією з єдиного фонду, створюваного за рахунок держави, а також добровільних внесків підприємств, громадських організацій, громадян.

( Стаття 100 в редакції Закону СРСР N 963-I ( v0963400-89 ) від 20.12.89 )

Закреслене — текст редакції від 1988-12-01, підкреслене — текст редакції від 1989-12-20. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1988-12-01 або 1989-12-20.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.