У випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 30 календарних днів на рік.
{Частину третю статті 84 виключено на підставі Закону № 490-IV від 06.02.2003 }
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною другою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
{Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6237-10 від 21.12.83 ; Законом № 871-12 від 20.03.91 ; в редакції Закону № 117-XIV від 18.09.98 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 }
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".
{Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6237-10 від 21.12.83 ; Законом № 871-12 від 20.03.91 ; в редакції Закону № 117-XIV від 18.09.98 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 530-IX від 17.03.2020 , № 3494-IX від 22.11.2023 }