Ст. 49-4. Зайнятість населення

Чинна редакція від 27.05.2022 · Кодекс України набрав чинності 01.06.1972

Глава III-А. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ВИВІЛЬНЮВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили трудові відносини з підстав, передбачених цим Кодексом, при неможливості їх самостійного працевлаштування, забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після подання виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) про такі заходи, включаючи відомості про причини наступних звільнень, середню кількість і категорії працівників, а також про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, не пізніше трьох місяців з дати прийняття рішення про масове вивільнення проводить консультації з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) щодо заходів із запобігання звільненню, зведення його до мінімуму та пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій надсилається повідомлення та проводяться консультації із спільним представницьким органом, утвореним ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що об’єднує більшість працівників цього підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю. Порядок проведення таких консультацій та виконання рекомендацій визначається колективним договором, а в разі його відсутності - за домовленістю.

Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи скасування заходів, пов’язаних із звільненням працівників, що є обов’язковими для розгляду.

{Кодекс доповнено статтею 49 - 4 згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91 , із змінами, внесеними згідно із Законами № 2343-III від 05.04.2001 , № 2253-IX від 12.05.2022 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Якщо на момент звільнення не відбувалися ліквідація, реорганізація, зміна форми власності чи часткове зупинення виробництва, то спеціальні вимоги частини другої статті 49-4 КЗпП та частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки…» на спірні відносини не поширюються.

Правовідносини: застосування додаткових гарантій при вивільненні працівників залежно від обставин (ліквідація, реорганізація тощо)

Оскільки станом на день звільнення позивача ліквідація, реорганізація підприємства, зміна форми власності чи часткове зупинення виробництваПрАТ «НВО «Термоприлад ім. В. Лаха» не проводилися, тому вимоги частини другої статті 49-4 КЗпП України, як і вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не поширюються на спірні відносини.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.06.2022 у справі № 465/7570/18 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.