Ст. 43-1. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Чинна редакція від 24.08.2024 · Кодекс України набрав чинності 01.06.1972

Глава III. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:

ліквідації підприємства, установи, організації;

незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;

{Абзац четвертий частини першої статті 43 - 1 виключено на підставі Закону № 2352-IX від 01.07.2022 }

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;

звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна роботодавця, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

призову або мобілізації під час особливого періоду роботодавця - фізичної особи;

звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;

звільнення домашнього працівника.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

{Кодекс доповнено статтею 43 - 1 згідно із Законом № 2134-12 від 18.02.92 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3632-12 від 19.11.93 , № 3719-12 від 16.12.93 , № 6/95-ВР від 19.01.95 , № 1096-IV від 10.07.2003 , № 5462-VI від 16.10.2012 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 1275-VII від 20.05.2014, № 378-IX від 12.12.2019 . Зміни до статті 43 - 1 див. в Законі № 440-IX від 14.01.2020 . Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2352-IX від 01.07.2022 , № 3680-IX від 25.04.2024 }

{Офіційне тлумачення поняття, використаного в абзаці шостому частини першої статті 43 - 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 14-рп/98 від 29.10.98 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Втрата чинності постанови Кабінету Міністрів України № 245 тільки 22.11.2022 не робить правомірним її застосування до випадків звільнення сумісника в період з 19.07.2022 до 22.11.2022, оскільки КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, має вищу юридичну силу та не передбачає такої підстави для розірвання трудового договору.

Правовідносини: застосування підзаконних актів щодо підстав звільнення працівників‑сумісників у перехідний період після змін до КЗпП

абзац четвертий частини першої статті 43-1, який передбачав таку підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, як звільнення сумісника у зв`язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, було виключено; статтю 102-1 КЗпП України викладено в такій редакції: «Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 06.11.2023 у справі № 127/18918/22 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Норми Кодексу законів про працю України (ст. 36, ст. 38, ст. 39, ст. 40, ст. 41, ст. 43‑1) у редакції, чинній на час звільнення позивача, не містять підстави розірвання трудового договору у вигляді звільнення працівника‑сумісника у зв'язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником.

Правовідносини: звільнення працівників‑сумісників після внесення змін до КЗпП (стан правовідносин на час звільнення)

Касаційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КЗпП України (статті 36, 38, 39, 40, 41, 43-1) в редакції, чинній на час звільнення позивача, не містить такої підстави розірвання трудового договору, як звільнення працівника - сумісника у зв`язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником. Разом із тим місцевий суд, вказуючи на незаконність звільнення ОСОБА_1 з підстав, зазначених у наказі КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня» від 01 серпня 2022 року № 80/К, зокрема, пункту 8 Положення № 43, виходив з того, що правовідносини щодо звільнення працівників комунальних підприємств, яким є відповідач, не регулюються вказаним нормативно?правовим актом,…

Об'єднана палата ВС, постанова від 06.11.2023 у справі № 127/18918/22 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Положення частини третьої статті 40 КЗпП України застосовуються до випадків звільнення працівника‑сумісника за підставою, передбаченою статтею 43-1 КЗпП; розірвання трудового договору з ініціативи власника не може бути визнано обґрунтованим, якщо на день звільнення працівнику відкрито листок непрацездатності.

Правовідносини: звільнення працівника‑сумісника у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника (робота за сумісництвом)

Аналіз положень статті 43-1 КЗпП України свідчить про те, що звільнення працівника-сумісника у зв`язку з прийняттям на його посаду основного працівника (не сумісника) розглядається як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 522/15685/16-ц · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.