Ст. 29. Обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором

Чинна редакція від 19.07.2022 · Кодекс України набрав чинності 01.06.1972

Глава III. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5, 7-9 частини першої цієї статті та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

{Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від 27.05.88 ; Законом № 3694-12 від 15.12.93 ; в редакції Закону № 1213-IX від 04.02.2021 ; текст статті 29 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Роботодавець не має права притягати працівника до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був належним чином проінформований; перед початком роботи роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права й обов’язки.

Правовідносини: трудові відносини — підстава дисциплінарної відповідальності та інформування працівника

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці. 28. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України). 29. Отже, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. 30.…

Велика Палата ВС, постанова від 29.05.2019 у справі № 452/970/17, п. 27, 28, 29, 30 · цитують у 150 рішеннях · текст рішення

Роботодавець не може звинувачувати працівника та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов'язків, які не обумовлені трудовим договором або про які працівник не був належним чином поінформований.

Правовідносини: трудові відносини — дисциплінарна відповідальність

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України). Отже, роботодавець не може звинувачувати працівника та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором або, про які працівник не був проінформований належним чином. Належних та допустимих доказів, що позивач був проінформований про внутрішні до…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 01.11.2023 у справі № 452/970/17 · цитують у 150 рішеннях · текст рішення

Якщо власник не визначив працівникові робочого місця відповідно до ст.29 КЗпП або не повідомив працівника в установлених строках про зміну істотних умов праці (зокрема про зміну населеного пункту розташування робочого місця), відсутність працівника на такому невідомому робочому місці не може бути визнана прогулом; переведення працівника до іншого населеного пункту без його згоди є незаконним.

Правовідносини: звільнення та переведення працівника; зміна істотних умов праці, визначення робочого місця.

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність праців…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 08.05.2019 у справі № 489/1609/17 · цитують у 55 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.