Ст. 232. Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у місцевих загальних судах

Чинна редакція від 24.08.2024 · Кодекс України набрав чинності 01.06.1972

Глава XV. ІНДИВІДУАЛЬНІ ТРУДОВІ СПОРИ

Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

1 - 1 ) домашніх працівників;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;

3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;

4) роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;

5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;

6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні").

Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили заклад фахової передвищої, вищої освіти і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

6) інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

{Стаття 232 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1616-09 від 24.12.76 , № 6237-10 від 21.12.83 ; Законами № 2134-12 від 18.02.92 , № 3632-12 від 15.12.93 , № 6/95-ВР від 19.01.95 , № 762-IV від 15.05.2003 , № 1096-IV від 10.07.2003 , № 5462-VI від 16.10.2012 , № 239-VII від 15.05.2013, № 406-VII від 04.07.2013, № 77-VIII від 28.12.2014 , № 440-IX від 14.01.2020 , № 1667-IX від 15.07.2021 , № 2215-IX від 21.04.2022 , № 3680-IX від 25.04.2024 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Невиконання власником обов'язку з обов'язкового працевлаштування звільненої вагітної жінки протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього обов'язку за ст. 232 КЗпП надати їй роботу, яку вона може виконувати, та виплатити середню заробітну плату на період працевлаштування (не більше трьох місяців); одночасно ст. 235 КЗпП передбачає відновлення на роботі лише у випадку звільнення без законних підстав, отже у випадку обґрунтованого звільнення підстав для поновлення немає.

Правовідносини: відносини щодо захисту прав працівниць на обов'язкове працевлаштування та можливі засоби захисту у разі невиконання цього обов'язку

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав.…

Велика Палата ВС, постанова від 16.05.2018 у справі № 759/19440/15-ц · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Спори працівників про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати та інші трудові спори розглядаються в порядку цивільного судочинства районними (міськими) судами, а не в господарському судочинстві; відповідно суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли спір до господарської юрисдикції.

Правовідносини: підсудність трудових спорів щодо поновлення на роботі та стягнення зарплати

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. У частині першій статті 21 КЗпП України зазначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою …

Велика Палата ВС, постанова від 13.02.2019 у справі № 753/7399/16-ц · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.