Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою, особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи роботодавець (роботодавець - фізична особа особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
{Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91 , № 263/95-ВР від 05.07.95 , № 1356-XIV від 24.12.99 ; текст статті 21 в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2215-IX від 21.04.2022 }