Ст. 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

{Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від 27.05.88 ; Законами № 871-12 від 20.03.91 , № 1356-XIV від 24.12.99 , № 289-VIII від 07.04.2015 ; в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2215-IX від 21.04.2022 }