Ст. 1. Завдання Кодексу законів про працю України

Чинна редакція від 07.05.2022 · Кодекс України набрав чинності 01.06.1972

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від 27.05.88 }

Редакції цієї статті

2022-05-07 — чинна · що змінилося
2012-06-13 — діяла до 2022-05-06 · що змінилося
2009-01-01 — діяла до 2012-06-12 · що змінилося
1998-01-10 — діяла до 2008-12-31 · що змінилося
1997-07-08 — діяла до 1998-01-09 · що змінилося
1997-02-08 — діяла до 1997-07-07 · що змінилося
1996-11-21 — діяла до 1997-02-07 · що змінилося
1996-09-26 — діяла до 1996-11-20 · що змінилося
1996-07-23 — діяла до 1996-09-25

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

До трудових правовідносин прокурорів, що виникли у цій справі, поряд із Законом України "Про прокуратуру" підлягають застосуванню положення Кодексу законів про працю України.

Правовідносини: трудові правовідносини, зокрема звільнення прокурора у зв’язку з реорганізацією/ліквідацією

Відповідно до ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 3 КЗпП України регулюються трудові відносини всіх працівників, а ст. 4 цього Кодексу передбачено, що законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Отже, до правовідносин, що виникли у цій справі, крім Закону № 1697-VII, підлягають застосуванню й положення КЗпП України.

Велика Палата ВС, постанова від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 · цитують у 449 рішеннях · текст рішення

Спеціальне законодавство про прокуратуру (Закон № 1697-VII) регулює строки застосування дисциплінарних стягнень; норми трудового законодавства (ст. 148, 149 КЗпП) у цих правовідносинах не мають пріоритету, а однорічний строк для накладення стягнення за ч. 4 ст. 48 Закону № 1697‑VІІ обчислюється без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, зокрема у відпустці по догляду за дитиною.

Правовідносини: Обчислення строків застосування дисциплінарного стягнення щодо прокурорів.

93. Оцінюючи доводи скаржника стосовно визначеного КЗпП строку застосування дисциплінарного стягнення як додаткової гарантії прав працівника, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за змістом частини першої статті 1 КЗпП цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників. 94. Натомість Закон № 1697-VII визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, а отже є спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини. 95.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.09.2021 у справі № 9901/501/19, п. 93, 95, 98, 99 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.