Арбітражний суд визнає недійсним повністю чи у певній частині договір, що суперечить законодавству, або вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а також відмовляє в задоволенні вимог сторін, якщо ці вимоги грунтуються на акті державного або іншого органу, що не відповідає законодавству.
Приймаючи рішення з господарського спору, арбітражний суд має право:
1) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів підприємств та організацій;
2) обертати повністю або частково в доход державного бюджету стягувану неустойку (штраф, пеню), якщо справу порушено за заявою прокурора, а також якщо позивач не пред'явив вимогу про сплату передбачених законодавством санкцій або припустився порушень законодавства, що не зменшують відповідальності відповідача;
3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання;
4) стягувати в доход державного бюджету із сторони, що припустилась порушення строків розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або законодавством, яке регулює порядок доарбітражного врегулювання спорів у конкретних видах правовідносин;
5) стягувати в доход державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі до 100 мінімальних заробітних плат (без індексації) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадіслання у встановлений строк відзиву на позовну заяву або витребуваних арбітражним судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених арбітражним судом на сторону;
6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.
( Стаття 83 із змінами, внесеними згідно із Законом Законами N 3345-XII ( 3345-12 ) від 30.06.93, N 54/96-ВР ( 54/96-ВР ) від 30.06.93 20.02.96 )