1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, - про такі відомості;
3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) судді та присяжні - про обставини обговорення питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Застосування заходів забезпечення позову допускається лише за наявності обґрунтованих підстав, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або істотно ускладнити/унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо забезпечення позову в господарському судочинстві
- господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16 · цитують у 204 рішеннях · текст рішення
При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність запропонованого заходу, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників процесу, наявність зв’язку між конкретним заходом і предметом позову, імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів та ризик порушення прав третіх осіб.
Правовідносини: про критерії оцінки доцільності та допустимості заходів забезпечення позову
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжитт…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 · цитують у 165 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.