Зміни до Директиви 2014/65/ЄС
До Директиви 2014/65/ЄС внести такі зміни:
(1) у статті 8 пункт (c) викласти у такій редакції:
«(c) більше не виконує умови, згідно з якими було надано авторизацію, як-от дотримання умов, визначених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*14);
(2) статтю 15 викласти у такій редакції:
« Стаття 15
Достатність початкового капіталу
Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи надавали авторизацію, тільки якщо інвестиційна фірма має достатній початковий капітал згідно з вимогами статті 9 Директиви
Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*15), з урахуванням характеру відповідної інвестиційної послуги або діяльності.
(3) статтю 41 викласти у такій редакції:
« Стаття 41
Надання авторизації
1. Компетентний орган держави-члена, у якій фірма третьої країни заснувала або має намір заснувати філію, повинен надавати авторизацію, тільки якщо такий компетентний орган переконався, що:
(a) виконані умови відповідно до статті 39; та
(b) філія фірми третьої країни буде здатна відповідати положенням, зазначеним у параграфах 2 і 3.
Компетентний орган повинен повідомити фірму третьої країни про надання або відмову в наданні авторизації протягом шести місяців після подання повної заяви.
2. Філія фірми третьої країни, авторизована згідно з параграфом 1, повинна виконувати зобов’язання, встановлені у статтях 16-20, 23, 24, 25 і 27, статті 28(1) та статтях 30, 31 і 32 цієї Директиви та у статтях 3-26 Регламенту (ЄС) № 600/2014, а також в інструментах, ухвалених відповідно до них, і повинна підлягати нагляду з боку компетентного органу держави-члена, у якій була надана авторизація.
Держави-члени не повинні встановлювати жодних додаткових вимог до організації та діяльності філії стосовно питань, охоплених цією Директивою, і не повинні надавати будь-якій філії фірм третіх країн переваги порівняно з фірмами Союзу.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи щорічно повідомляли ESMA перелік філій фірм третіх країн, які здійснюють діяльність на їхній території.
ESMA повинен щорічно публікувати перелік фірм третіх країн, які здійснюють діяльність у Союзі, включно з найменуваннями фірм третіх країн, яким належать відповідні філії.
3. Філія фірми третьої країни, яка авторизована згідно з параграфом 1, повинна щорічно повідомляти компетентному органу, зазначеному в параграфі 2, таку інформацію:
(a) обсяг і сферу охоплення послуг і діяльності, що їх філія надає або здійснює у відповідній державі-члені;
(b) для фірм третіх країн, які здійснюють діяльність, зазначену в пункті (3) секції А додатка І, місячну мінімальну, середню та максимальну експозицію для контрагентів із ЄС;
(c) для фірм третіх країн, які здійснюють діяльність, зазначену в пункті (6) секції А додатка І, загальну вартість фінансових інструментів, створених контрагентами із ЄС, які були гарантовані або розміщені на підставі твердого зобов’язання за попередні 12 місяців;
(d) оборот і сукупну вартість активів, що відповідають послугам і видам діяльності, зазначеним у пункті (а);
(e) детальний опис механізмів захисту інвесторів, доступних для клієнтів філії, у тому числі прав таких клієнтів за схемою компенсації інвесторам, зазначеною в пункті (f) статті 39(2);
(f) політику та механізми управління ризиками, які застосовуються філією при наданні послуг та здійсненні видів діяльності, зазначених у пункті (а);
(g) механізми управління, включаючи виконавців ключових функцій у рамках діяльності філії;
(h) будь-яку іншу інформацію, яку компетентні органи вважають необхідною для забезпечення можливості здійснення комплексного моніторингу діяльності філії.
4. За запитом компетентні органи повинні повідомляти ESMA таку інформацію:
(a) усі авторизації для філій, авторизованих згідно з параграфом 1, і будь-які подальші зміни в таких авторизаціях;
(b) обсяг і сфера охоплення послуг і діяльності, що їх авторизована філія надає або здійснює у відповідній державі-члені;
(c) оборот і сукупна вартість активів, що відповідають послугам і видам діяльності, зазначеним у пункті (а);
(d) найменування групи третьої країни, до складу якої входить авторизована філія.
5. Компетентні органи, зазначені в параграфі 2 цієї статті, компетентні органи суб’єктів, що входять до тієї самої групи, до якої належать філії фірм третіх країн, які авторизовані згідно з параграфом 1, ESMA та EBA повинні тісно співпрацювати, щоб забезпечити, що вся діяльність відповідної групи підлягає комплексному, узгодженому та дієвому нагляду згідно із цією Директивою, Регламентом (ЄС) № 575/2013, Регламентом (ЄС) № 600/2014, Регламентом (ЄС) № 2019/2033, Директивою 2013/36/ЄС і Директивою (ЄС) 2019/2034.
6. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити формат, у якому необхідно надавати інформацію, зазначену в параграфах 3 і 4.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 26 вересня 2020 року.
Комісії надано повноваження доповнювати цю Директиву шляхом ухвалення імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.»;
(4) статтю 42 викласти у такій редакції:
« Стаття 42
Надання послуг за виключною ініціативою клієнта
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли непрофесійний або професійний клієнт у розумінні секції ІІ додатка ІІ, заснований або розташований у Союзі, ініціює, за власною виключною ініціативою, надання інвестиційної послуги або здійснення інвестиційної діяльності фірмою третьої країни, вимога щодо авторизації відповідно до статті 39 не застосовувалася до надання такої послуги або здійснення такої діяльності фірмою третьої країни для такої особи, включно з відносинами, безпосередньо пов’язаними з наданням такої послуги або здійсненням такої діяльності.
Без обмеження внутрішньогрупових відносин, коли фірма третьої країни, у тому числі через суб’єкта, що діє від її імені або має тісні зв’язки з такою фірмою третьої країни або будь-якою особою, що діє від імені такого суб’єкта, пропонує свої послуги клієнтам або потенційним клієнтам у Союзі, це не вважається послугою, наданою за власною виключною ініціативою клієнта.
2. Ініціатива з боку клієнта, як зазначено в параграфі 1, не надає права фірмі третьої країни реалізувати такому клієнту нові категорії інвестиційних продуктів або інвестиційних послуг в інший спосіб, крім як через філію, якщо її наявність вимагається згідно з національним правом.»;
(5) у статті 49 параграф 1 викласти у такій редакції:
«1. Держави-члени повинні вимагати, щоб регульовані ринки ухвалили режими розмірів кроку зміни ціни для акцій, депозитарних розписок, біржових інвестиційних фондів, сертифікатів та інших подібних фінансових інструментів, а також для будь-якого іншого фінансового інструмента, для якого розроблені регуляторні технічні стандарти згідно з параграфом 4. Застосування розмірів кроку зміни ціни не повинне перешкоджати регульованим ринками зіставляти великі за обсягом розпорядження за середньою ціною між поточними цінами купівлі та продажу.»;
(6) у статті 81(3) пункт (a) викласти у такій редакції:
«(a) для перевірки дотримання умов, які регулюють здійснення діяльності інвестиційних фірм, і сприяння моніторингу здійснення такої діяльності, адміністративних процедур і процедур бухгалтерського обліку, механізмів внутрішнього контролю;»;
(7) додати статтю такого змісту:
«С таття 95a
Перехідне положення щодо авторизації кредитних установ, зазначених у пункті (1)(b) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013
Компетентні органи повинні повідомити компетентному органу, зазначеному у статті 8 Директиви 2013/36/ЄС, якщо передбачена загальна вартість активів суб’єкта господарювання, який подав заяву про надання авторизації згідно з розділом ІІ цієї Директиви до 25 грудня 2019 року для здійснення видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції А додатка І, дорівнює або перевищує 30 млрд євро, і повідомити про це заявника.».