Оцінювання нагляду з боку третіх країн та інших методів нагляду
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли дві або більше інвестиційні фірми, що є дочірніми компаніями тієї самої материнської компанії, головний офіс якої розташований у третій країні, не підлягають дієвому нагляду на рівні групи, компетентний орган оцінював, чи інвестиційні фірми підлягають нагляду з боку наглядового органу третьої країни, який є еквівалентним нагляду, визначеному в цій Директиві та в частині першій Регламенту (ЄС) № 2019/2033.
2. Якщо за результатами оцінювання, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, було встановлено, що такий еквівалентний нагляд не застосовується, держави-члени повинні забезпечити використання належних методів нагляду, які досягають цілей нагляду згідно зі статтею 7 або 8 Регламенту (ЄС) № 2019/2033. Рішення про такі методи нагляду повинне бути ухвалене компетентним органом, а у випадку, коли материнська компанія заснована в Союзі, органом нагляду за групою, після консультацій з іншими залученими компетентними органами. Будь-які заходи, вжиті згідно із цим параграфом, повинні бути повідомлені іншим залученим компетентним органам, EBA та Комісії.
3. Компетентний орган, а у випадку, коли материнська компанія заснована в Союзі, орган нагляду за групою, зокрема, може вимагати створення інвестиційної холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу в Союзі та застосовувати статтю 7 або 8 Регламенту (ЄС) № 2019/2033 до такої інвестиційної холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу.