Вимоги щодо співпраці
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб орган нагляду за групою та компетентні органи, зазначені у статті 48(5), за необхідності, надавали один одному всю релевантну інформацію, у тому числі:
(a) визначення організаційно-правової форми та структури управління групи інвестиційних фірм, у тому числі її організаційної структури, що охоплює всіх регульованих і нерегульованих суб’єктів, нерегульовані дочірні компанії та материнські компанії, а також визначення компетентних органів регульованих суб’єктів у складі групи інвестиційних фірм;
(b) процедури збору інформації в інвестиційних фірмах у складі групи інвестиційних фірм, а також процедури перевірки такої інформації;
(c) будь-які несприятливі зміни в інвестиційних фірмах або інших суб’єктах групи інвестиційних фірм, які можуть серйозно вплинути на такі інвестиційні фірми;
(d) будь-які значні санкції та виняткові заходи, вжиті компетентними органами згідно з національними положеннями, які транспонують цю Директиву;
(e) застосування спеціальної вимоги до власних коштів згідно зі статтею 39 цієї Директиви.
2. Компетентні органи та орган нагляду за групою можуть звернутися до EBA, згідно зі статтею 19(1) Регламенту (ЄС) № 1093/2010, якщо не було надано релевантну інформацію відповідно до параграфа 1 без невиправданої затримки або якщо запит на співпрацю, зокрема на обмін релевантною інформацією, був відхилений або за ним не було здійснено жодних заходів протягом розумного періоду часу.
EBA може, згідно з другим підпараграфом статті 19(1) Регламенту (ЄС) № 1093/2010 та з власної ініціативи, надавати компетентним органам допомогу в розробленні узгоджених практик співпраці.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб, перш ніж ухвалити рішення, яке може мати значення для виконання наглядових завдань інших компетентних органів, компетентні органи проводили один з одним консультації з таких питань:
(a) зміни у структурі акціонерів, організаційній структурі або структурі управління інвестиційних фірм у складі групи інвестиційних фірм, які вимагають схвалення або авторизації з боку компетентних органів;
(b) значні санкції, застосовані до інвестиційних фірм компетентними органами, або будь-які інші виняткові заходи, вжиті такими органами; та
(c) спеціальні вимоги до власних коштів, застосовані згідно зі статтею 39.
4. У разі застосування значних санкцій або вжиття будь-яких інших виняткових заходів компетентними органами, як зазначено в пункті (b) параграфа 3, необхідно проводити консультації з органом нагляду за групою.
5. Як відступ від параграфа 3, компетентний орган не зобов’язаний проводити консультації з іншими компетентними органами у невідкладних випадках або якщо такі консультації можуть загрожувати ефективності його рішення, у зв’язку із чим компетентний орган повинен невідкладно повідомити інші відповідні компетентні органи про своє рішення не проводити консультації.