Додаткова вимога до власних коштів
1. Компетентні органи повинні встановити додаткову вимогу до власних коштів, зазначену в пункті (a) статті 39(2), якщо на підставі перевірок, проведених відповідно до статей 36 і 37, вони встановлять існування будь-якої із зазначених нижче ситуацій, які стосуються інвестиційної фірми:
(a) інвестиційна фірма зазнає ризиків або елементів ризиків чи становить ризики для інших суб’єктів, які є істотними і не покриваються або недостатньо покриваються вимогою до власних коштів, особливо вимогами до K-факторів, визначеними в частині третій або четвертій Регламенту (ЄС) № 2019/2033;
(b) інвестиційна фірма не відповідає вимогам, визначеним у статтях 24 і 26, та інші наглядові заходи навряд чи в достатній мірі покращать схеми, процеси, механізми та стратегії в належний строк;
(c) коригувань пруденційного оцінювання торгового портфеля недостатньо для надання інвестиційній фірмі можливості продати або хеджувати свої позиції в короткий строк без істотних втрат за звичайних ринкових умов;
(d) згідно з результатами перевірки, проведеної відповідно до статті 37, невідповідність вимогам для застосування дозволених внутрішніх моделей, ймовірно, призведе до недостатнього рівня капіталу;
(e) інвестиційна фірма неодноразово не встановлювала або не підтримувала достатній рівень додаткових власних коштів, як визначено у статті 41.
2. Для цілей пункту (а) параграфа 1 цієї статті ризики або елементи ризиків вважаються непокритими або недостатньо покритими вимогами до власних коштів, визначеними у частинах третій і четвертій Регламенту (ЄС) № 2019/2033, тільки якщо суми, типи та розподіл капіталу, який вважається компетентним органом достатнім за результатами наглядової перевірки та оцінювання, проведених інвестиційними фірмами згідно зі статтею 24(1) цієї Директиви, вищі за вимогу до власних коштів інвестиційної фірми, визначену в частині третій або четвертій Регламенту (ЄС) № 2019/2033.
Для цілей першого підпараграфа капітал, що вважається достатнім, може включати ризики або елементи ризиків, які явно не враховані у вимозі до власних коштів, визначеній у частині третій або четвертій Регламенту (ЄС) № 2019/2033.
3. Компетентні органи повинні визначати рівень додаткових власних коштів, що вимагаються відповідно до пункту (а) статті 39(2), як різницю між капіталом, який вважається достатнім згідно з параграфом 2 цієї статті, і вимогою до власних коштів, визначеною в частині третій або четвертій Регламенту (ЄС) № 2019/2033.
4. Компетентні органи повинні вимагати від інвестиційних фірм дотримання додаткових вимог до власних коштів, зазначених у пункті (а) статті 39(2), за рахунок власних коштів згідно з такими умовами:
(a) принаймні три чверті вимоги до додаткових власних коштів виконується за рахунок капіталу першого рівня;
(b) принаймні три чверті капіталу першого рівня складає основний капітал першого рівня;
(c) такі власні кошти не використовуються для дотримання будь-яких вимог до власних коштів, визначених у пунктах (a), (b) і (c) статті 11(1) Регламенту (ЄС) № 2019/2033.
5. Компетентні органи повинні надати письмове обґрунтування свого рішення про встановлення додаткової вимоги до власних коштів, як зазначено в пункті (а) статті 39(2), шляхом представлення чіткого опису результатів комплексного оцінювання елементів, зазначених у параграфах 1-4 цієї статті. У випадку, визначеному в пункті (e) параграфа 1 цієї статті, таке обґрунтування повинне включати конкретне пояснення, чому рівень капіталу, встановлений згідно зі статтею 4(1), більше не вважається достатнім.
6. EBA, після консультацій з ESMA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити, як необхідно вимірювати ризики та елементи ризиків, зазначені в параграфі 2, включно з ризиками або елементами ризиків, які явно не враховуються у вимогах до власних коштів, визначених у частині третій або четвертій Регламенту (ЄС) № 2019/2033.
EBA повинен забезпечити, щоб такі проекти регуляторних технічних стандартів включали індикативні якісні показники для сум додаткових власних коштів, зазначених у пункті (а) статті 39(2), з урахуванням спектра бізнес-моделей і організаційно-правових форм, які можуть мати інвестиційні фірми, і були пропорційними в розрізі:
(a) навантаження на інвестиційні фірми та компетентні органи у зв’язку з імплементацією;
(b) можливості того, що вищий рівень вимог до власних коштів, які застосовуються, якщо інвестиційні фірми не використовують внутрішні моделі, виправдовує встановлення нижчих вимог до власних коштів при оцінювання ризиків і елементів ризиків згідно з параграфом 2.
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 26 червня 2021 року.
Комісії делеговано повноваження доповнювати цю Директиву шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
7. Компетентні органи можуть встановлювати додаткову вимогу до власних коштів згідно з параграфами 1-6, для інвестиційних фірм, які відповідають умовам для кваліфікації в якості малих та невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1) Регламенту (ЄС) № 2019/2033, на основі результатів індивідуального оцінювання і якщо компетентний орган вважає це обґрунтованим.