Нагляд за політиками винагороди
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи збирали інформацію, розкриту згідно з пунктами (c) і (d) першого підпараграфа статті 51 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, а також інформацію, надану інвестиційними фірмами про ґендерний розрив в оплаті праці, і використовували таку інформацію для бенчмаркінгу тенденцій і практик винагороди.
Компетентні органи повинні надавати таку інформацію EBA.
2. EBA повинен використовувати інформацію, отриману від компетентних органів відповідно до параграфів 1 і 4, для бенчмаркінгу тенденцій та практик винагороди на рівні Союзу.
3. EBA, після консультацій з ESMA, повинен видати настанови щодо застосування раціональних політик винагороди. У таких настановах повинні бути враховані принаймні вимоги, зазначені у статтях 30-33, і принципи раціональних політик винагороди, визначені в Рекомендації 2009/384/ЄС.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми надавали компетентним органам інформацію про кількість фізичних осіб у кожній інвестиційній фірмі, які отримують винагороду в розмірі 1 млн євро або більше за один фінансовий рік у групі доходів у розмірі 1 млн євро, у тому числі інформацію про їхні службові обов’язки, відповідну сферу діяльності та основні складові заробітної плати, премій, довгострокової винагороди та пенсійних внесків.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми надавали компетентним органам за їхнім запитом дані про загальний розмір винагороди кожного члена органу управління або вищого керівництва.
Компетентні органи повинні передавати інформацію, зазначену в першому та другому підпараграфах, до EBA, який повинен публікувати її в агрегованому вигляді на рівні держави-члена розташування головного офісу в загальному форматі звітності. EBA, після консультацій з ESMA, може видати настанови для сприяння імплементації цього параграфа та забезпечення узгодженості зібраної інформації.