Політики винагороди
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у ході встановлення та застосування політик винагороди для категорій працівників, у тому числі для вищого керівництва, осіб, що беруть на себе ризик, працівників, які виконують функції контролю, і будь-яких працівників, що отримують загальну винагороду, розмір якої дорівнює щонайменше найнижчому розміру винагороди, яку отримує вище керівництво або особи, що беруть на себе ризик, професійна діяльність яких має істотний вплив на профіль ризику інвестиційної фірми або активів, якими вона управляє, інвестиційні фірми дотримувалися таких принципів:
(a) політика винагороди чітко задокументована та пропорційна розміру, внутрішній організації та характеру, а також обсягу та складності діяльності інвестиційної фірми;
(b) політика винагороди є ґендерно нейтральною;
(c) політика винагороди сприяє раціональному та дієвому управлінню ризиками та узгоджується з ним;
(d) політика винагороди відповідає бізнес-стратегії та цілям інвестиційної фірми, а також враховує довгострокові наслідки ухвалених інвестиційних рішень;
(e) політика винагороди включає заходи для запобігання конфліктам інтересів, заохочує до відповідального ведення бізнесу та сприяє підвищенню обізнаності щодо ризиків і розсудливому прийняттю ризиків;
(f) орган управління інвестиційної фірми у своїй наглядовій функції ухвалює та періодично переглядає політику винагороди та несе загальну відповідальність за нагляд за її реалізацією;
(g) реалізація політики винагороди принаймні раз на рік підлягає централізованій та незалежній внутрішній перевірці з боку контрольних підрозділів;
(h) працівники, що виконують функції контролю, є незалежними від структурних підрозділів, які вони контролюють, мають відповідні повноваження та отримують винагороду залежно від досягнення цілей, пов’язаних з їхніми функціями, незалежно від результатів у сферах діяльності, які вони контролюють;
(i) безпосередній нагляд за виплатою винагороди вищим посадовим особам підрозділів з управління ризиками і комплаєнсу здійснює комітет з питань винагороди, зазначений у статті 33, або, якщо такий комітет не створено, орган управління у своїй наглядовій функції;
(j) політика винагороди, з урахуванням національних правил встановлення заробітної плати, проводить чітке розмежування між критеріями, які застосовуються для визначення:
(i) базової фіксованої винагороди, яка передусім відображає відповідний професійний досвід та організаційну відповідальність, як визначено в посадовій інструкції працівника, що є складовою частиною умов працевлаштування; та
(ii) змінної винагороди, що відображає сталі та скориговані на ризики результати роботи працівника, а також результати роботи, які перевищують показники, передбачені в посадовій інструкції відповідного працівника;
(k) фіксована частина становить достатньо високу частку від загальної винагороди, щоб забезпечити можливість реалізації цілком гнучкої політики щодо змінних частин винагороди, у тому числі можливість не виплачувати змінну частину винагороди.
2. Для цілей пункту (k) параграфа 1 держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми встановили належні коефіцієнти співвідношення між змінною та фіксованою частиною загальної винагороди в їхніх політиках винагороди з урахуванням господарської діяльності інвестиційної фірми та пов’язаних ризиків, а також впливу різних категорій працівників, зазначених у параграфі 1, на профіль ризику інвестиційної фірми.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми встановили та застосовували принципи, зазначені в параграфі 1, у спосіб, який відповідає їхньому розміру та внутрішній організації, а також характеру, обсягу та складності їхньої діяльності.
4. EBA, після консультацій з ESMA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб встановити належні критерії визначення категорій працівників, професійна діяльність яких має істотний вплив на профіль ризику інвестиційної фірми, як зазначено в параграфі 1 цієї статті. EBA та ESMA повинні належним чином враховувати Рекомендацію Комісії 2009/384/ЄС ( - 10), а також наявні настанови щодо винагороди відповідно до директив 2009/65/ЄС, 2011/61/ЄС та 2014/65/ЄС і повинні намагатися мінімізувати відхилення від наявних положень
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 26 червня 2021 року.
Комісії делеговано повноваження доповнювати цю Директиву шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.