Роль органу управління в управлінні ризиками
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб орган управління інвестиційної фірми затверджував і періодично переглядав стратегії та політики щодо схильності інвестиційної фірми до ризику та щодо управління, моніторингу та зниження ризиків, яких зазнає або може зазнати інвестиційна фірма, з урахуванням макроекономічної ситуації та бізнес-циклу інвестиційної фірми.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб орган управління приділяв достатньо часу забезпеченню належного розгляду питань, зазначених у параграфі 1, і виділяв достатню кількість ресурсів на управління всіма істотними ризиками, яких зазнає інвестиційна фірма.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми створили механізми звітування перед органом управління про всі істотні ризики та політики управління ризиками і будь-які зміни до них.
4. Держави-члени повинні вимагати, щоб усі інвестиційні фірми, які не відповідають критеріям, визначеним у пункті (a) статті 32(4), створили комітет із ризиків, до складу якого входять члени органу управління, що не виконують жодних виконавчих функцій у відповідній інвестиційній фірмі.
Члени комітету з ризиків, зазначеного в першому підпараграфі, повинні мати відповідні знання, навички та експертні знання для повного розуміння та моніторингу стратегії ризику та схильності інвестиційної фірми до ризику. Вони повинні забезпечити, щоб комітет із ризиків надавав органу управління консультації щодо загальної поточної та майбутньої схильності до ризику та стратегії ризику інвестиційної фірми та допомагав органу управління контролювати реалізацію такої стратегії вищим керівництвом. Орган управління зберігає за собою загальну відповідальність за стратегії та політики інвестиційної фірми, які стосуються ризиків.
5. Держави-члени повинні забезпечити, щоб орган управління у своїй наглядовій функції та комітет із ризиків такого органу управління, у разі його створення, мали доступ до інформації про ризики, яких зазнає або може зазнати інвестиційна фірма.