Запити компетентних органів до ПФР про надання інформації
1. За умови дотримання національних процесуальних гарантій, кожна держава-член повинна забезпечити, щоб її національний ПФР співпрацював з її призначеними компетентними органами, зазначеними у статті 3(2), і мав можливість своєчасно відповідати на обґрунтовані запити таких призначених компетентних органів про надання фінансової інформації або результатів фінансового аналізу, якщо відповідна фінансова інформація або відповідні результати фінансового аналізу є необхідними (в кожному конкретному випадку), а також коли такі запити зумовлені міркуваннями, що пов’язані із запобіганням тяжким злочинам, їх виявленням, розслідуванням або тяжкими кримінальними злочинами.
2. Якщо існують об’єктивні причини для припущення, що надання такої інформації негативно вплине на поточні розслідування або аналіз, або, у виняткових випадках, якщо розкриття такої інформації вочевидь буде непропорційне законним інтересам фізичної або юридичної особи чи буде неналежним з огляду на цілі, для яких таку інформацію було запитано, ПФР не повинні бути зобов’язані виконувати запит про надання інформації.
3. Будь-яке використання інформації для цілей, що виходять за межі спочатку схвалених, вимагає попередньої згоди відповідного ПФР. ПФР повинні належним чином пояснити будь-яку відмову в наданні відповіді на запит, здійснений відповідно до параграфа 1.
4. Рішення щодо розповсюдження інформації повинні ухвалювати ПФР.
5. Визначені компетентні органи можуть опрацьовувати фінансову інформацію та результати фінансового аналізу, отримані від ПФР, для конкретних цілей запобігання тяжким кримінальним злочинам, їх виявлення, розслідування або кримінального переслідування, крім цілей, для яких персональні дані збирають відповідно до статті 4(2) Директиви (ЄС) 2016/680.