Зв’язок з іншими інструментами
1. Ця Директива не перешкоджає державам-членам зберігати наявні або укладати нові двосторонні чи багатосторонні угоди або домовленості між собою щодо обміну інформацією між компетентними органами, якщо такі угоди чи домовленості сумісні з правом Союзу, зокрема з цією Директивою.
2. Ця Директива не обмежує жодних зобов’язань держав-членів або Союзу, що передбачені чинними двосторонніми або багатосторонніми угодами з третіми країнами.
3. Без обмеження розподілу компетенцій між Союзом і державами-членами, відповідно до права Союзу держави-члени повинні повідомити Комісію про свій намір розпочати переговори щодо укладення та укласти угоди між державами-членами та третіми країнами, які є сторонами Угоди про Європейський економічний простір, щодо питань, що входять до сфери застосування глави II цієї Директиви.
Якщо протягом двох місяців після отримання повідомлення про намір держави-члена розпочати переговори, згадані в першому підпараграфі, Комісія дійде висновку, що переговори можуть нашкодити відповідній політиці Союзу або призвести до укладення угоди, яка є несумісною з правом Союзу, вона повинна повідомити про це державу-член.
Держави-члени повинні регулярно інформувати Комісію про будь-які такі переговори та, у відповідних випадках, запрошувати Комісію до участі в них у ролі спостерігача.
Держави-члени мають право тимчасово застосовувати або укладати угоди, згадані в першому підпараграфі, за умови, що вони сумісні з правом Союзу і не завдають шкоди об'єкту та меті відповідної політики Союзу. Комісія ухвалює рішення про надання дозволу шляхом ухвалення імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, згаданою у статті 22.