1. Кожна держава-член повинна вживати відповідних заходів для виявляння, оцінювання, розуміння та пом'якшення ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму, які впливають на неї, а також будь- яких проблем у сфері захисту даних. Вона повинна підтримувати актуальність такого оцінювання ризику.
2. Кожна держава-член повинна призначити публічний орган для створення механізму координації національного реагування відповідей на ризики, зазначені у параграфі 1. Характер цього органу та опис механізму повинні бути повідомлені Комісії, європейським наглядовим органам та іншим державам-членам.
3. Під час проведення оцінювання ризику, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, держави-члени повинні використовувати висновки звіту, визначеного статтею 6(1).
4. Стосовно оцінювання ризику, зазначеного в параграфі 1, кожна держава-член повинна:
(a) використовувати його для вдосконалення свого режиму боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму шляхом визначення будь-яких сфер, в яких зобов’язані особи повинні вживати посилених заходів, та за потреби шляхом визначення заходів, що повинні бути вжиті;
(b) визначати, у відповідних випадках, сектори або галузі з нижчим або вищим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму;
(c) використовувати його для допомоги у розподіленні і пріоритизації ресурсів для боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму;
(d) використовувати його для забезпечення створення належних правил для кожного сектору або галузі, відповідно до ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму;
(e) забезпечувати швидкий доступ зобов’язаних осіб до належної інформації для полегшення здійснення ними оцінювання ризику відмивання грошей або фінансування тероризму;
(f) звітувати про інституційну структуру і широко визначені процедури їхнього режиму боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, включаючи, між іншим, органи фінансової розвідки, податкові органи та прокурорів, а також розподілені людські та фінансові ресурси в мірі, в якій ця інформація є доступною;
(g) повідомляти про національні зусилля та ресурси (людські ресурси і бюджет), виділені для боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
5. Держави-члени повинні надавати Комісії, європейським наглядовим органам та іншим державам-членам доступ до своїх результатів оцінювання ризиків, включаючи їхні оновлення. Інші держави-члени можуть за потреби надавати відповідну додаткову інформацію державі-члену, що здійснює оцінювання ризику. Стислий виклад оцінювання повинен бути загальнодоступним. Цей виклад не повинне містити секретну інформацію.