1. Держави-члени повинні забезпечити створення компетентними органами, а також, у відповідних випадках, саморегулівними органами, ефективних і надійних механізмів для сприяння надання компетентним органам, а також, у відповідних випадках, саморегулівним органам, інформації стосовно потенційних або наявних порушень національного права, що транспонує цю Директиву.
З цією метою, вони повинні створити один або декілька безпечних каналів комунікації для осіб для здійснення повідомлень, зазначених у першому підпараграфі. Такі канали повинні забезпечити, щоб особи, які надають інформацію, були відомі лише компетентним органам й, у відповідних випадках, саморегулівним органам.
2. Механізми, зазначені в параграфі 1, повинні включати щонайменше:
(a) спеціальні процедури для отримання повідомлень про порушення та подальші дії;
(b) належний захист працівників або осіб, які знаходяться в порівнянному становищі, зобов’язаних осіб, які повідомляють про порушення, вчинені всередині зобов’язаної особи;
(c) належний захист обвинуваченої особи;
(d) захист персональних даних стосовно особи, яка повідомляє інформацію про порушення, а також фізичної особи, яка ймовірно є відповідальною за порушення, відповідно до принципів, визначених у Директиві 95/46/ЄС;
(e) чіткі правила, які гарантують конфіденційність у всіх випадках стосовно особи, яка повідомляє про порушення, скоєні в зобов’язаній особі, окрім випадків, коли розкриття інформації вимагається відповідно до національного права в контексті подальших розслідувань або судових проваджень.
3. Держави-члени повинні вимагати від зобов’язаних осіб наявності в них належних процедур, що дають можливість їхнім працівникам або особам, що перебувають у порівнянному становищі, надавати внутрішні повідомлення про порушення через спеціальний незалежний і анонімний канал, пропорційний характеру та розміру зазначеної зобов'язаної особи.
Держави-члени повинні забезпечити юридичний захист осіб, включаючи працівників і представників зобов’язаної особи, що здійснюють внутрішнє повідомлення або повідомлення підрозділу фінансової розвідки про підозру відмивання грошей або фінансування тероризму, від погроз, помсти або ворожих дій, зокрема, від несприятливих або дискримінаційних дій на робочому місці.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб особи, які знаходяться під небезпекою погроз, ворожих дій, або несприятливих або дискримінаційних дій на робочому місці через внутрішнє повідомлення або повідомлення підрозділу фінансової розвідки про підозру відмивання грошей або фінансування тероризму, мали право у безпечний спосіб подати скаргу до відповідних компетентних органів. Без обмеження конфіденційності інформації, зібраної підрозділами фінансової розвідки, держави-члени повинні також забезпечити, щоб зазначені особи мали право на ефективний засіб захисту їхніх прав, передбачених цим параграфом.