1. Незважаючи на статтю 57а(1) і (3) та без обмеження статті 34(2), держави-члени можуть дозволяти обмін інформацією між компетентними органами у тій самій державі-члені або в різних державах- членах, між компетентними органами та органами, на які покладено нагляд за установами фінансового сектору, та фізичними або юридичними особами, що здійснюють свою професійну діяльність відповідно до пункту (3) статті 2(1), та органами, що відповідно до закону є відповідальними за нагляд за фінансовими ринками, при здійсненні ними відповідних наглядових функцій.
На отриману інформацію в будь-якому випадку поширюються вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 57а(1).
2. Незважаючи на статтю 57а(1) і (3), держави-члени можуть на підставі положень національного права дозволити розкриття певної інформації іншим національним органам, які відповідно до закону є відповідальними за нагляд за фінансовими ринками або на які покладено обов’язки в сфері боротьби з відмиванням грошей, пов’язаними предикатними злочинами або фінансуванням тероризму чи розслідування таких злочинів.
Однак конфіденційна інформація, обмін якою здійснюється відповідно до цього параграфа, повинна використовуватися лише з метою виконання юридичних завдань відповідних органів. На осіб, що мають доступ до такої інформації, поширюються вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 57а(1).
3. Держави-члени можуть дозволити розкриття певної інформації стосовно нагляду за кредитними установами з метою відповідності цій Директиві слідчим комітетам парламентів, рахунковим палатам та іншим установам, відповідальним за розслідування, в їхніх державах-членах, за таких умов:
(a) установи мають чітко окреслені повноваження відповідно до національного права щодо розслідування або перевірки діяльності органів, відповідальних за нагляд за зазначеними кредитними установами або за законодавством щодо такого нагляду;
(b) інформація є абсолютно необхідною для виконання повноважень, зазначених у пункті (a);
(c) на осіб, що мають доступ до інформації, поширюються передбачені національним законодавством вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 57а(1);
(d) якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не повинна розкриватися без попередньої згоди компетентних органів, які розкрили її, і розкриття повинно здійснюватися лише для цілей, щодо яких органи надали згоду.
СЕКЦІЯ 4
Санкції