1. Державні-члени Держави-члени повинні вимагати від компетентних органів дієвого моніторингу і вжиття заходів для забезпечення відповідності цій Директиві.
1а. 1a. Для полегшення і сприяння ефективній співпраці, й зокрема обміну інформацією, держави-члени повинні повідомити Комісії список компетентних органів зобов'язаних зобов’язаних осіб, перелічених у статті 2(1), із зазначенням їхніх контактних даних. Держави-члени повинні забезпечити актуальність інформації, наданої Комісії.
Комісія повинна оприлюднювати реєстр зазначених органів та їхні контактні дані на своєму вебсайті. Органи влади у реєстрі повинні, в рамках своїх повноважень, слугувати контактним пунктом для відповідних компетентних органів-контрагентів в іншій державі-члені. органів іншої держави-члена. Фінансові наглядові органи держав-членів також повинні слугувати контактними пунктами контакту для європейських наглядових органів.ЕВА.
З метою забезпечення належного виконання цієї Директиви держави-члени повинні вимагати, щоб усі зобов’язані особи підлягали відповідному нагляду, включаючи повноваження здійснювати нагляд на місцях і дистанційно, виїзний та безвиїзний нагляд, а також повинні вживати належних належні та пропорційних адміністративних заходів пропорційні адміністративні заходи для виправлення ситуації у разі порушень.
2. Держави-члени повинні забезпечувати наявність в компетентних органів належних повноважень, включаючи право заборонити створення вимагати надання будь-якої інформації, яка має значення для контролю дотримання моніторингу відповідності й здійснення перевірок, і а також відповідних фінансових, людських і технічних ресурсів для виконання покладених на них функцій. Держави-члени повинні забезпечувати високий рівень доброчесності та належні навички працівників і підтримувати високі професійні стандарти, включаючи стандарти конфіденційності, захисту даних і стандарти стосовно конфліктів інтересів.
3. Стосовно кредитних установ, фінансових установ і надавачів послуг у сфері азартних ігор компетентні органи повинні мати посилені наглядові повноваження.
4. Держави-члени повинні вимагати забезпечення компетентними органами держави-члена, в якій зобов'язана зобов’язана особа здійснює управління підприємствами, нагляду за дотриманням такими підприємствами положень національного права цієї такої держави-члена, що транспонують цю Директиву.
Стосовно кредитних і фінансових установ, які є частиною групи, держави-члени повинні забезпечити співробітництво співпрацю компетентних органів держави-члена, де в якій має осідок материнська компанія, з компетентними органами держави-члена, де в якій мають осідок компанії, які є частиною групи, для цілей, зазначених у першому підпараграфі.
Стосовно підприємств, зазначених у статті 45(9), нагляд, визначений відповідно до першого підпараграфа цього параграфа, може включати вжиття належних і пропорційних заходів для протидії серйозним порушенням, що потребують негайного усунення. Зазначені заходи повинні мати тимчасовий характер і припинятися, коли вживаються дії щодо виявлених порушень, включаючи допомогу або співпрацю з компетентними органами держави-члена місцезнаходження зобов'язаної походження зобов’язаної особи відповідно до статті 45(2).
5. Держави-члени повинні вимагати забезпечення компетентними органами держав-членів, у яких зобов'язана зобов’язана особа здійснює підприємницьку діяльність, співпраці з компетентними органами держави-члена, у якій зобов'язана зобов’язана особа має свій головний офіс, для забезпечення належного нагляду за вимогами цієї Директиви.
Стосовно кредитних і фінансових установ, які є частиною групи, держави-члени повинні забезпечити нагляд компетентними органами держави-члена, де у якій має осідок материнська компанія, за ефективним виконанням групових політик і процедур, зазначених у статті 45(1). З цією метою держави-члени повинні забезпечити співпрацю компетентних органів держави-члена, де в якій мають осідок кредитні і фінансові установи, що є частиною групи, з компетентними органами держави-члена, де в якій має осідок материнська компанія.
6. Держави-члени повинні забезпечити, щоб під час застосування ризик-орієнтованого підходу до нагляду компетентні органи:
(a) мали чітке розуміння ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму, наявних у державі-члені;
(b) мали доступ на місці та поза ним до всієї відповідної інформації про конкретні місцеві та міжнародні ризики, пов'язані пов’язані з клієнтами, продуктами та послугами зобов'язаних зобов’язаних осіб;
(c) встановлювали періодичність та інтенсивність безвиїзного та виїзного нагляду на місці та поза ним на профілі в залежності від профіля ризику зобов'язаних зобов’язаних осіб і ризиках ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму у в зазначеній державі-члені.
7. Оцінка профілю ризику зобов'язаних зобов’язаних осіб щодо відмивання грошей і фінансування тероризму, включаючи ризики невідповідності, повинна переглядатися періодично, а також у разі значних подій або тенденцій у їхньому в управлінні ними та їх діяльності.
8. Держави-члени повинні забезпечити врахування компетентними органами рівня свободи ухвалення рішень, що її який має зобов’язана особа, і відповідно перевіряти оцінки ризиків, на яких ґрунтується така свобода ухвалення рішень, достатність і виконання її внутрішніх політик, засобів контролю та процедур.
9. Стосовно зобов'язаних зобов’язаних осіб, перелічених у пунктах 3(a), (b) і (d) статті 2(1), держави-члени можуть дозволити виконання функцій, зазначених у параграфі 1 цієї статті, саморегульованим саморегулівним органам, за умови, умови що зазначені саморегульовані саморегулівні органи дотримуються параграфа 2 цієї статті.
10. До 26 червня 2017 року європейські наглядові органи повинні видати настанови компетентним органам відповідно до статті 16 Регламентів Регламенту (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 1094/2010 і (ЄС) № 1095/2010 1093/2010 про характеристики ризик-орієнтованого підходу до нагляду та заходи, яких слід вжити при здійсненні ризик-орієнтованого нагляду. З 1 січня 2020 року ЕВА, у відповідних випадках, видає такі настанови. Особлива увага повинна приділятися природі й характеру і розміру бізнесу та, у відповідних випадках і пропорційно, повинні визначатися конкретні заходи.
СЕКЦІЯ 3
Співпраця
Підсекція I
Національна співпраця