1. Держави-члени повинні вимагати від зобов'язаних осіб, які є частиною групи, виконання групових політик і процедур, включаючи політики щодо захисту даних, а також політики і процедури щодо поширення інформації в рамках групи для цілей боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Зазначені політики і процедури повинні ефективно виконуватись на рівні філій та дочірніх компаній з контрольним пакетом акцій у державах-членах і третіх країнах.
2. Держави-члени повинні вимагати забезпечення зобов'язаними особами, що управляють підприємствами в іншій державі-члені, дотримання цими підприємствами положень національного права такої іншої держави-члена, що транспонують цю Директиву.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли зобов'язані особи мають філії або дочірні компанії з контрольним пакетом акцій у третіх країнах, з менш суворими мінімальними вимогами в сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, ніж вимоги зазначеної держави-члена, їхні філії та дочірні компанії з контрольним пакетом акцій, розташовані у третій країні, виконували вимоги держави-члена, включаючи вимоги щодо захисту даних, мірою, якою це дозволяє право третьої країни.
4. Держави-члени та європейські наглядові органи повинні обмінюватися інформацією про випадки, у яких право третьої країни не дозволяє виконання політик і процедур, що вимагаються відповідно до параграфа 1. У таких випадках повинні здійснюватися координовані дії для досягнення рішення. Під час оцінювання того, які треті країни не дозволяють виконання політик і процедур, що вимагаються відповідно до параграфа 1, держави-члени та європейські наглядові органи повинні брати до уваги будь-які законодавчі перешкоди, які можуть заважати належному виконанню цих політик і процедур, включаючи конфіденційність, захист даних та інші обмеження стосовно обміну інформацією, що можуть мати значення для цієї мети.
5. Держави-члени повинні вимагати забезпечення зобов'язаними особами застосування філіями та дочірніми компаніями з контрольним пакетом акцій додаткових заходів для ефективної боротьби з ризиком відмивання грошей або боротьби з тероризмом і застосування, якщо право третьої країни не дозволяє виконання політик і процедур, визначених відповідно до параграфа 1, та інформування компетентних органів їхньої держави-члена місцезнаходження. Якщо додаткові заходи є недостатніми, компетентні органи держави-члена місцезнаходження повинні вжити додаткових наглядових заходів, включаючи вимоги щодо того, щоб група не встановлювала або припинила ділові відносини і не здійснювала транзакції та, якщо необхідно, вимоги до групи припинити її діяльність у третій країні.
6. Європейські наглядові органи повинні розробити проект регуляторних технічних стандартів, які визначають тип додаткових заходів, зазначених у параграфі 5, і мінімальні дії, які повинні вживатися кредитними та фінансовими установами, якщо право третіх країн не дозволяє вжиття зазначених заходів відповідно до параграфів 1 і 3.
Європейській наглядові органи повинні надати Комісії проект регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, до 26 грудня 2016 року.
7. Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у параграфі 6 цієї статті, відповідно до статей 10-14 Регламентів (ЄС) № 1093/2010, № 1094/2010 та № 1095/2010.
8. Держави-члени повинні забезпечити дозвіл на обмін інформацією в рамках групи. Інформація про підозри щодо того, що гроші являють собою доходи, одержані від злочинної діяльності, або пов’язані з фінансуванням тероризму, повідомлена органам фінансової розвідки, повинна поширюватися в рамках групи, якщо інше не визначено органами фінансової розвідки.
9. Держави-члени можуть вимагати від емітентів електронних грошей, відповідно до пункту (3) статті 2 Директиви 2009/110/ЄС і надавачів платіжних послуг, відповідно до пункту (9) статті 4 Директиви 2007/64/ЄС, що ведуть діяльність на їхній території не у формі філії та чий головний офіс розташований в іншій державі-члені, призначити центральний контактний пункт на їхній території для забезпечення, від імені установи, яка здійснює призначення, відповідності з правилами боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму і полегшення нагляду з боку компетентних органів, зокрема, шляхом надання компетентним органам документів та інформації на їхній запит.
10. Європейські наглядові органи повинні розробити проект регуляторних технічних стандартів щодо критеріїв для визначення обставин, за яких призначення центрального контактного пункту, відповідно до параграфа 9, є доцільним, і функцій центрального контактного пункту.
Європейській наглядові органи повинні надати Комісії проект регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, до 26 червня 2017 року.
11. Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у параграфі 10 цієї статті, відповідно до статей 10-14 Регламентів (ЄС) № 1093/2010, (ЄС) № 1094/2010 і (ЄС) № 1095/2010.