1. Держави-члени повинні вимагати від зобов’язаних осіб і, якщо застосовно, їхніх директорів і працівників співпрацювати повною мірою шляхом своєчасного:
(a) інформування підрозділів фінансової розвідки, включаючи шляхом надсилання повідомлення, за власною ініціативою, якщо зобов’язана особа знає, підозрює або має обґрунтовані підстави підозрювати, що кошти, незалежно від суми, є доходами, одержаними від злочинної діяльності, або пов’язані з фінансування тероризму, і шляхом швидкого реагування на запити підрозділів фінансової розвідки щодо додаткової інформації у таких випадках; і
(b) надання безпосередньо підрозділам фінансової розвідки всіх необхідних даних на їхній запит.
Усі підозрілі операції, включаючи спроби здійснення операцій, повинні бути повідомлені.
2. Особа, призначена відповідно до пункту (a) статті 8(4), повинна передавати інформацію, зазначену в параграфі 1 цієї статті, підрозділам фінансової розвідки держави-члена, на території якої має осідок зобов’язана особа, що передає інформацію.