Інформація, що її повідомляють компетентним органам суб’єкти з вирішення спорів
1. Держави-члени забезпечують, щоб суб’єкти з вирішення спорів, засновані на їхніх територіях, які мають намір отримати статус суб’єктів АВС згідно з цією Директивою та бути внесеними до списку відповідно до статті 20(2), повідомляли компетентному органу інформацію про:
(a) свою назву, контактні дані та адресу вебсайту;
(b) свою структуру та фінансування, у тому числі про фізичних осіб, відповідальних за вирішення спорів, їхню винагороду, строк повноважень та їхніх роботодавців;
(c) свої процедурні правила;
(d) встановлені збори, якщо такі стягуються;
(e) середню тривалість процедур вирішення спорів;
(f) мову або мови, якими можна подавати скарги та якими проводять процедуру вирішення спорів;
(g) типи спорів, на які поширюється процедура вирішення спорів;
(h) підстави, на яких суб’єкт із вирішення спорів може відмовитися від розгляду конкретного спору відповідно до статті 5(4);
(i) обґрунтовану заяву про те, чи має суб’єкт статус суб’єкта АВС, що охоплений сферою застосування цієї Директиви, і чи відповідає він вимогам до якості, визначеним у главі II.
У разі змін в інформації, зазначеній в пунктах (a)-(h), суб’єкти АВС без невиправданої затримки повідомляють про такі зміни компетентний орган.
2. Якщо держави-члени вирішують дозволити процедури, зазначені в пункті (a) статті 2(2), вони повинні забезпечити, щоб суб’єкти АВС, які застосовують такі процедури, повідомляли компетентному органу - на додаток до інформації та заяв, зазначених у параграфі 1 - інформацію, необхідну для оцінювання їх відповідності конкретним додатковим вимогам до незалежності та прозорості, встановленим у статті 6(3).
3. Держави-члени забезпечують повідомлення компетентним органам кожні два роки суб’єктами АВС інформації про:
(a) кількість поданих на розгляд спорів і типи скарг, яких вони стосувалися;
(b) частку у відсотках процедур АВС, які були припинені до досягнення результату;
(c) середню тривалість вирішення спорів;
(d) рівень виконання рішень у процедурах АВС, якщо він відомий;
(e) будь-які систематичні або істотні проблеми, що часто виникають і призводять до спорів між споживачами та торговцями. Інформація, що повідомляється, може супроводжуватися рекомендаціями щодо того, як можна уникнути таких проблем у майбутньому або як їх вирішити;
(f) у відповідних випадках, оцінку ефективності їхньої співпраці з мережами суб’єктів АВС, що сприяють вирішенню транскордонних спорів;
(g) у відповідних випадках, навчання, що його забезпечують для фізичних осіб, відповідальних за АВС, відповідно до статті 6(6);
(h) оцінку ефективності запропонованої суб’єктом процедури АВС та можливі шляхи її покращення.