Законність
1. У процедурах АВС, спрямованих на вирішення спору шляхом нав’язування рішення споживачу, держави-члени забезпечують, щоб:
(a) у ситуації відсутності колізії правових норм нав’язане рішення не призводило до позбавлення споживача захисту, наданого йому положеннями, від яких не можна відступити за домовленістю згідно з правом держави-члена, звичайними резидентами якої є споживач і продавець;
(b) у ситуації наявності колізії правових норм, коли право, застосовне до договору купівлі-продажу чи договору про надання послуг, визначається відповідно до статті 6(1) і (2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 593/2008, рішення, нав’язане суб’єктом АВС, не призводило до позбавлення споживача захисту, наданого йому положеннями, від яких не можна відступити за домовленістю згідно з правом держави-члена, звичайним резидентом якої є споживач;
(c) у ситуації наявності колізії правових норм, коли право, застосовне до договору купівлі-продажу чи договору про надання послуг, визначається відповідно до статті 5(1)-(3) Римської конвенції від 19 червня 1980 року про право, застосовне до договірних зобов’язань, рішення, нав’язане суб’єктом АВС, не призводило до позбавлення споживача захисту, наданого йому обов’язковими положеннями права держави-члена, звичайним резидентом якої є споживач.
2. Для цілей цієї статті термін «звичайне резидентство» має означення, надане йому Регламентом (ЄС) № 593/2008.