Формальні вимоги до договорів, укладених поза комерційними приміщеннями
1. У контексті договорів, укладених поза комерційними приміщеннями, торговець повинен надати споживачу інформацію, передбачену статтею 6(1), на папері або, за згодою споживача, на іншому довговічному носії. Така інформація повинна бути розбірливою і викладена простою та зрозумілою мовою.
2. Торговець повинен надати споживачеві копію підписаного договору або підтвердження укладення договору на папері або, за згодою споживача, на іншому довговічному носії, у тому числі, у відповідних випадках, підтвердження попередньої чіткої згоди та підтвердження споживача згідно з пунктом (m) статті 16.
3. Якщо споживач бажає, щоб надання послуг або постачання води, газу чи електроенергії (якщо вони не виставлені на продаж в обмеженому обсязі чи встановленій кількості) або централізоване теплопостачання розпочалося протягом періоду відмови, передбаченого статтею 9(2), і при цьому договір передбачає зобов’язання споживача сплатити ціну таких послуг, торговець повинен вимагати від споживача надання чіткого запиту на довговічному носії та підтвердження того, що після повного виконання договору торговцем споживач більше не матиме права на відмову.
4. У випадку договорів, укладених поза комерційними приміщеннями, коли споживач надає чіткий запит на послуги торговця з метою проведення ремонту чи технічного обслуговування, торговець та споживач негайно виконують свої договірні зобов’язання і сума, що підлягає сплаті споживачем, не перевищує 200 євро:
(a) торговець повинен надати споживачеві інформацію, зазначену в пунктах (b) і (c) статті 6(1), а також інформацію про ціну або спосіб розрахунку ціни разом із оцінкою загальної ціни на папері або, за згодою споживача, на іншому довговічному носії. Торговець повинен надати інформацію, зазначену в пунктах (a), (h) і (k) статті 6(1), але, за чіткою згодою споживача, може не надавати її на папері чи іншому довговічному носії;
(b) підтвердження укладення договору, надане відповідно до параграфа 2 цієї статті, повинне містити інформацію, передбачену статтею 6(1).
Держави-члени можуть ухвалити рішення не застосовувати цей параграф.
5. Держави-члени не повинні встановлювати жодних інших формальних вимог до переддоговірної інформації для виконання зобов’язань щодо надання інформації, встановлених у цій Директиві.